Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/10413/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 23.10.2023. Зареєстровано: 24.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Результат оскарження 23.01.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		м. Вінниця
		12 жовтня 2023 р. Справа № 120/10413/22
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни 
		представника позивача: Іжаківської Вікторії Олегівни
		представника відповідача: Степанюк Тетяни Олександрівни 
		представника третьої особи:Вельгус Ірини Миколаївни
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури до Якушинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ",  ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії.
		Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення 25 сесії 8 скликання Якущинецької сільської ради від 11.11.2022 № 936, яким затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області та зобов`язати Якушинецьку сільську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішення законної сили.
		Ухвалою суду від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження і призначено розгляд справи за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 09.01.2023. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.
		27.12.2022 року представником третьої особи подано до суду пояснення, в яких останній зазначає про обґрунтованість позовних вимог.
		04.01.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю у зв`язку із необґрунтованістю. В обґрунтування своєї позиції представник відповідач зазначає, що висновки архітектурно-містобудівної ради не є обов`язковими для врахування, а лише рекомендаційними. Відповідач у відзиві також надає систематизовані пояснення щодо врахування або відхилення пропозицій, рекомендацій та зауважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування до проекту містобудівної документації та стверджує, що більшість пропозицій були враховані розробником Детального плану території. На підставі вказаного, посилаючись на наявність та відповідність розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі Детального плану території, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		05.01.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		09.01.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, а також такими, що спростовуються доводами прокурора, викладеними в позові та доказами наданими до справи.
		10.01.2023 року представником третьої особи подано до суду відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.
		18.01.2023 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
		19.01.2023 року прокурором подані до суду заперечення на клопотання відповідача щодо розгляду справи в порядку загального провадження.
		Ухвалою від 24.01.2023 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Іншою ухвалою від 24.01.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтування свого права на звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акту.
		27.01.2023 року позивачем виконано вказані вимоги ухвали суду шляхом подання відповідних обґрунтувань. 
		Ухвалою суду від 07.02.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ" та ОСОБА_1 .
		06.03.2023 року, в порядку ст. 44 КАС України, позивачем подано до суду додаткові пояснення.
		Разом з тим, 06.03.2023 року до суду також надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ", в яких представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Правом на подання додаткових пояснень також скористався відповідач, подавши до суду 15.03.2023 року додаткові пояснення.
		Ухвалою від 15.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		29.03.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання, я якому вона вказує на відсутність у прокурора прав на представництво інтересів територіальних громад.
		28.04.2023 року та 10.05.2023 року до суду від сторін надійшли додаткові пояснення.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 01.06.2023 №16 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу у справі №120/7378/21-а, ...", у зв`язку з перебуванням судді Шаповалової Т.М. з 01.06.2023 у довготривалій відпустці, матеріали справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023, передано на розгляд судді Чернюк А.Ю.
		Ухвалою від 06.06.2023 року суддею Чернюк А.Ю. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання. 
		Підготовче судове засідання закрито ухвалою від 03.07.2023 року, справу призначено до судового розгляду.
		03.07.2023 року представником Вінницької окружної прокуратури подано клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_2 - провідного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Вінницькій області та ОСОБА_3 - заступника начальника Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації - начальника відділу планування та забудови територій.
		10.07.2023 року уповноваженою особою Якушинецької сільської ради подано до суду клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_4 - архітектора ТОВ «Вінекс», ОСОБА_5 - головного архітектора ТОВ «Вінекс» та ОСОБА_6 начальника відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради.
		Вказані клопотання сторін задоволено ухвалою від 18.07.2023 року.
		В судовому засіданні представник позивача та представник Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ" заперечували щодо задоволення позовної заяви.
		В судовому засіданні також допитані свідки, які були викликані відповідно до ухвали суду від 18.07.2023 року.
