Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1147/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 19.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1147/23
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) 
		суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. 
		секретар судового засідання Михайлова К.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 (прийняте суддею Ніколенко М.О., повне судове рішення складено 16.06.2023) у справі № 904/1147/23 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"
		про визнання недійсними рішень Наглядової ради та загальних зборів акціонерів
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 1. Короткий зміст позовної заяви. 
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про:
		- визнання недійсними рішень Наглядової ради ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в частині затвердження ринкової вартості та ціни викупу однієї акції ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в розмірі 2,29 грн. станом на 21.11.2022;
		- визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" від 23.12.2022, оформлене протоколом № 27 від 30.12.2022, з питання № 7 про затвердження на 2022 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб; питання № 8 про затвердження на 2023 рік лімітів надання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб; питання № 9 про схвалення правочинів, щодо яких є заінтересованість.
		 
		2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/1147/23 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
		Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав. 
		 
		3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/1147/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при зверненні з позовом до ПАТ "Інтерпайп НТЗ" ним було обрано ефективний та єдиний можливий спосіб захисту свого порушеного права, чому суд першої інстанції не надав належної оцінки.
		В позовній заяві Апелянт зазначав, що шляхом ухвалення протиправних рішень органами управління ПАТ "Інтерпайп НТЗ" було порушено право на викуп належних йому акцій зазначеного акціонерного товариства за ринковою ціною. Продаж акцій за ціною, нижче їх ринкової вартості, не відповідає законним інтересам Апелянта, який в економічному сенсі та відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" є інвестором, та посягає на його право власності на майно (акції).
		Затвердження Наглядовою радою Відповідача вартості акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ", що є в декілька разів нижчою, ніж мінімально можлива ринкова вартість, порушує охоронюваний законом інтерес Апелянта на отримання доходу від належних йому акцій - що є його правомірним очікуванням в умовах, коли на зміст рішення Загальних зборів ПАТ "Інтерпайп НТЗ" він впливати не може навіть, коли рішення, яке приймається Загальними зборами акціонерного товариства, очевидно протирічить економічним інтересам самого товариства і може істотно зменшити ринкову вартість акцій товариства.
		Таким чином, лише повернення до становища, що існувало до моменту порушення права Апелянта, надасть йому можливість реалізувати право на викуп акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за їх дійсною ринковою вартістю в майбутньому.
		Апелянт звертає увагу суду на те, що порушення його прав ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на викуп акцій за ринковою вартістю мають систематичний характер.
		Так, у Господарському суді Дніпропетровської області розглядається справа № 904/3676/22 за позовом до ПАТ "Інтерпайп НТЗ" про визнання укладеними договорів купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів між ОСОБА_1 та ПАТ "Інтерпайп НТЗ" з підстав, що виникли до дати проведення Загальних зборах акціонерів Відповідача 23.12.2022. Загальна кількість належних до викупу акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у власності ОСОБА_1 у вказаному спорі складає 913 803 шт.
		Під час голосування на Загальних зборах акціонерів 23.12.2022 у власності Апелянта було вже 928 434 акції. Тож, наразі, право на викуп відповідно до ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції до 01.01.2023 наявне на загальну кількість акцій Апелянта 928 434 шт., тоді як фактично у нього залишається лише 14 631 акція (928 434 - 913 803). Акції ПАТ "Інтерпайп НТЗ", якими володіє Апелянт, він реалізувати не може, бо форма випуску та порядок обліку акцій не передбачають можливість їх поділу для цілей голосування та викупу. Отже, Апелянт не має можливості зараз звернутися з вимогою про визнання договору купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів укладеним, як і не може вимагати стягнення компенсації (збитків) за викуп акцій за неринковою ціною.
