Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/4835/22-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 03.11.2023. Зареєстровано: 04.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2023.

Номер судового провадження: 2-6763/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 753/4835/22-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва 
		у складі головуючого судді Головко Ю.Г., 
		за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л., 
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника відповідача Яндульського Д. В. , 
		представника третьої особи Калюжного С. С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Акціонерне товариство «Ощадбанк», про встановлення особи власника грошових переказів, витребування коштів у неналежного отримувача, визнання кредитного договору недійсним, -
		В С Т А Н О В И В :
		У травні 2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Акціонерне товариство «Ощадбанк», про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, встановлення особи власника грошових переказів.
		В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є споживачем послуг АТ КБ «ПриватБанк», має у ньому відкриті банківські рахунки, які прив`язані до її мобільного телефону. 
		09.02.2022 з номеру НОМЕР_1 позивачці зателефонувала особа, яка представилась співробітником АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 , назвала серійний номер і повідомила про те, що з боку третіх осіб здійснюється конфронтація даних, картка буде заблокована і буде здійснено заміну, Банком проводиться робота щодо заміни карток дистанційно. Особа, яка називала себе ОСОБА_3 попросила записати новий номер карти, яку позивачка зможе отримати 10.02.2022 у найближчому відділенні AT «ПриватБанк», завантажити через програму «Playmarket» програму «Any Desk» та ввести слово «Підтримка». На запитання ОСОБА_1 чому це відбувається не у відділенні, чому це так терміново, особа запевнила в тому, що діє відповідно до регламенту і не загрожує фінансовій безпеці позивачки, а дана ситуація є страховим випадком.
		Будучи переконаною в тому, що ОСОБА_3 є справжнім співробітником Банку, діє від імені Банку ОСОБА_1 завантажила програму «Any Desk», а згодом позивачці стало відомо, що особа, яка представлялась співробітником Банку отримала доступ до робочого столу телефону та здійснила 2 перекази коштів з карти «Універсальна» № НОМЕР_2 на карту № НОМЕР_3 (дані карти невстановленою особою було позивачці продиктовано під приводом заміни на іншу карту) на загальну суму 49493,95 грн., що підтверджується виписками з рахунку по карті № НОМЕР_2 (копії доказів додаються) без згоди ОСОБА_1 та без її відома.
		Невстановлена особа діяла так, як зазвичай діяли співробітники Банку при здійсненні операцій по телефону гарячої лінії 3700, до роботи Додатку «Приват 24», не повідомляла про операції, які проводить, тому позивачка не поставила під сумнів незаконність дій неналежного отримувача коштів і не знала, що таким чином кошти будуть списані.
		Позивачка 09.02.2022 повідомила про цю ситуацію Комерційний банк «ПриватБанк» та звернулася до поліції із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105020000501. 
		Крім того, 09.02.2022 за номером гарячої лінії 0-800-210-800 позивачка повідомила співробітнику АТ «Ощадбанк», що є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і що з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», неналежний отримувач коштів, який представився співробітником АТ КБ «ПриватБанк» неправомірно списав кошти на рахунок № НОМЕР_4 та просила негайно повідомити про факт звернення відповідальних осіб АТ «Ощадбанк» та заборонити власнику рахунку № НОМЕР_5 розпоряджатись коштами. У відповідь на прохання було відмовлено, оскільки дані про клієнта є конфіденційними та роз`яснено про доцільність звернення до поліції.
		10.02.2022 позивачка звернулась до найближчого відділення АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12/37 в м. Києві з метою отримання виписки по рахунку та запитала чи зафіксовано звернення від 09.02.2022, здійснене з телефону НОМЕР_6 на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» «3700»; чи здійснено аналіз і обробку інформації про шахрайство; чи повідомлено керівництво АТ «Ощадбанк».
		Співробітником відділення АТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено, що у відділенні за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12/3 7 не здійснюється реєстр вхідної кореспонденції, тому дані письмового повідомлення було передано для обробки АТ КБ «ПриватБанк» через електронну пошту та рекомендовано звернутись до поліції, здійснити перевипуск і кредитної карти, і карти для виплат.
		23.02.2022 позивачка засобами поштового зв`язку звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з листом відповідно до якого просила не нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, оскільки коштів вона не одержувала і ними не користувалась, не є належним платником, а одержувач коштів отримав їх без її відома та всупереч її волі. 
		22.03.2022 співробітники АТ КБ «ПриватБанк» повідомили позивачку про те, що повернення кредиту є основним принципом кредитування, неповернення кредиту може негативно вплинути на функціонування банку в цілому.
		24.03.2022 у Додаток «Приват24» від АТ КБ «ПриватБанк» позивачці надійшло повідомлення про те, що до картки «Універсальна» підключено кредитні канікули - немає мінімального платежу з 01 березня до 01 червня 2022, рекомендовано вносити платежі, хоча б частково для уникнення заборгованості.
