Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/8101/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2023. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/758/201/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002808

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/8101/22 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		20.10.2023 року                                                                         м. Київ 
		 
		Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження №42016000000002808 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ялта, АР Крим, громадянина України, який обіймав посаду судді Ялтинського міського суду АР Крим, зареєстрованого та останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя ОСОБА_6 , будучи суддею та відповідно до Указу Президента України від 13.02.2014 № 75/2014 займаючи посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи в Ялтинському міському суді АРК, за адресою: вулиця Дмитрієва, будинок 4, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади російської федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів російської федерації, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України. 
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_6 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та російської федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації, усвідомлюючи, що так званий «Ялтинський міський суд Республіки Крим російської федерації» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, перебуваючи в місті Сімферополь, упродовж лютого - грудня 2014 року точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи за адресою вулиця Дмитрієва, будинок 4 , продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади російської федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому, Указом Президента російської федерації ОСОБА_7 від 18.03.2019 № 106 був призначений на посаду судді незаконно утвореного «Ялтинского міського суду Республіки Крим російської федерації», чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст.9 «Федерального Конституційного Закону» російської федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію Республіки Крим та утворення в складі російської федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, в період часу з 2014 по 2021 року точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи за адресою м. Ялта, вулиця Дмитрієва, будинок 4 , виніс низку судових рішень від імені та в інтересах іноземної держави - російської федерації, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» російської федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію Республіки Крим та утворення в складі російської федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Зокрема, ОСОБА_6 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, 25 вересня 2014 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи в Ялтинському міському суді за адресою: м. Ялта, вул. Дмитрієва, б. 4, керуючись нормами законодавства російської федерації ухвалив рішення у справі № 2-6321/2014, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації.
		Допомога ОСОБА_8 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова. 
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що полягало у наданні іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.03.2023 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №42016000000002808 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України. Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України, шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Подільського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур`єр», у судові засідання не з`являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_6 про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_6 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті судом встановлено таке.
		Відповідно до ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
		- заявою народного депутата України ОСОБА_9 про кримінальні правопорушення, передбачені ст.  109, 110, 110-2 КК України, відповідно до якої останній повідомляє Генерального прокурора України про те, що ОСОБА_6 незаконно без правової підстави здійснює судочинство на території АР Крим в Ялтинському міському суді; 
		- копією анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ялтинським МУГУ МВС України в Криму 07.04.1998) заповнив анкету та отримав 22.08.2008 паспорт для виїзду за кордон;
		- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.03.2015 року;
		-витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.04.2015;
		-ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2016 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001289 від 26.06.2015 стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України;
		- відомостями з Адміністрації Президента України від 20.03.2015 № 45-01/135, відповідно до яких ОСОБА_6 призначено на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Указом Президента України від 29.12.2009 року №1122. Указом Президента України від 13.02.2014 року №75 переведено до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим;
		- Указом Президента України від 29.12.2009 № 1122/2009 про призначення строком на п`ять років ОСОБА_6 на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області;
		- Указом Президента України від 13.02.2014 № 75/2014 про переведення у межах п`ятирічного строку ОСОБА_6 на посаду судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим;
		- листом Адміністрації Президента України від 28.09.2016 № 03-01/3021 на №26/3-33326-15 від 02.09.2016, відповідно до якого ОСОБА_6 не звертався із клопотанням про вихід із громадянства України;
		-листом Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на №26-90457-15 від 18.06.2015 року, відповідно до якого до Адміністрації Держспецзв`язку надійшов документ (ухвала судді Ялтинського міського суду Республіки Крим Алтуніна від 25.09.2014 ) у справі №2-6321/2014 про видачу за позовом ОСОБА_10 до Головного управління президентського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Виконавчого комітету Ялтинської міської ради з додатками на 19 арк.,
		- протоколом огляду від 17.02.2022 року, з якого вбачається, що через систему «Google» здійснено пошук за реквізитами «Вища рада правосуддя», за пошуком прізвища ОСОБА_11 за посиланням відкривається Рішення №1121/0/15-17 від 11.05.2017 року;
		-  рішенням Вищої ради правосуддя № 1121/0/15-17 від 11.05.2017 року, згідно з яким на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України  ОСОБА_6 звільнено з посади судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим;
		-протоколом огляду інформації в мережі Інтернет від 17.02.2022 року, за результатами пошуку якого було виявлено федеральний конституційний закон російської федерації від 21.03.2014 №6-ФКЗ «При прийняття в російську федерацію Республіки Крим і утворення в складі російської федерації нових суб`єктів - Республіки Крим и міста федерального значення Севастополя"; федеральний закон російської федерації від 23.06.2014 № 154-Ф3 «Про створення судів російської федераціи на територіях Республіки Крим і міста Севастополя та про внесення змін в окремі законодавчі акти російської федерації»; Указ президента російської федерації від 18.03.2019 року №106, яким призначити на 6 років повноважень суддею Ялтинського міського суду ОСОБА_6 ; 
		-протоколом огляду Інтернет-видань від 02.02.2015 року, відповідно до якого проведено огляд інформації, яка міститься на інтернет-сайтах, посилання на які є у зверненнях ОСОБА_12 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109, ст. 110, ст. 110-2 КК України.
		Згідно з повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 14.09.2022 року змінено підозру.
		Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнім правами на захист, а саме:
		- дані щодо публікації повісток про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 на сайті Офісу Генерального прокурора, в газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті судової влади за період з 27.10.2022 року по 19.10.2023 року.
		Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення. Позиція сторони захисту щодо наданих стороною обвинувачення доказів у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 111 КК України, тобто умисне діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, що полягало у наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України, за обставин, встановлених судом.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Санкцією ч. 1 ст. 111 КК України передбачено конфіскацію майна або без такої.
		Вимогами ч. 2 ст. 59 КК України передбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  369-371, 373-376, 395 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років, з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту затримання на виконання вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя:                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...