Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/12053/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2023. Зареєстровано: 21.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 28.09.2023
Результат оскарження 28.09.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/12145/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 жовтня 2023 рокусправа № 380/12053/23 м. Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради в особі Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування подання і наказу -
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі  відповідач-1), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), у якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М.» № 2015/5 від 25.05.2023, яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., посвідчення № 0324, видане 29.03.2019, строком на один місяць.
		В обґрунтування позову зазначив, що здійснює діяльність приватного виконавця у виконавчому окрузі Львівської області згідно з посвідченням № 0324 від 29.03.2019 року. У поданні Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23, вказано, що приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І. М., під час виконання професійних обов`язків грубо порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» щодо здійснення виконавчого провадження із дотриманням принципу законності, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення виконавчого провадження із дотримання засад законності, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо прийняття до виконання виконавчого документу за місцем виконання рішення. Наказом Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І. М.» № 2015/5 від 25.05.2025 на підставі вищезазначеного Подання було зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., посвідчення № 0324, видане 29.03.2019, строком на один місяць. У згаданому Наказі Мін`юст констатував, що позивачем було прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем виконання рішення, встановленого ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про грубе порушення законодавчих вимог, якими встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу законності. Оскаржуване Подання та прийнятий на його підставі Наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення діяльності приватного виконавця на один місяць вважає протиправними, зважаючи на таке.
		Вказав, що у нього на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 70873726 з примусового виконання постанови серії РАП № 784574197, виданої Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради 20.09.2022, про стягнення штрафу із ОСОБА_2 . На поштову адресу позивача 27.01.2023 надійшла заява вихідний номер № 3701-26147, надіслана 24.01.2023 стягувачем Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення серії РАП № 784574197 про стягнення із ОСОБА_2 штрафу в розмірі 1360,00 грн. Вказав, що ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу на його дії та просив скасувати винесену ним постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726, оскільки провадження відкрито із порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України, тобто не за його місцем проживання/місцем реєстрації проживання. При цьому вказав, що стягувачем (Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради) до заяви про відкриття виконавчого провадження додано докази (фотоматеріали), які підтверджують, що майно боржника, а саме: транспортний засіб марки AUDI АЗ, номерний знак НОМЕР_1 , востаннє знаходилося за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31, що є територією на яку поширюється компетенція приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича. Зазначив, що у тексті скарги, поданої ОСОБА_2 . Мін`юсту не містяться заперечення проти того, що рухоме майно - транспортний засіб марки AUDI АЗ, номерний знак НОМЕР_1 , знаходився за адресою: м. Львів вул. Валова, 31.
		Звернув увагу на те, що його дії, які полягали у відкритті виконавчого провадження за вищеописаних умов (за наявності доказів, що підтверджують місцезнаходження майна боржника на території Львівської області) та які на переконання Мін`юсту є порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», не можуть розцінюватися як грубе порушення. Так, категорія грубості дисциплінарного правопорушення є оціночним поняттям, що віднесено в даному випадку до дискреції Мін`юсту. Однак, на думку позивача, існують певні узагальнені підходи до розуміння критеріїв грубого дисциплінарного правопорушення. Таке правопорушення, як правило, повинно призводити до певних негативних наслідків, як-от порушення прав боржника. Однак, у даному випадку боржник добровільно сплатив накладений на нього штраф. Про це позивачу стало відомо із заяви про повернення виконавчого документу вих. № 04-12-20754 від 10.03.2023, направленого Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на адресу приватного виконавця. Таким чином, права третьої особи - ОСОБА_2 - не зазнали порушення та були поновлені одразу ж, як позивачу стало відомо про добровільне виконання ним постанови, оскільки виконавче провадження ВП № 70873726 одразу ж було завершено. Натомість, як стверджує позивач, грубим порушенням є притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки відкриття виконавчого провадження було здійснено із дотриманням вимог, встановлених законом - за місцезнаходження майна боржника. Також звернув увагу на не одностайність позиції Дисциплінарної комісії при вирішенні питання про зупинення діяльності позивача як приватного виконавця.
