Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/1665/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2023. Зареєстровано: 27.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2023.
Дата набрання законної сили: 28.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/465/15/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013150080002238

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/1665/18 
		1-кп/465/15/23
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		25-26.10.2023 року                                                м.Львів 
		Франківський районний суд м. Львова, в складі: колегії:
		головуючого-судді ОСОБА_1 
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		представника потерпілого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_8 
		обвинуваченої ОСОБА_9 
		захисника ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12013150080002238 від 28.07.2013 р., про обвинувачення:
		ОСОБА_9  - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, вдови, фізичної особи-підприємця, з незакінченою вищою освітою, раніше судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		ОСОБА_9 в період з 2006 року по 02.06.2014 року достовірно знаючи і наперед усвідомлюючи, що не зможе повернути отримані грошові кошти та виконати взяті на себе зобов`язання щодо виплати відсотків, так як має невиконані власні боргові зобов`язання перед юридичними та фізичними особами за період з 1997 по 2006 роки, під виглядом укладення договорів позики, нібито, для розвитку її бізнесу, обіцяючи виплачувати потерпілим за користування грошима значні суми відсотків до 36% річних, умисно, шлях обману заволоділа грошовими коштами потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
		Так, 15.06.2006 року ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 в розмірі 18 300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15.06.2006 року становило 92 415 грн., нібито для розвитку власного бізнесу, зобов`язавшись сплачувати за використання грошей 36 % на рік.
		Крім цього, 01.09.2009 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 9 657 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 01.09.2009 року становило 77 149,77 грн., та 98 670 гривень, нібито для розвитку власного бізнесу, зобов`язавшись сплачувати за використання грошей 36 % річних.
		Внаслідок злочинних дій ОСОБА_9 , у період з 15.06.2006 року по 01.09.2009 року, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 у розмірі 27 957 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 169 564,77 грн. та 98 670 грн., а всього на загальну суму 268 234,77 гривень, що є особливо великим розміром, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього,10.04.2012року о13:00год., ОСОБА_9 перебуваючи вприміщенні пунктуобміну валютза адресою: АДРЕСА_2 ,діючи зкорисливих мотивів,маючи умиселна заволодіннягрошовими коштами ОСОБА_12 ,шляхом обману,повторно,нібито длярозвитку власногобізнесу,зобов`язавшись сплачуватиза використаннягрошей 36 % на рік, не маючи намір цього робити насправді, заволоділа її грошовими коштами в розмірі 41 855 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.04.2012 року становило 334 212,18 грн., що є особливо великим розміром, чим спричинила їй матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього, 02.07.2012 року ОСОБА_9 перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 30 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 02.07.2012 року становило 239 775 грн., нібито для виконання своїх кредитних зобов`язань у банківських установах.
		Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , 26.04.2013 року ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні хлібопекарні за адресою: АДРЕСА_4 , діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 9 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 26.04.2013 року становило 71937 грн., нібито для виконання своїх кредитних зобов`язань у банківських установах.
		Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_9 , в період з 02.07.2012 року по 26.04.2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 у розмірі 39 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 311 712 гривень, що є великим розміром, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього, 31.08.2012 року ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою своєї реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 , шляхом обману, під вигаданим нею приводом унеможливлення звернення стягнення АТ «Райффайзен Банк Аваль» на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , повторно заволоділа його грошовими коштами в розмірі 17400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 31.08.2012 року становило 139078,20 грн., що є великим розміром, чим спричинили йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього, 21.12.2012 року ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 19362 долари США, що згідно курсу НБУ станом на 21.12.2012 року становило 154760,47 грн., нібито для розвитку власного бізнесу, зобов`язавшись сплачувати за використання грошей 36 % на рік.
		Крім того, 24.12.2012 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні пункту обміну валют за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, шляхом обману, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 2 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.12.2012 становило 15 986 грн., та 791 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 24.12.2012 року становило 8 351,34 грн., а всього на загальну суму 24 337,34 грн. нібито для розвитку власного бізнесу, зобов`язавшись сплачувати за використання грошей 36 % на рік.
