Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/4651/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2023. Зареєстровано: 02.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2023.
Дата набрання законної сили: 01.11.2023
Номер судового провадження: К/9901/18190/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 листопада 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 400/4651/19
		касаційне провадження № К/9901/18190/21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області
		на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (головуючий суддя - Мельник О.М.)
		та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Скрипниченко В.О.; судді: Косцова І.П., Осіпов Ю.В.)
		у справі № 400/4651/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Спецгідроенергомонтаж» 
		до Головного управління ДПС у Миколаївській області
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,
		У С Т А Н О В И В:
		У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Спецгідроенергомонтаж» (далі - ТОВ «ЮГ-СГЕМ», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року № 00001410501, № 00001493307, № 00001503307 від 10 грудня 2019 року № 000008400501, № 00008410501, податкову вимогу від 08 жовтня 2019 року № 128537-54.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, позов задоволено.
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25 червня 2018 року у справі № 803/1923/13-а, від 03 вересня 2019 року у справі № 810/611/14-а. Відповідач наголошує на фіктивному характері господарських відносин платника з визначеними в акті перевірки контрагентами. Крім того, вказує, що перевіркою встановлено перевищення строків використання виданої під звіт готівки. 
		Разом із касаційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДПС у Миколаївській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
		Ухвалою від 16 серпня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.
		06 вересня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Cудами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЮГ-СГЕМ», за результатами якої складено акт від 27 серпня 2019 року № 1208/14-29-14-01/31016073.
		Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення платником вимог:
		пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4   064   781,00 грн;
		пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, у тому числі за періодами: за 1 квартал 2018 року на 613   569,00 грн; за півріччя 2018 року на 876   878,00 грн; за три квартали 2018 року на 1   466   040,00 грн; за 2018 рік на 2   037   309,00 грн; 
		підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1   444   451,00 грн; 
		підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України внаслідок неподання до контролюючого органу за 2016 рік та за 2017 рік податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 
		пункту 2.11 глави 2, пунктів 3.1, 3.2 глави 3 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, пунктів 19, 20 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, через проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що додається до звітів про використання коштів як на відрядження, так і на інші потреби, в загальній сумі 794 750,00 грн; 
		пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та пункту 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, внаслідок включення недостовірних відомостей до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1 квартал 2017 року; 
		статті 163, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1 статті 168, підпунктів 170.9.2, 170.9.3 пункту 170.9 статті 170, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України через проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що додається до звітів про використання коштів як на відрядження, так і на інші потреби, у зв`язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у сумі 143 055,00 грн;
		пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, внаслідок проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів відповідного платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що додається до звітів про використання коштів як на відрядження, так і на інші потреби, через що занижено суму військового збору, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на 11 921,25 грн; 
		пункту 1 частини другої статті 6, частини п`ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок, нарахований на суми заробітної плати в загальному розмірі 6 119,48 грн, за рахунок самостійного донарахування платником єдиного внеску у зв`язку із виправленням помилки; 
		пункту 1 частини другої статті 6, частин п`ятої, тринадцятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 12 854,02 грн;
		пункту 1 частини другої статті 6, частини п`ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок, нарахований на додаткову базу, на 1 308,02 грн, за рахунок самостійного донарахування ТОВ «ЮГ-СГЕМ» єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки; 
		пункту 1 частини другої статті 6, частини сьомої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в результаті чого занижено єдиний внесок, утриманий із сум заробітної плати, на загальну суму 393,62 грн за рахунок самостійного донарахування ТОВ «ЮГ-СГЕМ» єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки; 
		пункту 1 частини другої статті 6, частин шостої, дванадцятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено нарахований та утриманий єдиний внесок із сум допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатностю та у зв`язку з вагітністю та пологами на загальну суму 739,24 грн та 44,53 грн відповідно за рахунок самостійного донарахування ТОВ «ЮГ-СГЕМ» єдиного внеску через виправленням помилки.
		На підставі висновків акту перевірки відповідачем 19 вересня 2019 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення.
		№ 00001390501, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 993 796,00 грн;
		№ 00001400501, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 339 232,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3   471   386,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 867 846,50 грн;
		№ 00001410501, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 755 503,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 404 403,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 351 100,75 грн;
		№ 00001493307, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 236 713,95 грн, з яких за податковим зобов`язанням 143 055,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 93 658,95 грн; 
		№ 00001503307, яким товариству збільшено суму грошового з податку на доходи фізичних осіб на 19 726,16 грн, з яких за податковим зобов`язанням 11 921,25 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7 804,91 грн.
		08 жовтня 2019 року контролюючим органом прийнято податкову вимогу № 128537-54 на суму 7   815 494,53 грн.
