Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/4079/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано судом: 26.10.2023. Зареєстровано: 26.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.10.2023
Номер судового провадження: 33/803/2201/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 33/803/2201/23 Справа № 206/4079/23   Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко  О. Ю.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 жовтня 2023 року                                м. Дніпро
		Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, відносно: 
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
		за участю: 
		особи, яка притягується до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 ,
		адвоката  Поповича Є.В., 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		   Постановою  Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 119,00 гривень. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. 
		   Судом першої інстанції встановлено, що 06липня 2023року приблизноо 19годині 00хвилин, ОСОБА_1 ,знаходячись заадресою: АДРЕСА_2 ,вчинила хуліганськідії відносно ОСОБА_2 ,а самевдарила відром,чим порушилагромадський порядокі спокійгромадян,чим вчинилаправопорушення,передбачене ст.173КУпАП.
		   Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження по справі закрити. 
		   Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню. 
		На думку апелянта, суд розглянув справу однобічно та не врахував доводи ОСОБА_1 . 
		Зазначає, що причиною вказаного конфлікту були неприязні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Попович Є.В. підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні з підстав викладених в ній.
		Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного висновку. 
		Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
		Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Проте, суддею першої інстанції цих вимог закону в повній мірі дотримано не було, внаслідок чого суддя дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2023 року, ОСОБА_1 визнано винною за вчинення нею правопорушення за ст. 173 КУпАП з накладенням стягнення, відповідно до якої ОСОБА_1 06 липня 2023 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме вдарила відром, чим порушила громадський порядок.
		Зі змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції вбачається, що суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ №591627 від 14.08.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , а також долученими потерпілою ОСОБА_2 до матеріалів справи відеозаписом з місця події, а також показами свідка ОСОБА_3 .
		Суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 
		За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій, є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
		Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення. 
		Диспозицією ст. 173 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
		Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає тільки тоді, коли дії, перелічені у диспозиції статті, порушують громадський порядок і спокій громадян.
		Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
		Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
		Найбільш розповсюджена форма дрібного хуліганства - нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
		Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.
		Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме  громадське місце.
		Громадське місце - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
		З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року, при розгляді адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясувати чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
		Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (див. з цього питання постанову ВСУ від 04.10.2012 у справі N 5-7к12).
		В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22 грудня 2006 року вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т.ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно ч. 1 ст. 256 КУпАП.
		Зі місту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №591627від 14.08.2023 року не вбачається суть дрібного хуліганства, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та не вказано мотивів його вчинення, адже хуліганські дії характеризуються, насамперед, своєю умисною формою, змістом тих мотивів, котрими керувався винний, обстановкою, в якій вони відбувалися, тривалістю, наслідками, не вказано прізвища та адреси свідків.
		При прийнятті рішення суд першої інстанції врахував письмові пояснення наявні в матеріалах справи та зробив висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП. 
		Однак вказані письмові пояснення, долучені до матеріалів справи в копії, не читабельні, не містять підпису та посади особи, яку їх відібрала. 
		Вказані обставини, судом першої інстанції залишені без уваги.
		Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що мав місце конфлікт між особами, у яких склалися неприязні особисті стосунки, які мають місце протягом тривалого часу. 
		Докази, що було порушено громадський порядок та спокій інших громадян відсутні. 
		Суд апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
		Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
		У своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлених особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Крім того, як випливає з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку.
		Так, ККС ВС в постанові у справі № 127/30388/19 від 8 червня 2021 року висловив правову позицію, відповідно до якої, якщо обвинувачений спричинив дії під час конфлікту, що виник з особистих спонукань та відбувся не в громадському місці, то в його діях відсутній склад хуліганства.
		Дії обвинуваченого кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку та спокою громадян з мотивів явної неповаги до суспільства.
		Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, надавши оцінку діям працівників поліції в аспекті дотримання процедури оформлення матеріалів справи, дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй дій, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		Згідно зі статтею 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		У цій справі не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		За таких обставин, постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		   Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		   Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити. 
		   Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року, - скасувати. 
		   Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.     Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя Дніпровського
		апеляційного суду                             О.Ю. Іванченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...