		Крім того звернув увагу, що відповідно до сформованої позивачем довідки, з початку 2023 року позивачем фактично виконано виконавчих проваджень - 15839, перераховано в користь місцевого бюджету Львівської територіальної громади 11498448,00 грн. До прикладу, за травень 2023 закрито 6021 виконавчих проваджень на загальну суму 4358308 грн. Станом на 30.05.2023 залишок виконавчих проваджень про стягнення в користь Львівської територіальної громади становить: 9417 незавершених виконавчих проваджень на загальну суму 6902717,00 грн.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі № 380/12053/23 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про забезпечення позову; зупинено дію Наказу Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М.» № 2015/5 від 25.05.2023, яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., посвідчення № 0324, видане 29.03.2019, строком на один місяць, до набрання законної сили рішенням суду по суті у цій справі.
		Ухвалою від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівську міську раду в особі Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та ОСОБА_2 .
		Ухвалою суду від 22.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотань представниці Міністерства юстиції України про розгляд справи № 380/12053/23 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.
		Від представниці відповідача  Міністерства юстиції України на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15574ел від 21.06.2023) у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що повноваження Міністерства щодо державного регулювання діяльності приватних виконавців визначені статтею 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до підпункту 3 пункту 6і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця. Однак, альтернативним механізмом впливу (заходом реагування) на процес здійснення приватним виконавцем своєї діяльності в умовах воєнного стан, згідно із підпунктом 4 пункту 6і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є можливість зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків.
		Вказала, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції за результатами перевірки встановлено, що приватним виконавцем під час здійсненні виконавчого провадження № 70873726 порушено вимоги законодавства щодо місця виконання рішення, встановлених пунктом 1 частини другої статті 18, частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною другою статті 25 Закону. Відповідно до статті 37 Закону приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на це, Департаментом державної виконавчої служби до Дисциплінарної комісії приватних виконавців надіслано подання від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яке погоджене 5 членами цієї комісії. Таким чином, на думку представниці відповідача, наказ Міністерства юстиції України від 25.05.2023 № 2015/5, яким діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. зупинена строком на один місяць, прийнятий у межах повноважень та у відповідності до законодавства України, відповідно є правомірним.
		По суті виявленого порушення, вчиненого позивачем, зазначила, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 70873726 від 01.02.2023 за постановою серії РАП № 784574197 від 20.09 2022 року про стягнення штрафу з ОСОБА_2 в розмірі 1360 грн та виконавчого збору в сумі 136 грн. Повідомила, що до Міністерства надійшла скарга ОСОБА_2 від 13.03.2023 щодо діяльності позивача. У скарзі зазначалось, що приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 70873726 неправомірно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАІІ № 78454197 від 05.09.2022, виданої 20.09.2022 року Управлінням безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про стягнення з ОСОБА_2 (місце проживання перебування: АДРЕСА_1 (адреса зазначена у виконавчому написі)) на користь Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради штрафу в розмірі 1360,00 грн. Скаржник ОСОБА_2 у своїй скарзі, на неправомірні дії приватно виконавця також зазначив, що штраф сплачено своєчасно та був зарахований на вказаний у постанові рахунок.
		Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції листом від 24.02.2023 № 236402/20.5./-23 позивачу надіслано запит про надання пояснень щодо примусового виконання рішення. Стверджує, що перевіркою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та з пояснень приватного виконавця встановлено, що на виконанні у позивача перебувало виконавче провадження № 70873726 з примусового виконання постанови серії РАП № 78454197 виданої 20.09.2022 Управлінням безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради штрафу в розмірі 1360,00 грн (далі - постанова). Постанова про відкриття цього виконавчого провадження винесена приватним виконавцем 01.02.2023. Зазначила, що в заяві стягувача про прийняття до примусового виконання постанови зазначалось, що в боржника на праві власності наявний транспортний засіб, інформація про який міститься у виконавчому документі. При цьому, до зазначеної заяви додані: копія довіреності на представлення інтересів Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради; постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 784574197, в мотивувальній частині якої зазначено, що 05.09.2022 о 15:48 водієм транспортного засобу AUDI АЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31 чим порушено вимоги підпункту г) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху; доказова база по адміністративному правопорушенню, згідно з якою, автомобіль AUDI АЗ, д.н.з. НОМЕР_1 05.09.2022 о 15:48:22 знаходився за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31. Інші документи до заяви про примусове виконання постанови не додавались.
