Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/14964/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2023. Зареєстровано: 02.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2023.
Дата набрання законної сили: 18.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/760/2677/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023101110000434

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №1-кп\760\2677\23
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       18 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва
		 
		в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1 
		суддів - ОСОБА_2 
		ОСОБА_3 
		за участі секретаря - ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 22023101110000434 від 18.05.2023 року відносно 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		уродженця м.Макіївки, Донецької області,громадянина
		України, освіта середня, зареєстрований та проживає в
		в АДРЕСА_1 ,не
		судимого ,- 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.ст. 111 ч.2,260 ч.2, 258-3 ч.1 КК України,-
		 
		за участю : прокурора - ОСОБА_6 
		обвинуваченого - ОСОБА_7 
		захисника - ОСОБА_8 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Так, громадянин України ОСОБА_7 , 24 лютого 2022 року перебуваючи в м.Макіївка, Донецької області вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1 - 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3,8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть, не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків, не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності, не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим,м.Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять:Автономна Республіка Крим,Вінницька,Волинська, Дніпропетровська, Донецька,Житомирська,Закарпатська,Запорізька, Івано-Франківська,Київська,Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі - РФ) та службових осіб з числа керівництва збройних сил (далі - ЗС) РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань (далі - НЗФ) та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово-політичних цілей РФ, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Так, починаючи з 20 лютого 2014 року для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994, пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, статей 2, 3 Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, а також всупереч вимогам частини 4 статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ.
		У подальшому представниками влади РФ вчинено ряд дій, внаслідок чого здійснено окупацію частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати указані дії.
		Також представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на решті території держави.
		Так, вказаними особами організовувалися та проводилися у березні - квітні 2014 року антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких - у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Основою їх метою було поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для послідуючої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		З метою гарантованого досягнення указаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та ЗС РФ вирішили створити на її території терористичні організації, які поряд із основною функцією - здійснення терористичної діяльності, повинні створити враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які нібито від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їх право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.
		Так, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та ЗС РФ, 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені НЗФ.
		Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, «ДНР» і «ЛНР» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичними організаціями.
		7 квітня 2014 року, за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
		13 квітня 2014 року, через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України, виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14 квітня 2014 року № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Визнання Верховною Радою України «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року №106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII.
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» і «ЛНР» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації.
		Керівники терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» за сприяння та координації представників влади РФ провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
		НЗФ терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні збройні формування РФ та військовослужбовці ЗС РФ чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку. При цьому, учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади РФ під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації РФ, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.
		З огляду на викладене, між державами РФ та Україна з 20 лютого 2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014 року.
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія РФ розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів ЗС та інших силових відомств РФ, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності «ДНР» та «ЛНР», РФ чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони РФ, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам РФ, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні РФ самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Всупереч вказаним вище нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ, діючи спільно з керівництвом так званих «ДНР», «ЛНР», а також іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням представниками влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 9 грудня 1981 року № 36/103, від 6 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивні воєнні дії проти України.
		Так, продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року РФ визнано «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року Президент РФ, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		Того ж дня, Президент РФ, «голови» так званих «ДНР» та «ЛНР», а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, створили умови, організували та здійснили введення ЗС РФ на територію Луганської та Донецької областей України, контрольовану так званими «ДНР» та «ЛНР», з метою здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.
		Починаючи з середини лютого 2022 року, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (частинах території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошених республік розпочався набір учасників до НЗФ так званих «ДНР» і «ЛНР».
		24 лютого 2022 року о 05 годині Президент РФ оголосив про рішення розпочати «спеціальну військову операцію» в Україні.
		У подальшому близько 05 години ранку 24 лютого 2022 року збройні сили РФ спільно з підрозділами НЗФ так званих «ДНР» і «ЛНР» здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, перетнули державний кордон України та вторглися на територію суверенної держави Україна на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та Херсонської областей, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт проти України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
		У відкритій військовій агресії проти України широко масштабно застосовувалися ЗС РФ із залученням НЗФ так званих «ДНР» та «ЛНР», які діяли на території окремих регіонів Донецької на Луганської областей України під загальним керівництвом військового командування РФ. 
		ОСОБА_7 , як громадянин України, який згідно із ст.65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який, у відповідності до частин 2,3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, умисно, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.
