Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6408/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2023. Зареєстровано: 31.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		17.10.2023Справа №  910/6408/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи 
		 
		за позовом          Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта»
		до                     Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
		про                     стягнення 410426949,77 грн
		 
		за участі представників:
		від позивача                    -  Коломієць О.О. (уповноважений представник);
		від відповідача          -  Третяк О.С. (уповноважений представник).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта»   звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 410426949,77 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки авіапалива №55/2/2118 від 29.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем за поставлений у період з листопада 2019 року по січень 2020 року та у лютому 2022 року товар утворилась заборгованість у розмірі 410426949,77 грн.
		Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що надані позивачем розрахунки заборгованості викликають сумніви. Також, відповідач зазначив, що оскільки Додаткова угода №2 від 21.12.2021 до Договору, яка зокрема, передбачала зміну ціни на товар не підписувалась сторонами, так само, як і не підписувались Акти приймання-передачі нафтопродуктів за 2022 рік, то розрахунок заборгованість за 2022 рік є спірним. Крім того, відповідачем було заявлено про застування наслідків пропущення строку позовної давності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.
		Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 29.01.2019 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі - Покупець) укладено Договір поставки авіапалива №55/2/2118 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю на умовах, передбачених цим Договором паливо, а Покупець зобов`язується приймати паливо і сплачувати за нього грошову суму в розмірі і на умовах, визначених у цьому Договорі. (п.3.1. Договору)
		Згідно з п.4.1. Договору специфічні умови поставки палива в конкретних аеропортах - кількість палива, що поставляється, ціна або механізм її визначення, порядок оплати, а також інші умови, погоджені Покупцем і Постачальником і необхідні для поставки палива в конкретних аеропортах, деталізуються в Контракті аеропорту (далі - Контракт аеропорту).
		Контракт аеропорту, підписаний уповноваженими особами і скріплений печатками Сторін, становить додаток до цього Договору і є його невід`ємною частиною. (п.4.2. Договору)
		Постачання палива здійснюється в аеропортах заправки, зазначених в Контракті аеропорту. Всі витрати, пов?язані з транспортуванням палива до аеропорту заправки, узгодженого Сторонами в Контракті аеропорту, несе Постачальник. (п.6.2. Договору)
		Поставка оформляється видатковим ордером, вимогою або іншим документом, який повинен містити інформацію про поставку, в тому числі: дата поставки; час поставки; бортовий номер ПС; номер авіарейсу; тип ПС; марка палива; кількість поставленого палива (у літрах і кілограмах), яка визначається згідно з лічильником на паливо-заправнику (паливо-заправному засобі), який сертифікований у встановленому порядку та приймається як кінцева; густина палива; температура палива; підписи уповноважених представників Сторін. (п.6.4. Договору)
		Відповідно до п.6.5. Договору по закінченню кожного місяця поставки, але не пізніше у числа місяця, наступного за звітним, Сторони оформляють Акт прийому-передачі палива за звітний місяць, в якому вказується, зокрема, кількість палива, фактично поставлена протягом такого місяця поставки і його ціна. Для здійснення Покупцем остаточного розрахунку за фактично поставлене Постачальником протягом конкретного місяця поставки паливо, Постачальник, на підставі Акту прийому-передачі палива за такий місяць, оформляє рахунок-фактуру на оплату фактично поставленого палива і направляє його Покупцеві поштою або передає представнику Покупця. Покупець зобов`язаний прийняти рахунок-фактуру і оплатити паливо в повному обсязі з урахуванням раніше проведеної оплати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.
		Пунктом 8 Договору сторони визначили порядок розрахунку ціни палива.
		Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з 01.02.2019 і діє до 31.12.2021.
		Повідомлення Постачальника і Покупця за цим Договором, Контрактом аеропорту вважаються належним чином переданими, якщо вони передані, в тому числі, за допомогою пошти, телеграфу, засобів факсимільного зв`язку, електронної пошти (якщо інше не передбачено цим Договором, Контрактом аеропорту) за реквізитами, вказаними в Контракті аеропорту. (п.12.3. Договору)
		До вказаного Договору сторонами було укладено Контракт аеропорту №1 від 29.01.2019 та №2 від 12.12.2019 з урахуванням додаткової угоди №1 від 28.12.2020 до нього.
		У вказаних Контрактах аеропорту сторони визначили кількість палива, що підлягала поставці, диференціали, контактних осіб та термін дії.
		Пунктом 4 Контрактів аеропорту сторони визначили контактних осіб: з боку Постачальника - Олесандр Вова (ІНФОРМАЦІЯ_1); з боку Покупця - ІНФОРМАЦІЯ_2
		Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору та Контрактів у період з листопада 2019 року по січень 2020 року та у лютому 2022 року здійснювалась передача (заправка) палива, а відповідачем в свою чергу приймалось та частково оплачувалось, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розхідних ордерів на заправку повітряних суден в аеропортах, копіями видаткових ордерів на поставку для заправки повітряних суден, реєстрами видаткових документів, вимогами на заправку повітряних суден в аеропортах, копіями рахунків-фактури, копіями актів приймання-передачі нафтопродуктів, податковими накладними та копіями платіжних інструкцій
		Проте, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого товару (палива), у зв`язку з чим у нього за розрахунками позивача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 410426942,55 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №14/05-03 від 02.01.2023 у якій просив відповідача сплатити заборгованість у розмірі 410426942,55 грн протягом 30 днів з моменту отримання претензії.
