Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/16929/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2023. Зареєстровано: 03.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 11-кп/813/2063/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023164480000236

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/2063/23
		Справа № 947/16929/23 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1 
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.10.2023 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючого судді -  ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року, стосовно 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, українця, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
		обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12023164480000236 від 24.04.2023 року
		 
		установив
		Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
		Оскаржуваним вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнено  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України, на  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Також даним вироком вирішено питання речових доказів та судових витрат.
		Згідно оскаржуваного вироку
		ОСОБА_8 , 23.04.2023 року приблизно о 12:00 годині, за допомогою мережі інтернет, а саме: додаток «Телеграм», незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який знаходився у двох полімерних пакетах.
		Після чого, ОСОБА_8 отримав адресу схованки, а саме: м. Одеса, вул. Тульська, 88, прибувши куди, біля вказаного будинку, забрав два полімерних пакета із вищевказаним наркотичним засобом та поклав у кишеню, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
		23.04.2023 року приблизно об 15:05 годині, ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 109, був зупинений співробітниками поліції, які в нього виявили та в подальшому в ході огляду місця події вилучили два полімерних пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальним кількісним вмістом 20,2 г., який ОСОБА_8 незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
		Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, не оскаржуючи висновків суду щодо встановлення провини обвинуваченого, вважає вирок незаконним та необґрунтованим, а відтак таким, що підлягає зміні в чистині призначеного покарання. При цьому посилається на наступне:
		- суд не прийняв до уваги того, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю проступку, погодився на спрощений розгляд справи;
		- судом не враховано, оскільки до матеріалів провадження не долучено доказів, що обвинувачений у змозі сплатити штраф, як міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.309 КК України.
		На підставі цього просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання, а саме: призначити обвинуваченому за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін
		Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
		Мотиви апеляційного суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Як вбачається матеріалів провадження, учасники кримінального провадження надали згоду на розгляд обвинувального акту за їх відсутності, обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у зв`язку з чим судовим розгляд був проведений у спрощеному порядку, який перебачений ст. 382 КПК України.
		Враховуючи те, що зазначені висновки суду 1-ої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 309 КК України ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оскаржується, колегія суддів, не встановивши при цьому жодних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду дійти правильного висновку в цій частині, не вбачає підстав для їх перегляду.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо надмірної суворості призначеного судом обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів вважає такі доводи частково обґрунтованими з огляду на наступне.
		Частина 2 ст. 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Згідно з абз. 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 (далі  постанова Пленуму ВСУ), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Санкція кримінального проступку, інкримінованого ОСОБА_8 та передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2-х років, або арешту на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд 1-ої інстанції, на виконання приписів зазначених вище норм кримінального закону та положень судової практики, врахував: обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; характеристику особи обвинуваченого та його матеріальний стан; обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд 1-ої інстанції визнав щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом 1-ої інстанції встановлено не було.
		Разом із тим, є слушними посилання захисника на те, що судом, не зважаючи на факт звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, було призначено ОСОБА_8 найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі.
		Натомість, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 провину у вчиненому кримінальному проступку визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, має постійне місце проживання в м. Одесі, раніше не судимий (а.п. 44), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 43), працює програмістом та має засоби до існування, позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 45).
		Таким чином, судом 1-ої інстанції не було враховано того, що менш суворий вид покарання з числа встановлених за вчинений кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України є достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального проступку, його тяжкість та ступінь суспільної небезпечності, а також викладена вище характеристика його особи свідчать про те, що призначення йому покарання, передбаченого санкцією статті у виді обмеження волі в даному конкретному випадку є необґрунтованим, тому останньому має бути призначене більш м`яке покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у виді штрафу, якого буде достатньо для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відтак, оскаржуваний вирок суду 1-ої інстанції підлягає зміні в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
		Водночас, відповідно до рішення Великої Палати ВС у справі №617/775/20 від 07.12.2021 призначення апеляційним судом покарання у вигляді штрафу замість призначеного судом першої інстанції покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не є «застосуванням більш суворого покарання», «неправильним звільненням від відбування покарання», «іншим погіршенням становища обвинуваченого».
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
		Згідно з приписами п. 3) ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Пунктом 1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок зміні з підстав, наведених у мотивувальній частині ухвали.
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,419,424,532 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		ухвалив
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити 
		Вирок Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року, стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12023164480000236 від 24.04.2023 року  в частині призначеного покарання змінити.
		Призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1 (одної) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...