Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4985/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 26.10.2023. Зареєстровано: 27.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023
Номер судового провадження: К/990/27601/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/4985/20
		адміністративне провадження № К/990/27601/23 К/990/31602/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Рибачука А.І.,  Стеценка С.Г., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 (постановлена у складі головуючого судді: Кобаля М.І., суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Л-Капітал" до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
		У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Л-Капітал" (далі - позивач, ПрАТ "Л-Капітал") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства культури України (далі також - відповідач 1, Мінкультури), Міністерства культури та інформаційної політики (далі також - відповідач 2), в якому позивач просив:
		- визнати протиправною відмову Міністерства культури України, викладену в листі від 04.04.2019 за №163/10-2/72-19, у погодженні проектної документації, в тому числі генерального плану об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва";
		- зобов`язати Міністерство культури, молоді та спорту України погодити ПрАТ "Л-Капітал" (01034 м.  Київ, вул. Володимирська, 36, літера А, ідентифікаційний код 32735854) проект "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва" розроблений у 2016 році ТОВ   "Архітектурне бюро "ВІВАС" (головний архітектор проекту - Васягін В.А., кваліфікаційний сертифікат АА № 000124, виданий 11.07.2012), в тому числі, Генеральний план об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва";
		- зобов`язати Міністерство культури, молоді та спорту України надати дозвіл на проведення земляних робіт в межах Центрального історичного ареалу м. Києва, для потреб будівництва об`єкту "Реставрація з пристосуванням нежитлової будівлі по вул. Володимирській 36 (літ. А) та реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі по вул. Золотоворітській, 11 (літ. А', А'. Б) з об`єднанням в єдиний готельно-офісний комплекс у Шевченківському районі міста Києва".
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 позовні вимоги ПрАТ   "Л-Капітал" задоволено повністю.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2020 без змін.
		01.07.2022 прокурор подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м.  Києва від 18.08.2020.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 з підстав, передбачених частиною другою статті 299 КАС України.
		Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 залишена без змін постановою Верховного Суду від 13.12.2022.
		У квітні 2023 року Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Кабінетом Міністрів України подані апеляційні скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 у цій справі. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020. 
		Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційні скарги суб`єктами владних повноважень подані після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Кабінет Міністрів України 04.08.2023 та Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.09.2023 звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами. 
		Заявники у касаційних скаргах просять скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду. 
		Кабінет Міністрів України та Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційних скаргах послались на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права. Заявники зазначили, що при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не врахував, що Кабмін та Департамент КМДА не брали участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції, тому положення частини другої статті 299 КАС України не підлягали застосуванню. 
		Також заявники акцентували увагу на тому, що постанова Верховного Суду від 13.12.2022 у цій справі, прийнята за результатами перегляду в касаційному порядку рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора, не має преюдиційного значення при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами КМУ та Департаменту КМДА. 
		Позивач надіслав відзив на касаційні скарги Кабінета Міністрів України та Департаменту КМДА, у яких заперечує проти задоволення касаційних скарг. Позивач вважає, що заявники не довели, що у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню положення частини другої статті 299 КАС України.
		Разом з відзивом на касаційну скаргу Кабінета Міністрів України позивач подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі, відкритого за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, у якому послався на пункт 4 частини першої статті 339 КАС України та зазначив, що підставою касаційного оскарження Кабмін визначив неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду (п. 1 ч.  4 ст. 328 КАС України). Проте, судове рішення, на яке подана заявником касаційна скарга постановлено у формі ухвали, відповідно, підстави її оскарження в касаційному порядку, передбачені не частиною четвертою, а частиною третьою статті 328 КАС України. Понад це, Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження врахував висновки Верховного Суду не просто у справі, де спірні правовідносини є подібними, а у цій справі (постанова Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №640/4985/20).
		Провадження в суді касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 28.08.2023 відкрив касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів України та ухвалою від 25.09.2023 - за касаційною скаргою Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації). 
		Справа надійшла до Верховного Суду 05.10.2023.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Касаційне провадження у справі відкрито за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України та Департаменту КМДА, які подані на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
		Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом. 
		Касаційне провадження у цій справі відкрито за касаційними скаргами на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Касаційне провадження відкрито для перегляду рішення суду апеляційної інстанції, перегляд якого передбачений  частиною третьою статті 328 КАС України та у межах підстав, наведених заявниками про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Виходячи з викладеного касаційне провадження не відкривалось за касаційними скаргами на рішення, передбачені частиною першою статті 328 КАС України та з підстав, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим положення пункту 4 частини першої статті 339 КАС України у даному випадку не є застосовними, відповідно, у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження слід відмовити. 
		Щодо доводів касаційних скарг по суті, колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на таке.
		Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Згідно з частиною другою статті 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		Зі змісту частини другої статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція "незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті  299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
		Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги прокурором, суб`єктом владних повноважень.
		Втім, із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №580/2306/17, від 13.02.2020 у справі № 592/13415/17 та від 08.02.2022 у справі №200/13113/19-а.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва у цій справі ухвалено 18.08.2020 рішення за результатами розгляду позову Приватного акціонерного товариства "Л-Капітал" до Міністерства культури України, Міністерства культури та інформаційної політики України. Повний текст рішення складено 18.08.2020.
		Не погодившись із зазначеним рішенням, 14.04.2023 Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та 15.04.2023 Кабінет Міністрів України подали апеляційні скарги.
		При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами КМУ та Департаменту КМДА на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020, судом застосовано положення частини другої статті 299 КАС України. 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції не врахував, що у даному випадку має місце виключення, пов`язане із тим, що апеляційні скарги хоча і подані суб`єктами владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, але заявники не були залучені до участі цій справі, вважають, що суд ухвалив рішення про їх права та обов`язки.
		З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 299 КАС України.
		Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 у цій справі переглянуто за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 залишено без змін.
		Отже, апеляційні скарги КМУ та Департаменту МВДА подані у квітні 2023 року після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи визначено положеннями статті 323 КАС України.
		Так, відповідно до частини першої статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
		Згідно з частинами четвертою, п`ятою цієї ж статті суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
		Отже, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами КМУ та Департаменту КМДА, крім перевірки за загальними нормами (статті 293, 295 КАС України) наявності права цих осіб, які не брали участі у справі, на оскарження рішення суду та строків звернення з апеляційною скаргою, дослідженню підлягало також питання меж доводів, наведених заявниками та їх вирішення судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України (стаття 323 КАС України).
		Проте, суд апеляційної інстанції не перевірив наведені обставини при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами КМУ та Департаменту КМДА.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
		З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) задовольнити.
		Скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, а справу №  640/4985/20 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		Судді:                                                                                           Л.В. Тацій
		                                                                                          А.І. Рибачук
		                                                                                          С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...