		Зокрема, ОСОБА_7 являючись громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ, перейшовши на територію, контрольовану ворогом та в місце дислокації військ ЗС РФ з метою сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		У подальшому, ОСОБА_7 будучи обізнаним про те, що ЗС РФ, незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ терористичній організації «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях.
		Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» РФ так званих «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами, здійснення РФ та так званими «ДНР, «ЛНР» спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошених республік, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах. 
		У невстановлений час, але не пізніше 23.02.2022, ОСОБА_7 отримав повістку про виклик до військового комісаріату у зв`язку з мобілізацією громадян так званої «Донецької народної республіки».
		23.02.2022 року ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи свої незаконні дії, без будь-якого фізичного примусу та морального тиску, зібрав особисті речі та добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР», а саме до військового комісаріату, який розташований у м. Макіївка, де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.
		Того ж дня, а саме 23.02.2022 ОСОБА_7 невстановленими особами з числа військовослужбовців «ДНР» був передислокований до шахти «Холодна балка», що розташована поблизу с. Холодна Балка, Донецької області , (розташування військової частини ДНР) де від невставлених представників збройних сил російської федерації військову форму ЗС РФ.
		Крім того,невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР,обвинуваченого ОСОБА_7 призначено на посаду до 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР створеної, підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією, також ОСОБА_7 перебуваючи на території військової частини ДНР отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74.
		В подальшому 02.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР на виконання наказу військового командування збройних сил РФ направився залізничним транспортом, через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим з Херсонською областю та в`їхав на окуповану російськими військами територію.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час,  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР прибув до аеропорту в м. Чорнобаївка Херсонської області .
		06.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Осокорівка, Херсонської області , де розмістився на одному з блокпостів, розташованому на околицях селища, де забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпосту, здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпост, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Хрещенівка, Херсонської області де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф між населеними пунктами Дудчани-Милове та Милове-Берислав.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до м. Таврійськ, Херсонської області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював охорону території розташування військовослужбовців зс рф.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Пологи, Запорізької області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф.
		Після чого, невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР, обвинуваченого   ОСОБА_7  призначено на посаду стрілка 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу « Шторм » терористичної організації - «ДНР», створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією, з місцем розташування в м. Донецьк .
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці,обвинувачений ОСОБА_7 рамках виконання так званої «спеціальної військової операції» ЗС РФ проти України, доведеного йому командирами НЗФ 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР», був передислокований до с. Красногорівці, Донецької області задля проведення зачистки села.
		ОСОБА_7 як учасник 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» ДНР, який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфлікті, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у збройних силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов`язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
		При цьому, ОСОБА_7 відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову польову камуфльовану форму зразка ЗС РФ.
		У подальшому, в період з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року ОСОБА_7 діючи на боці ворога - держави-агресора РФ, у складі незаконних збройних формувань 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР», вчиняв наступні дії:
		- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
		- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ терористичної організації - «ДНР», які були за званням чи посадою вище;
		- облаштовував та укріплював блокпости, здійснював інженерно-технічне облаштування позицій;
		- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка ЗС РФ відкрито носив при собі вогнепальну зброю;
		- здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпости, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів, забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпостів;
		11.04.2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік с. Красногорівка Донецької області разом з іншими учасниками НЗФ потрапивши у засідку військовослужбовців Збройних Сил України, припинив збройний опір та склав зброю, його злочинна діяльність на боці ворога - РФ, як держави-агресора, була припинена.
		Тобто,  ОСОБА_7  перебуваючи та діючи у незаконних збройних формуваннях 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР», усвідомлюючи, що в умовах введеного на території України воєнного стану, триваючої відкритої військової агресії РФ проти України, здійснення її збройними силами спільно з НЗФ «ДНР», «ЛНР» інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, окупації її територій, своїми умисними діями на боці РФ як держави-агресора брав активну участь у військовій агресії проти України, тобто діяв на боці ворога на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Крім того, встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 в період з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року, перебуваючи на території Херсонської та Донецької областях, приймав участь в діяльності НЗФ, при наступних обставинах.
		З 20 лютого 2014 року РФ розпочала збройну агресію проти суверенної, незалежної держави Україна, яка продовжується по теперішній час.
