Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/20393/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 13.11.2023
Результат оскарження 13.11.2023 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/344/7905/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023090000000624

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/20393/23 
		                               Провадження № 1-кс/344/7905/23    
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 жовтня 2023 року місто Івано-Франківськ
		 
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, в рамках кримінального провадження, внесеного 26 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023090000000524,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		27жовтня 2023року старшийслідчий відділурозслідування злочиніву сферітранспорту СУГУ Національноїполіції в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні  прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з вказаним клопотанням.
		Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 27 жовтня 2023 року, клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 . 
		Доводи клопотання.
		Відділом розслідуваннязлочинів усфері транспортуСУ ГУНаціональної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000624 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.
		26 жовтня 2023 року біля 17.20 годин у світлу пору доби на ділянці автодороги Н-10 Стрий-Чернівці, що між населеними пунктами с. Голинь та с. Пійло Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінити дорожню обстановку, керуючи автомобілем марки VOLVO XC60, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у напрямку м. Калуша. У цей час проїзною частиною по своїй смузі в попутному із даним автомобілем напрямку та попереду автомобіля марки VOLVO XC60 велосипедом рухався ОСОБА_8 , 1947 року народження. 
		Водій ОСОБА_5 проявив неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, в момент виявлення перешкоди для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_8 , який рухався в попутному напрямку, своєчасно негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, унаслідок чого лівою передньою частиною автомобіля вчинив наїзд на задню частину велосипеда.
		При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: пункт 1.5., пункт 1.10., стосовно терміну «перешкода для руху», пункт 2.3. б, д, пункт 2.9. а, пункт 12.1., пункт 12.3. та пункт 13.1. 
		У результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої велосипедист ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
		26 жовтня 2023 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_5 затриманий у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Час фактичного затримання рахується з 21 години 50 хвилин 26 жовтня 2023 року. 
		Так, згідно із частиною другою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		27 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрованому та фактично проживаючому у АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, з вищою освітою, одруженому, працюючому старшим пожежником-рятувальником 24 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області з охорони об`єктів ТОВ «Карпатнафтохім», депутату Калуської міської ради Калуського району Івано-Франківської області VIII скликання, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України. 
		Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 26 жовтня 2023 року; висновком щодо результатів медичного огляду від 26 жовтня 2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 встановлено алкогольне сп`яніння; протоколом допиту потерпілого та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, відповідно до ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. 
		При цьому кримінальне правопорушення вчинено у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про відчуття ОСОБА_5 безкарності за свої поступки, його суспільну небезпеку для суспільства, а також про те, що в майбутньому він може переховуватись від органів слідства та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.
		Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, частини першої статті177Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що ОСОБА_5 може: 
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; 
		- незаконно впливати на свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події; 
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
		У зв`язку із наведеним, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
		Позиція учасників справи у судовому засіданні.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання, пояснив, що під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити. 
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. 
		Захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, пояснив, що підозра, пред`явлена прокурором, є необґрунтованою, а ризики нічим не підтверджені, зазначив, що до матеріалів клопотання не долучено доказів, які б підтверджували наявність ризиків та підстави для обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного більш м`якіший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або у разі, якщо суд дійде висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави.
		Оцінка та висновки слідчого судді.
		Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя виходить з наступного. 
		За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
		У відповідності з положеннями частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).
		Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
		Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Згідно частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.
		Також слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Як визначено у частині першій статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України № 475/97-ВРвід 17липня 1997 року (дата набрання чинності для України: 11 вересня 1997 року), та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Щодо наявності обґрунтованої підозри.
		Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
		Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		У пункті 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» Європейський суд з прав людини вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
		Як вбачається з доданих до цього клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
		Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 26 жовтня 2023 року; висновком щодо результатів медичного огляду від 26 жовтня 2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 встановлено алкогольне сп`яніння; протоколом допиту потерпілого та іншими зібраними матеріалами в їх сукупності.
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
		Наявні у матеріалах кримінального провадження докази в їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.
		Щодо наявності ризиків.
		Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України; наявністю ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.
		Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років , останній може виїхати за межі м. Івано-Франківська та території України чи іншим чином переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння. 
		Також ОСОБА_5 , розуміючи факт проведення досудового розслідування відносно нього, може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_5 та характером і тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
		Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
		Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. 
		Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
		Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
		З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
		Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Слідчий суддя вважає, що даний ризик передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
		За таких обставин слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років.
		Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризиків, які існують та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
		При цьому застосування інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
		Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
		Обрання запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього. Також відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. 
		Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого фактичного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. 
		У той же час обставини, що зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, а також пом`якшують покарання, проте не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного, виходячи з конкретних обставин справи. 
		Також слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не доведено у судовому засіданні відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
		Отож доводи захисту в сукупності з іншими вищевказаними обставинами не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
		Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, стан здоров`я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільнимзадля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
		Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України). 
		Розмір застави, у відповідності до пункту 3 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Проте згідно пункту 2 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
		Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, тому слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави слід не визначати.
		Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м`які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому клопотання підлягає до задоволення.
		За змістом частини другої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України,строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
		Таким чином, строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 26 жовтня 2023 року.
		 
		Виходячи з вищевикладеного, на підставі статей 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 24 грудня 2023 року включно.
		Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 26 жовтня 2023 року
		Тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
		Строк дії ухвали до 24 грудня 2023 року включно.
		Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2023 року.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...