Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/3696/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 31.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 31.10.2023
Номер судового провадження: 22-ц/818/659/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 953/3696/22            Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.
		Провадження № 22-ц/818/659/23                Суддя доповідач Яцина В.Б.
		Категорія: Справи у спорах, пов`язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2023 року                                           м. Харків.
		 
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючогоЯцини В.Б.
		суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №14 ім.проф.Л.Л.Гіршмана» Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м.Харкова від 25 січня 2023 року по справі №953/3696/22, за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №14 ім.проф.Л.Л.Гіршмана» Харківської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,
		в с т а н о в и в:
		У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради про стягнення з відповідача на його користь 14575,00 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що 26.01.2022 відповідачем йому була надана медична послуга - хірургічне лікування правого ока, а саме факоемульсифікація з імплантацією штучної інтраокулярної лінзи. Надання послуг підтверджується чеками на їх оплату на суму 14475,00 грн. і обов`язковим благодійним внеском в розмірі 100 грн, а також медичною документацією. Необхідність проведення хірургічного лікування була обумовлена катарактою і закритокутовою глаукомою обох очей. Вказав, що для призупинення процесу глаукоми, йому були призначені краплі «Фотіл» в обидва ока та видана довідка Департаменту охорони здоров`я ХМР про необхідність проведення оперативного лікування обох очей із застосуванням наборів інтрооколярних лінз, придбаних за кошти міського бюджету. 09.12.2020 позивач був проінформований про внесення його в реєстр, код №20381-20382, для проведення операції в порядку черги. Оскільки черга на операцію за кошти з державного бюджету могла підійти не раніше ніж через 1,5 роки, йому було рекомендовано лазерне лікування зору з 03.12.2020 в лазерному центрі відповідача. 
		Вказав, що відповідачем було зроблено ЛІЕ на правому оці, при цьому внутрішньоочний тиск залишився без змін, у зв`язку з чим, йому було рекомендовано продовжити лікування ока каплями «Фотіл» з подальшим наглядом в глаукомному кабінеті, а 08.11.2021 надано хірургічне лікування катаракти на правому оці. Вказав, що хірург, який працює у відповідача - лікар ОСОБА_2 після дослідження його медичної картки №380 та результатів обстеження у Центрі офтольмології «ЗІР», рекомендувала йому про доцільність зробити спочатку хірургічне лікування лівого ока, оскільки праве око після лазерного лікування глаукоми більш застраховане від неї. 17.02.2021 відповідачем було поведено хірургічне лікування лівого ока. Разом з цим, операцію на правому оці позивач був вимушений відкласти з причин необхідності невідкладної операції лівосторонньої пахової грижі і лазерного лікування. 21.01.2022 фінансові можливості дозволили йому звернутися до відповідача за надання послуги з лікування правого ока. Лікар ОСОБА_2 призначила йому прийом на 25.01.2022, під час якого він акцентував увагу хірурга на збереження існуючої гостроти зору ока, оскільки існуюча у нього гострота зору ока дозволяла йому використання окулярів. Після отримання результатів обстеження ока в кабінеті функціональної діагностики лікар ОСОБА_2 надала йому рецепт в аптеку відповідача для сплати послуги. А після надання чеків на оплату дала підписати бланк згоди на хірургічне лікування, яке було призначене на 26.01.2022. 
		Зауважив, що первинне обстеження ока лікарями відповідача не проводилось, чому він не придав значення, оскільки гострота зору ока уже була встановлена раніше в наявній у лікаря медичній документації. Разом з цим, 27.01.2022, після відкриття прооперованого ока він зміг розпізнати тільки силуети предметів, однак був виписаний відповідачем із стаціонарного відділення із рекомендаціями для подальшого лікування, підбору окулярів та явкою до лікаря до повторного огляду через сім днів. Позивач стверджує, що він беззаперечно виконував приписи лікаря, але зір не покращився. 04.02.2022, при огляді прооперованого правого ока лікарем відповідача встановлено, що гострота зору становить 0.1. У зв`язку з чим йому було призначено додаткове лікування правого ока каплями «ТЕРСо». Після додаткового лікування ока, суцільна пелена в оці дещо прояснилась, але не зникла і в ній мелькали чорні плями і крапки різної величини.
