Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/6862/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Номер судового провадження: П/500/7384/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову 
		Справа № 500/6862/23
		25 жовтня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до суду до подання позовної заяви, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить в порядку забезпечення майбутнього позову до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування (визнання протиправним) рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року про погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя та позову про визнання протиправними дій Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, накласти заборону щодо здійснення Спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради чи іншими уповноваженими Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради фізичними чи юридичними особами будь-яких дій щодо влаштування намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , що знаходиться на території кладовища Микулинецького у місті Тернополі.
		Заявник у заяві про забезпечення позову визначив особами, які можуть отримати статус учасника справи, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради та Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради.
		Заява про забезпечення позову обґрунтована наступними обставинами.
		01 жовтня 2022 року, приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Давидів Брід Бериславського району Херсонської області, загинув син заявника ОСОБА_2 , який похований на кладовищі Микулинецькому у місті Тернополі. На могилі ще задовго до серпня 2023 року було виконано початкові будівельні роботи, встановлено фундамент для подальшої постановки намогильної споруди.
		20 жовтня 2023 року ОСОБА_3 (дружині загиблого ОСОБА_2 ) була вручена вимога Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради від 19 жовтня 2023 року №95, адресована матері загиблого ОСОБА_4 . У вимозі зазначено, що дії по встановленню намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 є самовільними, оскільки суперечать Закону України «Про поховання і похоронну справу», наказу Держжитлокомунгоспу 19.11.2003 №193 Про Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань та Положенню про Пантеон Героїв у м. Тернополі, погодженому рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради. У разі не проведення робіт по демонтажу намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 до 23.10.2023, її без попередження буде демонтовано засобами Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради.
		Заявник вказує, що 24 жовтня 2023 року без будь-якого погодження з ним, працівниками Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради було демонтовано намогильну споруду, влаштовану на місці поховання ОСОБА_2 .
		У зв`язку з такими діями працівників Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, основною підставою яких є рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року про погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя, заявник має намір звертатися до суду з позовом про скасування (визнання протиправним) зазначеного рішення виконкому та визнання протиправними дій Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради.
		Заявник звертає увагу, що вимоги Положення про Пантеон Героїв Тернополя, погоджені рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року, не були доведені до його відома чи до відома членів його сім`ї на момент поховання ОСОБА_2 будь-яким письмовим документом чи в іншому порядку. Дії по встановленню намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 були розпочаті ще до прийняття Положення про ОСОБА_5 . Змістом цього Положення не передбаченого будь-якого порядку демонтажу намогильних споруд, які були встановлені до дати погодження цього Положення на земельній ділянці, що була виділена згодом для влаштування ОСОБА_5 . Тернопільською міською радою чи її виконавчим органом не приймалося окреме рішення про визначення сектору ОСОБА_6 кладовища для почесного поховання військовослужбовців. Положення про ОСОБА_5 не визначає місце його розташування, оскільки ані в самому Положенні, ані у рішенні виконавчого комітету про його затвердження, немає норми, яка б вказувала на розташування такого ОСОБА_7 на ОСОБА_6 кладовищі чи визначала конкретний сектор Микулинецького кладовища, де буде розміщено такий Пантеон.
		З посиланням на Положення про порядок надання ритуальних послуг на території Тернопільської міської територіальної громади, (яким визначено, що на могилах у межах наданого місця на земельній ділянці можуть установлюватися намогильні споруди і елементи благоустрою могили) вказує, що з моменту виділення відповідної частини ділянки на кладовищі Микулинецькому у м. Тернополі для поховання загиблого сина ОСОБА_2 у заявника, як батька, виникло законне право на встановлення намогильної споруди і елементів благоустрою могили.
		Відповідно до загальних вимог чинного законодавства обмеження прав власника можуть бути встановлені відповідно до закону чи рішення суду. Оформляючи вимогу від 19 жовтня 2023 року №95, Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської рада не послалось на відповідне рішення суду чи на конкретні норми чинного законодавства, які регламентують покладення на заявника, як власника майна, обов`язку по його демонтажу у конкретно визначені строки.
		Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити чи спричинить негативні наслідки, а тому просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони щодо здійснення Спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради чи іншими уповноваженими Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради фізичними чи юридичними особами будь-яких дій щодо влаштування намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , що знаходиться на території кладовища Микулинецького у місті Тернополі.
		Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
		У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
		Суд, ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника та додаткових доказів. 
		Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
		Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
		Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
		Отже, забезпечення позову  це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
		Відтак, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
		Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд встановив такі обставини.
		Спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради направлено ОСОБА_4 , матері загиблого під час участі у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації ОСОБА_2 , вимогу від 19 жовтня 2023 року №95. 
		З її змісту вбачається самовільне встановлення конструкції намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , що суперечить Закону України «Про поховання і похоронну справу», наказу Держжитлокомунгоспу 19.11.2003 №193 Про Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань та Положенню про Пантеон Героїв у м. Тернополі, погодженому рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Намогильні споруди, які встановлені з порушенням меж відведеної земельної ділянки для поховання військових (0,8 м на 2,1 м), підлягають демонтажу згідно з чинним похоронним законодавством. 
