Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7753/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2023. Зареєстровано: 01.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2023.
Дата набрання законної сили: 03.11.2023
Номер судового провадження: 2-а/461/336/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   Справа №461/7753/23 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		    24 жовтня 2023 року                                      м.Львів.
		Галицький районний суд міста Львова 
		в складі:
		головуючого судді Юрківа О.Р.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Согор А.Н.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача Довганя В.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 08.08.2023 року інспектором з паркування контролю майданчиків для платного паркування Відділу інспекторів з паркування Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В.Є. було складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00466263 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680, 00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за фактом порушення вимог п. п. "г" п. 15.9 Правил дорожнього руху (зупинка на пішохідному переході за адресою: вул. акад. О. Богомольця, 2 у м. Львів). 
		28.08.2023 року о 12 год. 58 хв. інший інспектор з паркування, Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Дружицький О.Т. склав «Акт №57445 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу до повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00466263 від 28.08.2023 року», яким оформив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час завантаження належного позивачу автомобіля Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 з`явився позивач. Він вимагав в інспекторів відповідача, які оформляли евакуацію автомобіля припинити евакуацію, оскільки він готовий негайно усунути порушення, однак, отримав відмову. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з незаконними діями інспекторів відповідача, що полягали у відмові припинити евакуацію, позивач викликав на місце тимчасового затримання автомобіля патрульну поліцію. Однак, працівники патрульної поліції, прибувши на місце тимчасового затримання фактично відмовились припинити дії інспекторів щодо затримання автомобіля позивача. Таким чином, автомобіль ОСОБА_1 було евакуйовано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Тролейбусна, 1. З огляду на це, позивач був змушений в цей же день приїхати на платний паркувальний майданчик, де йому було повідомлено про можливість забрати автомобіль лише після сплати вартості послуг з доставлення та зберігання транспортного засобу та сплати штрафу за вчинене правопорушення. В зв`язку з цим позивач був змушений сплатити відповідні кошти за послуги з доставлення та зберігання транспортного засобу. Дії відповідача щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_2 позивач вважає незаконними, виходячи з наступних міркувань. Позивач не заперечує, що паркування автомобіля було здійснено ним з порушенням вимог п.п. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху (зупинка на пішохідному переході) і що це свідчить про вчинення ним адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Однак, позивач з`явився на місце евакуації, пропонував інспекторам відповідача і вимагав від них припинити евакуацію, оскільки мав намір поїхати з місця зупинки автомобіля, тим самим усунути правопорушення у максимально короткий строк. Зазначені обставини виключали право інспектора підстави проводити евакуацію автомобіля. Під час тимчасового затримання транспортного засобу, що мало місце за адресою вул. Богомольця О., акад., 2 м. Львів, позивач був присутній та мав змогу усунути на місці порушення вимог п. п. "г" п. 15.9 Правил дорожнього руху України в максимально короткий строк. Відтак, дії інспектора з паркування щодо тимчасового затримання транспортного засобу та доставки його для зберігання на спеціальний майданчик були здійснені без необхідності та не в інтересах національної чи громадської безпеки, були вчинені проти волі позивача на усунення порушення, тобто з метою спричинення шкоди позивачу. Внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу також заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
		У зв`язку з неправомірними діями відповідача: згідно з квитанцією до платіжної інструкції №19597-1019695-61711 від 28.08.2023р. позивачем сплачено на користь ГУНП у Львівській області 144,00 грн. за зберігання транспортного засобу та на користь ТОВ ФК «Контрактовий дім» 20 грн. за платіжні послуги; згідно з квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3170843537.1 від 28.08.2023р. позивачем сплачено на користь ЛКП «Львівелектротранс» 2607,60 грн. оплати за транспортування (евакуацію) транспортного засобу (тобто за затвердженим тарифом, який включає ПДВ (2173 грн. плюс 20% ПДВ). Таким чином позивачу було завдано матеріальну шкоду неправомірними діями відповідача.
		Окрім цього, ОСОБА_1 стверджує, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягала в моральних переживаннях пов`язаних з тимчасовим позбавленням права користування автомобілем, необхідністю вжиття заходів для повернення автомобіля (витрачанням часу на оплату послуг, доїзд на арештмайданчик для повернення автомобіля, викликом поліції на місце евакуації) вимушеною відмовою від запланованих в день затримання автомобіля особистих планів. Відмова інспектора в наданні можливості позивачу усунути порушення та припинити процес затримання транспортного засобу свідчить про те, що дії інспектора з паркування, було надмірним і необґрунтованим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм транспортним засобом. Тому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити. Також просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн.
