Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/523/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2023. Зареєстровано: 01.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2023.
Дата набрання законної сили: 15.02.2024
Результат оскарження 15.02.2024 Хмельницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/686/2009/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/523/23
		Провадження № 2/686/2009/23 
		 
		       
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 жовтня 2023 року                                м. Хмельницький
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: 
		головуючого судді         Колієва С.А.,
		при секретарі             Кучерук Н.В., 
		за участю
		позивача             ОСОБА_1 
		представника відповідача        Бацей Т.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення безпідставно списаних грошових коштів, стягнення пені та трьох відсотків річних, відшкодування моральної шкоди,
		встановив:
		У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вказаним позовом, в якому, з урахуванням поданих уточнень до позовних вимог, просила: стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь 8813 гривень, як безпідставно стягнутих з неї коштів, 82,31 гривню  3% річних, 300,42 гривень - пенею та 51000,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди; зобов`язати відповідача закрити рахунок НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) картка НОМЕР_3 та надати довідки про закриття рахунку і катки та відсутність заборгованості; зобов`язати відповідача закрити рахунок НОМЕР_4 і надати довідку про закриття рахунку та відсутність заборгованості.
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у вересні 2006 року нею був відкритий картковий рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» для зарахування заробітної плати від Луганського Вищого Професійного училища Інформаційних технологій. 16.01.2008 року вона звернулася до банку з метою отримання додаткових банківських послуг та підписала заяву б/н від 16.01.2008 року. На підставі вказаної заяви банк встановив кредитний ліміт на кратку у розмірі 250.00 гривень. У подальшому розмір кредитного ліміту неодноразово банком збільшувався. Станом на 01.01.2022 рік у неї виникла заборгованість у розмірі 35113,58 гривень з яких 3996,40 гривень  заборгованість за кредитом та 31117,18 гривень  заборгованість за процентами.
		16.02.2022 року вона була прийнята на роботу на посаду головного спеціаліста у Державному архіві Хмельницької області у зв`язку із чим, 17.02.2022 року відкрила зарплатну картку в АТ КБ «Приватбанк». При зарахуванні заробітної плати вона дізналася, що банком здійснюється 50% списання від розміру отримуваних нею як заробітна плата коштів, як погашення заборгованості згідно договору б/н від 16.01.2008 року. З лютого 2022 року до 29.12.2022 року банком із її карткового рахунку банком було списано 25350,80 гривень.
		За результатами розгляду позову АТ КБ «Приватбанк» до неї про стягнення заборгованості за договором б/н від 16.01.2008 року постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.11.2022 року позов задовольнив частково та констатував, що її заборгованість перед банком становить 10846,89 гривень. Оскільки за період з 24.02.2022 року по 29.12.2022 року банком було здійснено списання з її карткового рахунку 25350,80 гривень на погашення боргу, в той час як така заборгованість становила лише 10846,89 гривень, банком незаконно та безпідставно списано з її карткового рахунку на свою користь 14503,91 гривень. Лише 18.01.2023 року банк частково повернув їй незаконно списані кошти у сумі 5690,91 гривень. Таким чином сума незаконно списаних коштів становить 8813,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.
		Також, у відповідності до ст.625 ЦК України банк зобов`язаний сплати їй 3% річних, сума яких за період з 14.07.2022 року по 29.12.2022 рік становить 82,31 гривень, а також пеню у розмірі 35 річних, яка передбачена ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», розмір якої за період з 14.07.2022 рік по 29.12.2022 рік становить 300,42 гривень.
		Крім того, внаслідок таких неправомірних дій банку, які полягають у незаконному списанні з її карткового рахунку половини від сум її заробітку, їй була спричинена моральна шкода. Так, у зв`язку із початком воєнних дій у державі вона разом із малолітньою донькою вимушена була покинути місце проживання (м.Луганськ) та переїхати у м.Хмельницький. Фактично єдиним джерелом доходу її сім`ї була її заробітна плата, яку вона стала отримувати у лютому 2022 року, половина від якої списувалася без її згоди банком. Решти коштів, що залишалися після такого списання, фактично не вистачало на забезпечення навіть мінімальних потреб у харчуванні і вона була змушена шукати можливості позичати кошти у знайомих та друзів. Вказане вкрай негативно відобразилося на її психологічному стані та спричинило сильні душевні страждання. Спричинену моральну шкоду вона оцінює у розмірі 51000,00 гривень.