		Свідок ОСОБА_3 - заступник начальника Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації - начальник відділу планування та забудови територій, пояснив, що він приймав участь у розгляді плану, був секретарем містобудівної ради. На засіданні були представники ГУ ДСНС у Вінницькій області, представники управління розвитку територій та інфраструктури, представники патрульної поліції. Також пояснив, що містобудівна рада є дорадчим органом для професійного колегіального розгляду архітектурних рішень та документацій, що діють на громадських засадах. Розповів на яких засадах, та які функції виконує містобудівна рада та пояснив про рекомендації на підставі їх оцінки за вимог законодавства та державних будівельних норм. Водночас, свідок повідомив, що випадків, коли містобудівна документація на території Вінницької області затверджувалась органами місцевого самоврядування без його відома чи при наявності рішення про повернення її на доопрацювання не було. Надаючи оцінку висновкам та зауваженням які стали підставою для прийняття рішення про повернення ОСОБА_7 плану території органу місцевого самоврядування для доопрацювання та повторного розгляду, зазначив, що по вказаному плану можна деталізувати, що раді було рекомендовано встановити межу розроблення детального плану, межі земельних ділянок. Членам ради пропонували розширити межі будівного плану, для опрацювання прилеглої території, і оцінити містобудівну ситуацію, яка на прилеглих територіях. Сільській раді було необхідно доопрацювати схему організації руху транспорту, пішоходів та їх кількість. Також ОСОБА_3 вказав, що члени ради пропонували оцінити містобудівну ситуацію на графічних планах, а після доопрацювання проект вирішили винести повторно на розгляд засідання ради. На переконання свідка, доопрацьовувати прилеглу територію необхідно для виявлення розміщення об`єктів на цій території, їх впливу та архітектурної ситуації. Також свідок стверджував, що відповідачем не було враховано відповідні зауваження. Якушинецька сільська рада не може розглядати такий документ, вона їх затверджує з урахуванням висновків Управління містобудування та архітектури. ОСОБА_3 пояснив, що виявлені недоліки необхідно було усунути шляхом подання таблиці з узгодженням позицій, чого зроблено не було.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 - провідний фахівець відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Вінницькій області пояснив, що також приймав участь у розгляді плану. Випадків про розгляд та затвердження документації органами місцевого самоврядування без розгляду Управління містобудування, та наявності винесення рішення про доопрацювання йому не відомі. Також свідок розповів про інженерно-технічний розділ та його розробку, в якому зазначені всі зони та захисні споруди, шкідливі об`єкти, без чого подача документів не можлива. Про цей розділ не було вказано в рішенні, тому що та час його прийняття, до нього не ставилися такі вимоги щодо земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту. Водночас, свідок вказав, що 07.11.2022 року відбулося засідання представників ДСНС та архітекторів, на якому констатовано відсутність в Детальному плані розділу цивільного захисту.
		Також в судовому засіданні, в якості свідка, була допитана ОСОБА_6 - начальник відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради, яка пояснила, що до повноважень очолюваного нею відділу входить, зокрема надання оцінки доцільності розроблення, прийняття рішення, затвердження проектів, направлення листів органам. Відповідним відділом розглядають всі протоколи, виплавляються помилки та ставляться відмітки про виправлення після отримання зауважень Управління містобудування та архітектури. Свідок зазначила, що всі зауваження (пункти) були враховані, межі розроблення плану були вказані у рішенні, та у завданні з розроблення детального плану, схема кількості проїздів (руху) доопрацьована, а саме: два були комунальними, окрім третього (центрального, яким був також приватним), яким самостійно займались власники для прокладання руху до своїх будинків.
		В якості свідка також був допитаний ОСОБА_4 - архітектора ТОВ «Вінекс», який займав відповідну посаду на момент розробки ОСОБА_7 плану, який зазначив, що особисто займався кресленням даного плану. Свідок вказав, що зауваження Управління містобудування та архітектури були враховані частково: третій пункт враховано та виконано; другий пункт (щодо врахування проїздів) не був виконаним, оскільки вважався не доцільним, так як його складання було необґрунтованим. В цілому було три таких проїзди, для виконання підлягало тільки два, так як третій було прокладено іншими людьми, та не підлягав проїзду по ньому важкої техніки.
		Подібні покази надав свідок ОСОБА_5 - головний архітектор ТОВ «Вінекс», який також додав, що при виконання зауважень Управління містобудування та архітектури були враховані саме технічні складові, а там де була додатково присутня складова частина, були враховані не в повній мірі.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини.
		11.11.2022 року Якушинецькою сільською радою прийнято рішення № 936, яким затверджено містобудівну документацію  Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради.
		Вважаючи, що рішення 25 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради суперечить вимогам Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», Порядку розроблення містобудівної документації, позивач, з метою його скасування, звернувся до суду з даним позовом.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними, адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель.
		Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.
		Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.
		Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
		Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
		Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
		Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Як визначено п.1.2. Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 108 (надалі - Положення) Рада є дорадчим органом для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної та проектної документації. Рада діє на громадських засадах.
		У своїй діяльності Рада керується Конституцією України та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, актами органів місцевої влади, а також цим Типовим положенням. (п. 1.3.)
		Згідно 2.2., 2.3. Положення при розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності). 
		Результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Як слідує з матеріалів справи, на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації 29.09.2022 розглянуто проект детального плану території для індивідуального садівництва земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області, про що свідчить витяг з протоколу №8 засідання архітектурно-містобудівної ради від 29 вересня 2022 (надалі  протокол №8).
		Згідно протоколу №8 встановлено, що Замовником проекту є Якушинецька сільська рада, розробником  ТОВ «Вінекс», архітектор ОСОБА_5 .
