Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 632/763/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2023.
Дата набрання законної сили: 18.10.2023
Номер судового провадження: 51-2694км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221120000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2023 року
		м. Київ
		справа № 632/763/22
		провадження № 51-2694км 23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання                                      ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                                           ОСОБА_5 ,
		захисника                                                                           ОСОБА_6 
		засудженого                                                                       ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого                  ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221120000127, за  обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної  інстанцій обставини
		Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України  до покарання  у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		За вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 18 червня 2022 року близько 12:40 години, будучи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, із продуктового магазину «Біляївський», який розташований поблизу будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав чоловічу барсетку, всередині якої знаходився мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5» вартістю 2500 грн., спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року вирок залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить судові рішення щодо нього змінити та із застосуванням ст. 69 КК України пом`якшити йому покарання. Вказує на те, що судом належним чином не були враховані всі обставини справи та дані про його особу.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та захисник підтримали подану касаційну скаргу. 
		Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
		Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Висновки суду про винуватість  ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 4 ст. 185 КК України в касаційній скарзі засудженого не оспорюються.
		Що стосується доводів засудженого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових злочинів. 
		Статтею 69 КК України у редакції станом на час вчинення інкримінованого       ОСОБА_7 діяння передбачалося, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. 
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, при визначенні виду та розміру покарання за ч. 4  ст. 185 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; дані про особу винного, який на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України не судимий; наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, та обставину, яка його обтяжує, а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Окрім того, судами взято до уваги досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення з боку ОСОБА_7 є високим з огляду на спосіб життя та історію правопорушень, а тому виправлення останнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб) (а. п. 59-60).
		Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді реального позбавлення волі без застосування положень ст. 69 КК України.
		Колегія суддів вважає, що призначене  ОСОБА_7 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у статтях 50, 65 КК України.
		Таким чином, підстав для пом`якшення  ОСОБА_7 покарання, у тому числі із застосуванням положень ст. 69 КК України, а також істотних порушень вимог КК і КПК України, Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги не встановлено.
		Тому, керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд,
		ухвалив:
		Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_7 - без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...