Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/8348/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Номер судового провадження: 11-сс/811/1218/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/8348/23            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/811/1218/23    Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 жовтня 2023 року                                м. Львів
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
		головуючої судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		 
		прокурора ОСОБА_6 ,
		представника власника майна  адвоката ОСОБА_7 ,
		власника майна ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу представника власника майна  адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно,
		ВСТАНОВИЛА:
		слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №62023140120000216 від 27 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Подане клопотання мотивував тим, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140120000216 від 27 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		У матеріалах вказаного кримінального провадження містяться відомості щодо протиправних дій посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (Солонківської ОТГ), пов`язаних із прийняттям рішень про передачу у власність громадян інших ділянок, що знаходяться на території, розташованій в межах червоних ліній проектованої дороги Вернадського, якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від проспекту Червоної Калини до вул. Стрийської, запланованої Генеральним планом міста Львова, який затверджений ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30 вересня 2010 року «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» II-стадія» та Генеральним планом с. Зубра, який затверджений рішенням Зубрянської сільської ради № 445 від 21 травня 2008 року, котрий був розроблений КП «Архітектурно-планувальне бюро», з урахуванням змін, затверджених рішенням Зубрянської сільської ради № 660 від 01 серпня 2013 року, розроблених ДП ДІПМ «Містопроект», який є чинним на даний час.
		Встановлено, що на території, де заплановано будівництво дороги Вернадського, розташовані земельні ділянки, які будуть перешкоджати будівництву дороги та створять штучні умови для їх викупу. Передача їх у власність здійснювалась у супереч існуючому генеральному плану м. Львова. Таким чином, у приватну власність протиправно передано наступні ділянки: 4623683300:01:001:0695, 4623683300:01:001:1444, 4623683300:01:001:1360, 4623683300:01:001:1348, 4623683300:01:001:1349, 4623683300:01:001:0697, 4623683300:01:001:0700, 4623683300:01:001:0476, 4623683300:01:001:1443, 4623683300:01:001:1448, 4623683300:01:001:1445, 4623683300:01:001:0447, 4623683300:01:001:0799, 4623683300:01:001:1251, 4623683300:01:001:1250, 4623683300:01:001:0500, 4623683300:02:000:0096, 4623683300:02:000:0098, 4623683300:02:000:0099, 4623683300:02:000:0235, 4623683300:02:000:0229, 4623683300:02:000:0234, 4623683300:02:000:0231, 4623683300:02:000:0232, 4623683300:02:000:0248, 4623683300:02:000:0249.
		Під час досудового розслідування кримінального провадження виявлено налагоджений групою осіб з числа службових осіб органів місцевого самоврядування, ГУ Держгеокадастру у Львівській області та інших мешканців Львівської області механізм незаконного виведення земель з державної та комунальної власності, що полягає у забезпеченні видачі підконтрольним особам рішень про право власності на вказані об`єкти нерухомості, які не відповідають вимогам Земельного кодексу України та містобудівній документації, з подальшою передачею (продажем) даних об`єктів третім особам.
		В той же час, деякі громадяни, із числа не захищених верств населення, на яких оформлена земельна ділянка, відразу ж після отримання, із використанням довіреності на представлення інтересів укладали сумнівні договори купівлі-продажу, а тому з метою попередження нанесення додаткових збитків третім особам є необхідність у забезпеченні їх схоронності.
		Відповідно до інформаційної довідки  Витягу з реєстру прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683300:01:001:1251 належить ОСОБА_8 .
		В той же час, контури земельної ділянки з кадастровими номерами 4623683300:01:001:1251 відповідно до викопіювання з Генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30 вересня 2010 року № 3924, яке виготовлено управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами співставлення координат поворотних точок, розташовані в межах території магістральних вулиць загальноміського значення в червоних лініях.
		На даний час в ході досудового розслідування для з`ясування питання з приводу виконання землевпорядної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4623683300:01:001:1251 призначено судову експертизу з питань землеустрою, згідно висновку №2975-Е від 28 червня 2023 року якої, розроблена технічна документація із землеустрою ОСОБА_8 , що розташована на території с. Зубра, Пустомитівського району, Львівської обл. площею ), 4600 га (кадастровий номер 4623683300:01:001:1251) для ведення особистого селянського господарства та її затвердження за змістом документації із землеустрою не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та містобудівній документації, а саме: генеральному плану с. Зубра оскільки Рішення ХІ позачергової сесії VIII демократичного скликання Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області №1584 від 25 жовтня 2018 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» та Рішення ХV позачергової сесії VІІІ демократичного скликання Солонківської сільської ради №2007 від 21 грудня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», прийняті без врахування містобудівної документації, а саме генерального плану населеного пункту.