		З квітня 2014 року на території Донецької області створена та діє до цього часу терористичної організації - «ДНР», тобто стійке об`єднання невизначеної кількості осіб (більше п`яти), члени та структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
		Основною метою створення та діяльності терористичної організації - «ДНР», є зміна меж території і державного кордону України, шляхом відокремлення Донецької області та її подальшого виходу із складу України в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, з можливістю подальшого приєднання до РФ. 
		Для досягнення вказаної мети, учасники терористичної організації - «ДНР», здійснили захоплення адміністративних будівель, опорних пунктів силових структур, а згодом і інших господарчих та інфраструктурних об`єктів шляхом збройного протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, фізичного знищення їх особового складу та матеріальних ресурсів, вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. 
		Задля насильницької підтримки влади самопроголошеної «ДНР» були створені НЗФ, які мали організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, за сприяння РФ були озброєні вогнепальною та вибуховою зброєю, а також тяжким військовим озброєнням та військовою технікою. 
		У подальшому члени терористичної організації - «ДНР», під безпосереднім керівництвом на контролем невстановлених досудовим розслідуванням представників влади та ЗС РФ, із застосуванням артилерійських установок, систем реактивного залпового вогню, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, шляхом здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров`я людей, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини територій Донецької області.
		19 лютого 2022 року керівник терористичної організації - «ДНР», ОСОБА_9 з метою збільшення чисельності особового складу НЗФ так званої «ДНР» та приведення їх в повну бойову готовність, підписав указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов`язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі. 
		Починаючи з середини листопада 2022 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) на тимчасово окупованій території Луганської області (частині території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошеної республіки розпочався набір учасників до НЗФ терористичної організації - «ДНР».
		Одними з таких НЗФ, створених на території м. Донецьк, Донецької області на початку лютого 2022 року (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені), є 2 рота 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взвод 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР».
		Вказані НЗФ мали організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники цього НЗФ проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Донецької області, підконтрольній терористичній організації - «ДНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову форму зразка ЗС РФ.
		22 лютого 2022 року Президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено. Того ж дня, Президент РФ, керівник терористичної організації - «ДНР», а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, створили умови, організували та здійснили введення ЗС РФ на територію Донецької області України, контрольовану терористичній організації - «ДНР», з метою здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.
		Громадянин України ОСОБА_7  достовірно знав, що ЗС РФ, НЗФ терористичної організації - «ДНР», своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ терористичної організації - «ДНР», передбачатиме участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» 21 лютого 2022 року РФ самопроголошеної республіки «ДНР», незалежною державою, здійснення РФ та терористичної організації - «ДНР», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошеної республіки, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах. 
		У невстановлений час, але не пізніше 23.02.2022, ОСОБА_7 отримав повістку про виклик до військового комісаріату у зв`язку з мобілізацією громадян так званої «Донецької народної республіки».
		23.02.2022 року ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи свої незаконні дії, без будь-якого фізичного примусу та морального тиску, зібрав особисті речі та добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР», а саме до військового комісаріату, який розташований у м.Макіївка, де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.
		Того ж дня, а саме 23.02.2022 ОСОБА_7 невстановленими особами з числа військовослужбовців терористичної організації - «ДНР», був передислокований до шахти «Холодна балка», що розташована поблизу с. Холодна Балка, Донецької області , (розташування військової частини ДНР) де від невставлених представників збройних сил російської федерації військову форму ЗС РФ.
		Крім того, невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР, обвинувачений ОСОБА_7 призначено на посаду до 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР створеної, підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією, також ОСОБА_7 перебуваючи на території військової частини ДНР отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74.
		В подальшому, 02.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР на виконання наказу військового командування збройних сил РФ направився залізничним транспортом, через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим з Херсонською областю та в`їхав на окуповану російськими військами територію.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час,  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР прибув до аеропорту в м. Чорнобаївка Херсонської області .
		06.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Осокорівка, Херсонської області , де розмістився на одному з блокпостів, розташованому на околицях селища, де забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпосту, здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпост, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів.
		В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Хрещенівка, Херсонської області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф між населеними пунктами Дудчани -Милове та Милове-Берислав.
		В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до м. Таврійськ, Херсонської області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював охорону території розташування військовослужбовців зс рф.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Пологи, Запорізької області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф.
