Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/396/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2023. Зареєстровано: 27.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2023.
Дата набрання законної сили: 16.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		        "16" жовтня 2023 р. м. Одеса   Справа № 916/396/23
		Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
		при секретарі судового засідання Толкуновій М.Г.,
		розглянувши справу № 916/396/23
		за позовом Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 43538115)
		до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» (224012, Республіка Білорусь, Брестейська область, м. Брест, вул. Калініна, 63, ідентифікаційний код 200274482; Представництво Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест»: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, приміщення № 810, ідентифікаційний код 26627386)
		про стягнення 670 050,00 грн;
		представники сторін:
		від позивача - Федоренко Є.М.,
		від відповідача - не з`явився,
		ВСТАНОВИВ:
		Державна установа «Місцеві дороги Херсонщини» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» про стягнення 670 050,00 грн попередньої оплати за Договором про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів № 237/ДУ від 01.10.2021.
		Ухвалою від 06.02.2023 прийнято позовну заяву (вх. № 414/23 від 30.01.2023) Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/396/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.03.2023, запропоновано відповідачу подати відзив.
		У позовній заяві позивач вказав, що відповідач, який є нерезидентом України, має в Україні представництво за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, приміщення № 810.
		З метою повідомлення відповідача про розгляд господарським судом даної справи суд здійснив спробу повідомити Відкрите акціонерне товариство «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» через його представництво, яке за інформацією позивача знаходиться за адресою: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, приміщення № 810. Саме на вказану адресу судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.02.2023 та ухвалу від 06.03.2023, постановлену в порядку ст. 120 ГПК України.
		Між тим, ухвали суду, які направлялися за цією адресою, поверталися до суду з відмітками «неправильно зазначена (відсутня) адреса».
		Враховуючи вказані обставини, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд вважав доцільним здійснити таке повідомлення в порядку ст. 367 Господарського процесуального кодексу України.
		Так, ухвалою від 06.04.2023 підготовче судове засідання у справі № 916/396/23 призначено на 30.08.2023, запропоновано відповідачу у двадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати відзив, попереджено учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
		Цією ж ухвалою зобов`язано позивача у строк до 05.05.2023 (включно) надати суду переклад цієї ухвали, позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження від 06.02.2023, Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, Короткого викладу документа, що підлягає врученню на офіційну мову Республіки Білорусь, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках.
		Крім того, судом постановлено звернутися до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, відповідачу - Відкритому акціонерному товариству «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» (224012, Республіка Білорусь, Брестейська область, м. Брест, вул. Калініна, 63, ідентифікаційний код 200274482) ухвал Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 та від 06.04.2023 у справі № 916/396/23, а також позовної заяви Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини`з додатками. Направлення вказаних документів вирішено здійснити через Міністерство юстиції України. Зупинено провадження у справі № 916/396/23 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.
		Супровідним листом від 07.04.2023 суд направив позивачу для оформлення нотаріально засвідченого перекладу відповідно до ухвали від 06.04.2023 наступні документи: ухвалу про відкриття провадження у справі № 916/396/23 від 06.02.2023; ухвала про зупинення провадження у справі № 916/396/23 від 06.04.2023; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 06.04.2023 з підтвердженням на звороті та коротким викладом документа, що підлягає врученню.
		01.06.2023 вказані документи повернулися до суду з відміткою про невручення, у зв`язку з чим суд супровідним листом від 02.06.2023 за клопотанням позивача (вх. № 13278/23 від 24.04.2023) повторно направив Державній установі «Місцеві дороги Херсонщини» документи.
		21.07.2023 від позивача до суду надійшли нотаріально засвідчені переклади документів відповідно до ухвали від 06.04.2023.
		Супровідним листом від 03.08.2023 суд направив Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) у двох примірниках: позовну заяву з додатками, ухвалу Господарського суду Одеської області про відкриття провадження від 06.02.2023, ухвалу про повідомлення відповідача від 06.04.2023, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню, з перекладом на офіційну мову Республіки Білорусь, з метою повідомлення відповідача, зареєстрованого в Республіці Білорусь, в порядку Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція).