		Розробником проекту повідомлено про те, що проект детального плану розроблений на підставі рішення 14 сесії Якушинецької сільської ради 8 скликання від 26 грудня 2021 року № 679.
		Графічна частина проекту виконана на топографічній основі, виконаній ТОВ «ВІНЕКС» у 2021 році в масштабі 1:500.
		Детальний план території (далі - ДТП) розробляється з метою визначення параметрів забудови земельної ділянки та функціонального призначення території.
		Земельні ділянки загальною площею 4,3 га (кадастрові номери 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0045 та 0520688900:01:012:0043) межують:
		- з заходу  з місцевим проїздом та землями загального користування;
		- з півночі  з проїздом загального користування, земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства та територією комунального призначення на якій знаходяться господарські будівлі;
		- зі сходу  з землями для рибогосподарських потреб на якій знаходиться ставок;
		- з півдня  з проїздом загального користування та земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		В межах ділянки проектування забудова відсутня. За існуючим станом Територія в межах земельних ділянок має сільськогосподарське функціональне призначення. На даний час за призначенням використовується лише ділянка з кадастровим номером 0520688900:01:012:0043. На ділянці 0520688900:01:012:0045 розташовуються ставки які не використовуються для рибогосподарських потреб.
		Основний під`їзд до ділянки проектування пропонується влаштувати з вул. Педагогічна с. Зарванці. 
		Проектом передбачено розміщення 22-х садових ділянок для забудови садовими будинками не вище 2 поверхів, адміністративної будівлі з магазином змішаної групи товарів та медпунктом, місць для паркування автомобілів, інженерно-технічних споруд та мереж для обслуговування цих будинків та транспортної мережі, дитячого ігрового майданчика, майданчиків для відпочинку, майданчика для контейнерів ТПВ. На території рекреаційного призначення пропонується влаштувати парк з посадкою дерев, кущів та декоративних рослин для озеленення.
		За результатами обговорення проекту Детального плану території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області Архітектурно-містобудівна рада надала наступні пропозиції та рекомендації щодо доопрацювання проекту:
		Встановити межі розроблення ДПТ у відповідності з вимогами статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Визначити перспективні рішення. Погодити межі ДПТ та перспективні рішення щодо використання території з головним архітектором Якушинецької територіальної громади.
		Доопрацювати схему організації руху транспорту та пішоходів в частині оптимізації кількості проїздів по території проектного об`єкту.
		На графічних матеріалах ДПТ відобразити планувальні рішення суміжних територій.
		За результатами розгляду та обговорення членами Архітектурно-містобудівної Ради (проголосовано 13  «за») рекомендовано проект Детального плану території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області повернути Якушинецькій сільській раді для доопрацювання та повторного розгляду з врахуванням пропозицій і рекомендацій архітектурно-містобудівної ради, висновків органів державної влади та рецензії (протокол №8 засідання Архітектурно-містобудівної Ради від 29.09.2022).
		Таким чином, Архітектурно-містобудівною Радою в результативній частині рішення щодо розгляду цього проекту членами архітектурно-містобудівної ради не рекомендовано до затвердження містобудівної документації сільською радою, а прийнято рішення повернути детальний план території Якушинецькій сільській раді для доопрацювання та повторного розгляду архітектурно-містобудівною радою після зняття зауважень.
		Отже, незважаючи на повернення на доопрацювання проекту, без приведення його у відповідність до законодавства, він був затверджений оскаржуваним рішенням №936 від 11.11.2022 25 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради
		Із зазначеного слідує, що розробником та замовником не проведено коригування проекту детального плану території за результатами розгляду відповідною архітектурно-містобудівною радою у відповідності до підпункту 15 пункту 43 «Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року № 926.
		Так, згідно вимог ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
		Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
		Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
		Містобудівна документація на місцевому рівні містить розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні за відсутності такого розділу забороняється. (Частину четверту статті 16 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2486-IX від 29.07.2022) (ч.4 ст. 16)
		Таким чином, Детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням, не містить розділу інженерно-технічних заходів цивільного-захисту, тому його затвердження є порушенням вимог абзацу 2 частини 4 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказана вимога закону вступила в дію з 24 жовтня 2022 року відповідно до Закону України № 2486-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій», що підтверджується копією листа Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 21 листопада 2022 року № 01-4881/13-ОП.
		Як встановлено судом, Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області в листі від 21 листопада 2022 за вих. № 01-4881/13-ОП зазначено про те, що Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області не погоджувалось завдання на розроблення розділу «Інженерно-технічних заходів цивільного-захисту» в складі містобудівної документації «Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області». Також зазначено про те, що відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документація має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
		Крім того, Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо розгляду на засіданні архітектурно-будівельної ради проекту «Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області» висловлено ряд зауважень та порушень законодавства (лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06.09.2022 за вих. № 0-2-0.332-3118/2-22).
		Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зазначає про те, що за результатами розгляду містобудівної документації встановлено, що в проектні межі детального плану територій планується включення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0045, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0060, загальною площею 4,3369 га, які розташовані та території Якушинецької сільської ради Вінницького району, Вінницької області, за межами населеного пункту. Зазначені земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, перебувають у приватній власності фізичних та юридичних осіб з цільовим призначенням  для ведення особистого селянського господарства (код  01.02).
		Містобудівною документацією передбачається зміна функціонального та цільового призначення земельних ділянок.
		Використання земельних ділянок з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0045, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0060 здійснюватиметься зі зміною виду використання із «для ведення особистого селянського господарства» (Код КВЦПЗ  01.02) на «для індивідуального садівництва» (Код КВЦПЗ  01.05).
		Використання земельної ділянки з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0045 здійснюватиметься зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства» (Код КВЦПЗ  01.02) на землі рекреаційного призначення  для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (Код КВЦПЗ  07.05) (арк.2,26,29 детального плану територій).
		При цьому, в дозвільному рішенні Якушинецької сільської ради, в назві містобудівної документації та в деяких її розділах зазначено лише планування територій для індивідуального садівництва, відомості щодо планування території для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на земельній ділянці з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0045 не зазначені.
		Отже, зважаючи на вимоги ст. 51 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зазначає, про необхідність більш детально опрацювати та висвітлити в містобудівній документації питання щодо планування земельної ділянки з кадастровими номерами 0520688900:01:012:0045 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
		Згідно ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.
		Відповідно до вимог ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва, що відшкодовуються при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки переводяться до земель інших категорій, становлять 30 відсотків різниці між нормативною грошовою оцінкою відповідної земельної ділянки після та до зміни її цільового призначення.
		Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області наголошує щодо необхідності проведення зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок відповідно до вимог земельного законодавства, функціональне використання об`єктів нового будівництва повинно відповідати цільовому призначенню земельної ділянки.
		Також, згідно вимог ст. 8 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації розглянуло проект Детального плану території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області та Звіт про стратегічну екологічну оцінку. За результатами розгляду Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації надано пропозиції та зауваження (лист від 07.09.2022 за вих.№ 01-15-01/3009).
		Вказаними пропозиціями та зауваженнями встановлено необхідність встановлення зон санітарної охорони водних об`єктів, які мають бути визначені проектом землеустрою, відповідно до вимог п.п. 4,6,7 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1988 №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів » та з урахуванням ст.113 Земельного кодексу України (лист від 12.07.2022 за вих.№ 01-15-01/2256).
		Згідно з проектним планом та схемою проектних планувальних обмежень Детального плану територій (арк. 3) в південно-східній частині проектної забудови відсутнє передбачення щодо влаштування контейнерних майданчиків для побутових відходів.
		Зазначено про необхідність до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» підсумувати зауваження і пропозиції та зазначити у документах державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку про врахування вказаних зауважень та пропозицій.
		Таким чином, із зазначених документів слідує, що Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області, затверджений рішенням Якушинецької сільської ради від 11.11.2022 № 936 суперечить містобудівному законодавству.
		Частинами 1 та 4 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Разом з тим, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Частиною першою ст. 17 Закону передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Згідно з положеннями частини першої статті 19 Закону детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Частиною 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні. (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території  одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відповідно, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
		Крім того, приписами статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
		Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. 
		При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил. 
		В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 8 вищезазначеного Закону рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Крім того, детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому, а також плану зонування (за його наявності). Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж ті, що встановлені у генеральному плані та плані зонування (за його наявності).
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.11.2020 у справі №191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 13.04.2020 у справі №160/2852/19, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення 25 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 11.11.2022 №936, яким затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області є таким, що прийнято з порушенням вимог ст. ст. 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Водночас, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що висновки архітектурно-містобудівної ради не є обов`язковими для врахування, а лише рекомендаційними.
		Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. 
		Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території (частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Комплексний план просторового розвитку території Якушинецької територіальної громади не розроблено та не затверджено, однак, схема планування території Вінницького району на сьогодні є чинною та затверджена рішенням 47 сесії Вінницької районної ради 7 скликання від 20.09.2018 року № 681.
		Якушинецькою сільською радою, рішенням 14 сесії 8 скликання прийнято рішення №679 від 26.11.2021 надано дозвіл на розробку детального плану території забудови на території Якушинецької сільської ради.
		Оскільки рішення про розроблення Детального плану території прийнято Якушинецькою сільською радою 26 листопада 2021 року то проект містобудівної документації має розроблятись відповідно до «Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926 (далі  Порядок). Склад і зміст проекту має відповідати пункту 69 Порядку.