		Стверджує, що враховуючи те, що місцем проживання боржника є місто Коростень Житомирської області, слід зазначити, що приватний виконавець прийняв до виконання постанову та відкрив виконавче провадження № 70873726 не за місцем виконання рішення, чим порушив вимоги частини другої статті 25 Закону, частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім цього, звернула увагу на те, що перевіркою відомостей Системи встановлено, що приватним виконавцем відкриті, зокрема, виконавчі провадження №№ 71324857, 71212483, 71212608, 71211579, 71211367, 71208780, 71208391 з примусового виконання постанов Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
		Оглядом сканованих копій постанов, на підставі яких відкриті ці виконавчі провадження встановлено, що зазначене в них місце проживання боржників не належить до території виконавчого округу приватного виконавця. З огляду на це вважає, що на момент пред`явлення для виконання постанов про адміністративне правопорушення, документи з інформацією про те, що на території виконавчого округу перебувало майно боржника, до заяви про примусове виконання рішення, не додавались. Зазначене свідчить про порушення приватним виконавцем вимог частини другої статті 25 Закону, частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане, на думку представниці відповідача, підтверджує системність таких порушень зі сторони Позивача.
		Також вказала, що наказ Міністерства від 25.05.2023 № 2015/5 «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М.» прийнято відповідно до підпункту 4 пункту 6 і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Зазначеним наказом зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. Строком на один місяць відповідно до подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23, погодженого заступником голови та членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Позивачем не зазначено жодної норми чинного законодавства, яке б було порушено Міністерством при виданні наказу. З огляду на вищезазначене, наказ Міністерства від 25.05.2023 № 2015/5, на думку представниці відповідача, видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а вимога позивача щодо скасування наказу та визнання його протиправним є безпідставними. Просила відмовити у задоволенні позову.
		Копію ухвали від 05.06.2023 та позовної заяви з додатками надіслано відповідачу - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та третій особі Львівській міській раді в особі Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради засобами електронного зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів (а.с. 81, 85).
		Копію ухвали від 05.06.2023 та позовної заяви з додатками вручено третій особі  ОСОБА_2 30.06.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7901831747253 (а.с. 184). 
		Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач-2 станом день розгляду справи не скористався, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
		Станом на день розгляду справи пояснення по суті спору від третіх осіб на адресу суду не надходили.
		Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
		Позивач, ОСОБА_1 , є приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області, що підтверджується посвідченням № 0324, виданим 29 березня 2019 року.
		На підставі заяви Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури про прийняття до примусового виконання, приватним виконавцем Білецьким Ігорем Мироновичем відкрито виконавче провадження № 70873726 від 01.02.2023 за постановою серії РАП № 784574197 від 20.09.2022 року про стягнення штрафу з ОСОБА_2 в розмірі 1360 грн, основної винагороди в сумі 136 грн та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 394,74 грн.
		ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу на його дії та просив скасувати винесену позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726, оскільки провадження відкрито із порушенням ч. 2 ст. 24 Закону України, тобто не за його місцем проживання/місцем реєстрації проживання. Крім того у вказаній скарзі, боржник у виконавчому провадженні повідомив, що суму штрафу сплачено ним добровільно 09.09.2022.