		 
		Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі.
		09.10.2023 року надійшло клопотання від представника відповідача про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження.
		 
		Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просять задовольнити позов.
		Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
		Відповідно доч.1ст.205КАС Українисуд вважаєза можливерозглянути справуу відсутностіучасників справи,які нез`явилисяу судовезасідання,хоча ібули належнимчином повідомленіпро дату,час імісце судовогорозгляду, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення. 
		Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		За змістомстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що власником транспортного засобу Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 
		08.08.2023 року інспектором з паркування контролю майданчиків для платного паркування Відділу інспекторів з паркування Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В.Є. було складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00466263 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680, 00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за фактом порушення вимог п. п. "г" п. 15.9 Правил дорожнього руху (зупинка на пішохідному переході за адресою: вул. акад.. О. Богомольця, 2 у м. Львів). 
		28.08.2023 року о 12 год. 58 хв. інспектором з паркування, Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Дружицьким О.Т. складено акт №57445 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу до повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00466263 від 28.08.2023 року», яким оформив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 .
		Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №19597-1019695-61711 від 28.08.2023 р. позивачем сплачено на користь ГУНП у Львівській області 144,00 грн. за зберігання транспортного засобу та на користь ТОВ ФК «Контрактовий дім» 20 грн. за платіжні послуги 
		Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №0.0.3170843537.1 від 28.08.2023р. позивачем сплачено на користь ЛКП «Львівелектротранс» 2607,60 грн. оплати за транспортування (евакуацію) транспортного засобу (тобто за затвердженим тарифом, який включає ПДВ (2173 грн. плюс 20% ПДВ).
		Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		В силу вимог ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складаєтьсяакт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
		Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченогочастинами третьоютасьомоюстатті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту),частиною першоюстатті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбаченихчастинами другоютавосьмоюстатті 152-1 цього Кодексу.
		Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:
		1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;2) розташовано у забороненихПравилами дорожнього рухумісцях зупинки або стоянки, а саме:а) на залізничних переїздах;б) на трамвайних коліях;в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
		Як передбачено ч.1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
		Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч.3 статті 219 КУпАП).
		Відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) 19 листопада 2018р. №2089 (із змінами), відповідач 2 є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 5 Положення передбачені завдання Департаменту, а п.7 - повноваження інспекторів паркування.
		Функції Департаменту транспортної інфраструктури - це: участь у формуванні та реалізації у м. Києві державної політики в галузі дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; впровадження заходів щодо сприяння розвитку, вдосконаленню та організації ефективного функціонування інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу міста, телекомунікаційних мереж та мереж зв`язку загального користування; проведення єдиної політики в питаннях розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; надання пропозицій, розробка та впровадження заходів щодо покращення інвестиційного клімату для залучення коштів у розвиток інфраструктури дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; забезпечення організації обслуговування населення підприємствами дорожньо-транспортного комплексу, телекомунікацій, інформатизації; розробка і забезпечення організації реалізації цільових програм; створення та експлуатація інформаційних систем та систем управління на транспорті.
		Інспектори з паркування - це державні службовці, які виконують функції держави.
		Інспектори з паркування мають право наклади адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
		Також інспектори здійснюють фотофіксацію (відеозапис) порушень ПДР в розділі стоянки, зупинки, та притягнення до адміністративної відповідальності.
		Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що головний інспектор з паркування відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяк Е.М. наділений повноваженнями накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП.
		Підпунктом «д» п.15.10 ПДР України зазначено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
		Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з частинами 1, 2статті 260 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно достатті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою, п`ятою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями122-5,124,126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті130, статтями132-1,206-1цьогоКодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
		У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик. Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьоюстатті 265-4 цього Кодексу. При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно достатті 279-4 цього Кодексу. У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб`єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання
		Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
		Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
		За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата. Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
		Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1395 від 07.11.2015відповідно доКодексу України про адміністративні правопорушення,Закону України "Про національну поліцію", з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція).
