Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/5039/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2023. Зареєстровано: 23.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Номер судового провадження: 2/730/232/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
		ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 __________ тел.: 0 (4653) 21-202
		Справа №740/5039/23 
		Провадження №2/730/232/2023
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		"23" жовтня 2023 р. м.Борзна
		Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючого судді Ріхтера В.В.,
		з участю секретаря судового засідання Стрижак Я.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 21 вересня 2019 року між ними було укладено шлюб, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на даний час їх сімейні стосунки припинені, вони не проживають разом та не ведуть спільного господарства. Причиною розпаду сім`ї є те, що її чоловік покинув сім`ю, його місце перебування їй не відоме.
		Позивачка в судове засідання не з`явилась, про день та час проведення судового засідання повідомлялась.
		Відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи через розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ч. 11 ст.128 ЦПК України, але у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. 
		У цій справі суд звертає увагу на те, що місце реєстрації/фактичне місце перебування відповідача не встановлено.
		Так, за відомостями позивача, останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .
		У Єдиному державному демографічному реєстрі відомості щодо відповідача відсутні.
		З відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації від 15.09.2023 року убачається, що за наявними даними Державної міграційної служби місце проживання відповідача не встановлено.
		Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
		Згідно рекомендації Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 21 грудня 2007 року № 11, Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає на Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України. На час розгляду даної справи судом - це норми ст.ст. 27,28 ЦПК України.
		Частина 2 ст. 28 ЦПК передбачає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
		Таким чином, справа підсудна Борзнянському районному суду Чернігівської області.
		Зі згоди позивача суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до вимог статті 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.
		Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
		Згідно з пунктом 1 статті 16 вказаного Закону, особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
		Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		Відповідно до частини першої статі 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
		Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на території України, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 (громадянин Республіки Узбекистан) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) 21вересня 2019 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом № 395. 
		Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка , примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
		За змістом положень ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
		Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		Статтею 5 Протоколу № 7Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
		ПроголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
		Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
		Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. 
		Відповідач з запереченнями стосовно позовних вимог до суду не звертався.
		Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто, на тому, що є моральною основою шлюбу, однак позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
		На переконання суду, у даному конкретному випадку, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення.
		На думку суду, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
		Обмірковуючи питання щодо надання сторонам строку для примирення, суд виходить з того, що сторонами не надано суду жодних заяв, як-то про примирення чи збереження шлюбу, а позивач, в свою чергу, наполягає на розірванні шлюбу. Крім того, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.
		Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
		Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року по справі № 442/6319/16-ц.
		Відповідно до ч. 2ст.114 Сімейного кодексу України- у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
		Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу Українидокументом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
		Оскільки позивач скористався своїм правом та заявив клопотання про не стягнення з відповідача судового збору, судовий збір в сумі 1073,60 грн. не підлягає стягненню з відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110-112 СК України, ст.ст. 2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов ОСОБА_1  задовольнити.
		Шлюб, зареєстрований 21 вересня 2019 року Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом № 395 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою в АДРЕСА_1 ,  розірвати.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Суддя Ріхтер В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...