Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/14522/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2023. Зареєстровано: 02.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2023.
Дата набрання законної сили: 10.11.2023
Номер судового провадження: 2/752/6064/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		cправа № 752/14522/23 
		провадження №: 2/752/6064/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.10.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У липні 2023 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування позову позивач зазначає, що 03.11.2021 позивачем у ТОВ «Епіцентр К» магазин № 2, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 1Б було придбано поверхню комбіновану «INTERLINE» модель «HCG 561 FGT BA» вартістю 6748,00 грн. При експлуатації товару у ввімкненому стані 08.09.2022 вибухнула скляна поверхню. Після інциденту позивач звернувся до магазину, працівники якого порадили віддати товар на гарантійний ремонт до сервісного центру. 14.09.2022 позивач звернувся до сервісного центру, де йому відмовили у заміні скла по гарантії. До того ж зазначили, що на даний момент у сервісному центрі воно відсутнє. 19.09.2022 представник сервісного центру повідомила позивача, що поставка скляної поверхні буде на кінець вересня місяця і що позивача про це повідомлять. В грудні позивач знову зв`язався з представниками сервісного центру через Viber і йому повідомили, що скляна поверхня знаходиться в порту. На момент першого звернення до сервісного центру скло для комбінованої поверхні коштувало 1000 грн і після неодноразових намагань отримати інформацію щодо наявності скла, в лютому останнє з`явилось в сервісному центрі, але ціна на нього була вже 2800 грн. На лист-претензію позивача щодо якості придбаного товару, останній отримав відмову відповідача від 24.02.2023 б/н.
		Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів, сплачених ним за придбаний ним товар, в розмірі з врахуванням індексу інфляції, суму відшкодування завданої йому моральної шкоди у розмірі 20000 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000 грн. 
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2023 відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення відмовлено.
		Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
		Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. 
		Як вбачається із наявного в матеріалах справи відзиву, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не доведено обставин, що товар мав недоліки/дефекти і вони завдали шкоди здоров`ю, а також причинно-наслідковий зв`язок. Крім того, у відзиві зазначено, що за інформацією, отриманою від представника Київської незалежної судово-експертної установи, проведення товарознавчої експертизи щодо визначення причин руйнування деталі із скла комбінованої поверхні «INTERLINE» модель «HCG 561 FGT BA» не представляється можливим. 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві надала письмові пояснення, в яких зазначили, що вважають позовні вимоги позивача обґрунтованими. 
		Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
		Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Статтею 80 ЦПК України, визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Спірні правовідносини регулюються нормами  Конституції України, Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «;Про автомобільний транспорт», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568 (далі - Правила), та умовами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта».
		Відповідно до статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Судом встановлено, що згідно видаткової накладної Ррз/02-0295987 від 03.11.2021 позивач придбав в ТОВ «Епіцентр К» поверхню комбіновану «INTERLINE» модель «HCG 561 FGT BA» вартістю 6748,00 грн. (штрихкод 2231056164011, артикул 31056164).
		Дані обставини сторонами визнавались.
		Позивач зазначив, що при експлуатації товару у ввімкненому стані 08.09.2022 вибухнула скляна поверхню. 14.09.2022 позивач звернувся до сервісного центру, де йому відмовили у заміні скла по гарантії. До того ж зазначили, що на даний момент у сервісному центрі воно відсутнє. 19.09.2022 представник сервісного центру повідомила позивача, що поставка скляної поверхні буде на кінець вересня місяця і що позивача про це повідомлять. В грудні позивач знову зв`язався з представниками сервісного центру через Viber і йому повідомили, що скляна поверхня знаходиться в порту. На момент першого звернення до сервісного центру скло для комбінованої поверхні коштувало 1000 грн і після неодноразових намагань отримати інформацію щодо наявності скла, в лютому останнє з`явилось в сервісному центрі, але ціна на нього була вже 2800 грн. На лист-претензію позивача щодо якості придбаного товару, останній отримав відмову відповідача від 24.02.2023 б/н.
		Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
		Положення щодо прав покупців на отримання товару належної якості, яка гарантується продавцем, закріплено у статтях 673 та 675 ЦК України. Згідно частини 1 статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає вимогам договору купівлі - продажу. Відповідно ч. 1 статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення і відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі - продажу, а частина 2 цієї статті встановлює, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
		Правові наслідки передання товару неналежної якості та права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені також статтями 678 ЦК України та і статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, ГК України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
		Згідно ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
		У відповідності з ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
		Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
		Відповідно до статті 673 ЦК України та статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов`язаний надати покупцеві інформацію про товар, а також передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
		Дані висновки наведені, крім іншого, у Постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року в справі № 398/3014/15-ц.
		Положеннями ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків. Вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
		Зазначена позиція в повній мірі узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року в справі №201/2781/17-ц.
		Отже, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, чи відшкодування витрат на усунення таких недоліків товару.
		Вимоги споживача, встановлені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі і вимога щодо безоплатного усунення недоліків товару (гарантійного ремонту), пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - це недолік, який (1) робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, (2) виник з вини виробника (продавця, виконавця), (3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Слід вказати на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи розмір завданої позивачу шкоди не спростований, як і не спростовано обґрунтування позивача щодо наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку.
		Суд, аналізуючи зміст наявних в матеріалах справи доказів, поданих сторонами, приходить до висновку, що своїми діями відповідач ТОВ «Епіценнтр К» порушив права споживача відносно позивача, чим завдав йому шкоди.
		Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт завдання позивачу матеріальної шкоди внаслідок надання неякісного товару, через що стався вибух скляної поверхні, а відтак позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 6748,00 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
		Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесуального судочинства дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
		Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно роз`яснень, наданих у п.п. 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру заподіяних потерпілому фізичних і моральних страждань, а також ступеня вини заподіювача шкоди у випадках, коли вина є підставою відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації шкоди повинні враховуватися вимоги розумності і справедливості. Характер фізичних і моральних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, при яких була заподіяна моральна шкода, та індивідуальних особливостей потерпілого (стаття 23 ЦК України, пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказував на те, що інцидент стався в небезпечний спосіб під час введення особливого правового режиму - воєнного стану у зв`язку із збройною агресією та нападом рф на Україну, що спричинило небезпеку державній незалежності України. Будь-який вибух підриває психологічний та моральний дискомфорт та призводить до тяжкого хвилювання. Оскільки вибух стався під час використання товару та у присутності в приміщенні житла рідних позивача та близьких осіб, у всіх стався нервовий стрес. 
		Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги характер завданої шкоди, глибину та тривалість душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках та те, що відповідач добровільно не відшкодував завдані збитки, пов`язані із наданням неякісного товару, через який, як слідство, стався вибух скляної поверхні, суд вважає, що позивачу була завдана і моральна шкода, однак, виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім і необхідним стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 20000,00 грн., в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, що на думку суду, з урахуванням наявних у справі доказів, є співмірним та достатнім відшкодуванням завданих позивачу моральних страждань в зв`язку з наданням відповідачем неякісного товару.
		Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
		Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № В-638 від 07.02.2023. Згідно п. 4.1. вказаного договору позивач сплатив 13100,00 грн. за вартість юридичних послуг.
		Акт про надання юридичних послуг від 13.02.2023 підтверджує виконання в повному обсязі та належним чином послуг, на підставі укладеного договору № В-368 від 07.02.2023.
		Згідно договору про надання юридичних послуг № В-1011 від 25.04.2023, укладеному між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у п. 4.1 зазначено вартість юридичних послуг у розмірі 15000,00 грн. 
		Актом про надання юридичних послуг від 08.05.2023 підтверджено виконання в повному обсязі та належним чином послуг, на підставі укладеного договору № В-1011 від 25.04.2023.
		Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 28000,00 гривень.
		Як встановлено судом, позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а тому з відповідача, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України та розміру задоволених позовних вимог, необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
		Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов   ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачені кошти за товар поверхню комбіновану «INTERLINE» модель «HCG 561 FGT BA» в розмірі 6748 (шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Суддя                                                                                 Ю.Ю. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...