Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 190/1661/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2023. Зареєстровано: 03.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2023.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Результат оскарження 07.02.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/190/442/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 190/1661/23
		                                Провадження №2/190/442/23
		 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		31 жовтня 2023 року                                 м.Пятихатки
		П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючої судді             - Кудрявцевої Ю.В.
		за участю секретаря          - Пронської Т.В. 
		представника позивача     - Овдій Я.П.
		представника відповідача     - Заворотнього А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів,-
		В С Т А Н О В И В:
		    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів.
		Свої вимоги мотивує тим, що 18 червня 2015 року між нею та відповідачем було укладено договір №959980 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки; позивач володіє двома банківськими картками VISA та MasterCard World debit, що видані відповідачем. Вранці 21 листопада 2022 року на її мобільний телефон прийшло SMS-повідомлення про зняття кредитних коштів у розмірі 9941,26 грн. Розуміючи, що жодні дії зі зняття коштів вона не вчиняла, о 10.00 годині 21 листопада 2022 року позивач зателефонувала на Контакт-центр АТ «Державний ощадний банк України» та повідомила оператора про незаконне зняття коштів та просила заблокувати картку. Пізніше було встановлено, що 21.11.2022 року о 00-49 год. з кредитної картки позивача, - VISA будо знято двома транзакціями кошти в загальній сумі 9941,26 грн.; дані кошти є кредитними, так як банк відкрив кредитну лінію. Після повідомлення Банка про шахрайські дії, що були вчинені з її банківською карткою, позивач вважала, що Банк проведе внутрішнє розслідування і встановить, як так сталося, що сторонні особи, без відома клієнта банку, скористалися її кредитною карткою. Однак, 24 грудня 2022 року на мобільний телефон позивача надійшло SMS повідомлення від AT «Державний ощадний банк України» про необхідність терміново сплатити прострочений платіж за кредитом у сумі 559,16 грн. 26 грудня позивач повторно телефонувала на Контакт-центр AT «Державний ощадний банк України» та пояснила свою ситуацію, яка склалася 21 листопада 2022 року. Однак, позивачці пояснили, що кредит та відсотки за користування кредитними коштами є зобов`язанням з погашення кредитних коштів, які були зняті 21 листопада 2022 року. Таким чином, кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів із рахунка Позичальника через шахрайські дії третіх осіб. ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів щодо вчинення шахрайських дій із картковим рахунком і до того ж звернулася до Банку, Національного Банку України з повідомленням про несанкціоноване списання грошей. За результатами розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення, було відкрито кримінальне провадження. AT «ОЩАДБАНК» відмовив у списанні відсотків та повернення суми кредитних коштів. Позивач вважає, що Банк не довів, що вона, як Позичальник, своїми діями або бездіяльністю сприяла утраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Позивач стверджує, що реквізити кредитної картки третім особам не передавав та не повідомляв свій ПІН-код та CW2 код.
		Позивач наголошує, що вона, як користувач кредитки не може відповідати за здійснення платіжних операцій, якщо картку використовували без її фізичної участі або електронної ідентифікації. ОСОБА_1 зазначає, що вона своїми діями або бездіяльністю не сприяла утраті, незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції ( Постанова № 6- 71 цс 15 Верховного суду).
		Ухвалою суду від 11.08.2023 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		07.09.2023 року від представника відповідача  адвоката Заворотнього А.В. до суду надійшоввідзивна позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Свою позицію мотивує тим, що Банк не несе відповідальність за те, що внаслідок порушення позивачем умов розділу ХІ «Відповідальність клієнта та банку» Договору банківського обслуговування фізичних осіб, а саме п.9.15, п.9.16, 9.17, 9.18, стороння особа здійснила перерахунок коштів з банківської картки позивача. Представник відповідача наголошує, що операція по перерахунку коштів була проведена коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку, безготівковим шляхом через мобільний додаток «Ощад24/7» на карту іншого банку, а саме 21.11.2022 року здійснено реєстрацію у додатку Мобільний Ощад; підтвердження операції здійснено за допомогою біометричних даних в мобільному додатку. Несанкціонований доступ до карткового рахунку можливий при наданні стороннім особам персональної інформації щодо платіжної картки. Представник відповідача зазначає, що саме внаслідок дій позивача відбулось незаконне використання інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу без його фізичного пред`явлення, що свідчить про відповідальність саме позивача, а не банку за проведення всіх операцій з його розрахункових рахунків, відкритих в АТ «Ощадбанк». Щодо заявлених позивачем до стягнення судових витрат, вважає що вартість адвокатських витрат не відповідає критеріям реальності та розумності.
		Інших заяв по суті спору від сторін не надходило. 
		Представник позивача  адвокат Овдій Я.П. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.
		Представник відповідача  адвокат Заворотний А.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
		   Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		   Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є користувачем послуг, що надаються АТ «Ощадбанк». Між сторонами 18 червня 2015 року укладено договір № 959980 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с.18-19), відповідно до якого на ім`я позивача видано дві банківські картки - VISA та MasterCard World debit. З кредитної карки VISA, 21.11.2022 року о 00.49 год., двома транзакціями було знято грошові кошти в загальній сумі 9941,26 грн.
