Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/949/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/488/159/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000000115

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/949/22
		номер провадження № 1-кп/488/159/23
		       В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.10.2023 року                        місто Миколаїв, вулиця Доктора Самойловича, 29-А
		Корабельний районний суд міста Миколаєва  у складі:  головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю  секретарів:ОСОБА_4 , ОСОБА_5 учасники провадження: сторона обвинувачення  прокурори:    ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 сторона захисту обвинувачений:  ОСОБА_9 захисник:ОСОБА_10 
		розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22022150000000115 за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Зеленотропинське, Голопристанського району Херсонської області, освіта середня спеціальна, працює зубним техніком, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 111, частиною 1 статті 436-2 КК України, частиною 3 статті 436-2 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		18.03.2022 року обвинувачений ОСОБА_9 , керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджер) «Telegram» в період з 18:51 до 18:52 години надіслав повідомлення абоненту « ОСОБА_11 » на номер « НОМЕР_2 » з наступним текстом «Да таких умников, 6-7 областей для еб**ого патриотизма оставят.....» (18:51 година) та «Скоро в каждой укрхате портрет путина висеть будет.» (18:52 година).
		Дії обвинуваченого за епізодом від 18.03.2022 року, тобто виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році суд кваліфікує за частиною 1 статті 436-2 КК України.
		Окрім того, 22.03.2022 року о 16:15 годині обвинувачений, керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно, повторно, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджер) «Viber», надіслав повідомлення абоненту « ОСОБА_12 » на номер « НОМЕР_3 » з наступним текстом: «На убой пацанов оставили. Срочников только жалко. А остальных пусть побольше валят. Потом поменьше вони будет».
		Окрім того, 31.03.2022 року о 21:36 годині обвинувачений, керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно, повторно, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджер) «Viber» надіслав повідомлення абоненту « ОСОБА_13 » на номер « НОМЕР_4 » в яких міститься фотофайли з наступним текстом «Мы на своей земле Одесса Основана по указу императрицы Екатерины II в 1794 г. На месте крепости, построеной чуть раныше ОСОБА_14 . Город стал главным портом Российской Империи на Черном море» та містить частину гербу РФ. «Мы на своей земле НИКОЛАЕВ Основан в 1789 г. Князем Григорием Потемкиным на полуострове при слиянии Ингула и Южного Буга как флотский и корабельный город» та містять частину гербу РФ. Крім цього, аналогічні повідомлення з містами Бердянськ, Чернігів, ОСОБА_15 , АДРЕСА_2 . Після чого о 21:37 годині обвинувачений додав повідомлення «И какая тут на*ер хохлядния боком к этим городам?». 
		Окрім того, 03.04.2022 року, в період з 13:08 години по 13:11 годину обвинувачений, керуючись ідеологічними мотивами, діючи умисно, повторно, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджер) «WhatsApp» надіслав повідомлення абоненту « ОСОБА_16 » на номер « НОМЕР_5 » з наступним текстом «Очаков сегодня шуми», «Походу скоро будет весело))» (13:08 година), «Безпилотники полным ходом гоняют» (13:09 година), «Да скорее бы», «А на Куев атомную е*нуть, пусть не радуются» (13:11 година).
		Дії обвинуваченого за епізодами 22.03.2022 року, 31.03.2022 року, 03.04.2022 року, тобто виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно, суд кваліфікує за частиною 3 статті 436-2 КК України.
		Окрім того, 28.03.2022 року о 21:45 годині обвинувачений, використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджер) «WhatsApp», діючи умисно, надіслав повідомлення ОСОБА_17 , у вигляді скриншоту з «Google» - карт району, звідки для враження російської ракети здійснювали постріл ЗС України, та о 21:48 годині надіслав повідомлення «Там лицей рядом от тех домов в лесу. От туда по ракете лупили».