		Склад, зміст порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926.
		Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах (частина 1, статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 108 (далі  Типове положення).
		Відповідно до пункту 2.1. Типового положення архітектурно-містобудівна Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури.
		При розгляді містобудівної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності) (пункт 2.2 Типового положення про архітектурно-містобудівні Ради).
		Частиною 2 статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 2.3 Типового положення про архітекурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 108 передбачено, що результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проектів враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Оскільки архітектурно-містобудівна рада складається з фахових представників органів влади різних галузей, які мають компетенцію для розгляду містобудівної документації та професійних архітекторів то повторний розгляд проекту містобудівної документації дає змогу компетентно та професійно проаналізувати та оцінити врахування розробником та замовником рекомендацій та зауважень архітекурно-містобудівної ради та органів державної влади з врахуванням всіх норм чинного нормативно-правового регулювання в сфері містобудування та особливостей містобудівної ситуації під час проектування.
		Саме з врахуванням всіх вищевказаних аспектів на засіданні архітекурно-містобудівної ради при Управління 29 вересня 2022 року щодо розгляду вказаного Детального плану території членами містобудівної ради було надано ряд зауважень та рекомендацій щодо доопрацювання проекту Детального плану території, а також прийнято рішення рекомендувати доопрацювати проект та винести на повторний розгляд. 
		Відповідачем, необґрунтовано відхилено частину рекомендацій і пропозицій архітекурно-містобудівної ради та затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області, при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проекту Детального плану території в частині доопрацювання та повторного розгляду містобудівної документації на засіданні архітекурно-містобудівної ради.
		Відповідач, у відзиві, як підставу для відмови в задоволенні позову прокурора, посилається на вимоги ч. 5 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме зазначає, що архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів, а результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.
		В той же час, вимоги даної статті закону стосуються проектів будівництва об`єктів. Проекти будівництва об`єктів та проекти містобудівної документації є різними видами документації по суті і змісту.
		Проекти будівництва об`єктів розробляються згідно ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та інших ДБН, що регламентують норми проектування тих чи інших об`єктів будівництва. 
		Містобудівна документація розробляється відповідно до Порядку та ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні».
		В той же час, у позовній заяві ставиться вимога про скасування оскаржуваного рішення, яким затверджено саме проект містобудівної документації.
		Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача про дотримання всіх вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, Типового положення про архітекурно-містобудівні ради під час затвердження Детального плану території, оскільки оскаржуване рішення суперечить чинним нормативно-правовим актам України в сфері містобудування, а вимоги прокурора в позовній заяві є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству України
		Щодо невідповідності законодавству розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі Детального плану території, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року та вимог ДБН Б.1.1-5:2007 Частина 1 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період у містобудівній документації» та ДБН Б.1.1-5:2007 Частина 2 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та твердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації» у складі проекту містобудівної документації має бути розроблено розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який розробляється за окремим завданням, та погоджуються з органами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що передбачено зокрема пунктом 7.7 Частини 2 ДБН Б.1.1-5:2007.
		Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні за відсутності розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту забороняється (абзац 2 частини 4 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року). Ця норма Закону України вступила в дію 24 жовтня 2022 року згідно Закону України № 2486-IX від 29.07.2022 року. 
		Проект Детального плану території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області був затверджений рішенням 25 сесії Якушинецької сільської ради 8 скликання від 11 листопада 2022 року № 936  після набуття чинності норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо наявності розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, отже мав містити зазначений розділ. 
		Висновок Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області наданий в листі від 02.09.2022 № 01-3206/12-ОП, на який посилається відповідач, наданий до набрання чинності вищезазначеної норми Закону, а відтак - посилання на цей лист ГУ ДСНС як на позитивний висновок щодо наявності і відповідності розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі Детального плану території нормам законодавства України суд вважає необґрунтованим.
		Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту має розроблятись у відповідності до вимог діючого законодавства України та ДБН Б.1.1-5:2007 Частина 1 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період у містобудівній документації» та ДБН Б.1.1-5:2007 Частина 2 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та твердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації». 
		Так, Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області в листі від 21 листопада 2022 за вих. № 01-4881/13-ОП зазначено про те, що Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області не погоджувалось завдання на розроблення розділу «Інженерно-технічних заходів цивільного-захисту» в складі містобудівної документації «Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області». Також зазначено про те, що відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документація має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні за відсутності такого розділу забороняється.
		В листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 21.11.2022 № 01-4881/13-ОП зазначено, що ГУ ДСНС у Вінницькій області завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту цього Детального плану території не погоджувало.
		Отже, зазначений розділ має відповідати завданню на його розроблення та ДБН Б.1.1-5:2007. 