		Зазначив, що при явці на огляд до лікаря відповідача 17.02.2022, він наполягав на вимірюванні внутрішньоочного тиску, який значно збільшився і складав 23. У зв`язку з чим, лікарем відповідача було надано йому направлення до кабінету функціональної діагностики на обстеження ІВМ, але там апарат не працював і позивачу було запропоновано сказати про це хірургу, який оперував його праве око. Позивач про підвищений тиск в правому оці повідомів лікаря ОСОБА_2 , на що лікар рекомендував йому продовжувати капати око краплями «Фотіл» протягом чотирьох днів і повторно з`явитися для огляду ока. 04.06.2022 позивач пройшов обстеження його очей в МЦ «ЕВВІВА», за результатами якого гострота зору правого ока становила 0.1.
		Вказував, що для приховування лікарської недбалості відповідач в виписці від 27.01.2022 сфальсифікував дані при його надходженні на стаціонарне лікування, а саме занизили гостроту зору правого ока, яка складала 0.7, а не 0.3, що підтверджується даними медичної картки № 380. 
		На підставі вищевикладеного, позивач вважав, що в результаті надання лікарем відповідача йому неякісної медичної послуги  хірургічного лікування правого ока, за результатами якої значно погіршився зір правого ока, йому була спричинена шкода його здоров`ю, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати йому завдані матеріальні збитки у розмірі 14575,00 грн.
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року було частково задоволено позовні вимоги.
		Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства « Міська клінічна лікарня №14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 14475 грн. 00 коп
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Комунального некомерційногопідприємства «Міськаклінічна лікарня№14ім.проф.Л.Л.Гіршмана» Харківськоїміської радиКовтун М.І. подав апеляційну скаргу у якій просить рішення скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки не відповідають обставинам справи , викладеним у рішенні суду.
		   Вказав, що ОСОБА_1 не подано доказів ненадання чи неналежного надання працівниками КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради медичних послуг 26.01.2022 року (доказів неправомірності дій), які б підтверджували, що саме в результаті проведеної операції правого ока його гострота знизилась (була завдана шкода та існує причинно-наслідковий зв`язок). ОСОБА_1 не подано доказів винних дій працівників відповідача по справі.
		Вважає, що рішення суду ґрунтується на припущеннях.
		Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
		Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
		Частково задовольняючипозовні вимогисуд першоїінстанції спиравсяна те,що позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що внаслідок проведення йому хірургічної операції на правому оці лікарями, які працюють у відповідача, у позивача у три рази знизилась гострота зору, а відповідачем не надано суду доказів того, що погіршення гостроти зору правого ока позивача після хірургічного лікування сталося в результаті порушення останнім медичних приписів лікаря відповідача або порушення позивачем встановленого для нього режиму. Отже, відповідач - КМНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради не спростувало наявності вини у діях її лікарів у погіршенні гостроти зору у позивача внаслідок проведеної йому операції, що завдало позивачу збитків у вигляді понесені ним матеріальні витрати на проведення цієї операції.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
		Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
		Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Предметом спору у даній справі є відшкодування збитків за неналежне надання відповідачем медичної послуги  хірургічне лікування правого ока позивача, тобто внаслідок завданої шкоди здоров`ю. 
		Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.
		Деліктна відповідальність настає за спричинену шкоду здоров`ю на підставі правил статей 1166, 1167, 1195 ЦК України.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
		 
		Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.
		У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.
		Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
		Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.
		Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
		Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 755/2545/15-ц (провадження № 61-47866св18).
		Частиною 1статті 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням неб процесуальних дій ( стаття 12 ЦПК України) 
		Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.
		Згідно частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, що відповідач є заподіювачем шкоди, та розмір завданої шкоди.
		Саме до таких висновків дійшов ВС у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС ВС у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 686/6022/18 при аналогічних обставинах справи надання неналежної медичної допомоги, які колегія суддів враховує у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
		Зазначений підхід до розподілу тягаря доказування у аналогічних справах є сталий та підтверджується релевантними правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, та від 30.11.2022 у справі №344/3764/21, які суд першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК Україн6и обґрунтовано застосував у даній справі.
		Позивач належними і допустимими доказами довів, що під час надання йому медичної допомоги (хірургічне лікування правого ока) показники гостроти зору стали гіршими втричі, ніж до проведення хірургічного лікування.
		Відповідач зазначених обставин не спростував.
		Визначаючи розмір матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив із наявності документального його підтвердження на суму 14475,00 грн.
		Судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів встановлені наступні обставини.
		Згідно копії медичної картки амбулаторного хворого № 380 КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради, ОСОБА_1 03.08.2010 був встановлений діагноз: початкова вікова катаракта обох очей. Дані за глаукому відсутні. 13.11.2020 ОСОБА_1 встановлено діагноз: початкова катаракта обох очей закритакутова преглоукома обох очей (а.с.14 на зв.).
		З копії відповіді Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради Виконавчого комітету Харківської області №Т-5-47770/0/1-20-1591/0/57-20 від 09.12.2020 на звернення ОСОБА_1 від 16.11.2020 вбачається, що для проведення оперативного лікування катаракти з використанням наборів інтраокулярних лінз, придбаних за кошти міського бюджету його внесено до реєстру під №20381-20382 і буде прооперовано за чергою, відповідно до номеру в реєстрі в умовах КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради (а.с.17).
		Згідно копії виписки із медичної катки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1148 КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 16.02.2021 по 18.01.2021. Повний діагноз: початкова катаракта, закрита кутова 1а (лаз.-ОД, фотил) глаукома обох очей. Гострота зору при надходженні: правого оку:0.7, лівого ока- 0.6. Проведено хірургічне лікування лівого ока 17.02.2021. Гострота зору при виписці: правого ока 0.7, лівого ока: 1,0. Призначено подальше лікування. Рекомендовано подальше спостереження в поліклініці за місцем проживання, контроль внутрішньоочного тиску, ретинального статусу. Підбір окулярів в поліклініці за місцем проживання через 1,5 місяця після операції. У разі зниження зору, появи болю в оперованому оці протягом першого місяця після операції звертатися до хірурга або на пункт невідкладної допомоги МКЛ№14. Роз`яснено протипоказання (а.с.18).
		Відповідно до копії даних виписки із медичної картки стаціонарного хворого №588 КНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 25.01.2022 по 27.01.2022. Повний діагноз: незріла катаракта правого ока. Міонія середнього ступеня правого ока. Артифакція лівого ока. Гострота зору при надходженні до лікарні правого ока- 0.3. 26.01.2022 проведено хірургічне лікування правого ока. Гострота зору при виписці правого ока: 0,05. Надано рекомендації щодо лікування прооперованого ока та роз`яснено протипоказання (а.с.19).
		Згідно письмової заяви ОСОБА_1 від 25.01.2022 , останній, як пацієнт Комунального закладу охорони здоров`я «Міська лікарня №14 ім. Проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради, підтверджує обізнаність щодо положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Користуючись правом пацієнта висловив бажання отримати медичну послугу та придбати всі медичні вироби, витратні матеріали та лікарські засоби, необхідні для його лікування, за власні кошти (а.с.54).
		З копії товарного чеку № 144 від 25.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 придбав матеріали для операції на загальну суму 14475,00 грн.(а.с.14)