		У поданому відзиві АТ КБ «Приватбанк» позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначено, що за результатами розгляду позову банку до позивача про стягнення кредитної заборгованості (справа №686/9938/22) позов банку був задоволений частково та стягнуто з ОСОБА_1 борг у сумі 760,82 гривень. При цьому судом апеляційної інстанції врахував погашення за період з 24.02.2022 року по 15.06.2022 рік у сумі 10 0086,07 гривень, а отже списані банком суми за вказаний період у такому розмірі не підлягають стягненню з банку, оскільки вже враховані постановою апеляційного суду у вказаній вище цивільній справі. Також просив врахувати, що 18.01.20223 року банком було повернуто на рахунок ОСОБА_1 5690,91 гривень. Вважав, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту, оскільки всі суми, які остання вважає безпідставно списані банком, слід було врегулювати саме у судовому процесі про стягнення заборгованості за кредитом. Щодо вимог про закриття карткового рахунку та картки, а також надання довідок про відсутність заборгованості, то такі вимоги є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює можливі порушені права і жодним чином не може нівелювати негативні наслідки таких порушень. Крім того, позивач не зверталася до банку із вимогами про закриття рахунку та видачу довідки про відсутність заборгованості. Щодо відшкодування моральної шкоди просив врахувати, що позивачем не доведено факт її спричинення, і що між банком та позивачкою існували договірні відносини, яким не передбачено можливості компенсації моральної шкоди. 
		В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому зсіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Фактичні обставини справи встановлені судом.
		17.02.2022 року в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 згідно поданої останньою заяви, був відкритий картковий рахунок НОМЕР_5 для зарахування заробітної плати, яку остання отримувала у Державному архіві Хмельницької області. 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24.11.2022 року у справі № 686/9938/22 був частково задоволений позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 760 грн. 82 коп. та витрати по оплаті судового збору у сумі 62 грн. 03 коп. В решті у задоволенні позову відмовлено.
		Також встановлено, що на підставі укладеного договору про надання банківських послуг від 16.01.2008 року в АТ КБ «Приватбанк» був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_6 на який в період з 14.07.2022 року по 29.12.2022 рік із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 ПАТ КБ «Приватбанк» в автоматичному режимі, в якості погашення заборгованості було списано 14503,91 гривень, зокрема: 14.07.2022 року  1179,70 грн., 29.07.2022 року  1496,10 грн., 15.08.2022 року  1350,00 грн., 30.09.2022 року  300,81 грн., 02.10.2022 року  18,46 грн., 14.12.2022 року  850,00 грн., 28.12.2022 року  360,97 грн., 29.12.2022 року  5232,51 грн.
		18.01.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_5 ПАТ КБ «Приватбанк» було повернуто кошти у сумі 5690,00 гривень.
		Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
		Так, частинами 1 і 4статті 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Положення цього конституційного принципу закріплені у ст. ст.316,317,319,321 ЦК України.
		За змістом ст. ст.179, 192ЦК України грошові кошти є речами, що виконують роль загального еквіваленту та платіжного засобу. Відносно них можуть виникати цивільні права та обов`язки.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
		Із положень ч.ч. 1, 2ст.207ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
		В силу ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно зі ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Як передбачено ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Частиною 1статті 55Закону Українивід 7грудня 2000року №2121-ІІІ«Про банкиі банківськудіяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до ч. 1 ст.1066ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1ст.1067 ЦК України).
		В силу ч. 2 ст.1068ЦК України банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		Статтею 1071ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 21.1 статті 21Закону України«Про платіжнісистеми тапереказ коштівв Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; ініціювання переказу здійснюється шляхом подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні.
		Згідно пунктів 26.1 та 26.3статті 26вказаного Закону платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.
		За змістом пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті від 21 січня 2004 року №22, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		Згідно з пунктом 6.5 Інструкції, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «призначення платежу» якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.
		Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що Банк не може списувати грошові кошти з рахунка клієнта без його розпорядження, крім випадківнаявності рішення суду про таке стягнення, встановлення такого права законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Обгрунтовуючи своє право на списанням коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом з платіжної картки позивача, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на Умови та Правила надання банківських послуг.
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у теперішній час АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно представленої суду заяви ОСОБА_2 від 17.02.2022 року про приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат», на підставі якої і був відкритий позивачу картковий рахунок для зарахування заробітної плати № НОМЕР_5 , не передбачено право банку на списанням коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом з платіжної картки, призначеної для отримання заробітної плати.
		Інших письмових доказів які б підтверджували право банку на списання з відповідного карткового рахунку ОСОБА_1 коштів в тому числі для погашення заборгованості за кредитом відповідачем суду не представлено.
