Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/7531/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 11.11.2023
Номер судового провадження: 2-а/751/109/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№751/7531/23 
		Провадження №2-а/751/109/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 жовтня 2023 року                         місто Чернігів
		Новозаводський районний суд міста Чернігова
		у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К., 
		за участю секретаря Бєлоусової Т.С..,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №4 батальйону №1 УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАС №7435858 від 31.07.2023 року, -
		 
		 ВСТАНОВИВ: 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №4 батальйону №1 УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАС №7435858 від 31.07.2023 року.
		Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що згідно оскаржуваної постанови 31.07.2023 року о 23:16 він перейшов проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу при наявності підземного переходу, чим порушив п.4.7. ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 127 КУпАП. Вважає вищезгадану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що йому не було роз`яснено ст. 268 КУпАП. Також, при винесені постанови поліцейський неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме те, що він їхав на велосипеді в напрямку площі по проспекту Миру і велосипед поламався. Він спішився, підняв в гору руку вверх, згідно правил дорожнього руху, потім він знаком рукою показав напрямок руху до ближнього острівця безпеки в 1 метрі від нього і почав рухатися до нього переконавшись в безпечності руху. 
		Ухвалою Новозаводського районного суду від 14.09.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення( виклику) сторін.
		21.09.2023 року позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за його присутності. 
		Представником відповідача Департаменту патрульної поліції наданий відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти позову і просить в зв`язку з пропуском позивачем строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення  позовну заяву залишити без розгляду, а якщо суд не вбачає підстав для залишення даного позову без розгляду - відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин, а саме позивач був присутнім при винесенні оскаржуваної постанови, але відмовився від її отримання, тому 01.08.2023 року копія була направлена йому по пошті. А до суду звернувся лише 01.09.2023 року. Вказує, що 31.07.2023 року о 22 год. 49 хв. по проспекту Перемоги, в м. Чернігові, громадянин ОСОБА_1 перейшов проїзну частину поза межами пішохідного переходу при наявності підземного переходу, чим порушив п. 4.7 ПДР України, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП. Отже, інспектором роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Власенко І.А. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7435858, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Так, виявивши порушення ПДР поліцейський вжив заходи щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок у результаті розгляду справи, виніс відносно позивача вказану постанову. Отже, всі зауваження позивача, як підстави для скасування оскаржуваної постанови, не усуваються фактами вчинення ним правопорушення та носять суто суб`єктивний характер і свідчать про намагання уникнути відповідальності.
		05.10.2023 року позивач надіслав відповідь на відзив, в яком просить задовольнити позовну заяву, повторно вказуючи, що винесена постанова є незаконною та не обґрунтованою; строк звернення до суду з позовною заявою не пропущений, оскільки він звернувся до суду з цим позовом у встановлений строк, який слід відраховувати з моменту отримання ним копії оскаржуваної постанови.
		На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. 
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, вивчивши клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, приходить до наступного висновку.
		Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 КАС України.
		Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 262 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
		1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
		2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 
		Частина 1 ст. 263 КАС України визначає, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
		1) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
		2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
		3) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
		4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
		За змістом ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
		Так, спрощене провадження, як з викликом, так і без виклику сторін спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. 
		Відтак, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими КАС України. 
		Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги предмет, підстави та характер спірних правовідносин, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
		Щодо пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, суд, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
		Положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржувану постанову направив на адресу позивача 01.08.2023 під № відправлення 0600036144421, але, під час перевірки вказаного трекінгу на сайті Укрпошти встановлено, що ОСОБА_1 дану постанову отримав особисто 28.08.2023 року. 
		Таким чином, беручи до уваги вищевказані обставини, суд вважає, що процесуальний строк звернення із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачем пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню. 
		Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.
		Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7435858 від 31.07.2023 року о 22 год. 49 хв. по проспекту Перемоги, в м. Чернігові, громадянин ОСОБА_1 перейшов проїзну частину поза межами пішохідного переходу при наявності підземного переходу, чим порушив п. 4.7 ПДР України, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
		На підтвердження обставин вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП, відповідачем надано відеозапис на диску, з якого чітко вбачається, що позивач перейшов проїзну частину поза межами пішохідного переходу.
		Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції у справі про адміністративне правопорушення у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.127 КУпАП.
		Частина 1 ст. 127 КУпАП передбачає, що непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Згідно із п. 4.7 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч
		Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20101 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про дорожній рух
		Пунктом 11 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» визначено, що Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		За нормою ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 3 наказу МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» вказано, що протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3КУпАП.
		Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами. 
		Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні. 
		Керуючись ст.ст.3,4,9,72,78,241-246,255,286,293,295-297 КАС України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №4 батальйону №1 УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАС №7435858 від 31.07.2023 року  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.
		Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя             Ю.К. Овсієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...