Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/8318/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2023. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2023.
Дата набрання законної сили: 08.04.2024 (частково)
Результат оскарження 08.04.2024 Апеляційний суд міста Києва: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/752/4783/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/8318/23 
		Провадження № 2/752/4783/23
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		       11 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді -                             Машкевич К.В.
		за участю секретаря-                               Гненик К.П.
		представника позивача                 ОСОБА_1 
		представника відповідача Кириллова М.С. 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист порушених прав людини і громадянина під час військового стану, зобов`язання відновити постачання електричної енергії, стягнення майнової і моральної шкоди завданої здоров`ю ігноруванням вимог чинного законодавства і невиконанням судових рішень, суд
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		       Позивач звернулася до суду з позовом і просить:
		- захистити права людини та громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час введення на території України військового стану, шляхом зобов`язання відповідача ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 ;
		- стягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 114,70 грн.;
		- стягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду за умисне ігнорування та невиконання судових рішень України 3000 Євро.
		       Посилається в позові на те, що 30.04.2023 повернувшись додому з передмістя виявила «повідомлення про відключення побутового спаживача» від 29.04.2023 за підписом представника відповідача без зазначення прізвища, ім`я, побатькові та посади.
		       Після чого було з`ясовано, що квартира відключена від електропостчання та під час огляду електрощитової виявлено зрізані від електролічильника, а також від силового вимикача контакти, хоча місце де встановлений електролічильник закритий навісним замком ОСББ. 
		       Про вказану подію було повідомлено Національну поліцію та зареєстровано матеріали до ЄО №14958.
		       Зазначані події, призвели до сильного стресу та позивачка опинилася в розпачі, оскільки квартира, яка їй належить, обладнана електроплитою, інших альтернативних джерел енергії на яких можливо нагріти чай та приготувати їжу, в квартирі немає. Також в побуті використовувся холодильник, який без електропостачання не працює, що унеможливлює зберігання продуктів харчування.
		       Зазначає, що вона перед початком війни проти України була відсторонена від роботи та не має доходів. Також на утриманні має сина з інвалідністю, який є учнем та навчається в школі.
		       Посилаючись на Постанову Камінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, якою заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі вважає, що дії відповідача щодо відключення її квартири від електропостачання під час введення воєнного стану на території України є незаконними. 
		       Вказане призвело до морально-психологічних тортур у вигляді суттєвого погіршення та ліквідації побутових умов, доводиться ходити до сусідів за склянкою гарячої води, необхідності за рахунок особистого часу на відпочинок вивчати законодовство та звертатися до суду, оскільки відповідач ігнорує обов`язковість дотримання вимог чинного законодавства.
		       Також зазначає, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21.11.2013 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2013 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
		       Додатковим рішенням Апеляційного суду м.Києва від 15.03.2016 стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_3 114 грн 70 коп. судового збору.
		       Вказане рішення залишається не виконаним, тобто важає, що у відповідності ст.6 Європейської конвенції з прав людини є підстави для стягнення судового збору та моральної шкоди.
		 
		       Враховуючи вищезазначене, просила її позов задовольнити.
		 
		       Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду та відповідно до ст. 33 ЦПК України 01 травня 2023 року було визначено склад суду.
		       Ухвалою суду від 08 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
		       10 травня 2023 року до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали суду від 08 травня 2023 року.
		       Ухвалою суду від 16 травня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		       Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
		       30 серпня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», відповідно до якого відповідач позов вважає необгрунотованим та таким, що не відповідає задоволеню з наступних підстав. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» Загальними зборами акціонерів ПАП «Київенерго» від 13.11.2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПАТ «ДТЕК Київські електромережі». 
		       Відповідно до п.56 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 року ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» не є енергопостачальною організацією, а є оператором системи розподілу.
		       Позивач є споживачем електричної енергії, яку постачало до 01.01.2019 ПАТ «ДТЕК Київські електромережі». З`ясовано, що позивач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості.
		       Станом на 01.01.2022 заборгованість за спожиту електричну енергію становить 1 650,29 грн., яка утворилася до 01.01.2019 та частково погашалася впродовж 2019 року.
		       В зв`язку з наявною заборгованістю, яка виникла до 01.01.2019 позивачу на адресу проживання було направлено попередження про припинення електропостачання №3/01/5/Л-666 від 10.01.2022.
		       23.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 було припинено електропостачання, у зв`язку із заборгованістю до 01.01.2019 перед ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі», що підтверджується Нарядом-допуском №16331.
		       29.04.2023 було проведено перевірку відключеного стану за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що позивачем було відновлено електропостачання без дозволу Товариства.
		       Зазначає, що позивачем станом на 29.04.2023 не було погашено заборгованість за спожиту електроенергію до 01.01.2019 року та не було оплачено роботи з відновлення електропостачання, в зв`язку з чим було проведено відключення електроенергії на підставі п.11.5.2 Кодексу систем розподілу. 
