Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12017/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2023. Зареєстровано: 01.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		11.10.2023Справа №  910/12017/23
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоенергоефективність"доАкціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення 1888983,63 грнСуддя Смирнова Ю.М.
		Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
		Представники сторін:
		від позивачаСорокіна І.В.;від відповідачаСлюсар С.В.;
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоенергоефективність" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 1888983,63 грн, з яких 1881500,00 грн основного боргу, 3% річних на суму 6669,20 грн, 814,43 грн пені.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №УГВ 557/30-22 від 27.01.2022 в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12017/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2023, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
		23.08.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що у зв`язку з несвоєчасною поставкою позивачем товару за договором, відповідачем було застосовано своє право притримання оплати товару до оплати постачальником штрафу та/або пені згідно положень п.7.12 договору.
		У поданій 30.08.2023 відповіді на відзив позивач, з посиланням на сертифікати ТПП про настання форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язань з поставки товару за договором, вказав, що від відповідальності за несвоєчасну поставку товару звільняється, у зв`язку з чим притримання оплати товару відповідачем є, на думку позивача, неправомірним.
		05.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатковими письмовими обґрунтуваннями заперечень проти заявлених позовних вимог.
		11.09.2023 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
		В судовому засіданні 14.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2023.
		Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2023 проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
		В судовому засіданні 11.10.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоенергоефективність" (постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №УГВ 557/30-22 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві оптичні газодетектори (далі - товар), зазначені в специфікації/ях, що додається/ються до договору і є його невід`ємною/ими частиною/ами, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п.1.1), найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/ях (далі - специфікація/ії ), яка є додатком №1 до договору та є її невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною (п.1.2).
		Ціна цього договору вказується в специфікації/ях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/ях до цього договору (п.п.3.1, 3.2 договору).
		Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікації/ях цього договору (п.4.1 договору).
		Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/ях та графіку поставки до цього договору. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
		Відповідно до п.п.6.1, 6.1.1, 6.1.2 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.
		Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п.п.6.3, 6.3.1, 6.3.2 договору).
		Пунктом 7.9 договору передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
		За порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня. На вимогу постачальника, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п.7.11 договору).
		Згідно п.7.12 договору до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ "відповідальність сторін" покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату за товар.
		У п.8.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
		Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п.8.2 договору).
		Відповідно до п.8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов`язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.
		Згідно з п.8.4 договору у разі коли строк дії обставин продовжується більше ніж 60 днів кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. У такому випадку договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від договору, але не раніше дати отримання повідомлення.
		Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 цього договору і діє до 20.05.2024 (п.10.1 договору). 
		Відповідно до специфікації №1 до договору сторонами погоджено найменування та вартість товару, що постачається на суму 13249999,98 грн, вартість товару по даній специфікації включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати понесені постачальників при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов`язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару, строк поставки товару: відповідно до графіку поставки товару, 360 календарних днів після укладення договору, але не пізніше 20.02.2023, умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання сторонами акту прийому-передачі товару, виробник товару: Ізраїль.
		Відповідно до графіку поставки товару, підписаного сторонами (додаток №3 до договору), граничний строк поставки складає 360 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 20.02.2023.
		Листом від 08.08.2022 за вих.№19/08 позивач, як постачальник,  повідомив відповідача - покупця про те, що товар виробництва держави Ізраїль поставити неможливо у зв`язку з прийняттям зазначеною державою рішення про непостачання до України товарів подвійного призначення, якими є оптичні газодетектори (тепловізори) та пропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору.
		Листом від 29.08.2022 за вих.№30.6-022-3021 у відповідь відповідач повідомив позивача про готовність розглянути пропозиції щодо іншого виробника для укладання додаткової угоди.
		17.01.2023 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, згідно умов якої внесено зміни, зокрема, у специфікацію, технічні характеристики та графік поставки товару.
		Так, відповідно до специфікації №1 до договору у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору сторонами погоджено найменування та вартість товару, що постачається на суму 13249999,98 грн, вартість товару по даній специфікації включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифікату походження товару, митні витрати понесені постачальників при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов`язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару, строк поставки товару: відповідно до графіку поставки товару, 360 календарних днів після укладення договору, але не пізніше 20.03.2023, умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання сторонами акту прийому-передачі товару, виробник товару: Ірландія.
		Відповідно до графіку поставки товару у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору граничний строк поставки складає 360 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 20.03.2023.
		Однак, у погоджений строк позивач відповідачу товар не поставив. В підтвердження неможливості виконання своїх зобов`язань в обумовлений договором та додатковою угодою №2 від 17.01.2023 строк позивач послався на затримку зі сторони ірландського виробника.
		Листом від 03.03.2023 за вих.№24/03 позивач повідомив відповідача про затримку поставки товару у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин та пропонував продовжити строк поставки за договором до 30.06.2023, а листом від 24.03.2023 за вих.№19/03 - надіслав відповідачу сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-1436 від 24.03.2023.
		Листом від 07.04.2023 за вих.№30.6-30-1-1732 у відповідь відповідач повідомив позивача про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та конкретним випадком невиконання чи неналежного виконання зобов`язань за договором.
		Листом від 26.05.2023 за вих.№25/05 позивач пропонував відповідачу погодити існуючі розбіжності шляхом переговорів, з огляду на отримання повідомлення - вимоги від АТ "Юнекс Банк" про отримання письмової вимоги бенефіціара (покупця) по банківській гарантії від 05.01.2023 №2023/1/9V та про сплату гаранту гарантійної суми.