		Відповідно до розділу ХІІІ "Тимчасове затримання транспортних засобів" Інструкції тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями122-5,124,126, частинами першою - четвертою статті130, статтями132-1,206-1 КУпАП.
		За наявності правових підстав, передбачених абзацом першим пункту 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
		Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
		За відсутності умов, зазначених в абзаці третьому цього пункту, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв.
		Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьоюстатті 265-4 КУпАП.
		Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
		У разі тимчасового затримання транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відповідно до форми затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання".
		У разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, поліцейський оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбаченихКУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. У протоколі (постанові) робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу (постанови).
		Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції.
		Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
		Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
		Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.
		Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу у розмірі, встановленому спільним наказом МВС та Мінекономрозвитку, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
		В той же час, відповідно до п. 4 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 17 грудня 2008 року/ в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України №989 від 14.11.2018/ для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку уповноважена особа Державтоінспекції викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції або інформаційно-диспетчерську службу.
		Крім того, відповідно до п.9 Порядку у разі, коли водій з`являється на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, уповноважена особа Державтоінспекції не проводить тимчасове затримання транспортного засобу, а оформляє протокол про адміністративне правопорушення.
		При цьому правопорушення повинно бути усунуте протягом максимально короткого строку.
		Позивач при зверненні до суду зазначив, що він з`явився при затриманні автомобіля та його завантаженні на евакуатор, однак відповідач інспектори з паркування не припинили дій з евакуації, а закінчили їх і автомобіль був доставлений на спецмайданчик.
		Відповідач, не подав до суду відзиву на позовну заяву, у порядку виконання вимогст.77 КАС України, даних обставин не спростував.
		В свою чергу твердження позивача з цього приводу підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи.
		Перебування позивача, як власника транспортного засобу, на місці його евакуації відповідач не спростував.
		З урахуванням цього, суд вважає, що підстави для затримання транспортного засобу та його доставлення на зберігання на спеціальний майданчик були відсутні, та відповідно кошти та транспортування та зберігання транспортного засобу стягнуті з позивача неправомірно.
		З урахуванням цього вимоги позивача в цій частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
		 
		Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Згідно з ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювачу, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього її заподіянні. Перераховані складові фактичної підстави для відповідальності з заподіяння моральної шкоди є колом тих обставин, які повинні бути встановлені судом. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
		Позивачем підтверджено, завдану йому відповідного розміру, обґрунтовану моральну шкоду, доведено протиправність у діяннях відповідача, наявний також причинний зв`язок між шкодою і діями відповідача, заподіювача шкоди. 
		Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди частково та стягуючи 2000,00 грн., суд виходить з тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_1 , час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану та дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди в цій сумі є достатнім та розумним.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
		Відповідно доп.1ч.3ст.132КАС Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ст. 134 КАС Українивитрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копію квитанції 14.09.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатив адвокату 4000, 00 грн. за надані послуги згідно з договором №01/09 від 04.09.2023 року; копію детального опису виконаних робіт адвокатом від 14.09.2023 року; копією договору про надання правової допомоги №01/09 від 04.09.2023 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 14.09.2023 року; копію рахунку №1/23 від 14.09.2023 року.
		Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено належним чином те, що ним понесені витрати на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи наявні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
		Враховуючи наведене суд вважає, що позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги, належними засобами доказування, тому вимогу про стягнення витрат на правову допомогу слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 4000, 00 грн., тобто суму яка є належним чином підтвердженою. Крім того, такий розмір витрат на правничу допомогу є розумним та не становитиме надмірний тягар для відповідача.
		Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 260, 265-2, 265-4, КУпАП, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд ,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії інспектора з паркування, Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради щодо тимчасового затримання належного ОСОБА_1 транспортного засобу Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 та доставки його для зберігання на спеціальний майданчик.
		Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь  ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2771,60 грн., в тому числі - 144,00 грн. сплачених коштів за зберігання транспортного засобу 20,00 грн. платіжних послуг, 2607,60 грн. за евакуацію транспортного засобу.
		Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь  ОСОБА_1  моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. 
		Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь  ОСОБА_1 1073,80 грн. судового збору за рахунок державних асигнувань.
		Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь  ОСОБА_1 4000, 00 грн. витрат на правову допомогу.
		У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 27.10.2023 року
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                 О.Р. Юрків.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...