		Згідно копії квитанції №691941 без дати, вбачається, що ОСОБА_1 зробив благодійний внесок у розмірі 100,00 грн. Благодійному фонду «Меценат» (а.с.14).
		Відповідно до даних консультаційного висновку спеціаліста Медичного центру «ЕВВІВА» б\н від 04.06.2022, за результатами функціонального рентгелогічного та інших спеціальних досліджень очей ОСОБА_1 встановлено, що гострота правого ока - 0.1 (а.с.21).
		Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що лікарем КМНП «Міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради ОСОБА_2 26.01.2022 надано позивачу медичну послугу  хірургічне лікування правого ока. ОСОБА_1 в добровільному поряду висловив бажання придбати медичні вироби, витратні матеріали та лікарські засоби, необхідні для його лікування, за власні кошти.
		Судом безспірновстановлено,що позивач ОСОБА_1 придбав матеріали та ліки для хірургічного лікування його правого ока у відповідача на загальну суму 14475,00 грн.
		Згідно дослідженої судом медичної документації вбачається, що при надходженні на стаціонарне лікування до відповідача гострота зору правого ока позивача, станом на 25.01.2022 - 0.3. Після проведення хірургічного лікування, станом на 27.01.2022- 0.05. Позивач неодноразово звертався до відповідача зі скаргами про погіршення зору правого ока після хірургічного лікування та підвищений тиск в правому оці. Лікарем відповідача призначалось позивачу лікування.
		Однак після повторного обстеження позивача в червні місяці 2022, через п`ять місяців після хірургічного лікування правого ока, гострота його зору склала  0.1. Тобто, показники гостроти зору стали гіршими втричі, ніж до проведення хірургічного лікування.
		Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
		Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
		Згідностатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У свою чергу, відповідач не спростував факт надання ним неякісних медичних послуг . 
		   З урахуванням передбаченого у ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку та виходячи з наведеного розподілу процесуального тягаря доказування відповідач не спростував свою відповідальність за зниження гостроти зору у позивача, яка були виявлена у короткий строк після проведення йому операції лікарями, за що відповідно до ст. 1172 ЦК України відповідає відповідач, у якого вони працюють. Ці обставини доводять причинний зв`язок між проведенням цієї операції та негативними наслідками для здоров`я пацієнта  позивача у цій справі, у вигляді значного зниження зору. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає такими, що є безпідставними доводи скарги про те, що рішення суду ґрунтується на припущеннях. Натомість відповідач всупереч свого процесуального обов`язку не надав до суду належних і допустимих доказів на спростування своєї вини у проведенні невдалої операції на правому оці позивача. 
		По справі дійсно не встановлювалося і не оцінювалося питання про характер і ступінь ушкодження здоров`я, проте апеляційний суд звертає увагу на те, що наявними у справі доказами доведений необхідний причинний зв`язок між проведеною операцією на правому оці позивача та погіршенням гостроти зору, яка була виявлена зразу після її проведення та залишилась на день розгляду справи судом. Відповідач ніяких клопотань про проведення судово-медичної експертизи чи надання додаткових доказів на спростування своєї відповідальності до суду не заявляв, а тому колегія суддів вважає, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, належним чином не доведені та висновків суду не спростовують.
		 
		Оскільки відповідач не спростував відсутність його вини у завданні шкоди позивачеві, а ОСОБА_1 довів факти, на яких ґрунтуються заявлені його позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов законних та обґрунтованих висновків про часткове задоволення позову. Оскільки під час розгляду справи презумпція вини відповідачем не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		 
		Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення та його звільнено від сплати судового збору, підстав для перерозподілу судового збору за перегляд справи не вбачається.
		Керуючись статтями367,368,374,375,382,384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №14 ім.проф.Л.Л.Гіршмана» Харківської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2023 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст судового рішення складений 31 жовтня 2023 року.
		 
		Головуючий                                            В.Б. Яцина.
		 
		 
		 
		Судді колегії                                          І.В.Бурлака. 
		 
		                                                                                                                                                        Ю.М.Мальований.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...