		Тож, обраний Апелянтом спосіб захисту порушеного права був єдиним можливим у даній ситуації. Відновлення порушеного права можливе лише шляхом визнання недійсними оскаржуваних рішень Наглядової ради та Загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп НТЗ". В інший спосіб неможливо захистити право Апелянта на ринкову вартість його акцій в кількості 14 631, яка залишиться після виконання договорів за наслідками розгляду судової справи № 904/3676/22.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог на підставі обрання Апелянтом неефективного способу захисту, суд першої інстанції, фактично, самоусунувся від вирішення спору по суті, що є одним із основних завдань господарського судочинства.
		На переконання Апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування наведеної в позові правової позиції Верховного Суду у справі № 905/671/19 лише до процедури сквіз-аут.
		Апелянт не заперечує того факту, що предметом розгляду справи № 905/671/19 було визнання права на компенсацію за примусово вилучені акції саме в рамках проведення процедури сквіз-аут. Проте, обов`язок щодо затвердження ринкової ціни акцій акціонерного товариства виникає у наглядової ради такого товариства не лише для цілей примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів.
		Викуп акцій за ринковою ціною має відбуватись як під час примусового викупу акціонерним товариством акцій міноритарних акціонерів (сквіз-аут), так і під час обов`язкового викупу акціонерним товариством належних акціонеру акцій на підставі положень ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції до 01.01.2023).
		Суд першої інстанції, ухвалюючи Оскаржуване рішення, не звернув увагу на те, що положеннями Закону України "Про акціонерні товариства" на наглядові ради покладено зобов`язання затверджувати виключно ринкову вартість майна акціонерних товариств для будь-яких цілей, передбачених законодавством.
		Крім того, поза увагою суду першої інстанції стало питання, що і при процедурі сквіз-ауту, і при процедурі викупу акцій ціна 1 акції затверджується в 100-відсотковому пакеті акцій, а отже вони не можуть різнитися.
		Діяльність наглядової ради акціонерного товариства, в першу чергу, спрямовується на захист та представництво інтересів акціонерів, а не акціонерного товариства.
		При цьому, наглядова рада акціонерного товариства не може надавати перевагу у захисті інтересів одних акціонерів перед іншими.
		Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп НТЗ", Апелянт зазначав, що ПАТ "Інтерпайп НТЗ" було порушено порядок скликання та проведення Загальних зборів акціонерів 23.12.2022. На переконання Апелянта було порушено вимоги ч. 1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки станом на дату, що передувала розміщенню повідомлення про їх проведення не було визначено ринкову вартість акцій акціонерного товариства, що є обов`язковим при наявності в порядку денному питань, голосування за якими є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.
		Суд першої інстанції фактично відмовив у захисті права міноритарного акціонера, щоб не допустити незручності для господарського товариства у майбутньому, поставивши таким чином інтереси товариства вище інтересів акціонера навіть у ситуації, коли товариством вчинене порушення чинного законодавства України та прав акціонера.
		Законодавство надає акціонерам право оскаржувати відповідні рішення загальних зборів за наступних умов:
		якщо акціонерне товариство відмовило акціонеру в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу належних акціонеру голосуючих акцій.
		якщо акціонер не отримав відповідь акціонерного товариства на свою вимогу про обов`язковий викуп належних йому акцій.
		У свою чергу, ПАТ "Інтерпайп НТЗ" листом від 06.02.2023 відмовило Апелянту у викупі належних йому акцій за ринковою вартістю. Тож, останній мав право оскаржити рішення Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 в частині питань №№ 7-9 порядку денного.
		У ситуації обов`язкового викупу акцій саме акціонерне товариство є тією стороною правовідносин, яка встановлює та контролює викуп акцій на вигідних для себе та мажоритарного акціонера умовах, у той час, коли міноритарний акціонер не впливає на жодний процес, крім можливості потім захистити своє порушене право у суді.
