Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/4695/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2023. Зареєстровано: 21.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.

Номер судового провадження: П/140/4708/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 жовтня 2023 року   ЛуцькСправа № 140/4695/22 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого-судді Андрусенко О. О.,
		при секретарі судового засідання Васьковець Т. О.,
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Мазура Д. Г.,
		представника третьої особи Панасюка О. В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,    
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі -відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3, третя особа) про визнання протиправним та скасування пункту 2 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія Міністерства оборони України) від 09.03.2022 № 32 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII); зобов`язання Комісію Міністерства оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є донькою ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Зазначає, що у жовтні 2021 року звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька. Однак відповідно до пункту 2 протокольного рішення Комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом №32 від 09.03.2022 позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що позивач, як дитина померлого, досягла повноліття, на час смерті батька її вік перевищував 23 роки, тобто не мала правового статусу дитини (відповідно до Сімейного кодексу України (далі - СК України)) або утриманця загиблого (померлого) (відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких» (далі - Закон № 2262-XII).
		Однак позивач зазначає, що зверталась до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не як утриманець померлого, а як член сім`ї загиблого (донька). У свою чергу, з довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні №19635 від 10.05.2022, у належному позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 05.09.2017 по 30.09.2020 вона проживала спільно зі своїм батьком - ОСОБА_2 . Після цього вона з батьком фактично продовжували проживати у її будинку до смерті ОСОБА_2 , проте змушені були змінити місце реєстрації батька, оскільки розпочинався опалювальний сезон і для отримання субсидії позивачу необхідно було бути єдиною зареєстрованою особою у будинку, при цьому, під час сумісного проживання вони вели спільне господарство, формували спільний бюджет, планували та здійснювали покупки, спільно здійснювали оплату за комунальні послуги та інше. 
		З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
		У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування такої позиції зазначив, що коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-XII, а саме: право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. При цьому, члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону № 2262-XII. Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести факт проживання із загиблим, наявності у такої особи і загиблого взаємних прав та обов`язків. У свою чергу зазначає, що позивач на час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була повнолітньою; не навчалася, тобто не мала статусу особи, яка перебуває на утриманні; на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач не проживала спільно з батьком; також позивач не надала жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що вони дійсно проживали разом і були пов`язані спільним побутом та мали права та обов`язки.  З урахуванням наведеного зазначає, що позивач не належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, з огляду на положення статті 16-1 Закону № 2011-XII.
		Інших заяв по суті справи від учасників справи на адресу суду не надходило.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 провадження в даній адміністративній справі зупинено до припинення або скасування воєнного стану в Україні. 
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 провадження у даній справі поновлено.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 11.10.2023.
		У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, а представники відповідача та третьої особи просили у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши пояснення сторін та покази свідків, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.10.2020.
		Відповідно до витягу із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.10.2020 №213, майора ОСОБА_2 , начальника відділення забезпечення Турійського районного військового комісаріату, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, при цьому у вказаному наказі зазначено: захворювання і причина смерті так, пов`язані із захистом Батьківщини.
		В матеріалах справи також міститься висновок щодо ненасильницької смерті за місцем проживання від 05.10.2020, затверджений 06.10.2020 начальником Турійського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області. 
		Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 05.10.2020 № 173 причиною смерті   ОСОБА_2 є хронічна серцево-судинна недостатність, дифузний кардіосклероз, ішемічна хвороба, гіпертонічна хвороба.
		 Відповідно до витягу із протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 28.08.2021 №213, захворювання та причина смерті майора ОСОБА_2 - так, пов`язані із захистом Батьківщини.
		13.10.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю батька - майора ОСОБА_2 , який помер у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
		Як вбачається із пункту 2 витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України №32 від 09.03.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є дітьми померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, майора ОСОБА_2 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки діти померлого досягли повноліття, на час смерті батька їх вік перевищував 23 роки, тобто вони не мають правового статусу дитини (відповідно до СК України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону № 2262-XII), усі проживали окремо і не вели спільного господарства зі своїм батьком; посвідчення «член сім`ї загиблого» до поданих документів заявниками не надано, тобто не підтверджено їх статус членів сім`ї загиблого.