		Поставка товару здійснена позивачем 26.05.2023. Факт поставки товару в повному обсязі згідно видаткової накладної №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортної накладної №Р2 від 26.05.2023 на суму 13249999,98 грн сторонами не оспорюється. Будь-яких зауважень або заперечень щодо приймання-передачі товару та його якості сторони одна одній не пред`являли.
		За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково - на суму 11368499,98 грн, що підтверджено  випискою банку з рахунку позивача від 30.06.2023. 
		При цьому, 26.06.2023 відповідач направив позивачу вимогу від 26.06.2023 за вих.№30.6-022-3054 про оплату пені та штрафу на загальну суму 1881500,00 грн та, відповідно, притримання оплати за товар на суму штрафних санкцій згідно п.7.12 договору.
		Листом від 27.06.2023 за вих.№38/06 позивач, з урахуванням усіх обставин, які склалися під час виконання договору, а також з огляду на поставку покупцю товару у повному обсязі, проти застосування відповідачем штрафних санкцій заперечив; в листі від 27.06.2023 за вих.№39/06 просив здійснити оплату товару у повному обсязі.
		Невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару і стало підставою для звернення позивача до суду.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
		Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
		Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Матеріалами справи підтверджено, що  на виконання умов укладеного між сторонами договору та специфікації №1 у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 13249999,98 грн згідно видаткової накладної №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортної накладної №Р2 від 26.05.2023.
		У специфікації №1 у редакції додаткової угоди №2 від 17.01.2023 до договору сторони погодили, зокрема, умови та строки оплати товару - оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання. В розумінні п.5.2 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.
		Таким чином, відповідно до умов договору відповідач мав розрахуватися за поставлений позивачем товар до 26.06.2023 включно.
		Однак, як встановлено судом, станом на дату звернення позивача з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва, відповідач оплатив лише 11368499,98 грн із загальної вартості поставленого позивачем товару. Товар за видатковою накладною №2 від 26.05.2023 та товарно-транспортною накладною №Р2 від 26.05.2023 на суму 1881500,00 грн не було оплачено відповідачем взагалі.
		Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказав, що згідно п.7.12 договору до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ "відповідальність сторін" покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату за товар, у зв`язку з чим строк виконання зобов`язання з оплати товару на суму 1881500,00 грн не настав, оскільки відповідачем було нараховано до сплати позивачу штрафні санкції за порушення умов договору щодо строку поставки товару у вказаному розмірі.
		Дійсно, серед інших видів забезпечення виконання обумовлених договором зобов`язань,  у п.7.12 договору сторони погодили, що до оплати постачальником штрафу/ів та/або пені, передбачених даним розділом VІІ "відповідальність сторін" покупець, на суму таких штрафних санкції, має право притримати оплату товару.
		Закон відносить право притримання до способів забезпечення виконання зобов`язання. 
		За правилом, наведеним у ст.594 Цивільного кодексу України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Наразі зобов`язання позивача з поставки відповідачу товару виконані в повному обсязі.
		Відповідач, отримавши від позивача товар та не здійснивши розрахунки за нього, по відношенню до позивача є боржником, а не кредитором, що виключає, на переконання суду, можливість застосування у спірній ситуації механізму притримання. Разом з цим, відповідач не позбавлений права ініціювати питання про стягнення з позивача штрафних санкцій за несвоєчасну поставку обумовленого договором товару в рамках окремого судового процесу.
		У правовідносинах, що склалися між сторонами, має місце зустрічне виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України) - обов`язку  позивача передати відповідачу товар, кореспондує обов`язок відповідача сплатити вартість такого товару. Зазначене випливає із суті  договору поставки  - договору, за умовами якого продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Згідно ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
		Відповідач попри очікуване зі сторони позивача порушення строку поставки товару від договору не відмовився.
		Частиною 4  ст. 538 Цивільного кодексу України передбачена обов`язковість зустрічного виконання зобов`язання для однієї із сторін при його здійсненні іншою стороною  - якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
		За таких обставин, відповідач зобов`язаний оплатити вартість товару, поставленого позивачем згідно з договором,  у зв`язку з чим позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1881500,00 грн. основного боргу є правомірним та підлягає задоволенню.
		В решті вимог позивача - про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6669,20 грн та 814,43 грн. пені суд відмовляє, оскільки наведений позивачем розрахунок пені та 3% річних не відповідає умовам укладеного сторонами договору.  Суд враховує і той факт, що з боку позивача також мало місце неналежне виконання його зобов`язань, оскільки товар відповідачу позивач поставив із порушенням визначених договором строків. 
		За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоенергоефективність" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування".
		З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн.
		Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №б/н від 24.07.2023, який укладений між Адвокатським об`єднанням "В.І.Партнерс" та позивачем, додаток №1 до цього договору від 24.07.2023, рахунок на оплату №1 від 24.07.2023 на суму 150000,00 грн, ордер серії АІ №1431806 від 26.07.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДН№4770 від 28.12.2016.
		Суд зауважує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним.
		Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).
		Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
		Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
		Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
		За таких обставин та з огляду на висновки суду про часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екоенергоефективність" (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 14Б, ідентифікаційний код 36620064) 1881500 (один мільйон вісімсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп. основного боргу, судовий збір у розмірі 28222 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 50 коп. та 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
		3. В іншій частині позову відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено 01.11.2023
		 
		Суддя                                                                                               Ю.М.Смирнова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...