Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17296/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Номер судового провадження: К/990/37753/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		справа №640/17296/20
		адміністративне провадження № К/990/37753/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Рибачука А.І.
		суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.
		розглянувши в порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/17296/20
		за позовом Черкаської міської ради до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022, ухвалене судом у складі головуючого судді Головань О.В. 
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Черкаська міська рада звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 18.06.2020 № 378-р «Про розгляд справи №500-26.15/2-20-ДД про державну допомогу».
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення від 27.06.2019 №2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» не є державною допомогою в розумінні Закону України від 01.07.2014 №1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» (далі -                 Закон №1555-VII).
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022, позов задоволено.
		4. Відповідач із вказаним судовими рішенням судів попередніх інстанцій не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити в цій справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		5. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		6. 27.02.2023 до Верховного Суду надійшов відзив Черкаської міської ради на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.06.2019 Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» (далі - рішення № 2-4690).
		Цим рішенням на території міста Черкаси встановлено, зокрема, ставки єдиного податку для платників другої групи в розмірі 20% розміру мінімальної заробітної плати, за винятком таких видів діяльності (згідно ДК 009:2010):
		КВЕД 88.10 «Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 88.99 «Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 47.81 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 47.82 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 47.61 «Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 47.62 «Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 18.11 «Друкування газет» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 95.29 «Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
		КВЕД 10.39 «Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів» - 10 % розміру мінімальної заробітної плати.
		11.09.2019 позивач подав до Антимонопольного комітету України повідомлення про нову програму державної допомоги, у якому зазначив, що її метою є розвиток малого та середнього бізнесу, зменшення податкового навантаження, недопущення виникнення заборгованості перед бюджетом.
		Рішенням Антимонопольного комітету України від 18.06.2020 № 378-р «Про розгляд справи № 500-26.15/2-20-ДД про державну допомогу» (далі - рішення №378-р) визначено, що підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення №2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності є державною допомогою.
		Також, зазначеним рішенням визначено, що державна допомога, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення № 2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності, є чинною.
		Пунктом 3 резолютивної частини рішення №378-р встановлено, що державна допомога, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення № 2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності, буде допустимою внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання. Рішення Черкаської міської ради повинно містити такі положення:
		1) перелік витрат, на які повинна спрямовуватись державна допомога відповідно до підпункту 2 пункту 3 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб`єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва;
		2) вимоги щодо здійснення та збереження інвестицій та створення нових робочих місць отримувачами державної допомоги, як це передбачено підпунктом 3 пункту 3 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб`єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва;
		3) розмір державної допомоги на витрати, на які спрямовується державна допомога, повинен становити для суб`єктів малого підприємництва - до 70 відсотків таких витрат;
		4) вимоги щодо категорії отримувачів державної допомоги відповідно до пунктів 4 та 5 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб`єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва;
		5) умови щодо визначення сукупного розміру державної допомоги на покриття відповідних витрат, якщо суб`єкт господарювання є отримувачем державної допомоги за різними програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги з урахуванням пункту 7 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб`єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва.
		Пунктами 4, 5 резолютивної частини рішення №378-р надавача державної допомоги зобов`язано:
		- виконати зобов`язання протягом шести місяців із дня оприлюднення рішення;
		- поінформувати Антимонопольний комітет України про виконання зобов`язань протягом п`яти робочих днів із дня їх виконання.
		Рішення №378-р обґрунтовано тим, що суб`єкти господарювання, які провадять окремі види господарської діяльності, звільняються від частини звичайних витрат на сплату єдиного податку (за рахунок зниженої ставки єдиного податку в межах однієї групи платників податку), яких зазнають інші суб`єкти господарювання, що провадять діяльність в аналогічних правових та фактичних обставинах у межах територіальної громади міста Черкаси.
		Отже, на думку відповідача, встановлення зниженої ставки єдиного податку для другої групи платників податку в окремих видах господарської діяльності (у межах однієї групи платників податку) свідчить про надання вибіркових переваг для провадження окремих видів господарської діяльності.
		З урахуванням наведеного відповідач дійшов висновку, що суб`єкти господарювання отримують переваги в результаті надання підтримки у формі знижених ставок єдиного податку залежно від виду господарської діяльності в межах однієї групи платників податків, що покращуватиме їх конкурентну позицію порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які здійснюють або могли б здійснювати аналогічну господарську діяльність та не отримують такої підтримки.