		Рішенням Державної податкової служби України від 05 грудня 2019 року № 11978/6/99-00-08-05-01 частково задоволено скаргу позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення, в результаті чого частково скасовані податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року № 00001390501 та № 00001400501 (в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування податку на прибуток внаслідок висновку перевірки щодо заниження доходів на суму пені, нарахування якої не здійснювалося та не відображено в бухгалтерському обліку позивачем, та штрафних санкцій у відповідному розмірі).
		На підставі рішення Державної податкової служби України від 05 грудня 2019 року № 11978/6/99-00-08-05-01 відповідачем 10 грудня 2019 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
		№ 000008400501, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 4 578 633,00 грн; 
		№ 00008410501, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 194 652,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 955 772,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 238 930,50 грн.
		Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого. 
		Щодо податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 00001410501, від 10 грудня 2019 року № 000008400501, № 00008410501 Суд зазначає наступне. 
		Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України). 
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України). 
		За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
		Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (далі - ТОВ «Дніпро-СГЕМ») було укладено ряд договорів підряду, за умовами яких позивач зобов`язувався виконати відповідні роботи за дорученням ТОВ «Дніпро-СГЕМ», а ТОВ «Дніпро-СГЕМ» зобов`язувався надавати позивачу послуги генерального підряду. 
		На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпро-СГЕМ» позивач надав копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за відповідний період (форми № КБ-3); актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідний період (форми № КБ-2в); податкових накладних; банківських виписок; акта звіряння взаємних розрахунків; оборотно-сальдової відомості; ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів; актів надання послуг генерального підряду; рахунків-фактур.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані товариством первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпро-СГЕМ». 
		Суд вважає такі висновки судів передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановили суті послуг генпідрядника, обсяг таких послуг, періоду їх надання, їх вартість. Не з`ясованою судами залишилась і економічна доцільність придбання таких послуг. 
		Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість товариства виконати спірні послуги з урахуванням фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.
		При цьому суд також повинен враховувати вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на його думку, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
		За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 00001410501, від 10 грудня 2019 року № 000008400501, № 00008410501.
		Щодо податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 00001493307 та № 00001503307 Суд зазначає таке.
		Відповідно до підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.
		Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом.
		Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок осо би, що видала кошти під звіт.
		За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
		Отже, видача коштів під звіт з каси підприємства здійснюється у ході та для забезпечення його діяльності, з метою контролю за виконанням певних господарських операцій. При цьому доходом для особи (працівника), яка отримала грошові кошти під звіт, є виключно надмірно виплачена сума, яка не повернута після здійснення розрахунків в межах п`ятиденного строку після закінчення виконання доручення з розпорядження коштів або закінчення відрядження.
		Визначальною умовою для віднесення коштів, отриманих платником податку під звіт, до складу його загального оподатковуваного доходу є факт надмірного витрачання або неповернення ним коштів.
		Судовим розглядом встановлено, що директором позивача Євдокименком С.М. у строки, встановлені підпунктом 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України, було подано звіт за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841, а також відповідні підтверджуючі документи (видаткові касові ордери, банківські квитанції про отримання готівки). Доцільність та обґрунтованість здійснених директором платника витрат у зазначених розмірах була підтверджена позивачем шляхом затвердження поданих звітів. Отримання готівкових коштів з корпоративної платіжної картки також підтверджується банківською випискою за рахунку позивача за відповідний період.
		Відповідачем ані в акті перевірки, ані у відповіді на заперечення на акт перевірки, а також і в касаційній скарзі конкретно не зазначено в чому саме полягає порушення порядку використання та звітування про витрати готівки, отриманої під звіт працівником платника на відрядження або на інші цілі з боку позивача.
		На підставі викладеного, Суд погоджується з висновками судових інстанцій, що податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 № 00001493307 та № 00001503307 є протиправними та підлягають скасуванню.
		Щодо податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 128537-54, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення-рішення за умови неініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу. Разом з тим, судами встановлено, що позивач 11 жовтня 2019 року вчасно, у строк, встановлений пунктом 56.3 статті 56 ПК України, звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на податкові повідомлення-рішення відповідача, а також інформував останнього про адміністративне оскарження його рішень. Скарга позивача була прийнята до розгляду та частково задоволена, в тому числі в частині сум, які ввійшли в зміст спірної вимоги.
		Відповідно до пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
		Відтак, судові інстанції дійшли правильного висновку, що відповідач не мав підстав для прийняття податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року №128537-54 в розмірі 7   815 494,53 грн, оскільки сума податкового боргу не була узгодженою. 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України   підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 00001410501, від 10 грудня 2019 року № 000008400501, № 00008410501, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність цих позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Миколаївській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027).
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково. 
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 вересня 2019 року № 00001410501, від 10 грудня 2019 року № 000008400501, № 00008410501.
		Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                          І. А. Гончарова
		Судді                                                                                                              І. Я. Олендер
		                                                                                                              Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...