		 
		5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		 
		Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Заявляючи по суті чотири позовні вимоги щодо визнання недійсними окремих питань рішення Загальних зборів ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ", Позивач не наводить переконливих обґрунтувань на підтвердження того, що означене рішення якимось чином порушує будь-яке з його прав. Та не наводить перелік конкретних прав Позивача, які були порушені оскаржуваними рішеннями Наглядової ради та Загальних зборів ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ".
		Сам по собі факт незгоди з визначеною ринковою вартістю цінних паперів з одночасним бажання отримати максимальний прибуток не дає право стверджувати про наявність порушеного права.
		Відповідач наголошує, що ним були здійснені усі законодавчо передбачені заходи з метою допомоги Позивачеві у реалізації власних прав стосовно продажу цінних паперів.
		Щодо вимог про визнання недійсними рішень з питань № 7, № 8 та № 9 рішення Загальних зборів, то вказані питання стосуються схвалення правочинів та затвердження лімітів порук і, в свою чергу, навіть опосередковано не можуть стосуватися прав Позивача.
		Затвердження лімітів надання Товариством фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб не належить до питань, які надають право вимоги обов`язкового викупу акцій у акціонерів, які зареєструвались для участі у Загальних зборах Товариства та голосували проти цього питання порядку денного. Затвердження лімітів надання товариством фінансових та майнових порук не є рішенням про надання фінансових гарантій на певну суму. 
		Навіть якщо зробити припущення відносно того, що оскаржувані Позивачем рішення хоча б якимось чином порушують його права, то постає питання відносно ефективності обраного способу захисту. Виходячи з концепції ефективного способу захисту не вбачається, що задоволення позовних вимог змінить стан прав Позивача, забезпечить їх поновлення тощо. Наведе дає право стверджувати про обрання Позивачем неналежного способу захисту.
		Щодо твердження позивача, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам апелянта щодо затвердження наглядовою радою неринкової вартості акцій ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ". В обґрунтування даного доводу позивач посилається на висновок експертів № 1041/69101 за результатами комісійної судової економічної експертизи від 19.05.2023 р. Експертом який надав висновок на який посилається позивач є ОСОБА_2 . Проте, рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 23.06.2023 року судового експерти Педь Ірину Валеріївну притягнуто до дисциплінарної відповідальності та тимчасово зупинена дія свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1082. Вищезазначене дає право стверджувати, що висновок № 1041/69101 від 19.05.2023 р. є недопустимим доказом.
		Більш того, з метою визначення ринкової вартості акцій відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" звернулось до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "СОДЕЛЬ". Вказаний оцінювач встановив, що станом на 21 листопада 2022 року ринкова вартість пакету акцій ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ", що складається з 400 000 000 простих іменних акцій та становить 100% статутного капіталу ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ", складає 914 336 990,00 гривень, відповідно ринкова вартість однієї акції в оціненому пакеті акцій ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" складає 2,29 гривень (з округленнями).
		Керуючись частиною 3 статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" Наглядова рада ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" рішенням від 15.12.2022 року (протокол засідання №1009) затвердила ринкову вартість однієї акції ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" у розмірі 2,29 гривень за одну акцію.
		Що стосується ціни викупу акцій - слід зауважити, що Закон України "Про акціонерні товариства" виключає можливість спорів та дискусій між товариством та акціонером саме з приводу ціни акції, оскільки закон встановлює чіткий механізм регулювання з даного питання та не віддає його на вільне узгодження сторін.
		Наглядова рада затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами). Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада повинна мотивувати своє рішення.
		Закон України "Про акціонерні товариства" не надає Наглядовій раді право самостійно затверджувати ринкову вартість акцій, виходячи з вартості власного капіталу (чистих активів) Товариства.
		 
		Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що в кожному процесуальному документі по суті справи було зазначено, що оскаржуваними рішеннями органів управління ПАТ "Інтерпайп НТЗ" було порушено право Апелянта на викуп належних йому акцій за ринковою ціною.
