Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/1519/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано судом: 01.11.2023. Зареєстровано: 02.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2023.
Дата набрання законної сили: 11.09.2024
Номер судового провадження: 2-а/480/1531/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 жовтня 2023 року Справа № 480/1519/23
		 
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Савицької Н.В.,
		за участю секретаря судового засідання - Клещенка О.М.,
		представника позивача - Кошлякової А.Ю.,
		представника відповідача - Фадєєва В.Ю.,
		представника третьої особи - Абідова Р.Т.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 480/1519/23 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави до Сумської міської ради, третя особа - ФОП ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним та нечинним,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Керівник Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міської ради і просить визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми».
		В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вказане рішення Сумської міської ради прийнято з порушенням вимог екологічного, містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним і нечинним. Зокрема, зауважує, що відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого ст. 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та нечинним оспорюваного рішення Сумської міської ради. Крім того, опрацюванням матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , встановлено розбіжності з Генеральним планом м.Суми, що суперечить вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до текстових та графічних матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 територія проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту. 
		У свою чергу, знаходження території, охопленої оскаржуваною містобудівною документацією, в історичному ареалі м. Суми відповідно до статей 5 та 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є підставою для погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини. Відтак, під час розроблення та затвердження детального плану територій не дотримано процедуру погодження проекту містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень.
		Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Кунець О.М.
		Ухвалою суду від 08.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 05.04.2023.
		У зв`язку з перебуванням головуючої по справі судді на лікарняному, 05.04.2023 розгляд справи не проводився, наступне підготовче засідання призначене на 25.04.2023.
		25.04.2023 у підготовчому засіданні, в яке з`явилися представники позивача та відповідача, розглядалося питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		У підготовчому засіданні, ухвалою суду від 25.04.2023, яку занесено до протоколу, до участі у справі залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Також, ухвалою суду від 25.04.2023, занесеною до протоколу, підготовче засідання відкладено на 30.05.2023, 10:00 год.
		09.05.2023 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.
		На підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 № 48, з метою розгляду заяви про забезпечення позову у строки, встановлені КАС України, було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та дану справу розподілено судді Савицькій Н.В.
		Ухвалою суду від 10.05.2023 справу № 480/1519/23 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах державах до Сумської міської радипро визнання рішення протиправним та нечинним, зобов`язати вчинити дії прийнято до провадження судді Савицької Н.В., розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
		У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по суті справи відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059 здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. У той же час діяльність, запланована на території, охопленій спірним Детальним планом території, не передбачена у цьому вичерпному переліку, що свідчить про відсутність необхідності проводити оцінку впливу на довкілля, та, як наслідок, стратегічної екологічної оцінки. Зауважує, що об`єкт проектування не відноситься до тих об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Таким чином, даний проект детального плану території не підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Також зазначає, що віднесення певної території до історичного ареалу ніяким чином не забороняє розробку ДПТ, що дозволить врахувати більш детально наявність історичного ареалу та пов`язаних з цим обмежень. Існування історичного ареалу м. Суми в зоні охоронюваного ландшафту враховується при розробці проекту ДПТ та не забороняє розробку самого ДПТ та взагалі не вливає на законність оскаржуваного рішення. 
		Зауважує, що проектна документація (в певних випадках), і земляні роботи, як зазначає позивач, дійсно потребує відповідних погоджень відповідно до статті 32 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", проте оскаржуване ДПТ не є проектною документацією, а відносяться до зовсім іншого виду - до містобудівної документації, а, відтак, не потребує погодження.
		У відповіді на відзив на додакових поясненнях по суті справи позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, зокрема, звертає увагу суду на те, що відповідач при затвердженні містобудівної документації помилково керувався нормативно-методичними документами інформативного характеру, при цьому відповідач не врахував імперативні норми нормативно- правових актів щодо обов`язкового здійснення стратегічної екологічної детального плану території.
		Також наполягає на тому, що детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Водночас детальний план території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м.Суми суперечить генеральному плану в частині будівництва багатоквартирного житлового будинку в зоні охоронюваного ландшафту.
		Третя особа у наданих суду поясненнях, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , виходячи з планів використання даної земельної ділянки, ніяк не пов`язаний з впливом на довкілля, а тому не підлягає стратегічній екологічній оцінки. А земельна ділянка (кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027), загальною площею 0,1375 га, має цільове використання: для громадської та житлової забудови, яке зазначається в Державному земельному кадастрі. При цьому, таке цільове використання земельної ділянки відповідає змісту Генерального платну території міста Суми. Вважає, що історико-опорний план міста Суми розроблений відповідно до Генерального плану міста Суми і тому Детальний план території, який також розроблений відповідно до містобудівної документації, не суперечить історико опорному плану.