		Внаслідок злочинних дій ОСОБА_9 , у період з 21 по 24 грудня 2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, повторно, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 у загальному розмірі 21 362 долари США та 791 Євро, що згідно курсу НБУ становило 179 097,81 гривень та є великим розміром, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього, 21.01.2013 року ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою своєї реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 , шляхом обману, нібито для виконання своїх кредитних зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» під вигаданим нею приводом унеможливлення звернення стягнення на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 200 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 21.01.2013 року становило 1 598 600 гривень, що є особливо великим розміром, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім цього, 05.02.2014 року ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою своєї реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_16 , шляхом обману, нібито для виконання своїх кредитних зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» під вигаданим нею приводом унеможливлення звернення стягнення на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, заволоділа його грошовими коштами в розмірі 60 750 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 05.02.2014 року становило 485 574,75 грн., що є особливо великим розміром, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, щиро розкаюється, пояснення дала аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснили необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Заявлений до неї цивільний позив ОСОБА_6 визнає в межах суми отриманих коштів згідно матеріалів кримінального провадження, а щодо завдання ОСОБА_6 моральної шкоди не визнає. Цивільний позов ОСОБА_12 не визнає повністю, оскільки рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2014 року суми були стягнуто з неї в користь ОСОБА_12 .. Просить суворо її не карати.
		Потерпілий ОСОБА_6 та його представник  адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні вказали, що цивільний позов ОСОБА_6 підтримують в повному обсязі та просить його задоволити. Щодо призначення покарання обвинуваченій підтримують висловлену думку прокурора при призначенні міри покарання обвинуваченій. 
		Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що він підтримує висловлену думку прокурора та представник потерпілого ОСОБА_6 при призначенні міри покарання обвинуваченій. 
		Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяви про слухання даної справи без її участі. Позові вимоги підтримує в повному обсязі. Щодо призначення покарання покладається на розгляд суду.
		Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_9 , її вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
		Згідно з ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		Згідно з п.4 ч.1ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ч.3 ст.349КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Оцінюючи зібрані та дослідженні в ході судового розгляду по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства, оскільки вона заволоділа чужим майном шляхом обману, тобто шахрайство вчинене повторно, у великих розмірах та заволоділа чужим майном шляхом обману, тобто шахрайство вчинене повторно, в особливо великих розмірах. 
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень(злочинів), вік та стан здоров`я обвинуваченої, дані про особу обвинуваченої зокрема: має постійне місце проживання, письмових скарг від сусідів на неї поступало, інших даними про наявність компрометуючих матеріалів ЛКП «Навколо базару» на неї не поступало; вдова, не має на утриманні неповнолітніх дітей, які потребують піклування; на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває; думку захисника, потерпілих, представника потерпілого та прокурора; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_9 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття та у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_9 судом не встановлено.
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що покарання обвинуваченій слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковані злочини та з врахуванням ч.1 ст.70КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити у виді дев`ять років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини належного їй на праві власності майна, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 цього Кодексу.
		Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 25.06.2018 року, справа № 511/371/16-к та з рекомендаціями, що містяться у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", за їх змістом у разі, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так іст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст.70КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1ст. 71 цього Кодексу.
		За цих обставин, колегія суддів вважає на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та вироком Личаківського районного суду м. Львова від 03.12.2020 року, визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді 11(одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини належного їй на праві власності майна.
		 
		Як слідує з матеріалів справи, що ОСОБА_9 ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 1 жовтня 2015 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави. 16 листопада 2015 року за обвинувачену ОСОБА_9 , ОСОБА_18 внесено заставу в розмірі 275 600 гривень.
		Таким чином, інкриміновані ОСОБА_9 злочини вчинені до 21 червня 2017 року та вона перебувала під вартою у період з 1 жовтня 2015 року до 16 листопада 2015 року.
		Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 січня 2018 року у межах розгляду кримінальних проваджень №12012150080000197 від 7 грудня 2012 року та №12015140000000448 від 02 жовтня 2015 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_9  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про звернення застави в дохід держави.