		Вважаючи рішення №378-р протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зменшення ставки податку, встановленої в межах одного виду діяльності для всіх суб`єктів господарської діяльності, які займаються вказаними видами господарської діяльності, не може призвести до спотворення економічної конкуренції на ринку конкретного товару, оскільки економічна конкуренція має місце саме між суб`єктами господарювання на ринку одного товару, а тому рішення № 2-4690 не містить ознак державної допомоги в розумінні Закону №1555-VII.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		9. Касаційна скарга відповідача обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що Господарським кодексом України (далі - ГК  України) передбачено, що органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності (частина третя статті 18 ГК України); органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції (частина друга статті 25 ГК України), а тому підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення № 2-4690 у формі знижених ставок єдиного податку для платників другої групи залежно від виду господарської діяльності в межах однієї групи платників податку, призводить не тільки до дискримінаційних умов діяльності для інших суб`єктів господарювання (в межах однієї групи платників податку), а ще й суперечить вимогами ГК України.
		З урахуванням наведеного, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми Закону №1555-VII, у зв`язку з чим скасували законне та обґрунтоване рішення Антимонопольного комітету України. 
		10. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що рішенням №2-4690 встановлено знижені ставки єдиного податку для певних видів діяльності, а не для окремих суб`єктів господарювання, а тому особи, які здійснюють господарську діяльність у цих видах діяльності перебувають в рівних умовах, що свідчить про відсутність ознак спотворення або загроза спотворенням економічної конкуренції.
		У зв`язку з наведеним позивач зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволенні, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		12. Ключовим у цій справі є питання про те чи є підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення №2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності державною допомогою.
		13. Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції встановлює Закон №1555-VII, який спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов`язань України у сфері державної допомоги.
		14. За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону №1555-VII, державна допомога суб`єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
		15. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1555-VII державна допомога полягає у передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб`єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.
		16. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 Закону № 1555-VII державна допомога може реалізовуватися, зокрема, у формі надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів.
		17. Наведені вище положення Закону № 1555-VII свідчать про те, що підтримка, яка надається суб`єкту (суб`єктам) господарювання є державною допомогою за наявності всіх наступних ознак:
		підтримка надається суб`єкту (суб`єктам) господарювання; 
		державна підтримка здійснюється за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів; 
		підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;
		підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції. 
		18. Частиною четвертою статті 6 Закону №1555-VII встановлено, що рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.
		19. Частиною першою статті 8 Закону №1555-VII визначено, що Уповноваженим органом є Антимонопольний комітет України.
		20. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1555-VII надавачі державної допомоги подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги.
		21. Відповідно до частини шостої статті 10 Закону № 1555-VII за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу Уповноважений орган у встановленому ним порядку приймає рішення про:
		1) допустимість нової державної допомоги для конкуренції;
		2) визнання підтримки суб`єкта господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону;
		3) початок розгляду справи про державну допомогу.
		22. В цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в спірному рішенні дійшов висновку, що підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішення № 2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності є державною допомогою.
		23. Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
		24. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зменшення міською радою ставки податку встановленої в межах одного виду діяльності для всіх суб`єктів господарювання, не може призвести до спотворення економічної конкуренції, оскільки економічна конкуренції має місце саме між суб`єктами господарювання на ринку одного товару, а відтак допомога, яка надається суб`єктам господарювання на підставі рішення № 2-4690 не є державною допомогою.
		25. Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
		26. У розумінні Закону №1555-VII державна допомога суб`єктам господарювання - це підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
		27. Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1555-VII терміни «суб`єкт господарювання», «товар», «економічна конкуренція (конкуренція)», «органи влади», «органи адміністративно-господарського управління та контролю» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції».
		28. Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон №2210-III) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		29. Відповідно до частини другої статті 4 Закону №2210-III суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		30. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №2210-III органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.
		31. Статтею 15 Закону №2210-ІІІ передбачено, що антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (частина перша статті 15 Закону №2210-ІІІ).
		32. Відповідно до частини третьої статті 15 Закону №2210-ІІІ вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
		33. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що вчиняючи певні дії (ухвалюючи відповідні рішення) органи державної влади і органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень повинні сприяти розвитку конкуренції, не приймати акти або не вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції, тобто не допускати порушення антимонопольного законодавства.