		Вказану претензію було отримано відповідачем 12.01.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3961016982513, проте було залишено без відповіді та задоволення.
		Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті  527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
		Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
		Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена в сукупності наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 410426942,55 грн.
		Заперечення відповідача щодо наданих позивачем розрахунків заборгованості та посилання на те, що Додаткова угода №2 від 21.12.2021 до Договору на поставку палива у 2022 році та Акти приймання-передачі нафтопродуктів за 2022 рік не підписувалась зі сторони відповідача, судом відхиляються з огляду на таке.
		Листом №01.-19.-331 від 09.11.2021 про Договір та контракт аеропорту на 2022 рік ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» повідомило відповідача про те, що 31.12.2021 закінчується строк дії Договору та Контракту аеропорту №3 та просив позивача укласти Договір та Контракт аеропорту на наступний термін (на 2022 рік) в якому зберегти поточний загальний розмір диференціалу в аеропортах Бориспіль, Львів, Дніпро, Київ-Жуляни, Івано-Франківськ та зменшити його для аеропорту Харків, а також просив розглянути можливість внесення змін до тексту Договору.
		Листом №91/1066-21 від 17.12.2021 ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» підтвердило постачання авіапалива з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застуванням визначених позивачем диференціалів та вказав, кількість палива, що підлягає поставці у період з 01.01.2022 до 31.12.2022.
		22.12.2021 позивачем на визначену Контрактами аеропортів електронну адресу відповідача було надіслано Додаткову угоду №2 від 21.12.2021 та Контракт аеропорту №4 від 21.12.2021 до Договору на 2022 рік.
		Листом №01.-19.-397 від 28.12.2021 відповідач просив позивача залишити поточні цінові умови Договору та Контракту аеропорту №3 на термін до трьох місяців.
		Листом №91/1088-21 від 30.12.2021 позивача повідомив відповідача про неможливість збереження старих умов формування ціни на авіапаливо з 01.01.2022 та визначив розмірі диференціалів на 2022 рік, а також повідомив про наявність за відповідачем заборгованості з листопада 2019 року по січень 2020 року у розмірі 410431957,96 грн.
		Листом №01-19.-407 від 31.12.2021 відповідач повідомив позивача про прийняття диференціалів визначених у листі позивача №91/1088-21 від 30.12.2021, просив позивача продовжити заправку повітряних суден відповідача з 01.01.2022 та гарантував попередню оплату згідно цінових умов, що запропоновані у Додатковій угоді №2 від 21.12.2021 та Контракті аеропорту №4 від 21.12.2021 до Договору.
		Таким чином, станом на 31.12.2021 відповідач був обізнаний із умовами Додаткової угоди №2 від 21.12.2021 та Контракту аеропорту №4 від 21.12.2021 до Договору, в тому числі щодо вартості палива та погодив їх.
		Крім того, відповідачем не заперечується сам факт отримання палива від позивача у 2022 році.
		Вказане, також підтверджується здійсненням відповідачем оплати за Договором згідно рахунків виставлених позивачем у січні та лютому 2022 року, що вбачається з наявними в матеріалах справи платіжних інструкцій №5585 від 09.02.2022, №5583 від 07.02.2022, №ЕХР-077171 від 04.02.2022, №5569 від 01.02.2022, №ЕХР-077140 від 03.02.2022, №ЕХР від 02.02.2022, №ЕХР-077179 від 08.02.2022, №ЕХР-077302 від 10.02.2022, №5602 від 17.02.2022, №ЕХР-077502 від 16.02.2022, №5595 від 15.02.2022, №5606 від 18.02.2022 та №ЕХР-077642 від 21.02.2022.
		Також, судом встановлено 22.04.2022 з електронної адреси працівника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 та 28.03.2023 (повторно) з електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1 на визначену пунктом 4 Контракту аеропорту електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем було надіслано Акти приймання-передачі нафтопродуктів №PS_БОР_28-02-22_JET від 28.02.2022 на суму 6044139,53 грн та №PS_КВР_28-02-22_JET від 28.02.2022 на суму 50747903,70 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, вказані електронні адреси використовувались сторонами під час виконання умов спірного Договору для обміну документами.
		Відповідачем приймання товару (палива) у спірний період, в тому числі у лютому 2022 року здійснювалось без заперечень та зауважень щодо обсягів, якості та вартості.
		Будь-яких повідомлень, заперечень або претензій від відповідача щодо вартості та виставлених рахунків на оплату за отримане паливо матеріали справи не містять.
		Крім того, згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд звертає увагу на те, що заперечення відповідача полягають у наявності у нього сумнів щодо здійснених позивачем розрахунків заборгованості, при цьому відповідачем не надано суду власних контррозрахунків суми заборгованості, так само, як і не надано належних обґрунтувань та доказів на підтвердження таких заперечень.
		Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Відповідно до ч.3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
		Згідно з статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 статті 261 ЦК України).
		Поряд з цим, відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		Оскільки строк позовної давності з оплати поставленого позивачем палива за рахунком-фактурою №90580850 від 30.11.2019 з урахуванням п.6.5. Договору на дату запровадження карантину, що діяв з 11.03.2020 по 30.06.2023, не сплинув (07.12.2022) та на даний час у державі діє режим воєнного стану, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості на дату подачі позову не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача.
		Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі
		Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3; ідентифікаційний номер 00152307) заборгованість у розмірі 410426949 (чотириста десять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 77 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 939400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено: 30.10.2023.
		 
		          Суддя                                                                                          Я.В. Маринченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...