Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/3547/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 03.11.2023. Зареєстровано: 05.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/308/24/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017070000000289

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/3547/18
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		02 листопада 2023 року                                                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 його захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000289 від 09.08.2017 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українець, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні якого одна малолітня дитина, раніше не судимого, учасника бойових дій (учасник антитерористичної операції), тимчасово непрацюючого, 
		у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України та 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженеця м. Мукачево, мешканеця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого одна малолітня дитина, раніше не судимого, тимчасово непрацюючого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 357 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», із змінами та доповненнями, органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», зі змінами та доповненнями (далі Закон), Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом (ч. 2 ст. 1 Закону).
		Завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги ( ст. 2 Закону).
		Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 6 Закону).
		Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (ч. 1 ст. 7 Закону).
		Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 8 Закону).
		У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення (ч. З ст. 13 Закону).
		Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України (ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону).
		Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини (пункти 1, 2, З ч. 1 ст. 18 Закону).
		У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 19 Закону).
		Пунктами 1, 2, 3 та 11 ст. 23 Закону до основних повноважень поліції відповідно до покладених на неї завдань віднесено: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Відповідно до наказу начальника ГУНП в Закарпатській області №219о/с від 09.12.2016, майора поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУНП у Закарпатській області.
		Згідно функціональних обов`язків інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_7 , у службовій діяльності останній керується Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію України», «Про дорожній рух», Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 «Про Правила дорожнього руху», Указом Президента України від 20.11.2007 №1121 «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху», кримінальним та адміністративним законодавством України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність поліції з питань дорожнього нагляду.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що нехтуючи вищеописаними вимогами закону, працюючи в територіальному органі поліції - Ужгородському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, на посаді інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції, у спеціальному званні майор поліції, будучи згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу та службовою особою, 09.08.2017 вчинив умисний, корупційний злочин у сфері службової діяльності, при наступних обставинах.
		Так, 09.08.2017 в період часу із 03.30 год. по 05.00 год. командир взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево капітан поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи обов`язки по охороні громадського порядку, знаходячись в м. Ужгороді по вул. Анкудінова, зловживаючи службовим становищем, погрожуючи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який керував мікроавтобусом марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, безпідставно, не склавши будь-якого підтверджуючого документу про вилучення від останнього його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , забрав їх від нього, тобто заволодів особистими документами ОСОБА_9 .
		Після цього, 09.08.2017 о 08.38 год. ОСОБА_7 , знаходячись на терасі ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово- розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м.Ужгород, Закарпатської області, під час зустрічі з ОСОБА_4 , про яку вони заздалегідь домовились між собою, одержав від нього вищевказані особисті документи ОСОБА_9 (посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 ), при цьому, ОСОБА_4 повідомив йому про обставини при яких він ними заволодів від ОСОБА_9 зокрема те, що останній керував вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Далі, 09.08.2017, в першій половині дня, точний час не встановлено, ОСОБА_7 , при зустрічі з ОСОБА_9 , про яку вони попередньо домовились між собою, вирішив використати вищеописану ситуацію у корисливих цілях, з метою особистого протиправного збагачення.
		При цьому, в ході вказаної зустрічі, яка відбувалась по місцю роботи ОСОБА_7 на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , останній пообіцяв ОСОБА_9 , що за неправомірну вигоду в розмірі 11 000 грн. він з використанням свого службового становища та зв`язків вплине на прийняття своїм колегою - працівником патрульної поліції, маючи на увазі ОСОБА_4 , прізвище та ім`я якого ОСОБА_9 не називав, який будучи працівником Національної поліції України уповноважений на виконання функцій держави, рішення про не складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення йому документів - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , на що ОСОБА_9 погодився.