		Ухвалою суду від 03.08.2023 закрито підготовче провадження по справі за позовом Керівника окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави до Сумської міської ради, третя особа - ФОП ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним та нечинним, зобов`язати вчинити дії та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 заяву керівника Окружної прокуратури міста Суми про забезпечення позову задоволено. Заборонено Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надавати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,1375га з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. 
		Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і подані заяви по суті справи, оцінивши подані учасниками справи докази та встановивши всі фактичні обставини справи, встановив наступне.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що Сумською міською радою VII скликання на LXXXIII сесії прийнято рішення від 21.10.2020 №7670-МР «Про розроблення містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » 9 (а.с.16, том 2). 
		Вказаним рішенням було вирішено розробити містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », визначено замовником розроблення містобудівної документації управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.), Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради (Кривцов А.В.) вказано здійснити заходи з організації розроблення проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту даної містобудівної документації.
		У подальшому Сумською міською радою 26.01.2022 № 2710 - МР прийнято рішення "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ", яким було затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ". Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 " протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці (а.с.20-21).
		Не погодившись із вказаним рішенням, керівник Окружної прокуратури міста Суми, при реалізації своїх функції, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», вказуючи на встановлені порушення інтересів держави під час здійснення Сумською міською радою повноважень у сфері містобудування, діючи в інтересах держави, звернувся до суду із даним позовом. 
		Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI, у редакції на час прийняття оскаржувного рішення) детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Згідно з ч.4 ст. 2 Закону №3038-VI містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
		За приписами ч.1 ст. 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 №2354-VIII (далі - Закон №2354-VІІІ) цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля здоров`я населення та поширюється на документи державного планування, які стосуються у тому числі й містобудування.
		Частиною 2 статті 2 Закону № 2354-VIII визначені виключні випадки, коли дія цього Закону не поширюється, а саме: на документи державного планування, що стосуються національної оборони, бюджети, бюджетні програми або фінансові програми.
		Відтак, суд зауважує, що Детальний план території , який є містобудівною документацією, не відноситься до вказаного переліку, який є вичерпним.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону 2354-VІІІ замовник - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.
		Рішенням Сумської міської ради №7670-МР від 21.10.2020 замовником розроблення містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми» визначено управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 2354-VІІІ замовник враховує в документі державного планування звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно зі статтями 12 та 13 цього Закону.
		Відповідно до ст. 11 Закону № 2354-VІІІ замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.
		У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.
		Однак, у складі містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми» взагалі відсутній розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що не заперечувалося сторонами у справі.
		Таким чином, під час розроблення та затвердження Сумською міською радою містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми» не проведено стратегічної екологічної оцінки.
		Заперечуючи проти позову, представники відповідача та третьої особи вказують на те, що діяльність, запланована на території, охопленій спірним Детальним планом території, не передбачена у вичерпному переліку, визначеному Законом №2354-VІІІ, що свідчить про відсутність необхідності проводити оцінку впливу на довкілля, та, як наслідок, стратегічної екологічної оцінки. 
		Суд не погоджується з такими доводами та зауважує, що положеннями ч.2 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко передбачено, що детальний план території підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/1030/19, від 11.07.2022 у справі № 520/9684/19, від 09.02.2022 у справі №1.380.2019.000607.
		Так, Верховний Суд у постановах у вказаних справа зазначав, що здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації є обов`язковим.
		Також відповідач у відзиві як аргумент не проведення стратегічної екологічної оцінки посилається на «Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки», затвердженні наказом Мінприроди від 10.08.2018 №296. Однак суд зауважує, що вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, носять лише рекомендаційний, роз`яснювальний, інформаційний характер та не встановлюють прав та обов`язків для суб`єктів правовідносин.
		Таким чином, відповідач при затвердженні містобудівної документації помилково керувався нормативно-методичними документами інформативного характеру, при цьому відповідач не врахував імперативні норми нормативно- правових актів щодо обов`язкового здійснення стратегічної екологічної детального плану території.
		Суд також зазначає, що норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», на який посилаються відповідач та третя особа, має іншу сферу регулювання ніж Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», який підлягає застосуванню в даному випадку. Обов`язковість проведення екологічної оцінки визначено як Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» так і Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Обгрунтованими і такими, що підтверджені наявними у справі матероіалами, є твердження позивача про те що затверджений детальний план території суперечить Генеральному плану м. Суми.
		Так, ч. 1 ст. 17 Закону України №3038-VІ передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 цього Закону детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Частиною 4 ст. 19 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч. 1 ст. 25 Закону № 3038-VI).
		Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, план зонування території, а також детальний план території. Відповідно детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
		Крім цього, пунктами 4.1, 4.7 ДБН Б. 1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території» передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території, а внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього.
		Отже, детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж те, що встановлено у генеральному плані.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018у справі № 815/3880/14, від 01.10.2019 у справі № 810/4017/17, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, від 26.05.2020 у справі № 750/11932/16-а та від 18.08.2020 у справі №369/10284/17.
		Водночас опрацюванням матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1 а, у м.Суми, встановлено розбіжності з Генеральним планом м.Суми, що суперечить вимогам чинного законодавства.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 3038-VІ для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико- архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
		Згідно зі Списком істеричних населених місць України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26.07.2001 № 878, м. Суми віднесено до історичних населених місць України.
		Наказом Міністерства культури України від 22.11.2012№1364 затверджено Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Суми, який відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 3038-VІ є складовою частиною генерального плану м. Суми.
		Відповідно до текстових та графічних матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми територія проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.
		Згідно з розділом 7.4 пояснювальної записки Історико-архітектурного опорного плану, меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Суми на всіх територіях зони охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель, споруд, інженерних мереж, доріг, прокладення повітряних ліній електропередач та інші будівельні і земляні роботи, не пов`язані з охороною, регенерацією і відновленням охоронюваного ландшафту (абзац 5 Режим використання зон охоронюваного ландшафту).
		Водночас всупереч забороні на будівництво капітальних будівель та споруд в зоні охоронюваного ландшафту, затвердженим детальним планом обґрунтовується будівництво багатоквартирного житлового будинку з інженерними мережами та дорогами.
		Так, відповідно до графічних та текстових матеріалів детального плану території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми, в зоні охоронюваного ландшафту обґрунтовується будівництво багатоповерхового будинку із поверховістю житлового фонду у 9 поверхів, з яких 8 житлових із чисельністю населення 120 осіб.
		Розділом XI пояснювальної записки до детального плану передбачаються місця тимчасового паркування автомобільного транспорту, які організовані по внутрішнім проїздам.
		Також на території зони охоронюваного ландшафту передбачається будівництво інженерних мереж, а саме трасування мереж водопостачання, каналізування, відведення поверхневих талих вод, електропостачання і газопостачання (розділ XII пояснювальної записки до детального плану).
		Разом з цим, невідповідність затвердженого детального плану по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми Генеральному плану міста Суми також підтверджується інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.12.2022 (а.с.199-200, том 1).
		Так, відповідно до інформації Мінкультури, викладеної в листі №06/35/5132-22 від 26.12.2022, земельна ділянка в межах затвердженого детального плану розташована в історичному ареалі міста Суми у зоні охоронюваного ландшафту та на вказаній території забороняється будівництво капітальних будівель, споруд, інженерних мереж, доріг тощо.
		Враховуючи викладене, вбачається, що наміри забудови, передбачені детальним планом по провулку Лікаря Зиновія Красовицького 1 а у м. Суми, порушують встановлений режим використання для даної території та суперечать чинному пам`яткоохоронному законодавству, оскільки затверджений детальний план передбачає містобудівні перетворення та архітектурні зміни у межах історичного ареалу, втраті автентичності історичного центру міста, віднесеного до історичних населених місць України.
		Відповідач у відзиві зазначає, що Історико-архітектурний план затверджений наказом Міністерства культури України від 22.11.2012 №1364 не є складовою Генерального плану міста Суми, а на момент прийняття цих документів в 2012 році законодавство не визначало, що історико-архітектурний опорний план має бути складовою частиною генерального плану.
		Вказане твердження є безпідставним, оскільки ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 17.02.2011 і на теперішній час передбачає, що для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
		Більш того, відповідно до розділу «Вступ» Історико-архітектурного опорного плану, меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Суми - необхідність здійснення такої роботи (історико- архітектурного опорного плану) випливає з вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто, історико-архітектурний опорний план саме і розроблений та затверджений у 2012 році на вимогу ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» як складової частини вже існуючого генерального плану міста Суми.
		Таким чином, затверджений наказом Міністерством культури України від 22.11.2012 №1364 «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Суми» є складовою частиною Генерального плану та визначає режим регулювання забудови.
		Окрім цього, відповідачем зазначено, що зона охоронюваного ландшафту враховується при розробці проекту детального плану території та не забороняє розробку самого детального плану території та взагалі не впливає на законність оскаржуваного рішення. Однак вказане твердження є необгрунтованим, оскільки детальний план території не враховує вимоги історико-архітектурного опорного плану як частини генерального плану щодо заборони будівництва будівель та споруд в зоні охоронюваного ландшафту.