		Дії обвинуваченого за епізодом від 28.03.2022 року, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за частиною 2 статті 114-2 КК України.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		В ході допиту в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень заперечив та пояснив, що він на початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, знаходячись у себе вдома, слідкував за розвитком бойових дій в Україні в цілому та в Миколаєві зокрема. При цьому ділився наявною в нього інформацією зі своїми родичами та близькими, оскільки вони переживали за нього та його родину. Інформацію він брав з відкритих джерел (інформаційні телеграм-канали, чати, інтернет сайти тощо), однак сам в жодних каналах та соціальних мережах нічого не писав, а лише у приватній переписці. 
		Обвинувачений не заперечував відправлення ним вказаних текстових, відео та аудіоповідомлень, заявивши, що переписувався з багатьма людьми, переважно, мешканцями Миколаєва. Два адресати дійсно знаходилися на території Російської Федерації - це брат обвинуваченого - ОСОБА_18 та приятель обвинуваченого - ОСОБА_19 , однак вони є приватними особами, жодного відношення до владних структур або збройних сил Росії не мали та не мають. Ніяких прохань щодо збору інформації про Миколаїв від цих осіб не надходило, обвинувачений також, спілкуючись з ними, не просив та не розраховував на передачу цієї інформації іншим особам.
		Так, за епізодами 18.03.2022 року, 22.03.2022 року, 31.03.2022 року адресатами повідомлень були мешканці міста Миколаєва та Миколаївської області, а 28.03.2022 року та 03.04.2022 року повідомлення були направлені обвинуваченим брату, що мешкає у Російській Федерації.
		Щодо скриншотів карт та фотографій об`єктів оборони Миколаєва, обвинувачений зазначив, що зробив три скриншота лише в одній ситуації, коли був пошкоджений будинок за адресою: АДРЕСА_3 , щоб показати батькові та брату велику відстань між своїм домом та місцем вибуху задля їх спокою, мети порушувати закон при цьому у нього не було, один зі скриншотів він відправив брату. 
		При цьому обвинувачений вказав, що не здійснював збір загально доступної для жителів міста інформації про об`єкти цивільної та військової оборони, а саме про місця розташування укріплених дорожніх контрольно-пропускних пунктів із озброєною охороною, призначених для оборони міста - так зв. «блок-пости», захисні споруди, призначені для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів - так зв. «бомбосховища» та іншу інформацію щодо оборонно-військового характеру по м. Миколаєву. Наявність в його телефоні фотознімків із картами міста Миколаєва, селища Галіцинове, селища Кучурган Одеської області та інших зображень, що містяться у протоколі огляду телефона від 09.04.2023 року (т. 1, а.п. 220-233) обвинувачений пояснив, що такі зображення можливо, були автоматично збережені в пам`ять телефона з яких-небудь груп у месенджерах та соціальних мережах, а сам він такі фотографії не робив та не збирав ним не робилися та не збиралися. При цьому обвинувачений підтвердив, що в цьому протоколі містяться лише три зображення, зроблені ним, а саме скриншоти, на яких зображено відстань від його будинку до іншого житлового будинку, який був пошкоджений внаслідок ворожого обстрілу (т. 1, а.п. 227, верхня частина сторінки).
		Таким чином, обвинувачений не заперечував фактичні обставини, покладені в основу обвинувачення, однак заперечив наявність умислу на вчинення кримінальних правопорушень.
		Незважаючи на таку позицію обвинуваченого, його винність у вчиненні кримінальних правопорушень, окрім його власних показань, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами.
		Так, належний обвинуваченому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-A325F Galaxy» був добровільно виданий останнім співробітникам СБУ 08.04.2022 року. Вказаний телефон в ході досудового розслідування неодноразово оглядався, хід оглядів фіксувався за допомогою протоколів.