		У подальшому, 09.08.2017 в період з 21.08 год. по 21.10 год. ОСОБА_7 , знаходячись в с. Холмок, Ужгородського району, Закарпатської області, доводячи до кінця свій злочинний намір, який полягав у його особистому протиправному збагаченні, повернувши ОСОБА_9 його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , умисно одержав від останнього обумовлену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 11 000 грн., з яких 35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913, ЕЕ9700301, ПВ2936405, ВГ7934706, ХЄ7967251, АА9267471, АЕ1719160, ЄИ1868812, ЕЕ5565022, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, КЙ5820260, КЕ8105375, ПА5476753, УЗ0752651, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, ЕЄ2780543, ПД15875941, ЕГ8245742, КА5600350, МБ5955878, ЕЗ4020022, ВФ2995866, ПВ7247485, та 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер МБ4823146, ЛИ4089287, ЛД1081098, ФЗ2291323, БР5441295, ЗЗ8622066, ВЖ3855447, ЗД6369491, які попередньо були вручені ОСОБА_9 працівниками УСБУ в Закарпатській області згідно протоколу від 09.08.2017, за обіцянку вплинути на прийняття працівником патрульної поліції ОСОБА_4 рішення про не складання на ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення йому документів - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого був викритий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18.04.2013, № 222-VII від 18.04.2013, № 1261-VII від 13.05.2014, № 770-VIII від 10.11.2015), кваліфікуючими ознаками якого є одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він працюючи в територіальному органі поліції - Управлінні патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, у спеціальному званні капітан поліції, будучи згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу та службовою особою, 09.08.2017 заволодів особистими документами ОСОБА_9 , при наступних обставинах.
		Згідно прийнятої 29.11.2015 присяги працівника Національної поліції ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присяг вірно служити українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
		Відповідно до наказу №54о/с від 14.02.2017, капітана поліції ОСОБА_4 призначено на посаду командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції.
		Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 , нехтуючи вищеописаними вимогами закону, працюючи в територіальному органі поліції - Управлінні патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, у спеціальному званні капітан поліції, будучи згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу та службовою особою, 09.08.2017 заволодів особистими документами ОСОБА_9 , при наступних обставинах.
		Так, 09.08.2017 в період часу із 03.30 год. по 05.00 год. командир взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево капітан поліції ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки по охороні громадського порядку, знаходячись в м. Ужгороді по вул. Анкудінова, зловживаючи службовим становищем, погрожуючи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який керував мікроавтобусом марки «Mercedes- Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, безпідставно, не склавши будь-якого підтверджуючого документу про вилучення від останнього його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 забрав їх від нього, тобто заволодів особистими документами ОСОБА_9 .
		Після цього, 09.08.2017 о 08.38 год. ОСОБА_4 знаходячись на терасі ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово - розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького, 19а, в м. Ужгород, Закарпатської області, під час зустрічі з ОСОБА_7 , про яку вони заздалегідь домовились між собою, передав останньому вищевказані особисті документи ОСОБА_9 (посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 ) та повідомив йому про обставини при яких він ними заволодів від ОСОБА_9 зокрема те, що останній керував вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, ОСОБА_4 заволодів особистими документами потерпілого ОСОБА_9 , що істотно ускладнило реалізацію останнім своїх прав, свобод та законних інтересів щодо права розпорядження та використання своїми особистими документами.
		Вказані дії ОСОБА_4 , кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 357 КК України, а саме кваліфіковані органом досудового розслідування як викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом.
		Під час судового розгляду обвинувачений  ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.3 ст.357 КК України не визнав та надав показання, що  з ОСОБА_9 на досудовому розслідуванні була проведена очна ставка, ОСОБА_10 його не знає, він також не знає ОСОБА_11 .. Близько 5 років назад, був командиром роти. У нього був конфлікт з керівництвом перед цим. Обвинувачений зазначив, що в той день коли зупинили ОСОБА_12 згідно обвинувачення він був у пішому наряді, він не керував т.з. патрульної машини.
		Крім того, показав, що з ОСОБА_7 знайомий близько 15 років. Чому ОСОБА_10 вказує, що отримав від нього документи він не знає. Окремо вказував на те, що на відео досліджене в судовому засіданні взагалі не видно хто з ким зустрічався. При цьому, він неодноразово зустрічався з ОСОБА_13 , оскільки вони поруч проживають. Але ніяких документів не передавав ОСОБА_14 , ОСОБА_12 не знає взагалі. Зазначив, що його поновили на посаді по рішенню суду, але потім він звільнився самостійно.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7  вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст.369-2 КК України не визнав та надав показання, що  ОСОБА_12 , знає з дитинства, майже 15 років, оскільки він проживав поруч. ОСОБА_10 часто звертався до нього як до товариша дитинства, ОСОБА_10 працював на автомийці, він давав йому в борг гроші. ОСОБА_10 прийшов до нього щоб повернути частину боргу. Подзвонив йому, приїхав на таксі, віддав кошти. ОСОБА_10 залишив йому документи, оскільки перед цим просив у нього гроші.