		Оскільки Наглядова рада ПАТ "Інтерпайп НТЗ" затвердила не ринкову вартість акцій для викупу в порядку статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції до 01.01.2023), право акціонера (Апелянта) на викуп акцій за ринковою ціною було порушене і не могло бути ним реалізоване.
		В рамках даного провадження, Апелянт захищає свій законний інтерес на справедливу оцінку майна (акцій), яким він володіє, і ціна на яке не може бути меншою за ринкову вартість. Затвердження Наглядовою радою Відповідача значно заниженої ціни акцій для цілей викупу порівняно з їх ринковою ціною є постійною практикою Відповідача. Тому, оскарження акціонером рішення Наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій на підставі, зокрема, неналежного звіту є ефективним способом захисту законного інтересу такого акціонера, порушення якого призводить до порушення його права на викуп акцій за ринковою ціною.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення Загальних зборів акціонерів в частині затвердження лімітів надання фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб, Відповідач також порушив право Апелянта на викуп належних йому акцій за ринковою ціною. Як вже неодноразово зазначалось Апелянтом, ухвалюючи рішення про затвердження лімітів надання фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб, ПАТ "Інтерпайп НТЗ", фактично, було надано згоду на вчинення значних правочинів.
		Зокрема, приймаючи рішення з питання № 7 порядку денного Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 Відповідач затвердив ліміти надання фінансових та майнових порук по зобов`язанням третіх осіб на 2022 рік, хоча станом на дату проведення Загальних зборів акціонерів ПАТ "Інтерпайп НТЗ" вже мало бути відомо про надані в 2022 році третім особам фінансові та майнові поруки, а також про суми таких порук.
		У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач не зазначив, з порушенням якого закону був одержаний Висновок експертів № 1041/69101 від 19.05.2023. Проте, з тексту рішення дисциплінарної палати вбачається, що предметом розгляду був Висновок експертів за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи від 12.10.2022 № 10-45/64201. Вказаний висновок не є доказом у справі. В свою чергу, висновки експертів та методологія експертного дослідження, викладені у Висновку експертів ТОВ "Експертна група "Ес енд Ді" № 1041/69101 від 19.05.2023, не заперечувались та не спростовувались. Також, рішення дисциплінарної палати Міністерства юстиції щодо судового експерта Педь Ірини Валеріївни було ухвалено 23.06.2023 - вже після завершення розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення Оскаржуваного рішення.
		Наглядова рада ПАТ "Інтерпайп НТЗ" могла не допустити порушення зазначеного права, якби 15.12.2022 не затверджувала висновок суб`єкта оціночної діяльності відповідно до якого було визначено ціну акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" станом на 21.11.2022, що є явно нижчою від їх ринкової та навіть балансової вартості.
		Щодо можливих дій Наглядової ради при затвердженні ціни викупу акцій варто зазначити, що Наглядова рада не обов`язково має затверджувати ту ціну однієї акції, яка визначена у висновку суб`єкта оціночної діяльності. Якщо Наглядова рада акціонерного товариства вбачає, що, виходячи з наявної у нього інформації про майновий та фінансовий стан товариства, аудиторських висновків, визначена суб`єктом оціночної діяльності ціна однієї акції є нижчою, ніж її балансова вартість, з метою встановлення дійсної ринкової вартості акцій Наглядова рада може не затверджувати такий висновок суб`єкта оціночної діяльності, а призначити проведення повторної оцінки чи замовити нову оцінку акцій у іншого суб`єкта оціночної діяльності. Саме за такого підходу Наглядова рада акціонерного товариства у питанні затвердження ціни акцій для цілей викупу виконує належним чином свої функції та діє в інтересах всіх акціонерів. 
		 
		 6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.10.2023 о 14:30.
		В судовому засіданні 19.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		 7. Встановлені судом обставини справи.
		 
		ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" та володіє 928 434 шт. простих іменних акцій.