		       Вважає, що посилання позивача на постанову КМУ №206 від 05.03.2022 та твердження про незаконність відключення електроенергії в даному випадку є необгрунтованим, оскільки первинне відключення відбулось 23.02.2022, тобто до набрання чинності зазначеної постанови та її дія поширюється тільки на борги, які були утворені після 24.02.2022.
		       Щодо стягнення майнової шкоди в розмірі 114,70 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 євро зазначає, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала справа №752/14438/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ПАТ «Київенерго» про захист прав споживачів, визнання такою, що не відповідає дійсності заборгованості за спожиту електричну енергію, стягнення майнової та моральної шкоди. Рішенням суду від 07.10.2021 було відмовлено у задоволенні позову. 
		       Також рішенням суду у вказаній справі було встановлено, що 11.05.2017 Апеляційним судом м.Києва постановлена ухвала, відповідно до якої роз`яснено додаткове рішення Апеляційного суду м.Києва від 15.03.2016 та зазначено, що сума судового збору підлягає стягненню саме з ПАТ «Київенерго». Вимоги позивача ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача шкоди в розмірі 2000 Євро, в зв`язку з невиконанням додаткового рішення Апеляційного суду м.Києва від 15.03.2016 не можуть бути задоволені судом, оскільки боржником за даним рішенням є ПАТ «Київенерго».
		       Позивачем не доведено, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є належним відповідачем у даному спорі, оскільки докази, які б підтверджували, що ДТЕК Київські електромережі є правонаступником ПАТ «Київенерго» з виконання додаткового рішення від 15.03.2016 матеріали справи не містять.
		       Таким чином, вважає зазначені вимоги є необгрунтованими, обставини щодо невиконання додаткового рішення Апеляційного суду м.Києва від 15.03.2016 вже були предметом судового розгляду, яким було надано оцінку та прийнято рішення. 
		       Зазначає, що відповідачем жодним чином не було порушено прав позивача, як споживача, тобто відсутні підстави для задоволення позову. 
		       Протокольною ухвалою суду від 13 вересня 2023 року залучено в якості третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі в справі.        
		       В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому обставин. В своїх поясненнях посилався, що позивачем не було отримано попередження про припинення електропостачання від 10.01.2022, на яке посилається відповідач. Крім того, 23.02.2022 не було відключення електропостачання. Зазначив, що електропостачання було припинено саме 30.04.2023, а не 29.04.2023. Вважає, що заборгованість до 01.01.2019, яку визначає відповідач у розмірі 1650,29 грн, є необгрунтованою, оскільки споживачем систематично здійснюється оплата за постачання електричної енергії. Також вказує, що виставлена відповідачем заборгованість до 01.01.2019 станом на 10.01.2022 не відповідає строкам позовної давності. 
		       Протиправне припинення електропостачання призвело до сильного стресу позивача, родина залишилася в квартирі без світла, не було змоги приготувати їжу, оскільки наявна лише електроплита, що змусило купувати газову плиту та газовий балон на кошти, які виплачувалися дитині інваліду. Також в квартирі відсутня тепла вода, яка постачалася за допомогою бойлера, оскільки 10 років відсутнє централізоване постачання гарячої води, що позбавляє можливості повноцінно проводити гігієнічні процедури, мити посуд, прати. Не має змоги користуватися холодильником, що призводить кожного дня до вирішення питань з харчами.
		       Крім того, син позивача закінчивши школу у 2023 році та не зміг повноцінно підготуватися до вступу у ВУЗ, оскільки в квартирі не було світла. 
		       Вважає, що позивач та її родина з 30.04.2023 та кожного дня зазнає моральних страждань спричинених протиправним позбавленням електропостачання до їх квартири, що повністю ліквідувало побутові умови необхідні для життя. 
		       Виходячи з цього просить позов задовольнити.
		       Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, з підстав зазначених у відзиві.
		       Треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
		       Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		       Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ).
		       Судом встановлено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії.
		       ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електроенергії.
		       29.04.2023 уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», за адресою: АДРЕСА_1 було проведено роботи з відключення електроустановок, відповідно до Наряду -допуску №19516, у зв`язку з заборгованісю до 01.01.2019 (а.с.52).
		       З пояснень представника відповідача вбачається, що вказані роботи з відключення електропостачання картири за зазначеною адресою, відбулися під час перевірки відключення стану за адресою: АДРЕСА_1 . 
		       Тобто, під час перевірки факту безоблікового споживання електричної енергії.
		       Представник відповідача посилається, що 23.02.2022 за адресою: АДРЕСА_1 було припинено електропостачання, у зв`язку із заборгованістю до 01.01.2019 перед ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», що підтверджується Нарядом-допуском №16331 (а.с.51). 
		       Відповідно до п.п. 3 п. 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
		       Згідно з положеннями п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
		       Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
		       Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
		       Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
		       До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
		       Згідно до п. 7.6. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі , зокрема, самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.
		       В судовому засіданні встановлено, та не спростовано представником відповідача, що акт про порушення 29.04.2023 уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не складався.