		Потім його заблокували три чи чотири автомобілі. Сказали що працівники СБУ, від`їхали і поїхали до того місця де була зустріч. Йому сказали, що вони проводять спецоперацію і просили щоб він сказав на камеру те що вони просять, оскільки це їх спецоперація і йому не треба адвоката. Про оперативну роботу він нічого не знає не працював оперативним працівником, а 18 років в працював в державній автомобільній інспекції.
		ОСОБА_15 він добре не знає, з ОСОБА_16 працюють в різних підрозділах. Біля закладу «Чікен хат» проживають поруч в багатоповерхових будинках, тому часто буває там і з ОСОБА_17 також неодноразово бачився.
		Судом вживалися заходи для забезпечення явки у судове засідання потерпілого ОСОБА_9 , однак останній до суду не з`явився, за адресою, вказаною стороною обвинувачення потерпілий не мешкає, місце його перебування не встановлено.
		З метою належного повідомлення потерпілого про призначення судових засідань неодноразово на його адресу були направлені судові повістки. Проте, потерпілий в судові засідання не з`явився. Повістки про виклик до суду потерпілий не отримує, такі повертаються до суду без вручення адресату, тобто за адресою вказаною в обвинувальному акті, потерпілий не проживає.
		Будь-яких інших засобів зв`язку з потерпілим (адреса електронної пошти чи факсимільного або телефонного зв`язку) в обвинувальному акті не вказано. 
		Наданий в судовому засіданні прокурором лист СБУ стосовного того, що ОСОБА_9 на даний час перебуває в Чеській Республіці, суд не може взяти до уваги враховуючи, що такий лист не є офіційним підтвердженням перетину кордону України фізичною особою або підтвердженням тимчасової відсутності проживання за вказаною в обвинувальному акті адресою. 
		На адресу суду надійшов лист від потерпілого, який містить флеш накопичувач, на якому наявний відеозапис. В судовому засіданні учасники кримінального провадження не заперечили проти дослідження вказаного відеозапису. Досліджений відеозапис в судовому засіданні містить відеофайл, при відтворенні якого вбачається, що на такому записано відеозвернення потерпілого ОСОБА_9 до суду з проханням про розгляд даного кримінального провадження у його відсутності, оскільки такий знаходиться за межами країни, а саме в Чеській Республіці. Потерпілий вказує, що жодних претензій не має, шкоду йому не заподіяно. Відмовляється від дачі показів відповідно ст. 63 Конституції України. 
		В подальшому на адресу суду надійшов ще один лист від потерпілого, який містить флеш накопичувач, на якому наявний відеозапис. В судовому засіданні учасники кримінального провадження не заперечили проти дослідження вказаного відеозапису. Досліджений відеозапис в судовому засіданні містить відеофайл, при відтворенні якого вбачається, що на такому записано відеозвернення потерпілого ОСОБА_9 до суду з проханням про розгляд даного кримінального провадження у його відсутності, оскільки такий знаходиться за межами країни а саме в Чеській Республіці.
		Зазначає, що будь-яких грошових коштів своїх не давав, всі кошти йому передали працівники СБУ, він звертався до ОСОБА_7 щоб він йому допоміг повернути права, однак той відмовив. Тоді він звернувся до знайомого працівника СБУ щоб ті допомогли, вони дали йому гроші, сказали, що ОСОБА_18 хабарник відомий, то буде таємна операція, а ОСОБА_85 не постраждає. ОСОБА_19 йому постійно відмовляв, на п`ятий раз він погодився, після його вмовлянь. Але вказує що він боргував ОСОБА_14 15000 гривень, то він не зрозумів, чи він йому сказав повернути борг, чи то хабар, оскільки вони це не обговорювали. 