		Після чого, невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР,  ОСОБА_7  призначено на посаду стрілка 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу « Шторм » терористичної організації - «ДНР», створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією, з місцем розташування в м. Донецьк.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7  рамках виконання так званої «спеціальної військової операції» ЗС РФ проти України, доведеного йому командирами НЗФ 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР», був передислокований до с. Красногорівці, Донецької області задля проведення зачистки села.
		При цьому, з метою забезпечення єдиноначальності, підпорядкованості і дисципліни невстановленими досудовим розслідуванням особами призначено керівний склад 3 взводу 2 роти 1 батальйону 114 полку 1 слов`янської бригади ДНР та 9 роти 3 мотострілкового батальйону 1 Слав`янської бригади ДНР.
		24 лютого 2022 року близько 05 години ранку ЗС РФ спільно з підрозділами НЗФ терористичної організації - «ДНР», здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, незаконно перетнули державний кордон України на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької і Херсонської областей, та вторглися на територію суверенної держави Україна, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт між РФ (держава-агресор) та Україною. У відкритій військовій агресії РФ проти України широкомасштабно застосовувалися ЗС РФ із залученням НЗФ так званої «ДНР» під загальним керівництвом військового командування РФ. 
		У цей же день, у зв`язку з відкритою військовою агресією РФ проти України Указом Президента України ОСОБА_10 від 24 березня 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.
		У період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2023 року  ОСОБА_7 приймаючи участь в НЗФ вчиняв наступні дії:
		- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
		- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ, які були за званням чи посадою вище;
		- облаштовував та укріплював блокпости, здійснював інженерно-технічне облаштування позицій;
		- приймав участь у заняттях з вогневої підготовки та навчальних стрільбах;
		- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка ЗС РФ відкрито носив при собі вогнепальну зброю;
		- здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпости, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів, забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпостів;
		- інші незаконні дії у складі НЗФ.
		ОСОБА_7 як учасник НЗФ терористичної організації - «ДНР», який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов`язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
		При цьому,  ОСОБА_7 відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову форму зразка ЗС РФ.
		Тобто,  ОСОБА_7 діючи умисно, з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року приймав участь у діяльності НЗФ 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР».
		Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 в період з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року, перебуваючи на території Херсонської та Донецької областях, приймав участь в діяльності терористичної організації - «ДНР», тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України, при наступних обставинах.
		З 20 лютого 2014 року РФ розпочала збройну агресію проти суверенної, незалежної держави Україна, яка продовжується по теперішній час.
		З квітня 2014 року на території Донецької області створена та діє до цього часу терористичної організації - «ДНР», тобто стійке об`єднання невизначеної кількості осіб (більше п`яти), члени та структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
		Основною метою створення та діяльності терористичної організації - «ДНР», є зміна меж території і державного кордону України, шляхом відокремлення Донецької області та її подальшого виходу із складу України в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, з можливістю подальшого приєднання до РФ. 
		Для досягнення вказаної мети, учасники терористичної організації - «ДНР», здійснили захоплення адміністративних будівель, опорних пунктів силових структур, а згодом і інших господарчих та інфраструктурних об`єктів шляхом збройного протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, фізичного знищення їх особового складу та матеріальних ресурсів, вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. 
		Задля насильницької підтримки влади самопроголошеної «ДНР» були створені НЗФ, які мали організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, за сприяння РФ були озброєні вогнепальною та вибуховою зброєю, а також тяжким військовим озброєнням та військовою технікою. 
		У подальшому члени терористичної організації - «ДНР», під безпосереднім керівництвом на контролем невстановлених досудовим розслідуванням представників влади та ЗС РФ, із застосуванням артилерійських установок, систем реактивного залпового вогню, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, шляхом здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров`я людей, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини територій Донецької області.
		19 лютого 2022 року керівник терористичної організації - «ДНР», ОСОБА_9 з метою збільшення чисельності особового складу НЗФ так званої «ДНР» та приведення їх в повну бойову готовність, підписав указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов`язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі. 
		Починаючи з середини листопада 2022 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) на тимчасово окупованій території Луганської області (частині території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошеної республіки розпочався набір учасників до НЗФ терористичної організації - «ДНР».
		Одними з таких НЗФ, створених на території м. Донецьк, Донецької області на початку лютого 2022 року (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені), є 2 рота 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР та 1 взвод 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР».