		При цьому, з протоколу огляду від 11.06.2022 року вбачається, що з телефону обвинуваченого дійсно надіслані вказані вище повідомлення: 18.03.2022 року - абоненту « ОСОБА_11 » (з використанням мобільного застосунку «Telegram»), 22.03.2022 року - абоненту « ОСОБА_12 » (з використанням мобільного застосунку «Viber»), ІНФОРМАЦІЯ_2 - абоненту « ОСОБА_13 » (з використанням мобільного застосунку «Viber»), ІНФОРМАЦІЯ_3 абоненту « ОСОБА_16 » (з використанням мобільного застосунку «WhatsApp»). (т. 2, а.п. 197-201). Аналогічна інформація міститься у протоколі огляду вказаного мобільного телефона від 09.04.2022 року (т. 2, а.п. 30, 34 (Александр), 88 (Д. Саша), 150 ( ОСОБА_11 )).
		Мобільний телефон обвинуваченого в ході досудового розслідування визнаний речовим доказом (т. 2, а.п. 176-179) та безпосередньо досліджений судом в судовому засіданні, при цьому в ході дослідження телефону підтвердилася інформація, викладена у вищевказаних протоколах його огляду.
		Відповідно до інформації, що міститься у висновку експерта № 15165 від 27.09.2023 року (т. 3, а.п. 114-119) вищевказані повідомлення обвинуваченого:
		-від 18.03.2022 року «Да таких умников, 6-7 областей для еб**ого патриотизма оставят.....», «Скоро в каждой укрхате портрет путина висеть будет»;
		-від 22.03.2022 року «На убой пацанов оставили. Срочников только жалко. А остальных пусть побольше валят. Потом поменьше вони будет»;
		-від 31.03.2022 року «Мы на своей земле Одесса Основана по указу императрицы Екатерины II в 1794 г. На месте крепости, построеной чуть раныше Александром Суворовым. Город стал главным портом Российской Империи на Черном море» та містить частину гербу РФ; «Мы на своей земле НИКОЛАЕВ Основан в 1789 г. Князем Григорием Потемкиным на полуострове при слиянии Ингула и Южного Буга как флотский и корабельный город» та містять частину гербу РФ та аналогічні повідомлення з містами Бердянськ, Чернігів, ОСОБА_15 , Маріуполь, Херсон, «И какая тут на*ер хохлядния боком к этим городам?»;
		-від 03.04.2022 року «Очаков сегодня шуми», «Походу скоро будет весело))», «Безпилотники полным ходом гоняют», «Да скорее бы», «А на Куев атомную е*нуть, пусть не радуются»;
		містять виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Захисником заявлене клопотання (т. 1, а.п. 145-146) про визнання недопустимими наступних доказів:
		-протоколу огляду належного обвинуваченому мобільного телефону марки «Samsung» моделі «SM-A325F Galaxy A32» від 08.04.2022 року;
		-протоколу огляду належного обвинуваченому мобільного телефону марки «Samsung» моделі «SM-A325F Galaxy A32» від 09.04.2022 року;
		-висновку спеціаліста від 14.06.2022 року (т. 2, а.п. 219-226).
		Ставлячи питання про визнання недопустимими протоколів огляду телефону, захисник вказує на те, що вказані джерела доказування:
		-отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини;
		-отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		При цьому захист посилається на те, що 08.04.2022 року, ОСОБА_9 двічі (в період з 07:00 по 07:50 години та з 09:50 по 10:10 години) був допитаний в даному кримінальному провадженні в якості свідка (т. 1, а.п. 181-185, 186-189) і лише після цього, в той же день, в період з 10:50 по 11:00 годину добровільно видав вказаний телефон співробітникам поліції (т. 1, а.п. 147), після чого телефон був оглянутий як 08.04.2022 року (в період з 11:00 по 14:15 годину) так і 09.04.2022 року.
		При цьому 08.04.2022 року о 18:00 годині ОСОБА_17 в присутності захисника ОСОБА_10 повідомлено про підозру щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України (т. 1, а.п. 190-201).
		Усі вказані документи за клопотанням захисника витребувані судом у сторони обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду. 
		Так, з інформації, що міститься у протоколі добровільної видачі від 08.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_9 , видав старшому оперуповноваженому в ОВС 1 сектору 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Миколаївській області капітану ОСОБА_20 речі та предмети, що можливо містять на собі відомості, які можуть містити ознаки вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України, а саме мобільний телефон марки «Samsung» IMEI1 НОМЕР_6 , IMEI2 НОМЕР_7 із карткою мобільного оператора із номером НОМЕР_1 (т. 1, а.п. 147). 