		Аналіз складу і змісту Детального плану території вказує на те, що Відповідачем та розробником не виконано вимоги до складу і змісту проекту, а саме: щодо розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Вимоги до розділу наведені в пункті 76 Порядку, зокрема щодо відповідності розділу вимогам ДБН в сфері цивільного захисту.
		Відповідно до п. 76 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926 Розділ Інженерно-технічні заходи цивільного захисту  визначає комплекс проектних рішень щодо інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій, населених пунктів та суб`єктів господарювання від їх наслідків, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб`єктів господарювання і територій у мирний час та в особливий період.
		Розроблення розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» здійснюється відповідно до вимог державних будівельних норм та інших норм законодавства за складом та змістом, визначеним державними будівельними нормами.
		Таким чином, твердження відповідача про наявність та відповідність розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі Детального плану території є неправильним, а вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству України.
		Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 по справі № 803/1541/16 сформував правовий підхід у питанні вибору правового регулювання у випадку його зміни за час розгляду компетентним органом відповідної заяви. Так, Верховний Суд виснував:
		«у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
		51. Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
		52. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
		53. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
		55. З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою)».
		Цей правовий висновок застосовано Верховним Судом і у постанові від 25.01.2023 по справі № 640/17787/20.
		Проект Детального плану території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області був затверджений рішенням 25 сесії Якушинецької сільської ради 8 скликання від 11 листопада 2022 року № 936  після набуття чинності норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо наявності розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, отже мав містити зазначений розділ. 
		Отже, як зазначалося судом, висновок Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області наданий в листі від 02.09.2022 № 01-3206/12-ОП, наданий до набрання чинності вищевказаної норми Закону, а відтак - посилання на цей лист ГУ ДСНС як на позитивний висновок щодо наявності і відповідності розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі Детального плану території нормам законодавства України суд вважає необґрунтованим.
		Окрім того, відповідач у відзиві надає систематизовані пояснення щодо врахування або відхилення пропозицій, рекомендацій та зауважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування до проекту містобудівної документації та стверджує, що більшість пропозицій були враховані розробником Детального плану території.
		Надаючи оцінку відповідним посиланням відповідача, суд зазначає наступне.
		Відповідно до норм статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до початку розгляду проекту Детального плану території на засіданні архітекурно-містобудівної ради, Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації зверталось із відповідними запитами до органів державної влади, уповноважених на розгляд містобудівної документації, про надання пропозицій та зауважень до зазначеного Детального плану території. Рекомендації та зауваження органів державної влади, надані у відповідних листах, надіслані замовнику містобудівної документації для врахування разом з витягом з протоколу архітекурно-містобудівної ради про результати розгляду Детального плану території та супровідним листом Управління  для врахування під час доопрацювання проекту.
		За результатами розгляду проекту Детального плану території на засіданні архітекурно-містобудівної ради при Управління 29 вересня 2022 членами містобудівної ради було прийнято рішення  Якушинецькій сільській раді доопрацювати проект та подати, після коригування та зняття зауважень, на повторний розгляд. Рекомендації подати проект на затвердження органу місцевого самоврядування архітектурно-містобудівна рада не надавала.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Однак, відповідачем не було враховано результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проекту Детального плану території в частині доопрацювання та повторного розгляду містобудівної документації на засіданні архітекурно-містобудівної ради, хоча частиною 2 статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 2.3 Типового положення про архітекурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 108 передбачено, що результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проектів враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Оскільки проект Детального плану території на повторний розгляд архітекурно-містобудівної ради не подавався то, відповідно, аналіз та оцінка врахування рекомендацій та зауважень органів державної влади членами архітекурно-містобудівної ради не проводилась.
		Таким чином, твердження Відповідача, що більшість пропозицій були враховані розробником Детального плану території є необґрунтованим, оскільки компетентним органом не перевірені.
		Щодо питання яким саме нормативно-правовим актом передбачено повторність розгляду архітектурно-будівної ради детального плану та чим передбачений обов`язок замовника надавати вказані документи на повторний розгляд суд керується наступним.
		Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.3 Типового Положення «Про архітектурно-містобудівні ради» (Наказ Мінрегіону від 07.07.2011 № 108) передбачено, що результати розгляду архітектурно-містобудівною радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		В даному випадку архітектурно-містобудівна рада не приймала рішення рекомендувати Якушинецькій сільській раді Детальний план території до затвердження. У зв`язку з тим, що до проекту детального плану були суттєві зауваження у членів містобудівної ради було прийнято рішення рекомендувати доопрацювати проект та розглянути його повторно після усунення зауважень.