		Відповідач також посилається на розділ II Пояснювальної записки ДПТ, а саме на рішення від 28.05.2020 у справі №480/1925/20 Сумського окружного адміністративного суду, яким скасовано рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині затвердження в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування Р-3 земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:18:012:0027 та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР» в частині позначення як території підприємств та установ обслуговування земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:18:012:0027.
		Слід зазначити, що вказаним рішенням Сумського окружного суду не вирішувалось питання про скасування Генерального плану міста Суми в частині позначення земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027 як зони охоронюваного ландшафту відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста Суми як частини Генерального плану міста Суми.
		Таким чином,земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027, про яку зазначає відповідач, знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту, яка передбачає заборону будівництва капітальних будинків та споруд.
		Крім цього, рішення суду від 28.05.2020 у справі №480/1925/20 стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027 площею 0,1375 га. Водночас Детальний план території на земельній ділянці по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а, у м. Суми згідно з розділом XVIII Пояснювальної записки до нього передбачає містобудівні зміни на території площею 2 га, з яких 1,3646 га призначені під житлову забудову.
		Отже, вищевказаним рішенням суду встановлено, що в зоні багатоквартирної житлової забудови знаходиться лише ділянка площею 0,1375 га, інша частина території відповідно до Генерального плану м. Суми є зоною зелених насаджень загального користування та рекреаційною зоною озеленених територій загального користування (Р-3) відповідно до Плану зонування території м.Суми, на якій заборонено будівництво капітальних будинків та споруд.
		Щодо необхідності погодження проекту містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (у редакції, чинній на момент затвердження містобудівної документації) на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико- культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.
		Відповідно до абз.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Питання погодження детального плану території в історичному ареалі, як проекту містобудівних перетворень, з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини досліджувалось Верховним Судом у справі №380/142/20.
		Так, у справі №380/142/20 Верховний Суд зазначив, що суд вважає необгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що детальний план території не є проектом містобудівних перетворень, оскільки не має ознак нового будівництва, а відповідач не є замовником нового будівництва у розумінні зазначених вище норм у межах цього спору (пункт 91).
		З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначила, що рішення про затвердження детального плану території, особливо, якщо такий план передбачає архітектурні зміни у межах історичного ареалу, охоплюється поняттям містобудівних перетворень, оскільки з урахуванням положень абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такий документ розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (пункт 92).
		З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що знаходження території в історичному ареалі, відповідно до статей 5,32 є підставою для погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини (пункт 93).
		Крім того, колегія суддів враховує, що відсутність висновку Мінкультури на момент проведення громадських слухань щодо детального плану території свідчить також про необізнаність громадськості про позицію відповідних уповноважених з цього питання органів, (пункт 101).
		Водночас згідно з інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України №06/35/5132-22 від 26.12.2022 проектна документація детального плану станом на дату підготовки інформації до МКІП не подавалася (у т.ч. через електронний кабінет ЄДЕСБ).
		Таким чином, знаходження території, охопленої оскаржуваною містобудівною документацією, в історичному ареалі м. Суми відповідно до статей 5 та 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є підставою для погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Посилання представника відповідача на те, що на момент подання позову ч. 7 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» втратила чинність (з 01.01.2023), а тому погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини не вимагається, не приймаються судом, оскільки судом перевіряється дотримання відповідачем вимог законодавства на момент прийняття спірного рішення.
		Суд також вважає безпідставними посилання представника відповідача у додаткових поясненнях на судову практику суду касаційної інстанції, оскільки обставини даної справи не є тотожними з обставинами зазначених ним справ. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Приймаючи рішення від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» , відповідач, відповідно до пунктів 1-8 ч. 2 ст. 2 КАС України, повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Таким чином, допущені відповідачем порушення при прийнятті оскаржуваного рішення свідчать про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
		Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суб`єктом владних повноважень понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
		За правилами ч. 9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
		Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
		Зважаючи на вимоги ст. ст. 264 та 265 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Сумську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним рішення від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по провулку Лікаря Зіновія Красовицького, 1а у м. Суми» у виданні, в якому його необхідно було офіційно оприлюднити, після набрання рішенням законної сили.
		 
		Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 265, 295 КАС України, суд, -
		 
		 В И Р І Ш И В:
		 
		Позов керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави до Сумської міської ради, третя особа - ФОП ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним та нечинним  задовольнити.
		Визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 26.01.2022 за № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по АДРЕСА_1 ».
		Відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язати Сумську міську раду опублікувати резолютивну частину даного рішення суду у виданні, у якому вказане оскаржуване рішення Сумської міської ради було офіційно оприлюднено, після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 01.11.2023.
		 
		 
		Суддя Н.В. Савицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...