		Саме в ході огляду в цей же день в період з 11:00 по 14:15 годину даного телефону був складений відповідний протокол від 08.04.2022 року (т. 1, а.п. 148-180), який підписаний обвинуваченим. Вже після цього для захисту ОСОБА_9 залучений захисник за призначенням ОСОБА_10 , який здійснює його захист і на теперішній час і в присутності останнього ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України. При цьому як до призначення йому захисника, так і після, ОСОБА_9 не заявляв про вчинення стосовно нього незаконних дій чи тиску, відповідні зауваження відсутні в протоколах його допиту та повідомленні про підозру, що були досліджені судом за ініціативою сторони захисту.
		З досліджених судом документів вбачається, що фактичні дані, покладені в основу повідомлення про підозру, були отримані органом досудового розслідування не з показань ОСОБА_17 в якості свідка, а з протоколу огляду належного йому телефона, що виключає можливість застосування до вказаних доказів положень пункту 1 частини 3 статті 87 КПК України. 
		Стосовно ж наявності в даному випадку істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В ході судового розгляду, при дослідженні в якості доказів як протоколів огляду телефона, так і самого телефона як речового доказу, обвинувачений неодноразово підтверджував справжність наявної в них інформації, не заперечуючи, що він дійсно направляв вказані у обвинувальному акті текстові, аудіо та відео повідомлення вказаним адресатам, належність йому вказаних повідомлень та декількох скриншотів. 
		Право добровільної видачі того чи іншого майна при цьому не залежить від статусу особи у кримінальному провадженні, майно може бути видано як свідком, так і обвинуваченим. Юридичної відповідальності за невидачу такого майна не закріплено за жодною особою, в якому би вона статусі не перебувала.
		За таких обставин суд вважає, що органом досудового розслідування в ході добровільної видачі обвинуваченим телефону та його огляду не було допущено істотного порушення прав і свобод людини, а тому констатує відсутність підстав для визнання вказаних протоколів огляду недопустимими доказами.
		Аналізуючи доводи захисника про недопустимість висновку спеціаліста суд приходить до таких висновків.
		На доведення наявності у вказаних повідомленнях ознак виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України стороною обвинувачення дійсно наданий висновок спеціаліста від 14.06.2022 року (т. 2, а.п. 219-226). Оцінюючи даний протокол в якості доказу суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 84 КПК України «Докази», доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, відповідно до частини 2 статті 84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		У той же час відповідно до положень статті 71 КПК України «Спеціаліст» спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. При цьому спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків.
		Вказане кореспондується із положеннями статті 298-1 КПК України, якою встановлено, що процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є висновок спеціаліста, при чому такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. 
		Відповідна ухвала слідчого судді суду стороною обвинувачення не надана.
		Згідно зі статтею 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		З урахуванням того, що судом розглядається кримінальне провадження про вчинення обвинуваченим злочину, а не кримінального проступку, а вказане джерело доказування може бути отримане та використане виключно у кримінальних провадженнях за вчинення кримінальних проступків, суд приходить до висновку про недопустимість в якості доказу висновку спеціаліста від 14.06.2022 року (т. 2, а.п. 219-226).
		В ході судового розгляду прокурором в якості доказу наданий на дослідження суду протокол огляду інтернет сайту «Миротворець» (т. 2, а.п. 213-219). Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що інформація, яка в ньому викладена, стосується особи обвинуваченого та публікацій, зроблених ним або від його імені, які не ставилися йому в провину стороною обвинувачення, не підтверджує прямо чи непрямо існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. За таких обставин, з урахуванням положень статті 85 КПК України вказаний доказ суд вважає неналежним та не враховує його при постановленні вироку.