		За наведених обставин не заслуговують на увагу посилання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на Умови та Правила як на підставу правомірного списання коштів з рахунку позивача.
		При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що не надавала Банку згоду на списання грошових коштів з її карткового рахунку № НОМЕР_5 , на який зараховувалася заробітна плата.
		Також суд звертає свою увагу і на те, що згідно постанови Хмельницького апеляційного суду від 24.11.2022 року у справі № 686/9938/22 був частково задоволений позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 760 грн. 82 коп. та витрати по оплаті судового збору у сумі 62 грн. 03 коп. В решті у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи вказане рішення судом апеляційної інстанції було встановлено, що 16.01.2008 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Строк дії картки виданої ОСОБА_1 був встановлений до вересня 2012 року.
		Заборгованість за вказаним договором становить 10846,89 гривень і складається з: 3996,40 грн.  тіло кредиту; 6850,49 гривень  нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 19.02.2008 по 30.09.2012 рік. Також судом було враховано факт списання банком у погашення цієї заборгованості з іншого рахунку ОСОБА_1 в період з лютого  червня 2022 року у загальній сумі 10086,07 гривень.
		Вказані обставини в силу положень ч. 4 ст.82 ЦПК України доведенню не підлягають.
		Отже при вирішенні цієї справи судом апеляційної інстанції було визначено, що фактична заборгованість ОСОБА_1 становить 760,82 гривень, при цьому судом були враховані суми списані банком з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 в погашення цієї заборгованості за період з лютого по червень 2022 рік у сумі 10086,07 грн.
		Таким чином, списання в автоматичному режимі в період з 14.07.2022 року по 29.12.2022 рік із карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 в якості погашення заборгованості у сумі 14503,91 гривень було здійснено безпідставно, оскільки фактична заборгованість ОСОБА_1 , яка залишалася нестягнутою складала на той момент лише 760,82 гривень.
		Згідностатті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить суд стягнути з АК КБ «ПРИВАТБАНК» безпідставно списані грошові кошти у загальному розмірі 8813,00 грн.
		Як вже зазначено вище, ОСОБА_1 не надавала ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розпорядження на списання коштів з його карткових рахунків, а тому ці кошти мають бути повернути у порядкустатті 1073 ЦК України, й заявлені в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими згідно ст. 625 ЦК України, то слід зазначити наступне.
		Положеннями статті 611цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Зокрема,статтею 625ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Оскільки, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» незаконно списано з рахунку ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 14503,91 грн., то у нього виник обов`язок зі сплати 3% річних за період користування незаконно утриманими грошовими коштами, що, в межах заявлених позовних вимог за період з 14.07.2022 року по 29.12.2022 рік, становить 82,31 грн.
		Згідно зіст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У відповідності до пункту 3Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Пунктом 5 вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільнеза власною ініціативою чи за зверненням потерпілоїспростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (пункт 9 вказаної Постанови).
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Вказаний висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 638/8636/17-ц.
		Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
		Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниженняемоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
		Відповідно достатті 81 Цивільного процесуального кодексу, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що внаслідок протиправної поведінки відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» порушено право володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 належними їй коштами, що призвело до порушення звичного життєвого укладу останньої, зважаючи, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, на її утриманні перебувала неповнолітня дитина і що незаконно списані кошти є заробітною платою останньої та фактично єдиним заробітком, такі дії відповідача очевидно завдали душевні та моральні страждання позивачу, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу завданої моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн., який відповідає принципам розумності і справедливості.
		Щодо вимог про стягнення з відповідача пеню, згідно положень.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає, що відповідні положення Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не розповсюджуються у зв`язку із чим правових підстав для задоволення позову в цій частині не має.
		Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача закрити рахунок № НОМЕР_1 , картка № НОМЕР_3 , а також рахунок НОМЕР_4 та надати довідку про закриття таких рахунків і відсутність по ним заборгованості суд зазначає, що жодних доказів тому, що позивач зверталася до банку з заявами про закриття відповідних карткових рахунків і що банком відмовлено у цьому матеріали справи не містять. При цьому як встановлено, рахунок НОМЕР_4 , є по суті додатковим та допоміжним рахунком банку, який відкривався самим банком для операційного обслуговування основного карткового рахунку № НОМЕР_1 . За таких обставин у задоволенні таких вимог слід відмовити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд  
		ухвалив:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти у розмірі 8813,00 гривень та три відсотка річних у сумі 82,31 гривень.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень.
		В решті у задоволенні позову відмовити.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
		В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...