		Діючи відповідно до статті 22 КПК України, суд створив всі необхідні умови для здійснення кримінального провадження на засадах змагальності, обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими цим Кодексом засобами, забезпечив стороні обвинувачення і стороні захисту можливість надання суду всіх потрібних, на їх думку, доказів.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 357 КК України сторона обвинувачення посилається на надані суду й безпосередньо досліджені при судовому розгляді письмові докази, та речові докази, зокрема:
		Витяг від 09.08.2023 з кримінального провадження №42017070000000289 відомості винесено 09.08.2017 про те, що працівник правоохоронного органу вимагає неправомірну вигоду від гр. ОСОБА_20 , правова кваліфікація КК України ст. 14 ч.1, ст. 368 ч. 3.
		Витяг від 11.08.2017 з кримінального провадження №42017070000000289 від 09.08.2023, відомості винесено 09.08.2017, правова кваліфікація КК України ст. 368 ч. 3, особа, яку повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Постанова від 09.08.2017 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 09.08.2017.
		Повідомлення від 09.08.2017 начальника слідчого відділу прокуратури Закарпатської області с.р.ю. ОСОБА_21 про початок досудового розслідування за ч.1 ст.14 - ч.3 ст. 368 КК України.
		Доручення від 09.08.2017 начальника слідчого відділу прокуратури Закарпатської області с.р.ю. ОСОБА_21 про проведення досудового розслідування .
		Постанова про визначення слідчої групи від 14.08.2017 року начальника слідчого відділу прокуратури Закарпатської області с.р.ю. ОСОБА_21 у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 09.08.2017.
		Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, згідно якого:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив про вимагання неправомірної вигоди.
		Зокрема, що рухаючись по вулиці Анкудінова в м. Ужгород він побачив чотирьох працівників поліції один з яких жезлом наказав йому зупинитися, але він продовжував рух так як не було місця щоб зупинити автомобіль у зв`язку з чим працівники поліції на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус» із розпізнавальними знаками проїхали за ним. Коли він зупинив свій автомобіль до авто підійшов один працівник поліції попросив документи (водійські та техпаспорт на автомобіль) заявник зазначає, що їх йому передав, після чого, даний працівник поліції забравши документи пройшов до свого службового автомобіля після чого передав документи одному із своїх колег який знаходився в салоні службового автомобіля. Після цього, працівник поліції який забрав документи позвав ОСОБА_9 , до автомобіля поліції і сказав щоб він сів в салон автомобіля, він сів на заднє сидіння пасажира в службовий автомобіль працівників полії, номерний знак він не запам`ятав.
		Крім ОСОБА_9 в салоні службового автомобіля працівників поліції знаходились ще працівники поліції, зокрема один сидів за кермом, другий сидів на передньому сидінні пасажира, ще двоє працівників поліції сиділи із заді по обидва боки від ОСОБА_9 .
		В салоні службового автомобіля працівники поліції які сиділи спереду по черзі почали говорити ОСОБА_9 , щоб пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою Драгер але він відмовився дути в нього і сказав щоб вони їхали в наркодиспансер для проведення освідчення, після чого вони поїхали. В процесі їзди вказані двоє працівників поліції почали говорити що на ОСОБА_9 , буде складено протокол за п`янку і що він сплатить штраф і його буде позбавлено водійських прав, тобто говорили що його справи погані, на це ОСОБА_9 , спитався які в них пропозиції на це один з працівників поліції сказав, щоб ОСОБА_9 , подумав бо мінімальний штраф який він сплатить це 10500 грн. і плюс буде позбавлений водійських прав, останній його спитав чи їм досить буде 10 тис грн. але цей працівник поліції сказав, що це мало щоб ОСОБА_9 добре подумав, він їм сказав що більше грошей не збере. Крім того йому потрібен час бо при собі він також такої суми не має, тоді один з працівників поліції спитав його хто за нього може поручитися із працюючих працівників поліції він сказав, що знає працівника поліції ОСОБА_7 , з яким вони познайомився працюючи на автомийці в м. Ужгород. Один з працівників поліції сказав ОСОБА_9 щоб він зателефонував ОСОБА_7 але в нього був сів телефон і останньому зателефонував один з працівників поліції, той котрий сидів на передньому сидінні пасажира, при цьому він вийшов із салону автомобіля. В процесі розмови він дав телефон ОСОБА_9 щоб він поговорив із ОСОБА_7 , останній в ході розмови сказав йому що ці працівники поліції які зараз із ним залишать його права водія та техпаспорт на автомобіль в себе в якості гарантії того, що він ніде не зникне після чого він передав телефон працівнику поліції. Останній йому сказав щоб він зранку зателефонував ОСОБА_7 . Після того дані працівники поліції привезли його до належного йому автомобіля де його чекали його знайомі і він поїхав додому. При цьому, один з працівників поліції із свого мобільного зателефонував йому на його мобільний номер мобільного НОМЕР_4 .