		Також судом в ході судового розгляду досліджені документи, надані стороною обвинувачення, що не містять інформації, яка б стосувалася безпосередніх дій ОСОБА_9 чи їх кваліфікації, проте стосується руху кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
		Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
		Також ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що будучі достовірно обізнаним, що його брат ОСОБА_17 проживає на даний час в місті Краснодарську (Російська Федерація), та має зв`язок з особою, яка працює в збройних силах Російської Федерації, а отже с представником держави агресора, діючи умисно, вирішив ініціативно здійснювати збір загально доступної для жителів міста інформації про об`єкти цивільної та військової оборони, а саме про місця розташування укріплених дорожніх контрольно-пропускних пунктів із озброєною охороною, призначених для оборони міста - так зв. «блок-пости», захисні споруди, призначені для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів - так зв. «бомбосховища» та іншу інформацію щодо оборонно-військового характеру по м. Миколаєву, з метою передачі їх представникам держави агресора. В період з 24 лютого 2022 року по 07 квітня 2022 року, ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи, що починаючи з 24.02.2022, в умовах агресивної війни Російської Федерації проти України, її розвідувальні органи та спеціальні служби ведуть проти України розвідувальну та підривну діяльність, передбачаючи, що його дії можуть завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, використовуючи програми для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет, на регулярній основі, передавав своєму братові ОСОБА_17 , вищевказану інформацію у вигляді скриншотів з «Google» - карт з нанесеними на них позначками, щодо конкретного місця перебування того чи іншого об`єкта, для можливості їх подальшого знищення ЗС РФ, в т.ч. і за допомогою дистанційного ракетного озброєння.
		Так, ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що 20.03.2022, о 14 год. 09 хв., діючи умисно, усвідомлюючи настання тяжких наслідків, використовуючи обліковий запис з абонентським номером НОМЕР_1 через програмне забезпечення для обміну повідомлень через мережу Інтернет (месенджері) «WhatsApp», діючи умисно з метою завдання шкоди обороноздатності України, надіслав своєму брату ОСОБА_17 на номер НОМЕР_5 відеоповідомлення на якому зафіксовано переміщення Збройних сил України в м. Миколаєві та в 16 год. 54 хв. в цей же день, з метою підтвердження завданої шкоди, в результаті збройного обстрілу позицій 3С України з боку ЗС РФ та подальшого можливого коректування ведення обстрілів, надіслав повідомлення «Сегодня у нас районе гаубиці отколибровали» «В порту стояли и дострелялись...››.
		24.03.2022 о 21 год. 01 хв. з метою використання в засобах масової інформації РФ, та підриву морального духу військовослужбовців 3С України, які здійснюють оборону міста Миколаєва, передав інформацію стосовно діяльності правоохоронних органів в м. Миколаєві, а саме надіслав своєму брату ОСОБА_17 повідомлення «СБУшники давно свалили» та в 21 год. 15 хв. надіслав аудіоповідомлення, в якому повідомив, що багато працівників поліції виїхали з міста Миколаєва, а потім повернулися та почали здавати зброю і писати рапорти на звільнення.
		25.03.2022 о 12 год. 16 хв. з метою подальшого можливого коректування ведення обстрілів збройними силами РФ, надіслав повідомлення своєму братові ОСОБА_17 про влучення бойового припасу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по військовому об?єкту в АДРЕСА_4 , а саме «Торнадо-С начало лететь по украм», «По Кульбакино».
		28.03.2022 о 21 год. 45 хв., з метою коректування збройних обстрілів з боку 3С РФ, надіслав повідомлення ОСОБА_17 , у вигляді скриншоту з «Google» - карт району, звідки здійснювали постріл ЗС України, для враження російської ракеги, та о 21 год 48 хв. надіслав повідомлення « Там лицей рядом от тех домов в лесу. От туда по ракете лупили».
		03.04.2022 о 20 год. 10 хв. з метою коректування збройних обстрілів з боку 3С РФ, надіслав повідомления ОСОБА_17 про місця в місті Миколаєві, де здійснено обстріл з боку 3С РФ, а саме «Возле нас два прилета жестких» «Это было сильно», «такого еще небыло».