		18.08.2023 від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов лист, в якому повідомлялося про неможливість вручення відповідачу документів в порядку Конвенції. Зокрема, в листі було зазначено, що згідно зі статтею 3 Конвенції та пункту 6.7. Інструкції суд України надсилає доручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму. Одночасно повідомлено, що Міністерством юстиції України, на підставі Конвенції, направлялись дипломатичними каналами прохання про вручення документів до компетентних органів Республіки Білорусь, але були повернуті з причин, зазначених в листі Міністерства закордонних справ України.
		У вказаному листі від 05.06.2023 № 71/14-500-64570 Міністерство закордонних справ України повідомило, що посольством України в РБ отримано ноту МЗС РБ, в якій зазначено про необхідність передачі судових документів відповідно до статті 2 Конвенції, що передбачає надсилання доручення про вручення документів безпосередньо центральному органу запитуваної держави. Водночас, згідно з вимогами білоруської сторони, листування акредитованих в РБ дипломатичних установ іноземних держав з центральними органами виконавчої влади країни перебування має здійснюватися виключно через міністерство закордонних справ РБ. У цьому зв`язку, матеріали адресованих компетентним органам РБ доручень українських судів, передані до МЗС, були повернуті Міністерству юстиції України.
		У судове засідання, яке відбулось 30.08.2023, з`явився представник Позивача, який приймав участь у засіданні в режимі відеоконференції, відповідач - не з`явився.
		Суд протокольною ухвалою від 30.08.2023 поновив провадження у справі у зв`язку з повідомленням Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про неможливість вручення відповідачу документів в порядку Конвенції.
		Протокольною ухвалою від 30.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2023.
		29.09.2023 до суду надійшла заява позивача про стягнення з відповідача судових витрат.
		У судовому засіданні, яке відбулось 16.10.2023, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Відповідач правом на подання відзиву не скористався, при цьому суд здійснив усі можливі за даних умов заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
		Суд звертає увагу, що відповідач по справі є нерезидентом, юридичною адресою Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» зазначено: 224012, Республіка Білорусь, Брестейська область, м. Брест, вул. Калініна, 63, ідентифікаційний код 200274482.
		Згідно  ст. 365 ГПК України  іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Відповідно до  ст. 367 ГПК України  у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Згідно частини 3  статті 368 ГПК України  судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93" керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів,  статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої  Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР  (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого  Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР  (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
		Статтею 2  зазначеного Закону, керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах,  статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", здійснено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої  Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР  (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого  Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР  (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
		Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану,  АТ "Укрпошта"  припинило поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
		З огляду на вищенаведене, на даний час у відносинах з Республікою Білорусь унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.
		Враховуючи неможливість надсилання судом в поточних умовах засобами поштового зв`язку судових документів, з метою належного повідомлення відповідача - юридичної особи, зареєстрованої в Республіці Білорусь, про розгляд справи, суд здійснив спробу такого повідомлення в порядку Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, а також з урахуванням Консульської конвенції між Україною та Республікою Білорусь (2009), про що було зазначено вище.
		Між тим, документи повернулися до суду неврученими, про що судом також уже було зазначено.
		У зв`язку з неможливістю виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів, суд здійснив направлення ухвали від 30.08.2023, постановленої в порядку ст. 120 ГПК України, на наявну у матеріалах справи електронну адресу відповідача (dst4brest@tut.by), вказану у договорі (Т. 1, а.с. 15). Крім того, ухвалу від 30.08.2023 про повідомлення відповідача було розміщено на сайті Судової влади України.
		Таким чином, за даних умов суд здійснив всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, при цьому явка відповідача у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
		16.10.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
		Щодо підсудності.