		   Позивач стверджує, що операції по перерахунку коштів не здійснювала, тому негайно після того як на її мобільний телефон надійшло SMS повідомлення про зняття кредитних коштів, зателефонувала на Контакт-центру AT «Державний ощадний банк України» та повідомила оператора про незаконне зняття коштів, просила заблокувати картку.
		   За даним фактом зняття коштів невідомими особами, з метою повернення кредитних коштів на її картковий рахунок, позивач ОСОБА_1 зверталась до АТ «Державний ощадний банк України» (а.с.23), ТВБВ 1-А типу №10003/0490 (а.с.25) та Національного Банку України (а.с.29-30).
		   Після того як її звернення не принесли результату, 28.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с.36-37), а 06.05.2023 року до ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП. По факту звернення ОСОБА_1 з приводу того, що 21.11.2022 року з її банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 незаконно були зняті грошові кошти, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041560000241 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (а.с. 46).
		   Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		   Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		   Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		   Відповідно до ч.1 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		   Відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених зак оном, договором між банком і клієнтом.
		   Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		   Відповідно дост. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		   Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		   Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		   Відповідно дост. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		   Відповідно доп. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		   Відповідно дост. 7, п.п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Відповідно доп. 39.2 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
		   Відповідно доп. 39.4. ст.39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» працівники суб`єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
		   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		   Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» громадяни як споживачі мають право на належну якість продукції та обслуговування; на безпеку продукції; на необхідну достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника; на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством; на обмін товару неналежної якості.
		   Відповідно доп.п. 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2011р. № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		   Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		   Відповідно до п.п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21 січня 2004р.кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 11 цієї Інструкції.
		   Пунктами 6.1, 6.2, 6.5 Інструкції № 22 встановлено що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.
		   Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
		   Відповідно до п.п. 1.1.1.45 Умов та правилах надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті Відповідача кредитна лінія, кредитний ліміт - розмір коштів, що надаються Банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності».
		   Відповідно до п.п. 1.1.1.74 Умов та правилах надання банківських послуг видатковий ліміт - сума коштів, доступних для здійснення операції за карткою, що включає залишок власних коштів клієнта на картрахунку та суму ліміту овердрафта за рахунком картки, за винятком сум операцій, заблокованих на картрахунку з урахуванням відповідної комісії».
		   Згідно із п.п. 1.1.1.52 Умов та правилах надання банківських послуг овердрафт - короткостроковий кредит, який Банк надає Клієнту у разі, якщо сума операції за платіжною карткою перевищує суму залишку коштів на його рахунку, в розмірі ліміту кредитування.
		   Відповідно до пункту 9 розділу VI «Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2011р. № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		   Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		   Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		   Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		   Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Судувід 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі№ 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).
		   Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		   Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		   Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		   Враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, проведення фінансових операцій по картковому рахунку позивача відбулося не за її розпорядженням, позивач не повиннна нести відповідальності за такі операції. Натомість, виявивши вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_2 повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів.
		   Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача в тій частині, що саме позивач, як клієнт АТ «Ощадбанк», несе повну відповідальність за несанкціоноване списання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами, а спірні перекази коштів 21.11.2022 року могли бути здійснені лише самим позивачем або іншою особою з використанням її особистих даних та фінансового номеру і мобільного терміналу для авторизації і проведення операцій в інтернет-банкінгу «Ощад 24/7», оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин суду не було надано.
		   За таких обставин, враховуючи несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку позивача, слід зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити кошти на кредитному рахунку ОСОБА_1 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 21.11.2022 року у сумі 9941,26 грн. та списати нараховані у зв`язку із цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів з картки.
		   При цьому, сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням кредитної картки, відкритої на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову.Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
		   Під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
		   Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1073,60 грн. сплаченого судового збору (а.с.55).
		   Згідно із ч.2 ст.141 ЦПК України, - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача. 
		   За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		   Відповідно до наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання робіт від 20.07.2023 року (а.с.48), адвокатом Овдій Я.П. виконані роботи: консультація; ознайомлення з документами, написання листів до відповідача, НБУ, поліції, ознайомлення із судовою практикою; витребування документів; написання позовної заяви, на загальну суму 5000,00 грн.
		   Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		   Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
		   У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.
		   У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		   Суд враховує, що ця категорія справ не є складною, законодавство у сфері платіжних операцій є стабільним і судова практика має ознаку єдності. Тому, з урахуванням кваліфікації і досвіду адвоката, заявлені до відшкодування витрати є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.
		   З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціни позову; реального часу, необхідного для виконання таких послуг, незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготування позовної заяви, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.
		   Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України,
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів,- задовольнити.
		   Зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити кошти на кредитному рахунку ОСОБА_1 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 21 листопада 2022 року у сумі 9941,26 грн. та списати нараховані у зв`язку із цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів.
		   Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрати понесені на отримання правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн., а всього стягнути 4073 (чотири тисячі сімдесят три) гривні 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Найменування сторін по справі:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00132129, місцезнаходження  01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г
		    Повний текст рішення складено та підписано суддею 03 листопада 2023 року.
		 
		Суддя            Ю.В. Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...