		04.04.2022 о 17 год. 22 хв. з метою коректування збройних обстрілів з боку ЗС РФ, надіслав відеоповідомлення ОСОБА_17 , на яких зафіксовано влучання боєвих припасів в район площі Перемоги в місті Миколаєві та о 18 год. 03 хв надіслав аудіофайл, в якому повідомив, що можливо в районі плоші Перемоги в школі №20 знаходяться 3бройні Сили України.
		Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній держави та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану за частиною 2 статті 111 КК України.
		Таким чином, формулюючи обвинувачення за частиною 2 статті 111 КК України, прокурор зазначає, що кримінальне правопорушення вчинене шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, як в ході досудового розслідування, так і в судовому розгляді було встановлено, що вказані повідомлення обвинувачений направляв єдиному адресату - своєму братові - ОСОБА_17 . При цьому обвинувачений заперечив належність брата до органів державної влади чи силових структур Російської Федерації, а так само наявність у нього відповідних зв`язків у вказаних органах та структурах. На доведення зазначених обставин стороною обвинувачення наданий в якості доказу лист Начальника 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Миколаївській області від 08.04.2022 року № 64/20-1708, в якому вказано, що ОСОБА_17 (брат обвинуваченого) «має зв`язки з представниками збройних сил РФ» (т. 1, а.п. 215). Інших доказів, які б доводили наявність зв`язків обвинуваченого з іноземною державою та її представниками суду не надано. 
		Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		На переконання суду, вказаний лист не містить таких фактичних даних - з суті цього листа та інших досліджених судом доказів не вбачається, яким чином встановлена наявність таких зв`язків ОСОБА_17 та їх характер. По суті, вказаний лист є документом внутрішнього, відомчого характеру та сам по собі не підтверджує існування зв`язку між ОСОБА_9 та Російською Федерацію чи її представниками. Саме по собі проживання брата обвинуваченого на території Росії не дає можливості ідентифікувати його як представника вказаної держави. 
		Окрім того, стороною обвинуваченням при цьому не надані докази того, що мав місце процес умисного збирання чи поширення обвинуваченим вказаних скриншотів та фотографій, при цьому допитаний судом свідок ОСОБА_21 лише підтвердив знаходження навесні 2022 року у деяких зі вказаних локацій об`єктів та підрозділів, пов`язаних із обороною міста Миколаєва, жодним чином не пов`язавши ці зображення із обвинуваченим та його діями. 
		При цьому обвинувачений вказав, що не здійснював збір загально доступної для жителів міста інформації про об`єкти цивільної та військової оборони, а саме про місця розташування укріплених дорожніх контрольно-пропускних пунктів із озброєною охороною, призначених для оборони міста - так звані «блок-пости», захисні споруди, призначені для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів - так звані «бомбосховища» та іншу інформацію щодо оборонно-військового характеру по місту Миколаєву. Наявність в його телефоні фотознімків із картами АДРЕСА_4 та інших зображень, що містяться у протоколі огляду телефона від 09.04.2023 року (т. 1, а.п. 220-233) обвинувачений пояснив, що такі зображення можливо, були автоматично збережені в пам`ять телефона з яких-небудь груп у месенджерах та соціальних мережах, а сам він такі фотографії не робив та не збирав ним не робилися та не збиралися. Доказів зворотнього, у тому числі доказів того, що вказані зображення були виготовлені обвинуваченим, або з використанням належного йому майна (телефона, комп`ютера, фотоапарата) або доказів пересилання обвинуваченим таких зображень будь-яким адресатам прокурором суду не надано. При цьому обвинувачений підтвердив, що в цьому протоколі містяться лише три зображення, зроблені ним, а саме скриншоти, на яких зображено відстань від його будинку до іншого житлового будинку, який був пошкоджений внаслідок ворожого обстрілу (т. 1, а.п. 227, верхня частина сторінки).
