Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/10961/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 30.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		м. Вінниця
		30 жовтня 2023 р. Справа № 120/10961/23
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Вінницького апеляційного суду (далі - відповідач), в якій просить:
		- визнати протиправними дії щодо відмови надати інформацію на інформаційний запит від 12.07.2023 в частині: надати інформацію щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції;
		- зобов`язати надати інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.07.2023 в частині: надати інформацію щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції з урахуванням висновків суду.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 12.07.2023 звернулась до відповідача з інформаційним запитом, в якому зокрема просила надати інформацію щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції з урахуванням висновків суду. В листі від 18.07.2023, який надіслано на електронну пошту позивача, була відсутня запитувана інформація.
		Вважаючи, що розгляд запиту не по суті є протиправною відмовою у наданні інформації, позивач звернулась до суду з цим позовом.
		Ухвалою від 26.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву. 
		01.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом № 2939-VI.
		Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі та розпорядники інформації (пункти 1 і 2 частини першої статті 12 Закону № 2939-VI). Вінницький апеляційний суд згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням повноважень цього органу.
		Апеляційний суд здійснює контроль за законністю судових рішень виключно в процедурі апеляційного провадження шляхом надання правової оцінки дотримання судом першої інстанції матеріального та процесуального права при розгляді та вирішенні справ.
		У поданому відзиві відповідач зазначає, що доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року 3 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
		На переконання відповідача системний аналіз правових норм, якими врегульовано правовий статус запитуваної інформації, вказує на те, що інформаційний запит ОСОБА_1 за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 2939-VI (щодо складу судової палати у кримінальних справах Вінницького апеляційного суду за період з 01.01.2023 по 01.05.2023) та Кримінального процесуального кодексу України (щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дати подачі апеляції).
		Таким чином, надання інформації у відповідних частинах здійснюється у строк та порядок, передбачені релевантними законами.
		З огляду на наведене, у відповідь на інформаційний запит в частині складу судової палати з розгляду кримінальних справ Вінницького апеляційного суду за період з 01.01.2023 до 01.05.2023 Вінницьким апеляційним судом надано інформацію з дотриманням строків та порядку, визначених Законом № 2939- VI.
		Одночасно Вінницький апеляційний суд, надавши відповідь по суті запиту, також повідомив запитувача, що решта питань розглядатимуться в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Запит в частині надання інформації щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дати подачі апеляції передано для розгляду головуючому судді, як суб`єкту процесуальних правовідносин, в провадженні якого знаходиться зазначена кримінальна справа.
		Таким чином, позивачеві надано доступ до публічної інформації Вінницького апеляційного суду та забезпечено реалізацію права на отримання інформації, правовий режим доступу до якої, не належить до сфери регулювання Законом № 2939- VI.
		З огляду наведене просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
		Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		12.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Вінницького апеляційного суду з інформаційним запитом, в якому, посилаючись на норми ЗУ "Про доступ до публічної інформації", вказала, що Вінницьким апеляційним судом розглядається кримінальна справа № 1-275/11 щодо притягнення до кримінальної відповідальності судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Л. Горячківської за ч. 2 ст. 364 КК України. Відповідно до прохальної частини запиту, запитувач просила надати: 
		1) повну інформацію щодо складу судової палати у Кримінальних справах Вінницького апеляційного суду за період з 01.01.2023 по 01.05.2023;
		2) надати інформацію щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції.
		Інформацію просила надати у п`ятиденний термін на електронну адресу та шляхом направлення листа на поштову адресу заявника.
		Листом від 18.07.2023 № 01-17/31/2023/ЕП-534/23 відповідач повідомив склад судової палати з розгляду кримінальних справ Вінницького апеляційного суду у період з 01.01.2023 до 01.05.2023. Разом з тим, що порушеного заявником питання про надання доступу до інформації у кримінальній справі № 1-275/11, посилаючись на норми п. 1 частини першої статті 22 ЗУ № 2939-VI, вказав, що звернення особи стосовно судового розгляду справи, у якій вона бере участь, належить адресувати до суду як суб`єкта процесуальних правовідносин на підставі процесуального законодавства, а не до суду (керівництва суду) як установи, який у разі отримання такого запиту повинен відмовити у його задоволенні, оскільки не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною інформацією. З огляду на наведене, інформаційний запит в частині передано для розгляду головуючому судді, як суб`єкту процесуальних правовідносин, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.
		Не погоджуючись з діями Вінницького апеляційного суду щодо відмови у наданні запитуваної інформації (щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції), позивач звернулась до суду з цим позовом.
		Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
		Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За визначенням наведеним у статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI).
		Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
		1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
		2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
		3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.
		Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
		Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Згідно з частиною другою статті 7 Закону Закон № 2657-XI суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Частинами другою і третьою статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
		Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
		Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
		Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.
		Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі "Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary" (заява N 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
		З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
		Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 Закону.
		За приписами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		За приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Водночас відносини щодо доступу до судових рішень судів регулюються Законом "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-IV.
		Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 3262-IV рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
		В силу частини другої статті 7 Закону № 3262-IV з мотивів безпеки у текстах судових рішень у кримінальних справах, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, можуть не зазначатися відомості щодо імен (ім`я, по батькові, прізвище) суддів, які розглядали судову справу, та учасників судового процесу.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірні правовідносини виникли з приводу ненадання ОСОБА_1 запитуваної публічної інформації щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі №1-275/11 та дату подачі апеляції.
		Варто вказати, що Закон № 2939-VІ визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до будь-якої публічної інформації, відображеної та задокументованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 Закону № 2939-VІ).
		Натомість Законом № 3262-IV регулюються відносини щодо забезпечення доступу лише до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Реєстру (стаття 1 Закону № 3262-IV).
		Отже, норми Закону № 2939-VІ та Закону № 3262-IV співвідносяться як загальні та спеціальні. Тому хоч інформація, яка міститься в судових рішеннях, є публічною у розумінні Закону № 2939-VІ, однак відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень регулюються Законом № 3262-IV, а положення Закону № 2939-VІ до цих відносин не застосовуються.
		Так, обґрунтовуючи відмову у наданні інформації відповідач зазначив, що положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюються на доступ до інформації або процесуальних документів, одержаних у ході судового провадження, адже порядок їх отримання встановлений процесуальним законом і в той же час переадресував запит в частині для розгляду головуючому судді у справі № 1-275/11 як суб`єкту процесуальних правовідносин, в провадженні якого знаходиться зазначена кримінальна справа.
		Так, відповідно до положень частини першої статті 27 Кримінально-процесуального кодексу України учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.
		Згідно із абзацом 24 Розділу І наказу Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України" (далі - Інструкція) судова справа - позовні заяви, заяви, скарги, справи, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду й можуть бути предметом судового розгляду, судові процесуальні документи, що виготовляються судом.
		Інструкція визначає загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.
		Згідно із абзацом 10 Розділу І Інструкції, документ - створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання і передача її у часі й просторі.
		Відповідно до абзацу 24 Розділу І Інструкції справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви).
		Варто зазначити, що у запиті від 12.07.2023, як у тексті позовної заяви відсутнє будь-яке обґрунтування мети позивача щодо отримання запитуваної інформації про ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі № 1-275/11 (ідентифікації прокурора) та дату подачі апеляції, а також відсутнє будь-яке обґрунтування наявного наміру позивача отримати спірну інформацію та наміру її подальшого використання, як і не вказано чи є заявник учасником судового провадження, а також особою, яка не брала участі у кримінальному провадженні, чи вирішив суд питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки.
		Згідно із пунктами 4.1-4.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року N 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" процесуальні закони (Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України) регламентують спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників відповідних процесів до інформації, створеної (одержаної) у ході (досудового) судового провадження.
		Доступ осіб, які беруть участь у розгляді справи, та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов`язки, до інформації, створеної (одержаної) у ході судового провадження, до судових рішень забезпечується у порядку, встановленому процесуальним законодавством, з урахуванням передбачених нормами Закону України "Про доступ до судових рішень" особливостей.
		Так само Закон України "Про виконавче провадження" регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження.
		Відтак положення Закону № 2939-VI не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.
		Звернення особи стосовно судового розгляду справи, у якій вона бере участь, належить адресувати до суду як суб`єкта процесуальних правовідносин на підставі процесуального законодавства, а не до суду (керівництва суду) як установи, який у разі отримання такого запиту повинен відмовити у його задоволенні, оскільки не володіє і не зобов`язаний володіти запитуваною інформацією (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
		Суд зауважує, що інформація щодо ПІБ прокурора, який (яка) подав апеляційну скаргу у кримінальній справі № 1-275/11 та дату подачі апеляції є інформацією створеною (одержаною) у ході (досудового) судового провадження в рамках розгляду справи № 1-275/11.
		З огляду на наведене, у цьому випадку, суд наголошує, що відповідач правомірно відмовив у наданні запитуваної інформації у цій частині як розпорядник інформації, який не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, оскільки така є інформацією одержаною у ході (досудового) судового провадження в рамках розгляду справи № 1-275/11.
		Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується. 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
		Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Інформація про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		Відповідач: Вінницький апеляційний суд (вул. Соборна, 6, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42257550).
		Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.10.2023
		 
		 
		Суддя Томчук Андрій Валерійович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...