		Приймаючи до уваги, що вищевказана земельна ділянка має значення для досудового розслідування, оскільки була об`єктом кримінально протиправних дій, та підпадає під визначення ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, так як одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та має важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, 02 серпня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні в т.ч. земельна ділянка із кадастровим номером 4623683300:01:001:1251, така визнана речовим доказом у кримінальному проваджені, про що винесена відповідна постанова, яка на даний час не скасована.
		Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, стосовно земельної діляноки із кадастровим номером 4623683300:01:001:1251 цільове призначення земельниої ділянки змінено з «для ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», що негативно впливає на реалізацію Генерального плану м. Львова та може призвести до завдання додаткових збитків громаді м. Львова, пов`язаних із необхідністю викупу частин земельних ділянок, що знаходяться в червоних лініях проектованої дороги.
		У зв`язку із викладеним за результатами розгляду клопотання про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 4623683300:01:001:1251 та 4623683300:01:001:1250, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2022 року на вказані земельні ділянки накладено арешт шляхом заборони володіння, розпорядження, користування, та зміни характеристик, в т.ч. проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності насаджень та ландшафту, що є дієвим заходом щодо попередження нанесенню додаткових витрат, пов`язаних із реалізацією Генерального плану м. Львова та унеможливлює створення умов приховування злочину пов`язаних із зміною власників зазначених земельних ділянок та заінтересованих у цьому осіб. В той же час, до скасування постанови слідчого про визнання речовим доказом у кримінальному проваджені, Личаківським районним судом м. Львова, на думку органу досудового розслідування, передчасно скасовано арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 4623683300:01:001:1251 та 4623683300:01:001:1250. При цьому судом прийнято до уваги лише докази надані стороною, яка звернулась зі клопотанням про скасування арешту майна, та які ґрунтуються тільки на основі Генерального плану с. Зубра. Таким чином, скасування арешту майна є передчасним та таким, що не враховує всі обставини кримінального провадження.
		Вважає, що земельна ділянка зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, що може бути використаним як доказ факту, який встановлюється під час розслідування.
		Постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_9 від 21 вересня 2023 року, дана ділянка визнана речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
		На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що земельна ділянка має значення для кримінального провадження, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 жовтня 2023 року задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 .
		Накладено арешт на майно, а саме: об`єкт нерухомості  земельну ділянку з кадастровим номером: 4623683300:01:001:1251, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , шляхом заборони володіння, розпорядження, користування, та зміни характеристик, в т.ч. проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності насаджень та ландшафту.
		Зобов`язано державного реєстратора, якому доручено виконання ухвали, невідкладно з моменту отримання ухвали суду про накладення арешту на вказане майно внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 жовтня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
		Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, а доводи викладені у клопотанні слідчого є безпідставними та необґрунтованими.
		Повідомляє, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не врахував, що долучений слідчим висновок експертизи не містить жодної інформації про накладення меж Земельної ділянки на червоні лінії проектованої вулиці Вернадського, більш того, у висновку експертизи зазначено, що рішення Солонківської сільської ради про відведення Земельної ділянки прийняті в межах компетенції органу місцевого самоврядування.
		При цьому, слідчий суддя формально підійшов до вивчення висновку експерта та при постановленні оскаржуваної ухвали не взяв до уваги його дослідницьку частину, яка жодним чином не підтверджує доводи клопотання, а навпаки заперечує версію досудового розслідування. Висновок про невідповідність рішення про відведення генеральному плану с. Зубра прийнято виключно на підставі того, що в генеральному плані ця земельна ділянка розташована в зоні існуючої садибної забудови, а не в зоні сільськогосподарських земель.
		Наголошує, що земельна ділянка площею 0.0945 га. кадастровий номер 4623683300:01:001:1251 набута у власність у встановленому чинним законодавством порядку, та з урахуванням чинної містобудівної документації.
		Звертає увагу, що слідчий не забезпечив надання слідчому судді об`єктивної інформації та не надав докази, які б підтверджували, що межі Земельної ділянки накладаються на червоні лінії вулиці Вернадського, обмежившись лише узагальнюючими, нічим не підтвердженими даними, про місце розташування земельної ділянки «на території, де заплановано будівництво дороги Вернадського», слідчий абсолютно безпідставно стверджує, що Земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні та підлягає арешту з метою його збереження.
		Зазначає, що арешт земельної ділянки позбавить власника усіх правомочностей: права володіти, користуватись та розпоряджатись нею, за даних обставин арешт земельної ділянки не забезпечить «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту інтересів осіб у даному кримінальному провадженні, оскільки у разі його накладення позбавлення права володіння, користування та розпорядження майном його власника, аж ніяк не співвідносяться із потребою у забезпеченні збереження речових доказів.
		Заслухавши доповідача, пояснення власника майна та його представника адвоката ОСОБА_7 на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження №62023140120000216 від 27 квітня 2023 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
		Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
		Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано не в повному обсязі, з огляду на таке.
		Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 перебувають матеріали досудового розслідування, кримінального провадження №62023140120000216 від 27 квітня 2023 року за ознаками кримінально правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		В судовому засіданні встановлено, що у матеріалах вказаного кримінального провадження містяться відомості щодо протиправних дій посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Львівській області та Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (Солонківської ОТГ), пов`язаних із прийняттям рішень про передачу у власність громадян інших ділянок, що знаходяться на території, розташованій в межах червоних ліній проектованої дороги Вернадського, якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від проспекту Червоної Калини до вул. Стрийської.
		За мотивами клопотання слідчого видача земельної ділянки із порушенням вимог містобудування, призводить до необхідності здійснення витрат пов`язаних із подальшим викупом земельних ділянок, які знаходяться на території, яка відповідно до Генерального плану м. Львова запланована під будівництво дороги Вернадського (проектована), якою планується з`єднати житловий мікрорайон «Сихів» від пр. Ч. Калини до вул. Стрийської.
		В той же час, деякі громадяни, із числа не захищених верств населення, на яких оформлена земельна ділянка, відразу ж після отримання, із використанням довіреності на представлення інтересів уклали сумнівні договори купівлі-продажу.
		Разом з тим, встановлено, що на території де заплановано будівництво дороги Вернадського розташовані інші земельні ділянки, які будуть перешкоджати будівництву дороги та створюють штучні умови для їх викупу, а передача їх у власність здійснювалась усупереч існуючому генеральному плану м. Львова.
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2022 року накладено арешт на належну заявнику земельну ділянку №4623683300:01:001:1251 шляхом заборони володіння, розпорядження, користування, та зміни характеристик, в т.ч. проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності насаджень та ландшафту.
		В той же час, ухвалою Личаківським районним судом м. Львова від 29 грудня 2022 року, скасовано арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 4623683300:01:001:1251 та 4623683300:01:001:1250.
		6 березня 2023 року Личаківським районним судом м. Львова відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме земельної ділянки з кадастровими номерами 4623683300:01:001:1251 та 4623683300:01:001:1250 (яке було подано з тих самих підстав). Відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року вищезазначену ухвалу залишена без змін.
		Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на майно.
		При вирішенні питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення збереження речових доказів сторона обвинувачення має довести належними і допустимими доказами, що протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
		Як вбачається в висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №2975-Е від 28 червня 2023 року (а.с. 35-57), відповідно до умовних позначок генерального плану с. Зубра земельна ділянка з кадастровим номером 4623683300:01:001:1251 розташована в існуючих межах с. Зубра. При цьому встановлено, що проект землеустрою містить увесь необхідний перелік документів, рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки і прийняття таких, належало до компетенції Солонківської сільської ради.
		На переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, оскільки дана земельна ділянка, набута ОСОБА_8 у власність на підставі відповідного рішення Солонківської сільської ради, з урахуванням чинної містобудівної документації (генеральні плани м. Львова, с. Зубра, ДПТ). 
		Окрім того, згідно викопіюванням із проекту генерального плану с. Зубра (а.с. 96), відстань від належної ОСОБА_8 на праві власності земельної ділянки до проектованої вулиці Вернадського (червоних ліній проектованої вулиці), про будівництво якої йде мова в обставинах даного кримінального провадження, становить 15 м. Отже, земельна ділянка, кадастровий номер 4623683300:01:001:1251, не може перешкоджати будівництву проектованої магістральної вулиці Вернадського, про яку йде мова в зазначених обставинах кримінального провадження. 
		З оглядуна зазначенезаслуговують наувагу аргументипредставника власникамайна, що земельна ділянка площею 0.0945 га. кадастровий номер 4623683300:01:001:1251, набута у власність у встановленому чинним законодавством порядку, та з урахуванням чинної містобудівної документації. 
		Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Колегія суддів зазначає, що матеріали провадження не містять достатніх відомості на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
		Окрім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, колегія суддів враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
		Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
		Так, і у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи.
		Отже, під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що клопотання сторони обвинувачення суперечить вищезазначеним вимогам законодавства, тобто не містить законних правових підстав для арешту майна, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна, адже однозначно порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема власника майна.
		Окрім того, колегія суддів зазначає, що клопотання про накладення арешту на майно не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі у даному кримінальному провадженні, та не містить посилань і на заявлений цивільний позов.
		Відтак колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що на даному етапі відпала необхідність накладення арешту на майно, оскільки в даному випадку порушуються конституційні права власника майна вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким.
		Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		Згідно частини 1 статті 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, зокрема, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
		За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно, є обґрунтованими, а тому ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 жовтня 2023 про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід скасувати, з постановленням нової ухвали відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, якою в задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 слід відмовити.
		Керуючись ст.ст.170,171,376,404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7  задоволити.
		Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно  скасувати.
		В задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_9 відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2                 ОСОБА_3         ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...