		В матеріалах справи також містяться заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про відмову від виплати допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2023, у зв`язку із смертю батька ОСОБА_2 на користь дочки померлого ОСОБА_1 , справжність підписів, яких засвідчено приватними нотаріусами.
		При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
		Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
		Як передбачено статтею 16-1 Закону №2011-XIІ, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		За приписами частини першої статті  16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
		Згідно з частинами шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
		Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 16-3 Закону №2011-XIІ).
		Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть
		Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.
		Згідно з пунктом 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
		Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Пунктом 10 Порядку № 975 встановлено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
		Зі змісту вищенаведених норм слідує, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; якщо смерть настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби
		При цьому суд зазначає, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
		Суд звертає увагу на те, що вказаними вище нормативними актами визначено коло осіб, яким одноразова грошова допомога виплачується. Насамперед це члени сім`ї, або особи, які перебували на утриманні загиблого (померлого).
		Відмова відповідача ґрунтується на тому, що позивач ОСОБА_1 не довела того, що вона є членом сім`ї загиблого та перебувала на його утриманні.
		З цього приводу суд зазначає наступне.
		Нормами Закону №2011-XIІ та Порядку №975 обумовлено, що члени сім`ї та батьки померлого військовослужбовця визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону № 2262-XII.
		У свою чергу, зі змісту заяви ОСОБА_1 від 13.10.2021 слідує, що позивач зверталася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги не як утриманець померлого, а як член сім`ї (донька).
		Відповідно до частини другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Таким чином, ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім`ї є спільність їх проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов`язків.
		Як встановлено судом вище, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за період з 05.09.2017 по 30.09.2020 від 10.05.2022 №19635, виданої відділом реєстрації місця проживання департаменту державної реєстрації Луцької міської ради, у період з 05.09.2017 по 30.09.2020 позивач разом із батьком ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; 30.09.2020 ОСОБА_2 вибув до АДРЕСА_2 .
		Отже, вказаною довідкою підтверджено, що позивач разом із батьком проживала за  однією адресою у період з 05.09.2017 по 30.09.2020, водночас смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через п`ять днів після зміни реєстрації його місця проживання.
		З наданих у судовому засіданні пояснень позивача слідує, що причиною зміни реєстрації місця проживання її батька стало те, що у той період розпочинався опалювальний сезон і для отримання субсидії їй необхідно було бути єдиною зареєстрованою особою у будинку, при цьому, зазначала, що після зміни реєстрації місця проживання батька вони фактично продовжували проживати у її будинку до смерті батька та під час сумісного проживання вони вели спільне господарство, формували спільний бюджет, планували та здійснювали покупки та інше.
		Суд зазначає, що вищевказаними нормами законодавства не встановлено, яким чином повинен підтверджуватися факт ведення спільного господарства. Ця обставина повинна встановлюватися в кожному конкретному випадку.
		У свою чергу, наданими у судовому засіданні позаками свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між позивачем ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_2 .
		Так, із показів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 і є сусідкою позивачки, встановлено, що ОСОБА_1 проживала у одній квартирі зі своїм батьком, починаючи з 2014 року і до його смерті.
		Показами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , і працював разом з батьком позивачки у Турійському військовому комісаріаті з 2016 року, підтверджується, що з ОСОБА_2 проживав разом зі своєю дочкою у місті Луцьку до його смерті.
		З урахуванням вищенаведеного, на думку суду, підтверджено факт спільного проживання позивача та її померлого батька ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства, наявності взаємних прав та обов`язків, а відтак в силу приписів Закону №2011-XIІ, Порядку №975, СК України позивач як член сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України.
		Щодо доводів відповідача у рішенні №32 від 09.03.2022 про те, що позивачем до поданих документів не надано посвідчення «член сім`ї загиблого», тобто не підтверджено її статус члена сім`ї загиблого, то суд зазначає, що наявність такого посвідчення не є безумовною підставою для отримання допомоги. У свою чергу, статус члена сім`ї може встановлюватися на підставі сукупності інших умов, які наявні у даному випадку у позивача.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги ОСОБА_1 , вказане рішення не ґрунтується на вищевказаних нормах законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
		Оскільки єдиною підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги вказаним у рішенні було те, що остання не довела факту чи є членом сім`ї загиблого, яким суд дав належну правову оцінку, то для належного і ефективного способу захисту прав позивача відповідача слід зобов`язати призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		Відповідно до частини першої  статті 139 КАС України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 01.07.2022 №0.0.2595521728.1.
		Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250  Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09 березня 2022 року № 32, в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.
		Зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
		Відповідач: Міністерство оборони України (03168, місто   Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код 00034022).
		Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_6).
		 
		Суддя                                                                                                 О. О. Андрусенко
		 
		Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...