		Аналогічно, підтвердження факту відправлення обвинуваченим 20.03.2022 року, 24.03.2022 року, 25.03.2022 року, 28.03.2022 року, 03.04.2022 року, 04.04.2022 року як показаннями обвинуваченого, так і протоколом огляду телефона від 09.04.2022 року (т. 2, а.п. 1-165), а також оглядом самого телефона, не доводить його умисел на вчинення державної зради.
		За таких обставин суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України, що у відповідності до пункту 2 частини 1, частини 7 статті 284 КПК України є підставою для виправдання ОСОБА_17 за даним обвинуваченням.
		У той же час, 27.03.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану» від 24.03.2022 року, який доповнив Кримінальний кодекс України статтею 114-2 наступного змісту:
		«Стаття 114-2. Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану
		1. Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
		карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.
		2. Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
		3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
		караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.» 
		Вказана редакція статті діяла до 12.04.2022 року включно.
		Таким чином, саме підчас дії вказаної редакції закону, 28.03.2022 року о 21:45 годині обвинувачений надіслав повідомлення ОСОБА_17 , у вигляді скриншоту з «Google»-карт району, звідки для враження російської ракети здійснювали постріл ЗС України, та о 21:48 годині надіслав повідомлення «Там лицей рядом от тех домов в лесу. От туда по ракете лупили».
		Обвинувачений підтвердив направлення даного повідомлення, а також створення та направлення скриншоту карти району, заявивши, що його метою було повідомити брату, що в нього все гаразд, що його будинок далеко від місця влучання російської ракети. Однак при цьому є незрозумілим, яким чином заспокоїти брата мало повідомлення місця, звідки Збройними Силами України був здійснений обстріл ворожої ракети. Вказані скриншоти та повідомлення дослідженні судом як безпосередньо в телефоні обвинуваченого, так і в протоколі його огляду (т. 1, а.п. 227, верхня частина сторінки).
		Таким чином, обвинувачений, направляючи вказане повідомлення, поширив інформацію про розташування підрозділу Збройних Сил України. Деталізацію за допомогою вказання назви об`єкту «ліцей поруч від тих домівок у лісі», при тому що домівки зображені на скриншоті карти, а адреса самого ліцею та його точне місцезнаходження є відкритою інформацією, суд вважає достатньою для можливості їх ідентифікації на місцевості. При цьому сам факт знаходження там підрозділів Збройних Сил України, на переконання суду, доведенню не підлягає, оскільки визначальним є наявність умислу обвинуваченого на поширення такої інформації та вчинення ним дій, направлених на його реалізацію.
		За таких обставин, незважаючи на те, що в судовому засіданні не доведене поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченим державної зради, суд доходить переконання про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_9 за епізодом від 28.03.2022 року, оскільки вони становлять склад іншого злочину, який є менш тяжким порівняно із тим, що інкримінувався ОСОБА_9 - з частини 2 статті 111 на частину 2 статті 114-2 КК України.
		При цьому суд вважає загальновідомим те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, термін якого неодноразово продовжувався, останній раз до 15.11.2022 року.
		Таким чином суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Дії обвинуваченого за епізодом від 18.03.2022 року, тобто виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році суд кваліфікує за частиною 1 статті 436-2 КК України.
		Дії обвинуваченого за епізодами 22.03.2022 року, 31.03.2022 року, 03.04.2022 року, тобто виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно, суд кваліфікує за частиною 3 статті 436-2 КК України.
		Дії обвинуваченого за епізодом від 28.03.2022 року, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного стану, суд (шляхом перекваліфікації з частини 2 статті 111 КК України) кваліфікує за частиною 2 статті 114-2 КК України.
		Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній, раніше не судимий (т. 2, а.п. 175), має середню спеціальну освіту, працює зубним техніком, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2, а.п. 171, 172, т. 3, а.п. 2, 3), на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває (т. 2, а.п. 170), за місцем проживання характеризується дільничним інспектором поліції посередньо, а сусідами та колегами - позитивно (т. 2, а.п. 169, 173, 174, т. 3, а.п. 1).
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого протягом судового розгляду не встановлені.
		Мотиви призначення покарання.