		09.08.2017 біля 11.00 год. ОСОБА_9 , зі свого мобільного за номером НОМЕР_5 зателефонував ОСОБА_7 на його мобільний НОМЕР_6 , він сказав щоб ОСОБА_9 , під`їхав до нього на роботу. Далі він проїхав до ОСОБА_7 , поворот до будівлі в якій він працює розташований з правого боку за залізничним переїздом із вул. Мукачівської на вул. Гагаріна, в м. Ужгород. Кабінет ОСОБА_7 знаходиться на першому поверсі вказаної будівлі. В кабінеті ОСОБА_7 був сам, він спитав ОСОБА_9 , чи йому відомо яку суму він має сплатити працівникам поліції які хотіли скласти на нього протокол, він відповів що не знає, на це ОСОБА_7 сказав що його водійські права та техпаспорт на автомобіль в нього, але він їх не показував, і сказав що коли він принесе 11 тис. грн. він їх поверне йому, якщо він не принесе дану суму то він поверне документи працівникам поліції щоб вони склали на ОСОБА_9 , протокол за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_9 , спитав ОСОБА_7 чи можна вирішити дане питання в інший спосіб бо це для нього велика сума і він її не має, але він сказав, що повинен передати працівникам поліції 11 тис. грн., так як це їхня вимога.
		По закінченню розмови вони домовились із ОСОБА_7 що ОСОБА_9 , зателефонує йому (в той же день) коли збере необхідну суму коштів, точний час вони не обумовлювали.
		При цьому зазначив, що 08.08.2017 коли працівники поліції передумали везти його до наркодиспансера вони розвернули автомобіль на вулиці Гагаріна і заїхали на АЗС «ОККО» по вул. Гагаріна, в м. Ужгород.
		У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 вимагає від ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 11000 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення пов`язане ніби то з керуванням автомобіля в стані алкогольного сп`яніння він виріши звернутися до правоохоронних органів.
		Рапорт старшого оперуповноваженого 2 сектору ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта ОСОБА_22 , про те, що у ході здійснення оперативно-службової діяльності, спрямованої на виявлення та протидії корупції у органах Національної поліції, старшим оперуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області старшим лейтенантом ОСОБА_23 , отримано оперативну інформацію щодо вимагання неправомірної вигоди співробітниками патрульної поліції та інспектором з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Холмок Ужгородського району, зареєстрований АДРЕСА_1 , моб.тел.: НОМЕР_6 ) від громадянина ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та мешканець АДРЕСА_3 ) неправомірної вигоди в розмірі 11 тис. грн. за не складання працівниками патрульної поліції (анкетні дані яких на даний час не встановлені), протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним особами в стані алкогольного сп`яніння.