		Згідно з протоколом затримання на підставі ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 23.02.2018 року, оперуповноважений ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі лейтенант поліції ОСОБА_19 23 лютого 2018 року о 10 год. 05 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 44, затримав ОСОБА_9  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2018 року у межах кримінального провадження №12013150080002238 від 28 липня 2013 року щодо ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави. 
		Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2018 року у межах кримінальних проваджень №12012150080000197 від 7 грудня 2012 року та №12015140000000448 від 2 жовтня 2015 року обвинуваченій ОСОБА_9 змінено раніше застосований запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. 
		Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року виклала правовий висновок такого змісту: «Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII(зворотна дія Закону №838-VIIIяк такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1ст. 5 КК України). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст.5КК України не допускається».
		У зазначеному правовому висновку Верховний Суд, вирішуючи питання про можливість застосування щодо особи Закону №838-VIII, враховує час вчинення нею злочину та те, чи були застосовані до особи заходи попереднього ув`язнення.
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 23 червня 2023 року зарахувано ОСОБА_9 у строк відбуття покарання відповідно до положень ч. 5ст.72КК України в редакції Закону №838-VIIIвід 26листопада 2015року строк попереднього ув`язнення з 1 жовтня 2015 року до 16 листопада 2015 року, а також з 23 лютого 2018 року до часу набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		З врахуванням наведеного слід застосувати до ОСОБА_9 положення ч.5ст.72 КК України, в редакціїЗакону № 838-VIII, та зарахувати у строк покарання визначеного судом строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відтак, колегія суддів вважає, що слід зарахувати ОСОБА_9 у строк відбуття покарання відповідно до положень ч. 5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIIIвід 26листопада 2015року строк попереднього ув`язнення з 01 жовтня 2015 року до 16 листопада 2015 року, а також з 23 лютого 2018 року до 23.06.2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Потерпіла ОСОБА_12 , яка була визнана цивільним позивачем у кримінальному провадженні, був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 /Том-1 а.с.77-80/, до якої просила стягнути з ОСОБА_9 на її користь матеріальну шкоду у розмірі: суму боргу в розмірі 41855 доларів США, 3 654 гривень витрат по сплаті судового збору та 1561,54 гривень судових витрат, визначених виданим судом 01 грудня 2014 року виконавчим листом від 31 жовтня 2014 року про примусове стягнення заборгованості згідно рішення Франківського районного суду м.Львова від 31 жовтня 2014 року/Том.2 а.с.190-192/та моральну шкоду в сумі 5 000 гривень. 
		Цивільний відповідач ОСОБА_9 позовні вимоги ОСОБА_12 повністю не визнала.
		Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.
		У відповідності до ч.1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Як роз`яснено в п. 4 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №4від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		При цьому, в п. 3, 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначив, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.
		У відповідності з ч. 4ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Водночас, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення.
		Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Окрім того, як вбачається із позову потерпілої ОСОБА_12  у ньому вона зазначає, що вже зверталася до суду із позовом до ОСОБА_9  і рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2014 року стягнуто на її користь борг в розмірі 41 855 доларів США, 3 654 гривень витрат по сплаті судового збору та 1561,54 гривень судових витрат.
		Отже, в частині заподіяння матеріальних збитків потерпілій відшкодовано шкоду шляхом звернення її з позовом до суду і є рішення суду, яким на її користь стягнуто борг в розмірі 41 855 доларів США, 3 654 гривень витрат по сплаті судового збору та 1561,54 гривень судових витрат/Том.2 а.с.190-192/.