		На доручення Міністерства юстиції України позивач листом від 28.03.2023 повідомив відповідача-1 про те, що у нього на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 70873726 з примусового виконання постанови серії РАП № 784574197, виданої Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради 20.09.2022, про стягнення штрафу із ОСОБА_2 . Вказав, що на поштову адресу позивача 27.01.2023 надійшла заява вихідний номер № 3701-26147, надіслана 24.01.2023 стягувачем Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення серії РАП № 784574197 про стягнення із ОСОБА_2 штрафу в розмірі 1360,00 грн. Вказав, що ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу на його дії та просив скасувати винесену ним постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726, оскільки провадження відкрито із порушенням статтей 12, 24 Закону України «Про виконавче провадження», тобто не за його місцем проживання/місцем реєстрації проживання. При цьому вказав, що стягувачем (Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради) до заяви про відкриття виконавчого провадження додано докази (фотоматеріали), які підтверджують, що майно боржника, а саме: транспортний засіб марки AUDI АЗ, номерний знак НОМЕР_1 , востаннє знаходилося за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31, що є територією на яку поширюється компетенція приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича. Щодо порушення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» вказав, що виконавчий документ, строк пред`явлення якого закінчується 26.01.2023, надійшов на адресу позивача 11.01.2023, тому такий подано в межах строку пред`явлення, а відтак порушень щодо відкриття виконавчого провадження позивачем не допущено. Крім того зазначив, що 13.03.2023 позивач отримав заяву стягувача про повернення виконавчого документа без виконання та 13.03.2023, керуючись п. 1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ним винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
		Зі змісту Подання Департаменту державної виконавчої служби про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича слідує, що вказаним Департаментом встановлено порушення приватним виконавцем вимог частини другої статті 25 Закону № 1403-VIII, частини другої статті 24 Закону № 1404-VІІІ. Вказано, що порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо місця виконання рішення, встановлених частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII, частиною другою статті 24 Закону № 1404- VІІІ свідчить про те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VІІІ та пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 1404-VІІІ, а також порушує вимоги пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до якого заходи примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний здійснювати у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Зазначене свідчить про грубе порушення приватним виконавцем вимог законодавства з примусового виконання рішень. 
		Враховуючи викладене, Департамент дійшов висновку про те, що діяльність приватного виконавця підлягає зупиненню строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6 і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-VІІІ. Враховуючи вищевикладене, керуючись підпунктом 4 пункту 6 і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403-УІІІ, пунктом 2 розділу V Порядку, пунктом 19 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 № 3791/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2017 за № 1442/31310 просив погодити подання про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6 і розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1403- VІІІ.
		Наказом Міністерства юстиції України № 2015/5 від 25.05.2023 «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І. М.» зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М., посвідчення № 0324, видане 29 березня 2019 року, строком на один місяць.
		Не погодившись із вищенаведеними поданням і наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		При вирішенні спору по суті суд керується таким.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3791/5 (далі - Положення), Порядком проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.10.2018 № 3284/5 (далі - Порядок)
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.
		Згідно з ч. 1, 2 ч. 3 ст. 34 Закону № 1403-VIII, контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Позапланові перевірки проводяться на підставі: письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
		Згідно ст. 14, ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є, зокрема виконавець, сторони, представники сторін.
		Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення .
		Відповідно до п. 4 Порядку № 3284/5 позапланова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться з підстав, визначених ч. 3 ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та/або у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії.
		Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 34 Закону № 1403-VIII, під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
		Діяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців врегульована Положенням № 3791/5.
		Згідно з п. 3 Положення, основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Відповідно до п. 4 Положення Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін`юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін`юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Згідно з п. 13,16 Положення засідання Дисциплінарної комісії вважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п`яти членів комісії. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
		Згідно з п. 19 Положення члени Дисциплінарної комісії мають право: вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії; заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються; брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування; висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді.
		Розгляд подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії починається із заслуховування доповіді члена Дисциплінарної комісії, який попередньо за дорученням голови Дисциплінарної комісії вивчав таке подання, після чого заслуховуються присутні на засіданні члени Дисциплінарної комісії, приватний виконавець та інші запрошені на засідання особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи (пункт 25 Положення).
		За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; відхилення подання та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; відхилення подання та відмову в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення (пункт 26 Положення).
		Відповідно до п. 27 Положення у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
		Згідно з п. 29 Положення рішення Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Мін`юсту.
		Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону № 1403-VIII рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
		Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 1403-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
		Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 1403-VIII рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
		При цьому, особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків у період дії воєнного стану, визначені розділом V Порядку № 3284/5.
		Відповідно до положень вказаного Розділу (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
		За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.
		У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п`яти робочих днів з дня надсилання запиту.
		У разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
		У поданні обов`язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів.
		Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження.
		У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення.
		Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги.
		Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
		У період дії воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства, або особи, що виконує його обов`язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв`язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави.
		Постанова, передбачена абзацом першим цього пункту, виноситься в автоматизованій системі виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня, з дня її винесення, надсилається для відома на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України (крім випадків скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні приватним виконавцем, діяльність якого припинена).