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до нетяжких (частина 1 статті 436-2 КК України), тяжких (частина 3 статті 436-2 КК України, частина 2 статті 114-2 КК України), сукупність усіх обставин, що характеризують дані кримінальні правопорушення, які є умисними, особистість обвинуваченого, про що детально вказано вище.
		При цьому суд переконаний, що спосіб вчинення кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 1 статті 436-2, частиною 3 статті 436-2 КК України, а саме направлення особистих повідомлень, є менш суспільно-небезпечним у порівнянні із направленням їх широкому загалу через, наприклад, соціальні мережі та той факт, що підставою для визнання обвинуваченого винним за частиною 2 статті 114-2 є один епізод направлення обвинуваченим відповідного повідомлення, дозволяє суду при визначенні покарання виходити з мінімального розміру, встановленого санкціями відповідних статей (частин статей) КК України.
		Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк, що буде достатнім не тільки для покарання, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами а також про незастосування до нього додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки судом не встановлений корисливий мотив обвинуваченого.
		Остаточне покарання обвинуваченому на підставі частини 1 статті 70 КПК України суд визначає шляхом часткового складання призначених покарань.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		В ході досудового розслідування обвинувачений формально не був затриманий. 09.04.2022 року до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в тому числі і в ході судового розгляду, останній раз - до 03.09.2022 року (т. 1, а.п. 35, 6-40, 50, 70-71, 87, 104, 111, 112, 126, 139, 216, 217-219, т. 2, а.п. 202-206, 237, т. 3, а.п. 26, 41, 59). У той же час, відповідно до частини 1 статті 209 КК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. 
		В ході судового розгляду обвинувачений заявив про те, що фактично він був затриманий співробітниками СБУ 05.04.2022 року та протягом кількох днів утримувався без будь-якого оформлення такого затримання і протягом цього часу до нього застосовувалися заходи фізичного та психологічного насильства. До вказаних показань обвинуваченого суд ставиться критично, оскільки про ці обставини він не повідомляв при його допитах в ході досудового розслідування, які проводилися за участю захисника, а також при повідомленні йому про підозру, яке також відбувалося за участі захисника. Окрім того, ані обвинувачений ані його захисник не зверталися до правоохоронних органів для внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування. Також, незважаючи на заяву обвинуваченого про те, що його затримували 05.04.2022 року в присутності співробітників поліції та свідків, стороною захисту не представлені суду відповідні докази, та не повідомлено суд про складнощі у їх отриманні. 
		За таких обставин, суд вважає датою фактичного затримання обвинуваченого 08.04.2022 року, коли обвинувачений був запрошений до органу досудового розслідування та був позбавлений можливості його залишити.
		Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком законної сили.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 КПК України, - 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 114-2 (перекваліфікувавши його дії за епізодом від 28.03.2022 року з частини 2 статті 111 КК України), частиною 1 статті 436-2, частиною 3 статті 436-2 КК України та призначити йому покарання:
		-за частиною 2 статті 114-2 КК України - позбавлення волі строком на 5 (п`ять років); 
		-за частиною 1 статті 436-2 КК України - позбавлення волі строком на 1 (один рік); 
		-за частиною 3 статті 436-2 КК України - позбавлення волі строком на 5 (п`ять років) без конфіскації майна.
		На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць без конфіскації майна.
		Строк відбування ОСОБА_9 покарання рахувати з дати приведення вироку до виконання.
		Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення (досудового тримання під вартою) за період з дати фактичного затримання - 08.04.2022 року по день, що передує даті приведення вироку до виконання.
		Виправдати ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК України на підставі пункту 2 частини 1, частини 7 статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Обраний щодо ОСОБА_9 запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Речові докази, а саме мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-A325F Galaxy IMEI1 НОМЕР_6 , IMEI2 НОМЕР_7 із карткою мобільного оператора із номером НОМЕР_1 - конфіскувати.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні. 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, що отримується під вартою - протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
		Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, вирок, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий                                                                                  ОСОБА_1 
		 
		Судді                                                                                          ОСОБА_2 
		 
		                                                                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...