		Намогильна споруда, яка зводиться на місці поховання ОСОБА_2 , підлягає демонтажу, тому пропонувалося самостійно її демонтувати у термін до 23 жовтня 2023 року. У разі не проведення демонтажу, така намогильна споруда буде демонтована засобами Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради без попередження з подальшим відшкодуванням вартості робіт з демонтажу.
		З пояснень заявника слідує, що 24 жовтня 2023 року працівниками Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради було демонтовано намогильну споруду, облаштовану на місці поховання ОСОБА_2 .
		Заявник вважає протиправними дії Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради щодо демонтажу намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , що знаходиться на території кладовища Микулинецького у місті Тернополі, та й саму вимогу про демонтаж намогильної споруди та зазначає про звернення до суду з відповідним позовом. Такі дії Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської рада заявник пов`язує з протиправністю Положення про Пантеон Героїв у м. Тернополі, погодженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №975 від 16 серпня 2023 року, яке має намір також оскаржувати до суду (разом з рішенням про його погодження).
		Як вказує сам заявник, його позовні вимоги будуть стосуватися відповідачів Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.
		Разом з тим, суд зауважує, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
		При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Згідно з пунктом 1 частини першої КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.
		При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
		Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради щодо незаконного демонтажу намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , що знаходиться на території кладовища Микулинецького у місті Тернополі, який заявник має намір заявити не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Такий спір віднесений до юрисдикції цивільного суду.
		Відповідно до частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
		1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		З огляду на предмет позову, який має намір подати заявник до відповідача Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської рада щодо незаконного демонтажу намогильної споруди, який не належить розглядати адміністративним судом, не підлягає розгляду і відповідна заява про забезпечення позову в частині, яка подана до суду з порушенням правил предметної юрисдикції.
		До адміністративного суду може бути заявлено лише позов з вимогами до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради стосовно оскарження Положення про Пантеон Героїв у м. Тернополі, погодженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №975 від 16 серпня 2023 року. Таке Положення в розумінні КАС України є нормативно-правовим актом.
		Як зазначено в преамбулі цього Положення про Пантеон героїв Тернополя, воно розроблено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про поховання і похоронну справу», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 та інших нормативно-правових актів (https://ternopilcity.gov.ua/vikonavchiy-komitet/rishennya-vikonavchogo-komitetu-2019/70178.html).
		Це Положення регламентує порядок діяльності Пантеону героїв Тернополя та здійснення почесних поховань на його території загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу (пункт 1 Положення).
		Метою створення Пантеону героїв Тернополя є гідне вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов`язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей (пункт 2 Положення).
		Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди (згідно Додатку) (пункт 15 Положення).
		Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону героїв Тернополя заборонено (пункт 17 Положення).
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник, серед іншого, зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити чи спричинить для нього такі негативні наслідки: утруднить можливість вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав, тобто існує обгрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду; невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних моїх прав та інтересів та призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав; крім настання реальних матеріальних збитків, буде завдана моральна шкода; зробить фактично неможливим укладення між сторонами спору, будь-якої мирової угоди у справі.
		Надаючи таким обґрунтуванням правову оцінку, суд враховує, що визначені частиною першою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Лише у разі якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника (позивача), або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, заборони як відповідачам, так і іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
		Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
		Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
		Судом не встановлено, а заявником не зазначено про наявність ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Фактично заявник не погоджується з діями Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради щодо незаконного демонтажу намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 , вважаючи, що такі діють на підставі протиправного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року про погодження Положення про ОСОБА_5 .
		Щодо негативних наслідків, які можуть настати для заявника, то суд зауважує, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
		Положення про Пантеон Героїв Тернополя було погоджене рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради ще в серпні 2023 року. Відтак заявник мав досить часу для вирішення питання стосовно встановлення намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 чи то укладення мирової угоди, як вказує заявник у заяві про забезпечення позову, або вирішення питання в інший спосіб, прийнятний для сторін конфлікту. Крім того, заявник не позбавлений можливості вирішити таке питання і на даний час та врегулювати його у спосіб, прийнятний для усіх сторін спору, а також враховуючи інтереси осіб, що не є учасниками судового процесу, територіальної громади, яких стосується Положення про Пантеон Героїв Тернополя.
		За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника (позивача).
		Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та наведені позивачем доводи на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
		Доводи заявника щодо наявності підстави для забезпечення позову з огляду на існування ймовірної загрози унеможливлення ефективного захисту для поновлення його порушених прав не приймаються судом до уваги, оскільки він не позбавлений права на даний час досягти вирішення спору у позасудовий спосіб. При цьому доказів того, що Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради чи іншими уповноваженими ним юридичними чи фізичними особами, зокрема, Спеціалізованим комунальним підприємством «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради на даний час проводяться роботи саме по встановленню намогильної споруди на місці поховання ОСОБА_2 відсутні.
		У свою чергу сама лише незгода заявника із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень, комунального підприємства та майбутнє звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність передумов для вжиття заходів забезпечення позову.
		Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до суду до подання позовної заяви, відмовити.
		Копію ухвали надіслати заявнику.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. 
		 
		СуддяЧепенюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...