		Отже, результатом розгляду проекту цього детального плану території була рекомендація архітектурно-містобудівної ради  доопрацювати проект та представити його на повторний розгляд.
		Суд звертає увагу, що зазначене вище рішення (індивідуальний нормативний акт) архітектурно-містобудівної ради органом місцевого самоврядування не оскаржено в порядку адміністративного судочинства.
		Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. 
		Детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території (частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Комплексний план просторового розвитку території Якушинецької територіальної громади не розроблено та не затверджено, однак, схема планування території Вінницького району на сьогодні є чинною та затверджена рішенням 47 сесії Вінницької районної ради 7 скликання від 20.09.2018 року № 681.
		Якушинецькою сільською радою, рішенням 14 сесії 8 скликання прийнято рішення №679 від 26.11.2021 надано дозвіл на розробку детального плану території забудови на території Якушинецької сільської ради.
		Оскільки рішення про розроблення Детального плану території прийнято Якушинецькою сільською радою 26 листопада 2021 року то проект містобудівної документації має розроблятись відповідно до «Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926 (далі  Порядок). Склад і зміст проекту має відповідати пункту 69 Порядку.
		Склад, зміст порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926.
		Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах (частина 1, статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 108 (далі  Типове положення).
		Відповідно до пункту 2.1. Типового положення архітектурно-містобудівна Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури.
		При розгляді містобудівної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності) (пункт 2.2 Типового положення про архітектурно-містобудівні Ради).
		Частиною 2 статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 2.3 Типового положення про архітекурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 108 передбачено, що результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проектів враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
		Оскільки архітектурно-містобудівна рада складається з фахових представників органів влади різних галузей, які мають компетенцію для розгляду містобудівної документації та професійних архітекторів то повторний розгляд проекту містобудівної документації дає змогу компетентно та професійно проаналізувати та оцінити врахування розробником та замовником рекомендацій та зауважень архітекурно-містобудівної ради та органів державної влади з врахуванням всіх норм чинного нормативно-правового регулювання в сфері містобудування та особливостей містобудівної ситуації під час проектування.
		Саме з врахуванням всіх вищевказаних аспектів на засіданні архітекурно-містобудівної ради при Управління 29 вересня 2022 року щодо розгляду вказаного Детального плану території членами містобудівної ради було надано ряд зауважень та рекомендацій щодо доопрацювання проекту Детального плану території, а також прийнято рішення рекомендувати доопрацювати проект та винести на повторний розгляд. 
		Відповідачем, необґрунтовано відхилено частину рекомендацій і пропозицій архітекурно-містобудівної ради та затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045 на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області, при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано результати розгляду архітекурно-містобудівною радою проекту Детального плану території в частині доопрацювання та повторного розгляду містобудівної документації на засіданні архітекурно-містобудівної ради.
		Відповідач, як підставу для відмови в задоволенні позову прокурора, посилається на вимоги ч. 5 ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме зазначає, що архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів, а результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.
		В той же час, вимоги даної статті закону стосуються проектів будівництва об`єктів. Проекти будівництва об`єктів та проекти містобудівної документації є різними видами документації по суті і змісту.
		Проекти будівництва об`єктів розробляються згідно ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та інших ДБН, що регламентують норми проектування тих чи інших об`єктів будівництва. 
		Містобудівна документація розробляється відповідно до Порядку та ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні».
		В позовній заяві ставиться вимога про скасування оскаржуваного рішення, яким затверджено саме проект містобудівної документації.
		Таким чином, суд не погоджується з твердженням відповідача про дотримання всіх вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, Типового положення про архітекурно-містобудівні ради під час затвердження Детального плану території, оскільки оскаржуване рішення суперечить чинним нормативно-правовим актам України в сфері містобудування, а вимоги прокурора в позовній заяві є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству України.
		Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження спірного рішення  нормативно-правового акту, суд зазначає наступне. 
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) затвердження містобудівної документації віднесено до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад.
		Згідно із частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
		Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		За змістом частин одинадцятої та дванадцятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":
		нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
		індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
		Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
		Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
		Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі  Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, у якому визначено, що: містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
		Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель.
		Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
		Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.
		Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.
		Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
		Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.
		Згідно з положеннями частини першої статті 19 Закону детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Частиною 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії
		регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні. (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території  одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відповідно, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
		Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу  є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
		Оспорюване рішення Якушинецької сільської ради стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб  є ознакою нормативності.
		Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 розглядаючи у касаційному порядку справу № 522/2278/16, у якій також зазначив, що рішення Одеської міськради від 19.10.2016 № 1316-VІІ "Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси" є нормативно-правовим актом у тому числі і в частині, що оспорює прокурор у цій справі.
		У частині першій статті 264 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
		Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 264 КАС України).
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 810/74/18 та від 28.04.2021 № 809/964/16.
		Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		Згідно із частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень.
		Тобто, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Законом, який, окрім іншого, визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, зокрема, стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII).
		За положеннями частин першої, третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких повноважень обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
		Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист кого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
		Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
		Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/18.
		Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15). 
		В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 915/201/18 від 08.02.2019.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16) послалась на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
		Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Суд також враховує Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону", у яких щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
		Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
		Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
		Як вбачається з змісту позовної заяви, прокурор на обґрунтування необхідності захисту порушених, на його думку, інтересів держави та підстав для звернення до суду посилається на порушення відповідачем вимог законодавства про регулювання містобудівної діяльності під час винесення оскаржуваного рішення та затвердження Детального плану територій та зазначив, що при заявлені цього позову він набуває статусу позивача в порядку вимог частини третьої статті 23 Закону 1697-VII та частини четвертої статті 53 КАС України, оскільки відповідач, як орган який наділений державою на здійснення функцій щодо затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, належним чином не здійснює захист інтересів держави, територіальної громади, громадян, які мають право на належний цивільний захист, а інший орган, який здійснює контроль за Якушинецькою сільською радою у цих правовідносинах, а також який міг би скасувати незаконне рішення  відсутній, крім того відсутній інший орган, який міг би представляти інтереси територіальної громади в цих правовідносинах
		У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів). Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами єдиного цілого  «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». 
		Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15). 
		В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 915/201/18 від 08.02.2019.
		Відтак, затвердження відповідачем оскаржуваного рішення, усупереч вимог містобудівного законодавства нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку територій, а отже порушує інтереси держави щодо регулювання містобудівної діяльності.
		Обраний спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення інтересів держави у сфері містобудування, зокрема, щодо забезпечення сталого розвитку території Якушинецької територіальної громади, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Прийняття рішення 25 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 11.11.2022 №936, яким затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області грубо порушує основні принципи містобудівної діяльності, а також інтереси Якушинецької територіальної громади, оскільки перешкоджає формуванню повноцінного життєвого середовища, збереженню природних особливостей і ландшафтів та одночасно позбавляє територіальну громаду території для відпочинку.
		Крім того, порушення державних інтересів, які потребують захисту і звернення прокурора до суду пов`язані з тим, що оскаржуваним рішенням затверджено Детальний план територій, документація по якому не містить розділу інженерно-технічних заходів цивільного-захисту, тому його затвердження є порушенням вимог абзацу 2 частини 4 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Незабезпечення будівництва та збереження таких споруд за функціональним призначенням та утримання у стані, що не відповідає встановленим вимогам і стандартам, порушує суспільні та державні інтереси.
		Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		На даний час на території України проходять бойові дії та наносяться ракетні удари по об`єктам промисловості та інфраструктури, а також житловим кварталам.
		Таким чином, наразі зберігається реальна загроза для життя мешканців області в цілому. 
		Згідно зі ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема, умови роботи, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.
		Згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров`я.
		Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		За змістом ст. 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист  це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
		Тобто держава повинна вживати заходів для створення належних умов для захисту життя і здоров`я людей від надзвичайних ситуацій, у тому числі від негативних наслідків ведення бойових дій.
		Таким чином, забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у захисних спорудах і надання допомоги постраждалим в умовах воєнного стану беззаперечно становить інтерес держави.
		Ураховуючи правову природу захисних споруд, неналежне виконання своїх обов`язків щодо будівництва, планування та утримання захисних споруд не забезпечує виконання державою функції цивільного захисту населення, яка є пріоритетною в умовах воєнного стану, що призводить до порушення встановлених державою гарантій забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії. 
		Таким чином, затвердження оскаржуваним рішенням Детального плану без відповідного розділу щодо цивільного захисту порушує як інтереси територіальної громади населеного пункту, так і інтерес держави в цілому.
		Зважаючи на вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, щодо відсутності в прокурора права на звернення до суду з даним позовом.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.
		Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Згідно з частиною 1статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
		Зважаючи на наведені норми процесуального закону, слід зобов`язати Якушинецьку сільську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення 25 сесії 8 скликання Якущинецької сільської ради від 11.11.2022 року № 936, яким затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області.
		Зобов`язати Якушинецьку сільську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення 25 сесії 8 скликання Якущинецької сільської ради від 11.11.2022 року № 936, після набрання рішення законної сили.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Інформація про учасників справи:
		 
		Позивач: Керівник Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, Вінницька область) 
		Відповідач: Якушинецька сільська рада (вул. Новоселів, 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04330021)
		Треті особи: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43723537)
		Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ" (Хмельницьке шосе, 20, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41157153)
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
		 
		Повний текст рішення складено 23.10.2023 року.
		 
		СуддяЧернюк Алла Юріївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...