Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/30/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оскарження рішень третейських судів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 19.10.2023
Номер судового провадження: 61-12825ав23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                                           
		19 жовтня 2023 року
		м. Київ
		справа № 824/30/23
		провадження № 61-12825ав23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,      
		секретаря судового засідання - Коржа А. А.,
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа -Кредитна спілка «ЗАРАЗ»,
		за участю:
		представника заявника-ОСОБА_3,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у складі судді Березовенко Р. В. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі 
		№ 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст заявлених вимог
		У лютому 2023 року до Київського апеляційного суду звернулась ОСОБА_1 із заявою в якій просила:
		- скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» (далі - КС «ЗАРАЗ») до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки;
		- визнати недійсною третейську угоду від 29 квітня 2021 року, укладену між КС «ЗАРАЗ» та членом КС «ЗАРАЗ» ОСОБА_1 .
		Заява обґрунтована тим, що кредитний договір, який за своїм змістом має відповідати нормам та вимогам цивільного законодавства, повинен був укладатись між КС «ЗАРАЗ» та громадянкою ОСОБА_1 , як фізичною особою, а не між кредитною спілкою і її членом, як це зазначено в тексті вказаного кредитного договору. 
		Наголошує, що при розгляді справи № 0811-222/03 позивач не надав жодних доказів того, що відповідач взагалі має свою приналежність до КС «ЗАРАЗ» як її член. Звертає увагу суду на те, що цільовим призначенням вказаного кредитного договору була зовсім інша ціль, покликана на врятування близького родича позивача та стосується споживчих відносин. Пояснює це тим, що громадянка ОСОБА_1 є матір`ю громадянки ОСОБА_2 , яка протягом тривалого періоду часу мала тяжку хворобу, пов`язану з онкологічним захворюванням. Заявниця зазначає, що кредитний договір було підписано під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах для себе.
		Заявник зазначає, що не дивлячись на трагічні умови, які для неї настали, вона    продовжувала добросовісно виконувати умови кредитного договору до моменту виникнення обставин непереборної сили, які настали. Наголошує, що відповідачем не було порушено умов основного зобов`язання у вигляді кредитного договору, оскільки остання і під час введення в Україні воєнного стану продовжує здійснювати періодичні платежі за кредитним договором, що позивачем не може заперечуватись у зв`язку із наявністю доказів сплати коштів на рахунок позивача.
		Заявниця звертала увагу суду на те, що договір іпотеки нотаріально посвідчений, всі спори, що стосуються умов вказаного договору, підлягають вирішенню в суді, всі додатки, зміни та доповнення за цим договором повинні бути нотаріально посвідченими та мати конкретне посилання на цей договір.
		Окрім вищевикладеного заявниця наголошувала на тому, що із тексту третейської угоди, укладеної між сторонами від 29 квітня 2021 року випливає, що вона не містить відомостей про конкретний предмет спору, а направлена на будь-які спори між сторонами, однак дані положення суперечать вимогам Закону України «Про третейські суди».
		З матеріалів справи № 0811-22/03 вбачається, що предметом спору за позовом КС «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 є стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки, а предметом спору відповідно до змісту третейської угоди є всі спори, щодо правовідносин сторін, що не є конкретним предметом спору. Вважає, що третейська угода від 29 квітня 2021 року не відповідає вимогам Закону України « Про третейські суди» та не стосується жодним чином договору іпотеки, оскільки сторонами договору іпотеки є КС «ЗАРАЗ» з одного боку та громадянка ОСОБА_1 з другого, а відповідно до третейської угоди - сторонами є КС «ЗАРАЗ» та член КС «ЗАРАЗ» відповідно. Наголошує, що вказана третейська угода має виступати як частина договору іпотеки, як його додаток. Таким чином, вважає, що із тексту третейської угоди не виявлено посилань щодо того, що вона стосується договору іпотеки, й того, що із тексту третейської угоди не виявлено, що вона нотаріально посвідчена, відтак не може жодним чином мати відношення до договору іпотеки від 29 квітня 
		2021 року.
		Позивач не надав жодного доказу того, що відповідач уклав кредитний договір та взяв суму кредиту саме на потреби ведення підприємницької діяльності. Вважає, що вказане свідчить про те, що вказаний кредитний договір був укладений виключно на споживчі послуги, а відтак на сторони правовідносин поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому, на думку заявниці, вказана справа не підвідомча третейському суду. 
		ОСОБА_1 зазначає, що спори щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами, відтак, врегулювання спорів за договором іпотеки не відноситься до компетенції третейських судів.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції, як суду першої інстанції 
		Київський апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 за позовом КС «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки відмовив.
		Заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання третейської угоди від 29 квітня 2021 року, укладеної між КС «ЗАРАЗ» та членом КС «ЗАРАЗ» ОСОБА_1 недійсною  залишив без розгляду.
		Постановляючи оскаржену ухвалу апеляційний суд зазначав, що доводи заявниці щодо поширення на правовідносини сторін дії Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки кредит є споживчим, спростовуються змістом кредитного договору від 29 квітня 2021 року № КВ-00065/04-21/1412, укладеного між сторонами. Вказував, що зі змісту кредитного договору вбачається, що предметом договору є фінансовий кредит у формі кредитної лінії з цільовим призначенням - створення (початок) розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником (відповідач у справі).
		Відхиляючи аргументи заяви про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою суд виходив з того, що зміст третейської угоди від 29 квітня 2021 року, укладеної між сторонами, необхідно розуміти так, що вказані особи дійшли згоди про те, що всі спори, які існують між ними або виникатимуть в майбутньому на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, будуть вирішуватись ними в Постійно діючому третейському суді при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа». Фактично предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.
		Також апеляційний суд вважав, що вимога про визнання третейської угоди 
		від 29 квітня 2021 року недійсною, як один із способів захисту цивільних прав та інтересів підлягає розгляду компетентним судом першої інстанції в позовному провадженні.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У серпні 2023 року представник  ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д. Л.подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду 
		від 26 червня 2023 року в якій просив:
		- скасувати ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 відмовлено;
		- ухвалити у справі нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 задовольнити.
		Представник заявника у апеляційній скарзі зазначає, що кредитний договір не відповідає вимогам цивільного законодавства, адже він був укладений під впливом тяжкої для відповідача обставини у вигляді хвороби близького її родича, та без жодного посилання на те, що спори, що виникають між сторонами можуть вирішуватись у третейському суду на підставі укладеної третейської угоди, або застереження про це.
		Третейська угода не містить відомості про конкретний предмет спору із посиланням на конкретний правочин, а направлена на будь-які спори між сторонами, що суперечить вимогам Закону України «Про третейські суди».
		Вважає, що кредит видавався на споживчі цілі, а тому на правовідносини, які склались на підставі укладеного кредитного договору розповсюджуються приписи Закону України «Про захист прав споживачів». Додатково вказує, що 28 березня 2017 року ОСОБА_1 припинила свою діяльність, як фізична особа-підприємець, що виключає можливість отримання нею коштів на розвиток підприємницької діяльності.
		Разом із тим договір іпотеки також не містить вказівки на те, що спори, які виникають у випадку порушення його умов розглядаються саме третейськими судами на підставі третейської угоди, укладеної за цим договором. Зміст третейської угоди не вказує на те, що її умови стосуються договору іпотеки, нотаріально вона не посвідчена, а тому не можна вважати, що третейська угода має  відношення до договору іпотеки від 29 квітня 2021 року, адже не є його частиною.
		Апеляційна скарга також містить аргументи про те, що апеляційний суд не врахував правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові 
		від 23 листопада 2017 року у справі № 922/184/17 де зазначено, що спори, щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами, відтак врегулювання спорів за договором іпотеки не відноситься до компетенції третейських судів.
		Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
		У поданому у жовтні 2023 року до Верховного Суду відзиві на апеляційну скаргу представник КС «ЗАРАЗ» - адвокат Огородник К. Я. у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.
		Просив розгляд апеляційної скарги провести за відсутності представника КС «ЗАРАЗ».
		Вказує, що  ОСОБА_1 отримала грошові кошти для створення (початку), розвитку, удосконалення приватної підприємницької діяльності без мети використання кредитних коштів на придбання, замовлення товарів/або продукції для особистих потреб, тобто не для споживчих потреб.
		Третейська угода підписана обома сторонами і є дійсною. При цьому її предметом є не лише конкретний спір, що існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами у майбутньому, що не суперечить приписам Закону України «Про третейські суди».
		Надходження апеляційної скарги до суду
		Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2023 року відкрив апеляційне провадження  за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду 
		від 26 червня 2023 року. 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року вказану справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 жовтня 2023 року                          на 10:00 годину за адресою: проспект Повітрофлотський, 28, місто Київ, з повідомленням учасників справи.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		29 квітня 2021 року КС «ЗАРАЗ» та член КС «ЗАРАЗ» - ОСОБА_1, що діє на підставі цивільної дієздатності, керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про третейські суди», беручи до уваги значну завантаженість загальних судів, виражаючи та втілюючи взаємну волю до вирішення спору(ів) (у разі його/їх виникнення) в розумні строки, домовились та уклали дану третейську угоду про наступне: спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду та законодавства України (а. с. 23).