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.
		Ст. 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України.
		Приписами  ст. 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"  передбачено, що Україна як держава і всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України. Всі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов`язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.
		Спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України (ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
		Статтею 39 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.
		Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
		У відповідності з п. 17.10. Договору про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів № 237/ДУ від 01.10.2021 позивач та відповідач, врахувавши, що їх спільні права та обов`язки (передача Замовником Генпідряднику за актом будівельного майданчику, передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх замовником, збереження майна Генпідрядником, початок перебігу гарантійних строків тощо) виникають з договору за місцем його виконання, відповідно до вимог пункту 1 цього Договору, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що спори підлягають розгляду Господарським судом Херсонської області.
		Водночас Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.
		Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
		Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).
		Таким чином, дана справа підсудна Господарському суду Одеської області.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
		20.09.2021 тендерним комітетом державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» прийнято рішення про намір укласти договір з Відкритим акціонерним товариством «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» за результатами проведених переговорів щодо закупівлі робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт проїзної частини вулиці Магістральної (від вул. Степової до адміністративної межі населеного пункту) в с. Приморське Херсонської області» (ДК 021:2015 - 452330000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг).
		01.10.2021 між Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» як замовником та Відкритим акціонерним товариством «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» як генпідрядником укладено Договір про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів № 237/ДУ (далі - Договір).
		Відповідно до умов Договору Генпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати та здати в установлений цим Договором термін, згідно з Графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною Договору, роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт проїзної частини вулиці Магістральної (від вул.Степової до адміністративної межі населеного пункту) в с.Приморське Херсонської області».
		За умовами Договору фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Зобов`язання Сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та планом фінансування робіт, який є невід`ємною частиною Договору.
		Додатком № 4 до Договору є підписаний сторонами Акт прийому-передачі будівельного майданчика.
		Як вказав позивач, виходячи з положень пункту 13.6 Договору та керуючись нормами постанов Кабінету Міністрів України № 1070 від 04 грудня 2019 року, № 641 від 22 липня 2020 року, з метою забезпечення цілей, які визначенні Договором, 20.12.2021 року Генпідряднику надано попередню оплату (аванс) у сумі 670 050,00 грн., яку він зобов`язується використати для виконання робіт по Договору протягом трьох місяців з дати реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань на попередню оплату. На підтвердження цільового використання отриманих коштів Підрядник зобов`язаний надати Акт виконаних робіт форми КБ-2в та «Довідку про вартість виконаних робіт» (форма № КБ-3).
		Факт виконання Позивачем договірних зобов`язань по здійсненню попередньої оплати підтверджується копією платіжного доручення № 728 від 20.12.2021 на суму 670 050,00 грн (Т. 1, а.с. 24).
		За умовами Договору (абз. 4 п. 13.6.) у випадку, якщо протягом трьох місяців з дати реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань на попередню оплату, Генпідрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів у повному обсязі, залишок коштів, використання яких не підтверджено, підлягають поверненню Замовнику не пізніше останнього дня вказаного строку. У випадку не повернення Генпідрядником суми попередньої оплати в цей строк, з наступного дня починається прострочення виконання цього зобов`язання Генпідрядником.
		Листом від 28.02.2022 року відповідач через своє представництво в Україні повідомив позивача про виникнення форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) - введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що не дає можливості виконати всі зобов`язання передбачені Договором, зокрема використати отриману попередню оплату в строки визначені Договором та підтвердити їх примірними формами КБ-2в та КБ-3.
		Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання по Договору не виконав, попередню оплату не повернув, цільове використання попередньої оплати не підтвердив примірними формами КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
		За ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		З огляду на характер робіт, які відповідач, як підрядник, зобов`язався виконати за умовами укладеного між сторонами договору, а саме: надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення Херсонської області, зазначений договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
		Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконсгрукції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зіст.318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
		Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
		Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
		Пунктом 13.6 Договору передбачено, що Замовник, керуючись нормами постанов Кабінету Міністрів України № 1070 від 04 грудня 2019 року, № 641 від 22 липня 2020 року, має право надати Генпідряднику та, у разі наявності звернення Генпідрядника, субпідряднику за рахунок бюджетних коштів попередню оплату (аванс) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів у розмірі не більше ніж 30% від вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців (але в будь якому разі до кінця бюджетного року) . По закінченні тримісячного терміну, з дати реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань на попередню оплату, невикористані суми авансу повертаються замовнику.
		Замовник має право контролювати використання наданих Генпідряднику сум авансу та вимагати від Генпідрядника інформацію щодо його використання.
		Цільове використання попередньої оплати підтверджується «Актом приймання виконаних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідкою про вартість виконаних робіт» (форма № КБ-3) підписаними уповноваженими представниками сторін. У випадку, якщо протягом трьох місяців з дати реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань на попередню оплату, Генпідрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів у повному обсязі, залишок коштів, використання яких не підтверджено, підлягають поверненню Замовнику не пізніше останнього дня вказаного строку. У випадку не повернення Генпідрядником суми попередньої оплати в цей строк, з наступного дня починається прострочення виконання цього зобов`язання Генпідрядником.
		Тобто Договір передбачає обов`язок повернення авансу у разі невикористання протягом трьох місяців. При цьому, враховуючи, що сторони укладали Договір відповідно до вимог законодавства про закупівлі, така вимога щодо повернення авансу є імперативною, від якої сторони не могли відступити.
		Відповідно до п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (далі по тексту - Порядок) розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.
		Абзацом 2 п. 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
		У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням того, що Відповідач належним чином не підтвердив цільове використання попередньої оплати (доказів протилежного матеріали справи не містять), та не повернув попередню оплату, чим порушив умови зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 670 050,00 грн заборгованості з невикористаної попередньої оплати підлягають задоволенню як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
		Щодо розподілу судових витрат.
		Позивач просить стягнути з відповідача 10 050,75 грн витрат по сплаті судового збору та 33 330,00 грн витрат на послуги перекладача.
		Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 050,75 грн покладаються на відповідача.
		Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
		Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Приписами ч. ч. 4-7 ст. 127 ГПК України унормовано, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
		У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		Так, позивач зауважив, що поніс витрати, пов`язані із наданням до суду нотаріально засвідченого перекладу документів.
		Розмір витрат Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» на послуги перекладача підтверджуються наданою позивачем копією укладеного з ТОВ «ПАВТРЕЙД» Договору № 5 про надання послуг перекладу від 23.06.2023, копіями платіжних інструкцій № 1455 від 30.06.2023 на суму 16 500,00 грн, № 1475 від 17.07.2023 на суму 16 830,00 грн.
		Враховуючи підтвердження понесення позивачем витрат на послуги перекладача, відповідні витрати у сумі 33 330,00 грн підлягають покладенню на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 127, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 43538115) до Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» (224012, Республіка Білорусь, Брестейська область, м. Брест, вул. Калініна, 63, ідентифікаційний код 200274482; Представництво Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест»: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, приміщення № 810, ідентифікаційний код 26627386) про стягнення 670 050,00 грн - задовольнити.
		2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест» (224012, Республіка Білорусь, Брестейська область, м. Брест, вул. Калініна, 63, ідентифікаційний код 200274482; Представництво Відкритого акціонерного товариства «Дорожньо будівельний трест № 4 м. Брест»: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, приміщення № 810, ідентифікаційний код 26627386) на користь Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 43538115) 670 050,00 грн заборгованості з невикористаної попередньої оплати, 10 050,75 грн витрат по сплаті судового збору, 33 330,00 грн витрат на послуги перекладача.
		3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16 жовтня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2023 р.
		 
		 
		           Суддя                                                                                         Р.В. Волков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...