		       Відповідно до п.7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема,  заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.
		       З матеріалів справи вбачається, що попередження про припинення електропостачання від 10.01.2022 №3/01/5/Л-666 було направлено на адресу позивача, відповідно до списку згрупованих поштових відправлень від 17.01.2022 року.
		       В той же час, матеріали справи не містять в собі відомостей про отримання позивачем вказаного попередження про припинення електропостачання.
		       Тобто, докази про попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення в матеріалах справи відсутні.
		       В судовому засіданні представником позивача було надано для огляду оригінали квитанцій про оплату послуг електричної енергії за період з листопада 2013 по 21 грудня 2018, отже вбачається наявність спірних правовідносин щодо нарахування та оплати послуг електропостачання.
		       Судом встановлено, що відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення з позивача спірної заборгованості за спожиту електричну енергію за період до 01.01.2019. 
		       Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який діє на даний час.
		       Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
		       При вирішенні спору суд також враховує наступне.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог. 
		Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
		Відповідно статті 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Аналогічні положення містяться у статтях 76, 80 ЦПК України.
		Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. 
		В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України. 
		Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. 
		Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
		Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.
		З цього випливає, що право на доступ до суду, в тому числі право на захист порушених чи оспорюваних прав та їх захист судом має не лише відповідач, а й позивач, який звернувся до суду за захистом і таке право йому гарантоване законом.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. 
		Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. 
		За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.
		Суд враховує, що позивачем вживалися позасудові заходи для захисту своїх порушених прав, шляхом звернення до Кабінету Міністрів України щодо відновлення електропостачання, за результатами розгляду якого Державною інспекцією енергетичного нагляду України було надано відповідь від 20.06.2023 зі змісту якої вбачається, що Управлінням було надіслано лист з відповідними рекомендаціями на адресу оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо відновлення електропостачання до квартири на безоплатній основі з відновленням схеми живлення квартири, та в подальшому дотримуватись порядку припинення та відновлення електричної енергії споживачу відповідно вимог ПРРЕЕ та КСР.
		Не дивлячись на це, відповідачем, як оператором системи розподілу, заходи для поновлення прав позивача вжиті не були.
		       Виходячи з вищенаведеного суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, в частині неправомірного припинення електропостачання з 29.04.2023 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Щодо питання про відшкодування моральної моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства, відповідно правової позиції викладеної у Постанові ВП ВС від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14- 714цс19)
		Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав» ( Постанова КЦС ВС від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19).
		Моральна шкода полягає , в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.
		У    пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" / зі змінами / під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. 
		Суд погоджується з твердженнями позивачки щодо того, що припинення електропостачання до її житла привело до негативних наслідків для неї та її життя, її родини, суттєво було порушено звичний побут, вона змушена докладати зусиль для організації свого життя в умовах відсутності електричної енергії для забезпечення необхідного рівня побутових умов, що призводить до моральних страждань, які тривають протягом значного часу.
		       Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		       По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
		       Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
		       Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
		       Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
		Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 20 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. 
		За змістом ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Так, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Таким чином, з огляду на характер правовідносин, з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, а також враховуючи доводи наведені позивачкою, з`ясовані обставини справи, суд приходить до висновку про підставність заявлених вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
		Разом з тим, суд має дотримуватися вимог ст. 23 ЦПК України, а саме: розумності і справедливості при визначенні розміру моральної школи, а тому суд приходить до висновку про часткове задовлення вимог позивачки та стягнення з відповідача на її користь 20 000,00 грн моральної шкоди.
		Зазначена сума, на думку суду, є достатньою та співмірною завданим позивачці моральним стражданням.
		       Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв`язку з невиконанням рішення суду, суд виходить з наступного.
		       Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 07.10.2021 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , який також є законним представником ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживача, визнання такою, що не відповідає дійсності заборгованості за спожиту електроенергію, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		       Вказним рішенням суду були встановлені обставини з урахуванням додаткового рішення Апеляційного суду м.Києва від 15.03.2016 та постановленої ухвали Апеляційного суду м.Києва від 11.05.2017.
		       Тобто, заявлені позовні вимоги були предметом судового розгляду, яким було надано правову оцінку та прийнято судове рішення у справі за наслідками розгляду. 
		       Виходячи з цього, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		       Відповідно до ч.1  ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		       Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.
		       Керуючись ст.ст. 3, 6, 12, 15, 16, 714 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206, ст.ст. 4-5, 12-13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ :
		       Позов задовольнити частково.
		       Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» відновити постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 .
		       Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» /код ЄДРПОУ 41946011, адреса: 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 20/ на користь ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 / 20 000,00 грн. моральної шкоди.
		       Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» /код ЄДРПОУ 41946011, адреса: 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 20/ на користь держави 5 368,00 грн. судового збору.
		       В іншій частині позовних вимог відмовити.
		       Апеляційна скарга на рішення суду подається пр отягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Повний текст рішення складено 23 жовтня 2023 року.
		 
		       Суддя К.В.Машкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...