		29 квітня 2021 року КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір 
		№ КВ-00065/04-21/1412 предметом якого є фінансовий кредит у формі кредитної лінії з цільовим призначенням - створення (початок) розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником.
		29 квітня 2021 року КС «ЗАРАЗ» та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 29 квітня 2021 року 
		№ КВ-00065/04-21/1412 уклали договір іпотеки реєстровий № 4691, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М.
		Постійно діючий Третейський суд при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» рішенням від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 за позовом КС «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки позовні вимоги задовольнив повністю.
		Стягнув з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ» частково нарахований штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки, посвідченого 29 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. за реєстровим № 4691 у розмірі основного зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою - 547 155 грн.
		Стягнув з ОСОБА_1 на користь КС «ЗАРАЗ» понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 15 075 грн.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 457 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
		Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, визначені статтею 458, частиною другою статті 459 цього Кодексу.
		Згідно зі статтею 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
		Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
		1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
		2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
		3) третейську угоду визнано судом недійсною;
		4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
		5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
		Аналогічні положення містяться у статті 51 Закону України «Про третейські суди», а саме передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
		Частиною першою статті 1 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
		Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (абзац 4 частини першої статті 2 Закону України «Про третейські суди»).
		Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
		Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.
		За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
		Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
		Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
		Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
		У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
		Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
		Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
		Тлумачення статті 51 Закону України «Про третейські суди», статті 458 ЦПК України дають підстави для висновку, що ними передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, розширеному тлумаченню він не підлягає і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, апеляційний суд, як суд першої інстанції, правильно вказав, що, укладаючи угоду, ОСОБА_1 своїм підписом добровільно погодила її умови, зокрема і своє волевиявлення на передачу на розгляд Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» усіх спорів, що виникають між сторонами на підставі укладених правочинів, окрім тих, які не підвідомчі розгляду в третейських судах згідно законодавства.
		Зазначена угода підписана обома сторонами та є дійсною, що не оспорювалося заявником.
		Подібні висновки Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції вже робив у справах з подібними правовідносинами, зокрема, у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 824/7/23 (провадження № 61-10061ав23) та постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 873/58/20.
		У цьому випадку спір між сторонами виник на підставі укладеного між ними договору іпотеки 29 квітня 2021 року, грошові кошти надавались ОСОБА_1 на створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності позичальником (пункт 1.2.) - цілі, не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб, отже на дані правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», тобто спір є підвідомчим третейським судам.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду, як суду першої інстанції, яким було забезпечено повний та всебічний розгляд питання, проаналізовані умови третейської угоди й надана правильна правова оцінка та відхиляє посилання апеляційної скарги на неправильне застосування судом норм статті 12 Закону України «Про третейські суди».
		Також Верховний Суд враховує положення частини другої статті 21 ЦПК України, відповідно до якого будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду 
		від 28 серпня 2018 року у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18).
		З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги, не дають підстави для висновку, що ухвала Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року постановлена без дотримання норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала суду першої інстанції без змін.
		Вищенаведеним також спростовуються аргументи апеляційної скарги про те, що спір, який виник між сторонами у цій справі з приводу неналежного виконання договору іпотеки не підвідомчий третейському суду.
		Аргументи апеляційної скарги про те, що суд не врахував правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 23 листопада 2017 року у справі № 922/184/17 де зазначено, що спори, щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами, відтак врегулювання спорів за договором іпотеки не відноситься до компетенції третейських судів колегія суддів відхиляє, оскільки в рамках розгляду цієї справи вирішувалось питання скасування рішення постійно діючого третейського суду.
		Окрім того, як вбачається із вимог апеляційної скарги, представник заявника просив скасувати оскаржене судове рішення лише в частині відмови у скасуванні рішення третейського суду та ухвалити саме в цій частині нове судове рішення. Інших вимог апеляційна скарга не містить.
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, повно, всебічно та правильно встановив обставини справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, то оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
		Керуючись статтями 24, 149-154, 268, 351, 368, 375, 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» 
		від 12 січня 2023 року у справі № 0811-22/03 за позовом Кредитної спілки «ЗАРАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за неналежне виконання договору іпотеки залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складено 20 жовтня 2023 року.
		 
		Судді:І. В. Литвиненко   А. І. Грушицький   Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...