		Відповідач, 22.11.2022 розмістив на веб-сайті www.smida.gov.ua повідомлення про дистанційне проведення 23.12.2022 річних Загальних зборів акціонерів, з проектом порядку денного та проектами рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного.
		Так, 23.12.2022 відбулись річні Загальні збори акціонерів ПАТ "Інтерпайп НТЗ". Ухвалені вказаними Загальними зборами акціонерів рішення оформлено протоколом № 27, дата складання 30.12.2022.
		Під час проведення вказаних Загальних зборів акціонерів, зокрема, вирішувались питання стосовно затвердження на 2022 та 2023 роки лімітів надання ПАТ "Інтерпайп НТЗ" фінансових та майнових порук по зобов`язаннях третіх осіб на суму гривневого еквіваленту 1 500 000 000 (один мільярд п`ятсот мільйонів) доларів США за кожен рік окремо (відповідно питання №7 та №8 порядку денного). В гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.12.2022 (36,56 грн. за 1 долар США) суми таких фінансових і майнових порук складали 54 840 000 000 (п`ятдесят чотири мільярда вісімсот сорок мільйонів) гривень.
		Частиною 41 ст. 106 ЗУ "Про акціонерні товариства" встановлено, що правочин, вчинений акціонерним товариством, є значним, якщо ринкова вартість предмета такого правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.
		Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
		Відповідно до консолідованої фінансової звітності ПАТ "Інтерпайп НТЗ", вартість активів товариства за 2021 рік становить 17 777 909 000 грн.
		Тобто, ринкова вартість предметів правочинів відповідно до питань №7 та №8 порядку денного Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 перевищує вартість активів ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за 2021 рік.
		Крім того, питанням № 9 порядку денного було передбачено схвалення правочинів, щодо яких є заінтересованість а саме:
		Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору комісії №653090049 від 26.12.2008 р., укладені між ПАТ "Інтерпайп НТЗ", в якості Комітента, та ТОВ "Інтерпайп Україна", в якості Комісіонера, предметом яких є реалізація продукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 4 849 651 243,81 гривні, що становить 27,279% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.
		Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору №20/2443 від 23.06.2020 р., укладені між ПАТ "Іптерпайп НТЗ", в якості Покупця, та АТ "Інтерпайп НМТЗ", в якості Постачальника, предметом яких є поставка металопродукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 2 427 980 234,97 гривень, що становить 13,657% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.
		Схвалити додаткові угоди, додатки, специфікації до договору поставки №ПП 06150289/553150666 від 08.05.2015 р., укладеними між ПАТ "Інтерпайп НТЗ", в якості Покупця, та ТОВ "МЗ "Дніпросталь", в якості Постачальника, предметом яких є поставка безперервполитої круглої заготовки для виробництва кільцебандажної продукції і труб та поставка металопродукції, загальна вартість яких за 2021 рік складає 3 353 266 671,76 гривень, що становить 18,862% вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності Товариства за 2021 рік.
		Рішення по питанням № 7 та № 8 порядку денного Загальних зборів акціонерів від 23.12.2022 було прийняте 95,281% голосів акціонерів від їх загальної кількості. Рішення по питанню № 9 було прийняте простою більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.
		Позивач брав участь у Загальних зборах акціонерів ПАТ "Інтерпайп НТЗ" 23.12.2022 та проголосував "проти" по питанням № 7, № 8, № 9 порядку денного Загальних зборів акціонерів.
		За таких обставин, відповідач листом № 24-1-1 від 03.01.2023 повідомив позивача про виникнення у останнього права вимагати обов`язкового викупу акціонерним товариством належних ОСОБА_1 928 434 простих акцій. Відповідач зазначив, що ціна викупу становить 2,29 грн. за одну акцію, загальна вартість викупу акцій становитиме 2 126 113,86 грн.