		Протокол про результати отримання грошових коштів від 09.08.2017 року, згідно якого старший оперуповноважений в ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області старший лейтенант ОСОБА_23 , у рамках кримінального провадження № 42017070000000289, від 09 серпня 2017 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 14 та ч.3 ст. 368 КК України «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», в рамках виконання доручення старшого слідчого прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_24 № 17/1-1484т від 09.08.2015 року та на підставі постави прокурора - начальника відділу прокуратури Закарпатської області юриста 2 класу ОСОБА_25 «про проведення контролю за вчиненням злочину» № 32-1483т від 09.08.2017 року, в адмінбудівлі УСБУ в Закарпатської області, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Довженка, 3, у відповідності до ст.ст. 104, 105, 106, 273, 223 КПК України: 
		За участю заявника: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав від громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) гривень, вісім купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень та тридцять п`ять купюр номіналом по 200 (двісті) гривень, які за його словами, вимагає від нього в якості неправомірної вигоди інспектор з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майор ОСОБА_7 , за не складання його колегами - працівниками патрульної поліції м. Ужгорода та м. Мукачева (на даний час не встановленні), протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
		Купюри мають такі серійні номери: з яких 
		8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер ЛД1081098, ФЗ2291323, ЛИ4089287, МБ4823146, ЗД6369491, ВЖ3855447, БР5441295, ЗЗ8622066, 
		35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер ПВ7247485, ВФ2995866, ЕЗ4020022, МБ5955878, ЕЄ2780543, ПД1587591, ЕГ8245742, КА5600350, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, КЕ8105375, КЙ5820260, ПА5476753, УЗ0752651, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, АА9267471, ЄИ1868812, АЕ1719160, ЕЕ5565022, ПВ2936405, ЕЕ9700301, ХЄ7967251, ВГ7934706, СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913.
		Протокол про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 09.08.2017, згідно якого старший оперуповноважений в ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області старший лейтенант ОСОБА_23 , вручив громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) гривень, вісім купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень та тридцять п`ять купюр номіналом по 200 (двісті) гривень:
		8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер ЛД1081098, ФЗ2291323, ЛИ4089287, МБ4823146, ЗД6369491, ВЖ3855447, БР5441295, ЗЗ8622066, 35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер ПВ7247485, ВФ2995866, ЕЗ4020022, МБ5955878, ЕЄ2780543, ПД1587591, ЕГ8245742, КА5600350, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, КЕ8105375, КЙ5820260, ПА5476753, УЗ0752651, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, АА9267471, ЄИ1868812, АЕ1719160, ЕЕ5565022, ПВ2936405, ЕЕ9700301, ХЄ7967251, ВГ7934706, СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913.
		Протокол огляду місця події від 09.08.2017, до якого додано флеш карту з відеозаписом вказаної процесуальної дії, згідно якого, 09.08.2017 року старший слідчий слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радник юстиції ОСОБА_24 , у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №42017070000000289 від 09.08.2017, за ч. 1 ст. 14 - ч. 3 ст. 368 КК України, у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 223 та 237 КПК України, у присутності понятих, проведено огляд ділянки дороги навпроти будинку АДРЕСА_1 , де знаходився ОСОБА_7 , автомобіль марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , належний цивільній дружині останнього ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		ОСОБА_7 відповів, що перед тим як його було фізично затримано, він зустрічався із громадянином ОСОБА_10 , по цій же автодорозі який просив його передати працівникам патрульної поліції грошові кошти в сумі 11 000 грн. з якими він мав інцидент, зокрема працівнику патрульної поліції ОСОБА_27 , з яким був ще один незнайомий йому працівник поліції. Зі слів ОСОБА_12 йому відомо, що він попався на порушенні правил дорожнього руху здається керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 , повідомив, що отримані ним грошові кошти які він одержав від ОСОБА_12 , знаходяться в вищевказаному автомобілі в ніші поруч із підлокітником.
		У ОСОБА_7 , за допомогою фільтрувального паперу відібрано змиви з правої та лівої долонь рук, дані фільтрувальні папери упаковано в окремий паперовий конверт який пронумеровано під №1,2.
		Також було проведено огляд автомобіля марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , в салоні якого в ніші біля підлокітника, між передніми сидіннями автомобіля, виявлено пачку грошових купюр, які зі слів ОСОБА_7 йому дав ОСОБА_10 та освічено їх ультрафіолетовою лампою в ході чого на вказаних грошових коштах було виявлено нашарування спецхімречовини яка світиться жовто-гарячим кольором, встановлено суму 11 тис. грн.., з яких 35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913, ЕЕ9700301, ПВ2936405, ВГ7934706, ХЄ7967251, АА9267471, АЕ1719160, ЄИ1868812, ЕЕ5565022, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, КЙ5820260, КