Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/8058/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 31.10.2023. Зареєстровано: 01.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2023.
Дата набрання законної сили: 31.10.2023
Номер судового провадження: К/990/8474/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №160/8058/22
		адміністративне провадження № К/990/8474/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/8058/22
		за позовом  Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради
		до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області
		про визнання протиправним та скасування висновку,
		за касаційною скаргою  Західного офісу Держаудитслужби
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року (головуючий суддя: Серьогіна О.В.)
		і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року (головуючий суддя: Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст суті спору
		1. В липні 2022 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради пред`явив позов до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, у якому просив суд:
		1.1. визнати протиправним та скасувати висновок від 24 травня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-05-005532-с.
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради посилався на протиправність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-05-005532-с від 24 травня 2022 року.
		2.1. Так, позивач вказував, що зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України. 
		2.2. Також позивач зазначав, що не погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 (зі змінами від 16 грудня 2020 року № 1266), у зв`язку із тим, що позивач є органом місцевого самоврядування, тому в даному випадку він керується підпунктом 1 пункту 4 Постанови №710, який має рекомендаційний характер щодо забезпечення оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті. Вказане, на переконання позивача,  зумовлене тим, що Постанова №710 містить окремі вимоги та розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (пункт 4) та окремо головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пункт 4-1). 
		II.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, позов задоволено: 
		3.1. визнано протиправним та скасовано висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП 40913671) про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-05-005532-с від 24 травня 2022 року.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність Висновку та наявності підстав для його скасування, оскільки спірний висновок не містить належного обґрунтування прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення щодо встановлення порушення позивачем норм пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №710 «Про ефективне використання державних коштів», не містить способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його невідповідність вимогам статті 2 КАС України.
		ІІІ. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги та відзиву
		5. Скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. 
		6. Підстави касаційного оскарження обґрунтував посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).
		7. Позиція скаржника полягає в тому, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів», за відсутності висновку Верховного Суду щодо його застосування у контексті спірних правовідносин.
		7.1. Ці доводи скаржник пояснює тим, що у цій справі Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради виступає не лише органом місцевого самоврядування, а й головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади.
		7.2. З урахування цих аргументів, скаржник підкреслює, що на позивача, як на головного розпорядника коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади поширюється не лише підпункт 1 пункту 4, а і пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів», оскільки позивач в даному випадку виступає не лише органом місцевого самоврядування, а й головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади. 
		7.3 Крім цього, скаржник не погоджується  з висновком суду першої інстанції суду, що висновок контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання.
		7.4. Вказане скаржник обґрунтовує тим, що у зобов`язальній частині висновку контролюючого органу зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом оприлюднення інформації у відповідності до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).
		7.5. На переконання скаржника, зобов`язання замовнику є конкретизованим та чітким, оскільки пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» чітко визначено, яким чином і яку інформацію головні розпорядники бюджетних коштів мають оприлюднити. 
		7.6. З урахуванням цих аргументів, скаржник наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій  дійшли помилкових висновків, щодо задоволення позовних вимог.
		8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
		8.1. Відповідач стверджує, що доводи скаржника є необґрунтованими і безпідставними. Ці доводи позивач пояснює тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (пункт 4) та окремо головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пункт 4-1). 
		8.2.На цій основі позивач наполягає на тому, що Департамент є органом місцевого самоврядування, а тому в даному випадку підпункт 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» для позивача є спеціальним і саме цим пунктом мав керуватися відповідач.
		8.3. Окремо позивач наголосив на тому, що навіть якщо припустити, що «встановлені відповідачем порушення» дійсно існують, то ці порушення, на переконання Департаменту носять формальний та несуттєвий характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель.
		8.4. Також позивач підкреслює, що висновок контролюючого органу не містить конкретних доводів до виконання, тобто є неконкретизованим, а отже винесений з порушенням вимог законодавства в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
		IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		9. На підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 6 травня 2022 року № 6-з про початок моніторингу закупівель, який 6 травня 2022 року опубліковано в електронній системі закупівель, було здійснено моніторинг згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля позивача, унікальний номер якої UА-2022-01-05-005532-с.
		10. За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер UА-2022-01-05-005532-с відповідачем 24 травня 2022 року було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, Капітальний ремонт спортивної зали, ганку та приміщень будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Кисловського, буд. 1», який затверджено заступником начальника Офісу та оприлюднено в електронній системі того ж дня.
		11. Проведеним моніторингом установлено, що замовником в порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, шляхом розміщення на власному вебсайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
		12. Замовником на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області під час моніторингу повідомлено, що у відповідності до частини четвертої постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11 жовтня 2016 року «Про ефективне використання бюджетних коштів» оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті для органів місцевого самоврядування є рекомендованим, тобто, не обов`язковим. Разом з тим, зазначено, що технічні та якісні характеристики предмету закупівлі визначені на підставі розробленої проєктно-кошторисної документації по об`єкту будівництва, на яку отримано експертний звіт (позитивний) ДП «ДПІ «Кривбаспроект» від 17 грудня 2021 року № 12-002-21-В щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт спортивної зали, ганку та приміщень будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Кисловського, буд. 1» Розмір бюджетного призначення та очікувана вартість закупівлі будівельних робіт по об`єкту визначена на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва та підсумкової відомості ресурсів по об`єкту.