		34. Частиною першою статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		35. Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		36. Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України, встановлює Закон України від 29.06.2004 №1906-ІV «Про міжнародні договори України», статтею 19 якого передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
		37. Згідно із статтею 264 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (набрала чинності 01.09.2017), ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Сторони домовились, що вони застосовуватимуть положення Угоди з використанням як джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Союзу.
		38. Верховний Суд бере до уваги, що враховуючи європейський напрямок розвитку України, а також початок дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, правові позиції, сформульовані у відповідному вторинному законодавстві, рамкових положеннях, керівних принципах та інших чинних адміністративних актах Європейського Союзу, мають враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського Союзу.
		39. Відповідно до частини першої статті 107 Договору про функціонування Європейського Союзу (далі - ДФЄС, Договір) якщо в Договорах не обумовлено інакше, допомога, яку в будь-якій формі надає держава-член або яку надано за рахунок державних ресурсів, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцію, надаючи переваги певним суб`єктам господарювання або виробництву певних товарів, є несумісною з внутрішнім ринком тією мірою, якою вона впливає на торгівлю між державами-членами.
		40. Згідно з пунктом 66 Повідомлення Європейської Комісії щодо поняття державної допомоги згідно зі статтею 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу у розумінні статті 107(1) Договору (далі - Повідомлення Європейської Комісії) перевагою вважається будь-яка економічна вигода, яка була б недоступною для суб`єкта господарювання за звичайних ринкових умов, тобто за відсутності втручання держави.
		41. Відповідно до пункту 117 Повідомлення Європейської Комісії на захід державної допомоги поширюється стаття 107(1) ДФЄС, якщо він сприяє «окремим суб`єктам господарювання або виробництву окремих товарів». Отже, не всі заходи, які сприяють суб`єктам господарювання, відповідають критеріям допомоги, а тільки ті, що вибірково надають переваги окремим суб`єктам господарювання або категоріям суб`єктів господарювання чи окремим галузям економіки.
		42. Пунктом 189 Повідомлення Європейської Комісії визначено, що державна підтримка зазвичай спотворює конкуренцію, навіть якщо вона не призводить до отримання або збільшення одержувачем його частки на ринку. Достатньо того, що допомога надає суб`єкту господарювання вищий рівень конкурентоспроможності порівняно з тим, який би він мав за її відсутності. У цьому контексті вважається, що захід допомоги спотворює конкуренцію, якщо він надає одержувачу певну перевагу, звільняючи його від витрат, які б йому довелося понести в ході звичайної господарської діяльності.
		43. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів зазначає, що підтримка, яка надається рішенням № 2-4690 у формі занижених ставок єдиного податку для платників другої групи в окремих видах господарської діяльності відповідає всім критеріям державної допомоги, оскільки: підтримка надається суб`єктам господарювання, що здійснюють певні види економічної діяльності, для яких встановлено занижену ставку єдиного податку; підтримка здійснюється за рахунок ресурсів місцевого бюджету, що виявляється у формі недоотриманих бюджетом міста податків від суб`єктів господарювання для яких встановлена занижена ставка єдиного податку; підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності, оскільки суб`єкти господарювання, що здійснюють окремі види господарської діяльності звільняються від частини звичайних витрат, пов`язаних зі сплатою єдиного податку; підтримка загрожує спотворенням економічної конкуренції, оскільки зниження ставки єдиного податку покращує конкурентне становище таких суб`єктів господарювання порівняно з іншими платниками єдиного податку, зокрема тих хто відноситься до другої групи платників єдиного податку.
		44. Відтак, на думку колегії суддів, підтримка, яку надає Черкаська міська рада на підставі рішенням № 2-4690 є державною допомогою в розумінні Закону №1555-VII.
		45. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що встановлення рішенням №2-4690 зменшених ставок податків для суб`єктів господарювання, що проводять окремі види господарської діяльності не містить ознак державної допомоги і як наслідок скасували законне та обґрунтоване рішення відповідача, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
		46. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).
		48. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте неправильно застосували положення Закону №1555-VII, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.
		49. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		50. Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №640/17296/20 скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення.
		В задоволенні позову Черкаської міської ради до Антимонопольного комітету України відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                             А.І. Рибачуксудді                                                                                 А.Ю. Бучик                                                                                 С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...