		Вказані НЗФ мали організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники цього НЗФ проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Донецької області, підконтрольній терористичній організації - «ДНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову форму зразка ЗС РФ.
		22 лютого 2022 року Президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено. Того ж дня, Президент РФ, керівник терористичної організації - «ДНР», а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, створили умови, організували та здійснили введення ЗС РФ на територію Донецької області України, контрольовану терористичній організації - «ДНР», з метою здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.
		Громадянин України ОСОБА_7  достовірно знав, що ЗС РФ, НЗФ терористичної організації - «ДНР», своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ терористичної організації - «ДНР», передбачатиме участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» 21 лютого 2022 року РФ самопроголошеної республіки «ДНР», незалежною державою, здійснення РФ та терористичної організації - «ДНР», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошеної республіки, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах. 
		У невстановлений час, але не пізніше 23.02.2022, ОСОБА_7 отримав повістку про виклик до військового комісаріату у зв`язку з мобілізацією громадян так званої «Донецької народної республіки».
		23.02.2022 року ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи свої незаконні дії, без будь-якого фізичного примусу та морального тиску, зібрав особисті речі та добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР», а саме до військового комісаріату, який розташований у м. Макіївка, де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.
		Того ж дня, а саме 23.02.2022 ОСОБА_7 невстановленими особами з числа військовослужбовців терористичної організації - «ДНР», був передислокований до шахти «Холодна балка», що розташована поблизу с. Холодна Балка, Донецької області , (розташування військової частини ДНР) де від невставлених представників збройних сил російської федерації військову форму ЗС РФ.
		Крім того, невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР, ОСОБА_7 призначено на посаду до 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР створеної, підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією, також ОСОБА_7 перебуваючи на території військової частини ДНР отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю - автомат Калашникова АК-74.
		В подальшому 02.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР на виконання наказу військового командування збройних сил РФ направився залізничним транспортом, через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим з Херсонською областю та в`їхав на окуповану російськими військами територію.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час,  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР прибув до аеропорту в м. Чорнобаївка Херсонської області .
		06.03.2022 року  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Осокорівка, Херсонської області , де розмістився на одному з блокпостів, розташованому на околицях селища, де забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпосту, здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпост, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Хрещенівка, Херсонської області де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф між населеними пунктами Дудчани-Милове та Милове-Берислав.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до м. Таврійськ, Херсонської області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював охорону території розташування військовослужбовців зс рф.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час  ОСОБА_7 у складі 2 роти 4 взводу 125 батальйону ВЧ ДНР передислокувався до с. Пологи, Запорізької області , де на виконання наказів командирами НЗФ здійснював інженерно-технічне облаштування позицій зс рф.
		Після чого, невстановленими особами з числа військовослужбовців ДНР,  ОСОБА_7  призначено на посаду стрілка 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу « Шторм » терористичної організації - «ДНР», створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією, з місцем розташування в м. Донецьк.
		В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7  рамках виконання так званої «спеціальної військової операції» ЗС РФ проти України, доведеного йому командирами НЗФ 1 взводу 1 роти 11 полку 114 бригади підрозділу «Шторм» терористичної організації - «ДНР», був передислокований до с. Красногорівці, Донецької області задля проведення зачистки села.
		При цьому, з метою забезпечення єдиноначальності, підпорядкованості і дисципліни невстановленими досудовим розслідуванням особами призначено керівний склад 3 взводу 2 роти 1 батальйону 114 полку 1 слов`янської бригади ДНР та 9 роти 3 мотострілкового батальйону 1 Слав`янської бригади ДНР.
		24 лютого 2022 року близько 05 години ранку ЗС РФ спільно з підрозділами НЗФ терористичної організації - «ДНР», здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, незаконно перетнули державний кордон України на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької і Херсонської областей, та вторглися на територію суверенної держави Україна, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт між РФ (держава-агресор) та Україною. У відкритій військовій агресії РФ проти України широкомасштабно застосовувалися ЗС РФ із залученням НЗФ так званої «ДНР» під загальним керівництвом військового командування РФ. 
		У цей же день, у зв`язку з відкритою військовою агресією РФ проти України Указом Президента України ОСОБА_10 від 24 березня 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.