		Сторонам виконавчого провадження, іншим учасникам виконавчого провадження, а також особі, права якої порушені, постанова керівника структурного підрозділу Міністерства, або особи, що виконує його обов`язки, надсилається в порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
		Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під підпис.
		Приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання постанови керівника структурного підрозділу Міністерства або особи, що виконує його обов`язки, передбаченої абзацом першим цього пункту, у разі необхідності вживає заходів щодо приведення виконавчого провадження у відповідність до вимог законодавства у зв`язку із скасуванням винесеної ним постанови або іншого процесуального документа (або їх частини).
		Про вжиття заходів, передбачених абзацом п`ятим цього пункту, приватний виконавець зобов`язаний повідомити структурний підрозділ Міністерства не пізніше наступного робочого дня з дня їх вчинення.
		У разі невиконання приватним виконавцем вимог абзаців п`ятого та шостого цього пункту, а також у разі скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні приватним виконавцем, доступ до автоматизованої системи якому припинено або діяльність якого зупинена/припинена, виконання постанови, передбаченої абзацом першим цього пункту, забезпечується особою, яка її винесла.
		Невиконання приватним виконавцем вимог абзаців п`ятого та шостого цього пункту (крім випадків коли доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження приватному виконавцю припинено або зупинення/припинення діяльності приватного виконавця) є підставою для підготовки структурним підрозділом Міністерства подання про зупинення діяльності приватного виконавця, передбаченого абзацом першим пункту 2 цього розділу.
		Матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення оскаржуваних подання та наказу стало те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону № 1403-VІІІ та пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 1404-VІІІ, а також порушує вимоги пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до якого заходи примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний здійснювати у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вказана, на думку відповідачів, свідчить про грубе порушення приватним виконавцем вимог законодавства з примусового виконання рішень.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
		Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
		Відповідно до абз 1 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
		Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
		Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Як встановлено судом, з постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 784574197 від 20.09.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 .
		В постанові від 01.02.2023 ВП № 70873726 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області зазначено адресу боржника: Житомирська область м. Коростень вул. Ковельська 89/29.
		Як встановлено судом, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області виніс постанову ВП № 70873726 від 13.03.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу.
		Оскільки у справі відсутні відомості про майно позивача у м. Львові, а адресою проживання (перебування) позивача є м. Коростень Житомирської області, враховуючи те, що позивачем не доведено суду в межах даної справи місце проживання, перебування, роботи боржника у ВП № 70873726 або за місцезнаходженням його майна на території округу Львівської області, то суд погоджується з висновками відповідачів, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726 винесена з порушенням приписів ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
		Разом з цим, відповідачами кваліфіковано таке порушення як грубе порушення приватним виконавцем вимог законодавства з примусового виконання рішень.
		З цього приводу суд зазначає таке.
		Верховною радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» № 2256-ІХ від 12 травня 2022 року, який набрав чинності 20.05.2022.
		Так, зокрема, відповідно до вказаного Закону Розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів» доповнено п.п. 4 п. 61 наступного змісту:
		«діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків. Протягом п`яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.»
		Таким чином, зазначеним Законом впроваджено поняття «грубе порушення законодавства щодо примусового виконання рішень» (далі  грубе порушення законодавства). Слід зазначити, що ні Закон № 2256-ІХ, ні Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів» не розкриває зміст вказаного поняття.
		При цьому ч. 1 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.
		У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів» дисциплінарним проступком визнається: факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.
		Вищевказаний перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
		З системного аналізу норм Закону № 2256-ІХ та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів» слід дійти висновку про запровадження додаткової відповідальності (санкції), яка застосовується контролюючим органом до приватних виконавців у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць та яка не може бути віднесена до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця в розумінні норм ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Так, у випадку застосування до приватного виконавця такої санкції не можуть застосовуватись норми Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів», якими врегульовано наслідки притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, в тому числі щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, вчинення запису у Єдиному реєстрі приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та здійснення заміщення приватного виконавця.
		Суд зазначає, що внесені Законом № 2256-ІХ зміни застосовуються в умовах воєнного стану, який введено відповідним Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено зокрема станом і на день розгляду справи.