		Позивач, 18.01.2023 направив на адресу відповідача вимогу від 18.01.2023 про обов`язковий викуп акцій, у якій зазначив, що запропонована відповідачем ціна викупу акцій не є ринковою та не відповідає нормам законодавства з визначення ринкової вартості акцій. 
		У вимозі позивач зазначив, що, з урахуванням обов`язковості використання майнового методу оцінки, а також Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, ринкова вартість акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" станом на 21.11.2022 не може бути нижчою ніж 8,45 грн. за одну акцію, оскільки нижня межа вартості акцій визначається її балансовою вартістю, яка дорівнюється власному капіталу товариства поділеному на загальну кількість акцій.
		У відповідь на вимогу позивача від 18.01.2023, відповідач надіслав ОСОБА_1 лист № 24-1-32 від 06.02.2023. У вказаній відповіді представник ПАТ "Інтерпайп НТЗ" не погодився з наведеною позивачем ціною викупу акцій та зазначив, що ринкову вартість та ціну викупу акцій в розмірі 2,29 грн. за одну акцію було затверджено Наглядовою радою ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на підставі даних незалежної оцінки, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Содель". Разом з відповіддю на вимогу про обов`язковий викуп акцій позивачу було направлено 4 примірники проекту договору купівлі-продажу (обов`язкового викупу) цінних паперів від 31.01.2023 на викуп 928 434 простих акцій, належних позивачеві, в п. 3.1. якого зазначено, що ціна викупу цінних паперів становить 2,29 грн. за одну акцію.
		Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що наглядова рада відповідача порушила закон, затвердивши вартість акції для цілей викупу станом на 21.11.2022 в розмірі 2,29 грн., що значно менше справедливої вартості акції. За змістом позову, тим самим було порушене право позивача на викуп, що є підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень.
		Позивач наголошує на тому, що ухилення оцінювача та наглядової ради від застосування майнового підходу, дозволило істотно знизити ціну акцій, між тим, як консервативність методу майнової оцінки дозволяє визначити нижню межу ринкової ціни. При цьому, посилається на позицію Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.
		 
		8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		 
		Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).
		Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		За змістом положень статей 14, 269 ГПК передбачено обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
		Так, предметом позовом у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
		Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
		Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
		Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач порушив право на викуп належних йому акцій зазначеного акціонерного товариства за ринковою ціною, що є підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень.
		За положеннями частини 1 статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції станом на дуту виникнення спірних правовідносин) кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
		1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;
		2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів;
		2-1) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;
		3) зміну розміру статутного капіталу;
		4) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.
		Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції (ч. 3 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій визначено у статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону.
		Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.
		Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
		Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
		Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням:
		1) ціни викупу акцій;
		2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;
		3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;
		4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).
		Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
		Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.
		Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
		Відповідно до статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" у випадках, визначених цим Законом, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).
		Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:
		1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на організованих ринках капіталу, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
		2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на організованих ринках капіталу, - як середній курс за результатами регулярних торгів таких цінних паперів на відповідному організованому ринку капіталу, розрахований оператором такого організованого ринку капіталу за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.
		У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше організованих ринках капіталу та їхній середній курс за результатами торгів за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних організованих ринках капіталу відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
		3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на організованих ринках капіталу, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування пункту другого цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.
		Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65-65-3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.
		За положеннями ч. 2 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.
		Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
		Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
		Визнання недійсними рішення наглядової ради та рішення загальних зборів, яке і стало підставою для виникнення в позивача права на обов`язковий викуп належних йому акцій, не призведе до вичерпання спору щодо справедливої вартості акцій, за якою вони мають бути викуплені товариством, а виведе цей конфлікт на новий рівень, зробивши його учасниками інших осіб, які розумно покладались на чинність відповідних рішень. 
		За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не є ефективним спосіб захисту, з використанням якого позивач звернувся з позовом у цій справі.