		У період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2023 року  ОСОБА_7 приймаючи участь в НЗФ вчиняв наступні дії:
		- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;
		- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ, які були за званням чи посадою вище;
		- облаштовував та укріплював блокпости, здійснював інженерно-технічне облаштування позицій;
		- приймав участь у заняттях з вогневої підготовки та навчальних стрільбах;
		- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка ЗС РФ відкрито носив при собі вогнепальну зброю;
		- здійснював перевірку документів у осіб, які рухались через блокпости, перевірку їх особистих речей та огляд транспортних засобів, забезпечував контрольно-пропускні функції та охорону блокпостів;
		- інші незаконні дії у складі НЗФ.
		ОСОБА_7 як учасник НЗФ терористичної організації - «ДНР», який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов`язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
		При цьому,  ОСОБА_7 відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову форму зразка ЗС РФ.
		Тобто,  ОСОБА_7 діючи умисно, з 24 лютого 2022 року по 11 квітня 2023 року приймав участь у діяльності терористичної організації - «ДНР».
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав свою вину і фактичні обставини провадження ним не оспорювались.
		Пояснив суду, що він є громадянином України, постійно проживає в м. Макіївка Донецької області. 
		22.02.2022 р. він отримав повістку про виклик до військового комісаріату з зв`язку з мобілізацією громадян «Донецької народної республіки»,оскільки він отримував паспорт цієї республіки.
		23.02.2022 він добровільно прибув до пункту збору мобілізованих та з іншими військовослужбовцями був передислокований до шахти «Холодна балка», що розташована в с. Холодна Балка Донецької області, де вже отримав військову форму ЗС російської федерації , а також зброю,автомат Калашникова АК-74.
		Потім його та інших військовослужбовців направили залізничним транспортом через кордон республіки Крим з Херсонською областю. Далі вони були переміщені до аеропорту в м.Чернобаївка Херсонської області .
		В березні 2022 року його було передислоковано в с.Осокорівка Херсонської області,де на блокпості здійснював перевірку документів, особистих речей та транспортних засобів. Через деякий час його з іншими військовослужбовцями перевезли до с.Хрещеніка, де вони займались облаштуванням позицій.
		Підтвердив обвинувачений також і те,що в подальшому був переміщений до м.Таврійськ Херсонської області, де здійснював охорону території розташування військовослужбовців російської армії .
		Також повідомив суду обвинувачений про те,що через деякий час було здійснено передислокацію до с. Пологи Запорізької області,де виконував наказ командира щодо облаштування позицій збройних сил рф.
		Визнав обвинувачений те,що в складі підрозділу «Шторм» був перевезений до села Красногорівці Донецької області,де проводилась «зачистка» села.
		11.04.2023 року неподалік вищевказаного села він був взятий в полон,припинив збройний опір та здав зброю. 
		Обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненому розкаявся. 
		Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні дій,що виразились в державні зраді,тобто діянні ,умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові,територіальній цілісності та недоторканності,обороноздатності,державній ,економічній та інформаційній безпеці України,а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту,вчиненого в умовах воєнного стану.
		Його дії суд кваліфікує за ст.111 ч. 2 КК України.
		Також суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні умисних дій,що виразились в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Його дії суд кваліфікує за ст. 260 ч.2 КК України.
		Також суд, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні умисних дій,що виразилось в його участі у терористичній організації.
		Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст. 258-3 ч.1 КК України. 
		Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості ним вчиненого - відповідно до ст.12 КК України злочини віднесені до особливо тяжких , його особу і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі з конфіскацію всього майна,що є його власністю.
		Суд враховує обставини, які пом`якшують покарання для обвинуваченого - перше притягнення до кримінальної відповідальності, розкаяння у вчиненому.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		 
		Керуючись ст.ст. 370, 374, 375 КПК України, - 
		 
		з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватим за ст.ст. 111 ч.2 ,260 ч.2, 258-3 ч.1КК України і призначити йому покарання:
		-за ст. 111 ч. 2 КК України - у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,що є його особистою власністю,
		-за ст.258-3 ч. 1 КК України - у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,що є його особистою власністю,
		-за ст.260 ч.2 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,що є його особистою власністю.
		На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 15 (п`ятнадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком чинності залишити без змін.
		Строк покарання рахувати з 02.06.2023 року.
		Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення .
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому. 
		                     
		 
		СУДДЯ :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...