Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/2231/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.
Дата набрання законної сили: 28.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/621/244/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022170020001252

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/2231/23
		1-кп/621/244/23
		В И Р О К
		іменем України
		26 жовтня 2023 року                                    м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області 
		    в складі судді - ОСОБА_1 
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		з боку обвинувачення: прокурора  ОСОБА_3 
		з боку захисту: обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Зміїв кримінальне провадження № 62022170020001252 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
		смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, старшого стрільця 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, звання "старший солдат", маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого. 
		       у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
		                              ВСТАНОВИВ:
		   Наказом    командира військової частини НОМЕР_1     № 211 від 20.10.2021 рекрута ОСОБА_4 призначено на посаду старший стрілець 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.
		   Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102- IX), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому продовжено Указом Президента України № 58/2023 з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
		   Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують, старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
		   У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХГУ (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551 -XIV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше. 
		   Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, поверненні до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		   Згідно вимог ст.ст. 12,14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
		   Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтриманні внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись й розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
		   Старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65,68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
		   Так, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією перебуваючи на посаді - старший стрілець З механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, 01 вересня 2022 р. перебуваючи у тимчасовому місці несення служби 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яке розташувався у АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості продовжувати несення служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, самовільно залишив місце несення служби з метою ухилитися від військової служби - тимчасове місце несення служби 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , яке розташовувалось у АДРЕСА_2 .
		   26.04.2023 р. о 08 год. 00 хв. в порядку ст. 208, 615 КПК України було затримано старшого солдата ОСОБА_4 .
		Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обгрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
		Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним за вищевикладених обставин. Обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорював.
		При дослідженні доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про доведенність вини ОСОБА_4 у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану. Правова кваліфікація ч. 4 ст. 408 КК України.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, визнається щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, наполегливий намір продовжити військову службу в зоні бойових дій при захисті Вітчизни.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Під час призначення покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не має, за службовою характеристикою на ім`я старшого солдата ОСОБА_4 характеризується позитивно, зокрема, добре волоідє зброєю і технікою взводу, подає приклад приклад зразкового виконання військового обов`язку, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, вказаний факт визнано стороною обвинувачення та захисту, а відтак доказуванню не підлягає, щире каяття, сприяння у розкритті кримінального правопорушення, усвідомлення наслідків скоєного правопорушення, наполегливий намір продовжити військову службу в зоні бойових дій при захисті Вітчизни, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, без позбавлення військового звання "старший солдат", що відповідає ст. 54 КК України.
		Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		При застосуванні вказаної норми матеріального права суд керується положеннями ч. 2 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Тому суд керуються диспозицією ч. 1 ст. 69 КК України в редакції, яка була чинною на час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення, а саме, станом на 01.09.2022 року.
		Враховуючи наявність більше двох пом`якшуючих обставин, а саме, щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, наполегливий намір продовжити військову службу в зоні бойових дій при захисті Вітчизни, та характеристику особи обвинуваченого, наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність судимості, суд вважає за можливе замінити покарння у виді позбавлення волі, на тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк, на який призначено покарання у виді позбавлення волі, що відповідає приписам ч. 1 ст. 62 КК України.
		Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язненння за період з 26.04.2023 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.
		Відповідно до ст. 177 КПК України, з метою запобігання обвинуваченим спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі ч. 1 ст. 62 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців покаранням у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Початком відбування покарання ОСОБА_4 вважати - 26 квітня 2023 року, зарахувавши, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк призначеного покарання строк перебування під вартою з 26 квітня 2023 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.
		До набрання вироком законної сили залишити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", без визначення застави.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...