Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/807/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2023. Зареєстровано: 02.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2023.
Дата набрання законної сили: 20.10.2023
Номер судового провадження: 2/214/2464/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/807/23
		2/214/2464/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		19 вересня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		головуючого  судді Прасолова В.М.
		при секретарі  Петренко К.І.
		за участю позивачки  ОСОБА_1 
		за участю представника позивачки  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим її представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить: поділити майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності та визнати право власності за ОСОБА_1 на: 1/2 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було оформлено на ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.11.2017 року, засвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І.; стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір. 
		В обґрунтування пред`явлених вимог зазначено наступне. 17.07.2015 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстровано Інгулецьким районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області, актовий запис № 159. Відповідно до рішення судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденка С.І. від 16.12.2022 (справа № 214/5814/22) шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розірвано. Рішення набрало законної сили. За час перебування у шлюбі, позивач разом з відповідачем вели спільне господарство та мали спільний бюджет. У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 04.11.2017 року подружжя придбало двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу номер 4041 (бланки НМХ 126579, НМХ 126580), виданий 04.11.2017 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. Номер запису про право власності: 23187229. За домовленості між чоловіком та дружиною повна частка на квартиру зареєстрована на ОСОБА_3 . Оскільки нерухоме майно придбано ними в період перебування в шлюбних стосунках, вказані обставини визначають статус вказаної квартири, як спільної сумісної власності із рівністю їх часток з огляду на порядок володіння та користування житловим приміщенням, який склався між ними в період сумісного проживання в шлюбі в цій квартирі. У зв`язку з погіршенням стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , особливо після розірвання шлюбу, останній почав неодноразово погрожувати, що як власник виселить ОСОБА_1 разом з їх спільною дитиною ОСОБА_4 , з квартири АДРЕСА_2 , в якій ті зареєстровані, з метою її подальшого продажу третій особі. Оскільки їх частки не виділені, що виключає можливість реєстрації права власності на половину спірної квартири, ОСОБА_1 позбавлена можливості на свій розсуд розпоряджатись своєю часткою спірного майна, через що вимушена звернутися до суду з даним позовом. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України. Так, відповідно до ст.60 СК України, яка встановлює презумпцію віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому, порядок розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки, що є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя, а в разі неподільності - присудження одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними, або реалізації через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки, що регламентовано ст. 71 СК України. Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. В даному конкретному випадку, спірна квартира придбана як і ремонт здійснений - за спільні кошти подружжя. Шлюбний договір між подружжям не укладався. Жодні домовленості між подружжям з приводу часток поділу часток на майно відсутні. Таким чином, враховуючи обставин придбання спірної квартири в період перебування сторін в офіційно зареєстрованому шлюбі, відсутність будь-якої домовленості між співвласниками нерухомого майна щодо його поділу з відступленням від рівності часток - така квартира є спільною сумісною власністю та частки кожного із співвласників є рівними та становлять по 1/2 за кожним. 
		Позивачка та її представник у судовому засіданні 13 липня 2023 року погодилися на заочний розгляд справи, 19 вересня 2023 року в судове засідання не з`явились, представник позивачки подав заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутності та відсутності позивачки, на задоволенні позову наполягає. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надав, відзиву на позов не подав, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
		У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: свідоцтво про шлюб (а.с. 12), свідоцтво про народження (а.с. 13), рішення (а.с. 14), інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19), технічний паспорт (а.с. 34), договір купівлі продажу (а.с. 35-36), звіт про оцінку майна (а.с.72-86).
		Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
		Суд вважає належними доказами: свідоцтво про шлюб (а.с. 12), свідоцтво про народження (а.с. 13), рішення (а.с. 14), так як ці докази стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та його розірвання, наявність спільної малолітньої дитини.
		Суд вважаєналежними доказами: витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19), технічний паспорт (а.с. 34), договір купівлі продажу (а.с. 35-36), звіт про оцінку майна (а.с.72-86), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме придбання сторонами в період перебування в шлюбі спірної квартири, її вартість.
		Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні письмові, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
		Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними, є достовірними.
		Керуючись вимогамист.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
		Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 17.07.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення суду від 16.12.2022 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили, що вбачається з рішення суду (а.с.14).
		Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва (а.с.13).
		В період перебування в шлюбі, а саме 04.11.2017 року сторони по справі придбали квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. Покупцем за договором виступав ОСОБА_3 , право власності на квартиру зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 . Зазначені обставини підтверджуються інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19), договором (а.с.35-36). 
		Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, що регулюються нормами ЦК України, СК України.
		Згідно з ч.3 ст.368, ч.2 ст.372 ЦК України, які кореспондують зі ст.ст.60, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Відповідно до ч.1ст.68, ч.1 ст.69 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., придбана сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час шлюбу, а тому хоча й зареєстрована на праві власності на ім`я ОСОБА_3 , однак у відповідності до вимог ст. 60 СК України, є їх спільною сумісною власністю.
		Згідно ч. 1ст. 70 СК України,у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Оскільки домовленості між сторонами щодо визначення часток та наявності шлюбного договору, яким узгоджене зазначене питання, судом не встановлено, суд приходить до висновку, що частки майна чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., є рівними та становлять по 1/2 частині.
		Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зіст.13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів, поданими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а також в межах заявлених позивачем вимог.
		Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.
		Суд приходить до переконання, що задоволення позову відповідає такому передбаченому ст.2 ЦК України завданню цивільного судочинства як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивачки.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставіст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1806 грн. 00 коп., а також судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 536 грн. 80 коп., тобто 2342 грн. 80 коп.
		 
		На підставівикладеного,керуючись ст.ст.57,60,61,63,65,68-71СК України,ст.ст.360,368,372ЦК України,ст.ст.4,12,13,81,141,223,247,280,259,263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) про поділ майна подружжя  задовольнити повністю.
		Поділити майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею, 27,1 кв.м.
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2342 грн. 80 коп.
		На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                В.М. Прасолов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...