		Позивачка, з урахуванням уточнень, просить визнати недійсним кредитний договір на підставі ст. 215 ЦК України та зупинити стягнення відсотків, встановити власника грошових переказів клієнта АТ «Ощадбанк» та витребувати у неналежного отримувача перераховані кошти.
		31.05.2022 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва матеріали вказаної цивільної справи направлено до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.
		Постановою Київського апеляційного суду від 17.10.2022 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2022 - залишена без змін.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передано судді Головко Ю. Г.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, поданих письмових поясненнях.
		Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, вимоги викладені у відзиві на позовну заяву підтримали.
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є отримувачем банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та отримала банківську картку.
		Позивачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», пам`яткою клієнта та «Тарифами», які викладені в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua, складає між нею і Банком Договір банківського кредитування, що підтверджується підписом у заяві. 
		09.02.2022 з номеру НОМЕР_1 позивачці зателефонувала особа, яка представилась співробітником АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 , назвала серійний номер і повідомила про те, що з боку третіх осіб здійснюється конфронтація даних, картки буде заблоковано і здійснено заміну, Банком проводиться робота щодо заміни карток дистанційно. Особа, яка називала себе ОСОБА_3 попросила записати новий номер карти, яку позивачка зможе отримати 10.02.2022 у найближчому відділенні AT КБ «ПриватБанк», завантажити через програму «Playmarket» програму «Any Desk» та ввести слово «Підтримка». 
		Будучи переконаною в тому, що ОСОБА_3 є справжнім співробітником Банку, діє від імені Банку, ОСОБА_1 завантажила програму «Any Desk», а згодом позивачці стало відомо, що особа, яка представлялась співробітником Банку отримала доступ до робочого столу телефону та здійснила два перекази коштів з її карти «Універсальна» № НОМЕР_7 на карту № НОМЕР_3 (дані карти невстановленою особою було позивачці продиктовано під приводом заміни на іншу карту) на загальну суму 49493,95 грн., що підтверджується виписками з рахунку по карті № НОМЕР_7 .
		Так, відповідно до платіжного доручення №Р24А1982599694С3607 від 09.02.2022 та №Р24А1982783054С6486 від 09.02.2022 ОСОБА_1 перерахувала 29900,00 грн та 18000,00 грн на карту № НОМЕР_3 .
		Позивачка 09.02.2022 повідомила про цю ситуацію АТ КБ «ПриватБанк» та звернулася до поліції із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105020000501. 
		Крім того, 09.02.2022 за номером гарячої лінії 0-800-210-800 позивачка повідомила співробітнику АТ «Ощадбанк», що є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і що з її рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», неналежний отримувач коштів, який представився співробітником АТ КБ «ПриватБанк» неправомірно списав кошти на рахунок № НОМЕР_4 та просила заборонити власнику рахунку № НОМЕР_5 розпоряджатись коштами. На що їй було відмовлено, оскільки дані про клієнта є конфіденційними та роз`яснено про доцільність звернення до поліції.
		10.02.2022 позивачка звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12/37 в м. Києві де їй було надано виписки по рахунку та інформацію щодо її звернення про шахрайство.
		На прохання ОСОБА_1 щодо реєстрації письмового повідомленням про шахрайство, співробітник відділення АТ КБ «ПриватБанк» повідомив про те, що у відділенні за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 12/3 7 не здійснюється реєстр вхідної кореспонденції, тому дані письмового повідомлення було передано для обробки АТ КБ «ПриватБанк» через електронну пошту. За результатами опрацювання звернення було рекомендовано звернутись до поліції та здійснити перевипуск і кредитної карти, і карти для виплат.
		23.02.2022 позивачка засобами поштового зв`язку звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з листом відповідно до якого просила не нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, оскільки коштів вона не одержувала і ними не користувалась, а одержувач коштів отримав їх без її відома та всупереч її волі. 
		22.03.2022 співробітники АТ КБ «ПриватБанк» повідомили позивачку про те, що повернення кредиту є основним принципом кредитування, неповернення кредиту може негативно відобразитися на функціонуванні банку в цілому.
		24.03.2022 у Додаток «Приват24» від АТ КБ «ПриватБанк» позивачці надійшло повідомлення про те, що до картки «Універсальна» підключено кредитні канікули - немає мінімального платежу з 01.03.2022 до 01.06.2022, рекомендовано вносити платежі для уникнення заборгованості.
		При прийнятті рішення суд зважає на наступне.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до п. 1, 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2011 № 705, яка діяла на момент списання спірних коштів, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. 
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до п. п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 11 цієї Інструкції.
		Пунктами 6.1, 6.2, 6.5 Інструкції № 22 встановлено що Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.
		Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
		Відповідно до п. п. 1.1.1.45 Умов та правилах надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті Відповідача, кредитна лінія, кредитний ліміт - розмір коштів, що надаються Банком клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності.
		Відповідно до п. п. 1.1.1.74 Умов та правилах надання банківських послуг видатковий ліміт - сума коштів, доступних для здійснення операції за карткою, що включає залишок власних коштів клієнта на картрахунку та суму ліміту овердрафта за рахунком картки, за винятком сум операцій, заблокованих на картрахунку з урахуванням відповідної комісії.
		Відповідно до п. п. 1.1.1.52 Умов та правилах надання банківських послуг овердрафт - короткостроковий кредит, який Банк надає Клієнту у разі, якщо сума операції за платіжною карткою перевищує суму залишку коштів на його рахунку, в розмірі ліміту кредитування.
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		За змістом пунктів 6, 8, 11 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Банк, як емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно з умовами договору клієнт зобов`язаний не допускати використання карток будь-якими іншими особами, зберігати у таємниці ПІН-коди, паролі та іншу інформацію, розголошення якої може призвести до фінансових втрат клієнта та банку, у разі втрати картки негайно повідомляти про це контакт-центр банку, не ініціювати проведення операцій із застосуванням карток у разі, якщо це може призвести до порушення недотримання вимог чинного законодавства України.
		Сторонами не заперечується та як вбачається з виписок по картках позивачки, кошти на загальну суму 49493,95 грн. були переведені на інші рахунки.
		Переказ коштів був здійснений окремими платежами, кошти були переведені на інші рахунки за допомогою інтернет-банкінгу «Приват24». Для реєстрації в системі були введені особисті дані авторизації у сервісі «Приват24». Після чого транзакції було підтверджено за допомогою особистих даних клієнта.
		Переказ коштів з особистого рахунку клієнта можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру телефону та іншої особистої інформації (даних по карті, ПІН коду, паролів входу у «Приват 24»).
		«Приват24» - система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал зв`язку (обмін інформацією) між банком та клієнтом.
		Для входу до системи «Приват24» клієнт повинен ввести логін та пароль, який відомий лише клієнту, в даному випадку - позивачці. Для того щоб відновити чи змінити пароль, необхідно зайти на сайт «Приват24» та обрати "Вхід", далі: ввести номер мобільного телефону; обрати - забули пароль; вибрати спосіб зміни паролю, або дзвінок банку та після цього натиснути кнопку "1" або інший спосіб та на номер телефону прийде смс-повідомлення і ввести код із повідомленням; після цього з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну із своїх карток; ввести ПІН-код обраної картки; ввести новий пароль.
		Отже, щоб здійснити вхід до системи «Приват24» недостатньо мати лише номер мобільного телефону, потрібно або знати пароль входу, або ж для зміни паролю знати номер карти клієнта, ПІН-код картки клієнта.
		В АТ КБ «ПриватБанк» існує система захисту і для того, щоб зняти/переказати кошти із картки Клієнта, недостатньо лише мати номер телефону, завжди є додаткове підтвердження операції, як то введення ПІН-коду картки, 4-х останніх цифр картки клієнта, смс-повідомлення, яке надходить на фінансовий номер клієнта, а тому без розголошення Клієнтом своїх персональних даних інша особа не зможе змінити пароль входу до «Приват24» чи зняти кошти. За розголошення ПІН-коду несе відповідальність лише Клієнт.
		Таким чином, операції зі зняття коштів з картки позивачки в системі «Приват24» стали можливими лише в результаті входу до «Приват24», пароль входу до якого знала лише позивачка, а для його зміни необхідно вводити ПІН-код картки, який відомий виключно позивачці, за розголошення якого несе відповідальність саме вона.
		Так, відповідно до п.1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS- повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумісного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.
		В пункті 1.1.5.13 сторони погодили, що Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки /рахунку на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		Позивачка не спростувала доводи представника банку щодо того, що нею не розголошувалася інша особиста інформація, що стало наслідком списання грошових коштів з її рахунків. Більш того, в судовому засіданні ОСОБА_1 сама зазначила, що завантажила програму «Any Desk», і внаслідок цього особа, яка представлялась співробітником Банку отримала доступ до робочого столу телефону позивачки, що дало змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.
		Враховуючи зазначене, проявивши необачність під час спілкування по телефону з невідомою особою, позивач ОСОБА_1 сприяла зловмиснику у доступі до приватної інформації, якою останній скористався для списання коштів з рахунку позивачки.
		Отже позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями сприяла у доступі до її карткового рахунку та надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		На підставі договору про надання банківських послуг, банк не мав права відмовити клієнту у здійсненні операцій за його рахунком, отримавши відповідне розпорядження і після проведення його належної ідентифікації, встановленої договором.
		Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) суд вказав, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		За обставин цієї справи установлено, що користувач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з карткового рахунку позивачки.
		Враховуючи відсутність доказів на підтвердження порушення прав позивача внаслідок незаконних дій відповідача, у задоволенні позову слід відмовити.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв`язку з відмовою в позові судові витрати не відшкодовуються позивачці.
		Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Акціонерне товариство «Ощадбанк», про встановлення особи власника грошових переказів, витребування коштів у неналежного отримувача, визнання кредитного договору недійсним - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється  з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                             Ю. Г. Головко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...