		Суд зазначає, що діюче законодавство України не містить визначення поняття «грубе порушення вимог законодавства щодо примусового виконання рішень».
		Визнання порушення законодавства про працю грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характеру порушуваних трудових прав людини; категорії працівника, права якого порушуються; об`єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо); суб`єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо). 
		Таким чином, суттєвою ознакою грубого порушення є його характер та обов`язкова наявність негативних наслідків такого порушення.
		На відміну від грубого порушення законодавства звичайні порушення не породжують негативних наслідків та можуть бути усунені в тому числі самостійно приватним виконавцем.
		Судом встановлено, що отримавши копію скарги ОСОБА_2 та листа стягувача про повернення виконавчого документа, позивач виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та одночасно припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення.
		З огляду на зазначене, позивачем виправлено допущені порушення самостійно до розгляду питання про зупинення його діяльності.
		Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що, з урахуванням добровільної сплати боржником накладеного на нього штрафу, подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документу вих. № 04-12-20754 від 10.03.2023, права третьої особи - ОСОБА_2 - не зазнали порушення та були поновлені одразу ж, як позивачу стало відомо про добровільне виконання ним постанови, оскільки виконавче провадження ВП № 70873726 одразу ж було завершено. 
		При цьому, суд також враховує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726 боржником не оскаржувалася, протиправною у встановленому порядку судом не визнавалася.
		Більше того, боржником не заперечувався факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що також підтверджується добровільною сплатою штрафу, накладеного на нього Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради. Фактично, ОСОБА_2 виконав вимоги виконавчого документу, самостійно сплативши суму штрафу.
		Вирішуючи питання щодо дотримання відповідачем приписів пункту 8 частини 2 статі 2 КАС України, суд зазначає, що пропорційність втручання означає забезпечення державою (її судовими органами) справедливого балансу між, з одного боку, правами позивача, та, з іншого боку, з інтересами суспільства у цілому. Таким чином, будь-яке непропорційне втручання в права особи (незабезпечення справедливого балансу) не буде вважатись необхідним у демократичному суспільстві.
		Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
		Отже, суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у порушенні вимог адміністративного договору.
		При вирішення спірного питання суд враховує, що зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. є матеріально важкою санкцією для позивача.
		Санкція для особи може бути або процедурно жорсткою, чи матеріально важкою, проте не обома одночасно, отже стандарт доведення (тобто вимога до доказів), на підставі яких застосована така санкція є більш жорсткою.
		Наведене свідчить, що рішення повинно ґрунтовність на дуже переконливих доказах. Проте зазначені відповідачем підстави у спірних поданні та наказі такому критерію не відповідають.
		Суд дійшов висновку, що застосування Дисциплінарною комісією санкції у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області не є співмірним видом стягнення, до характеру вчиненого позивачем порушення. Суд виходить з того, що ОСОБА_2 не наведено доказів грубого порушення його прав у зв`язку з винесенням позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 70873726.
		Крім того, суд звертає увагу, що вчинення позивачем виконавчих дій у межах виконавчих проваджень №№ 71324857, 71212483, 71212608, 71211579, 71211367, 71208780, 71208391 з примусового виконання постанов Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради не було предметом оскарження у скарзі ОСОБА_2 , за якою ініційовано проведення дисциплінарного провадження.
		Відтак суд критично оцінює висновки відповідача про наявність ознак грубого порушення законодавства позивачем, та вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку в цій частині.
		Суд також враховує доводи позивача про те, що з початку 2023 року ним фактично виконано виконавчих проваджень - 15839, перераховано в користь місцевого бюджету Львівської територіальної громади 11498448,00 грн, що в умовах воєнного стану дозволяє уникнути додаткового навантаження на бюджет. 
		Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича та визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М.» № 2015/5 від 25.05.2023, яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., посвідчення № 0324, видане 29.03.2019, строком на один місяць.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
		Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.05.2023 № 62435/20.4.1/11-23 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича;
		3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України «Про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М.» № 2015/5 від 25.05.2023, яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., посвідчення № 0324, видане 29.03.2019, строком на один місяць.
		4. Судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя Р.П. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...