		Як встановлено вище, відповідачем дотримано черговість встановлених Законом України "Про акціонерні товариства" дій, необхідних для реалізації позивачем свого права на обов`язковий викуп акцій. Так само і самим позивачем здійснено дії, необхідні для виникнення у нього права, а у відповідача  обов`язку викупити належні позивачу акції. 
		Здійснивши аналіз ст. ст. 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", врахувавши те, що позивач на загальних зборах акціонерів голосував проти прийняття рішення, що спричиняють виникнення у позивача права вимагати обов`язкового викупу акцій акціонерним товариствам, відповідач своєчасно направив позивачу повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій та повідомив ціну акцій, а позивач подав відповідачу вимогу про викуп своїх акцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відповідача виник обов`язок викупити у позивача акції та укласти відповідний договір.
		У разі наявності волевиявлення акціонера на здійснення в нього обов`язкового викупу акцій укладення договору викупу акцій для емітента є імперативним в силу закону. Статтею 181 ГК України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладенні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
		Оскільки відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" укладення договору в спірному випадку є обов`язковим, то незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладенні договору, може вирішуватись судом згідно частини першої статті 187 ГК України.
		Колегія суддів приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19. Між тим, сформульований в зазначеній постанові Верховного суду підхід, є застосовним до випадків обов`язкового продажу акцій акціонерами в процедурі примусового викупу акцій сквіз-аут (статті 65 - 65-3 Закону про АТ).
		Окрім того, оцінка правильності визначення вартості акції та дійсності такої вартості має бути надана при обранні належного способу захисту. Зокрема, саме при звернені з належним позовом суд матиме змогу призначити експертизу для визначення ринкової вартості акцій, яка має бути застосована сторонами тощо. У даному випадку, при скасуванні рішень наглядової ради та загальних зборів процедура викупу акцій не зможе бути реалізована до кінця взагалі.
		Оскарження рішень, що стали підставою для обов`язкового викупу, буде суперечити попередній поведінці позивача, спрямованій на створення умов для здійснення викупу.
		Вирішення даного спору не поновить порушене право позивача на викуп належних йому акцій зазначеного акціонерного товариства за ринковою ціною, оскільки, як вказано вище, у випадку скасування рішень наглядової ради та загальних зборів процедура викупу акцій не зможе бути реалізована взагалі.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання недійсними рішень загальних зборів, якими вирішувались питання про погодження значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, із підстав порушення права одного з акціонерів на викуп його акцій, є надмірним втручанням у діяльність суб`єктів господарювання, які вчиняючи відповідні правочини розумно покладались на їх правомірність; може призвести до правової невизначеності у господарські взаємовідносини із третіми особами, які не можуть вплинути на взаємовідносини контрагента з його акціонерами. Зазначене може порушити баланс між інтересами окремого акціонера та інтересами інших акціонерів та товариства в цілому, які зацікавлені у стабільності господарського обороту. 
		За обставин, які є предметом розгляду в цій справі, немає спору щодо наявності волевиявлення позивача продати належні йому акції в процедурі обов`язкового викупу, є спірним лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої у кожної зі сторін є своя позиція, доведення якої може відбуватись за правилами переддоговірного спору в порядку ст. 187 Господарського кодексу України. Таким чином, належним способом захисту права позивача на обов`язковий викуп його акцій, може бути рішення суду про визначення розміру компенсації (ринкової / справедливої вартості акцій) в межах такого переддоговірного спору, визнання укладеним договору на певних умовах. Таке рішення буде спрямоване на забезпечення балансу інтересів акціонерів товариства; воно дозволить обом сторонам правочину вирішити спір щодо вартості акцій (яку товариство та мажоритарний акціонер вважають справедливою, а міноритарний акціонер - заниженою).
		 
		9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
		 
		10. Судові витрати.
		 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/1147/23 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/1147/23 залишити без змін.
		Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 30.10.2023
		 
		Головуючий суддя Л.А. Коваль
		 
		Суддя В.Ф. Мороз
		 
		Суддя А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...