		У цьому провадженні обвинувачена ОСОБА_9 визнається винуватою у заволодінні коштами потерпілої ОСОБА_12  в розмірі 41 855 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.04.2012 року становило 334 212,18 гривень. Оскільки в цій частині кошти вже стягнуті за рішенням суду, у якому був інший предмет спору, тому колегія суддів не має підстав для закриття провадження у справі. Разом з тим, у частині вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі:суму боргув розмірі41855доларів США,3654гривень витратпо сплатісудового зборута 1561,54гривень судовихвитрат слід відмовити, оскільки на даний час за рішенням суду стягнуто борг по розписці і фактично шкода відшкодована. В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди із обвинуваченої ОСОБА_9 , то колегія суддів вважає такі вимоги є обґрунтованими, оскільки внаслідок злочину дійсно потерпілій заподіяно моральну шкоду, завдано емоційних та душевних страждань, порушенням звичного ритму життя, необхідністю звернення до органу досудового розслідування та суду. Тому слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_9  на користь потерпілої ОСОБА_12  заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 , який був визнаний цивільним позивачем у кримінальному провадженні, був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_9 та ОСОБА_20 /Том-1 а.с.81-83/, до якої просив стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_20 на його користь матеріальну шкоду у розмірі: суму боргу в розмірі 21362 доларів США, 791 євро та моральну шкоду в розмірі 1000000 гривень.
		Цивільний відповідач ОСОБА_9 позовні вимоги ОСОБА_6 визначала в частині матеріальної шкоди.
		Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.
		У відповідності до ч.1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Як роз`яснено в п. 4 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №4від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		При цьому, в п. 3, 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначив, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.
		У відповідності з ч. 4ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Водночас, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення.
		Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		В судовомузасіданні підставипозову,розмір заподіяноїшкоди тавина обвинуваченої ОСОБА_9 узаподіянні майновоїшкоди ОСОБА_6 ,доведена тапідтверджена матеріаламикримінального провадження,та враховуючи,що внаслідокпротиправних дій ОСОБА_9 ,потерпілому ОСОБА_6 завдано емоційнихта душевнихстраждань,порушенням звичногоритму життя,необхідністю зверненнядо органудосудового розслідуваннята суду,у зв`язкуз чимколегія суддіввважає занеобхідне задовольнитичастково позовнівимоги ОСОБА_6 про стягненняз обвинуваченої ОСОБА_9 матеріальноїшкоди урозмірі 21362доларів США,791Євро таморальної шкодиу розмірі20000гривень. В решті в задоволенні вимог відмовити за безпідставністю.
		Речові докази по справі відсутні.
		Запобіжний захід не обирався та арешт на майно обвинуваченої не накладався.
		Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз відповідно до ст.124КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави. 
		Керуючись ст.ст. 124, 127, 128,129, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України, колегія суддів -
		у х в а л и л а :
		 
		ОСОБА_9  визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.190,ч.4ст.190КК України та призначивши покарання:
		-за ч.3ст.190 ККУкраїни - у виді позбавлення волі на строк 7(сім) років;
		-за ч.4ст.190 ККУкраїни - у виді позбавлення волі на строк 9(дев`ять) років з конфіскацією 1/3 частини належного їй на праві власності майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_9 за сукупністюзлочиніввизначитипокарання шляхомпоглинання меншсуворого покараннябільш сувориму виді9(дев`ять)років позбавленняволі з конфіскацією 1/3 частини належного їй на праві власності майна.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та вироком Личаківського районного суду м. Львова від 03.12.2020 року, визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді 11(одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини належного їй на праві власності майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9  рахувати з часу звернення вироку до виконання.
		Зарахувати ОСОБА_9 у строк відбуття покарання відповідно до положень ч. 5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIIIвід 26листопада 2015року строк попереднього ув`язнення з 01 жовтня 2015 року до 16 листопада 2015 року, а також з 23 лютого 2018 року до 23.06.2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково. 
		Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_12  заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень. В решті в задоволенні вимог відмовити за безпідставністю.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково. 
		Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_6  матеріальну шкодуу розмірі21362доларів США,791Євро таморальну шкодуу розмірі20000гривень. В решті в задоволенні вимог відмовити за безпідставністю.
		 
		Витрати, пов`язані із залученням експерта у зв`язку з проведенням експертиз на суму 4954,50 гривень стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченій, а також направити потерпілим.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		 
		 
		 
		Головучий суддя                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                      ОСОБА_2 
		                                        
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...