		13. Згідно висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-05-005532-с від 24 травня 2022 року, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації встановлено порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).
		14. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
		15. З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом оприлюднення інформації у відповідності до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		16. Позивач, не погоджуючись з даним висновком Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області за результатом моніторингу закупівлі UА-2022-01-05-005532-с, звернувся до суду з цією позовною заявою. 
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
		17. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		19. Згідно зі статтею 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		20. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі». Згідно із частиною другою статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівель.
		21. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
		Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
		22. Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		23. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
		24. Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		25. За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		26. Частина шоста статті 10 Закону № 922-VIII визначає, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
		27. Пунктом 6 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.
		28. Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
		29. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		30. Пунктом 2 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
		31. Відповідно пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		32. Згідно із пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затверджене наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року №23, у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління).
		На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
		33. З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 жовтня 2016 року № 710 № «Про ефективне використання державних коштів», якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі - Постанова №710).
		34. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Постанови № 710 рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
		35. Пунктом 4-1 Постанови №710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
		-обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
		-оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
		VІ. ОЦІНКА СУДУ
		36. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		37. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2023 року касаційне провадження в цій справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		38. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням Висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу закупівлі Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради послуг з капітального ремонту спортивної зали, ганку та приміщень будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Кисловського, буд. 1».
		39. Судами першої та апеляційної інстанцій Висновок визнано протиправним та скасовано з огляду на те, що замовником не вчинялись порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710, які встановлені під час моніторингу. Також судами вказано про невідповідність спірного висновку як акту індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, визначеним частиною другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України. Верховний Суд із вказаними висновками не погоджується з огляду на наступне.
		Щодо порушення Замовником пункту 4-1 Постанови №710.
		40. З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 жовтня 2016 року № 710 № «Про ефективне використання державних коштів», якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
		41. Пунктом 4 вказаної постанови було рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів:
		1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
		42. В подальшому, 16 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1266 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року  №631 і від 11 жовтня 2016 року №710», якою доповнено постанову №710 пунктом 4-1 такого змісту:
		« Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
		обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
		оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель».
		43. Тобто, з 19 грудня 2020 року пунктом 4-1 вказаної постанови головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити, а підпунктом 1 пункту 4 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування рекомендовано оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.
		44. Необхідно підкреслити, що вказана Постанова №710 розмежовує та містить окремі вимоги до органів місцевого самоврядування та до головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня).
		45. Водночас, варто зауважити, що суб`єкт правовідносин, який підпадає під дію норм права, передбачених підпунктом 1 пункту 4 та пунктом 4-1 Постанови № 710 можуть мати наступний набір юридичних ознак:
		1) орган місцевого самоврядування, що має статус головного розпорядника бюджетних коштів;
		2) орган місцевого самоврядування, що не має статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
		46. Отже, основною та визначальною ознакою є наявність у органу місцевого самоврядування статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
		47. Згідно із пунктом 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України  головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
		48. Відповідно до пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
		49. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач є організацією, яка створена органом місцевого самоврядування та повністю утримується за рахунок місцевого бюджету, а тому є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Державної казначейської служби України.
		50. Таким чином, виникає конкуренція застосування загальної норми, передбаченої підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 710 та спеціальної норми, передбаченої пунктом 4-1 Постанови № 710.
		51. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
		52. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ), тобто пункт 4-1 Постанови №710, а положення підпункту 1 пункту 4 Постанови №710 вважати загальними нормами (lex generalis).
		53. За наведених вище обставин, висновок судів попередніх інстанцій, щодо застосування до позивача саме положень підпункту 1 пункту 4 Постанови №710, з вказівкою на те, що вказані норми є саме рекомендаціями, тобто правом органів вказувати перелічені вимоги на власний розсуд є безпідставним, оскільки у даній справі позивач є не лише органом місцевого самоврядування, а і розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади, а отже на нього розповсюджується положення пункту 4-1 Постанови 710, як спеціальної норми.
		54. Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
		55. Відповідно до Висновку, Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом оприлюднення інформації у відповідності до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		56. Зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.
		57. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
		58. Верховний Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
		59. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
		60. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що, зобов`язання замовнику є конкретизованим та чітким, оскільки пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» чітко визначено, яким чином і яку інформацію головні розпорядники бюджетних коштів мають оприлюднити. 
		61. На переконання Верховного Суду, контролюючий орган належним чином конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
		62. За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
		VІІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63. Аргументи скаржника, покладені в основу обґрунтування касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, знайшли підтвердження.
		64. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		65. Враховуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріально права, а саме: пункту 4-1 Постанови №710, відсутні підстави для скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про результати моніторингу процедури закупівлі  UА-2022-01-05-005532-с від 24 травня 2022 року.
		66. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №160/8058/22 скасувати. Прийняти у справі № 160/8058/22 нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування висновку.
		VIІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
		67. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задовольнити.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №160/8058/22 скасувати.
		Прийняти у справі №160/8058/22  нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування висновку.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		…………………………………
		 
		…………………………………
		 
		…………………………………
		Н.М. Мартинюк
		А.В.  Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...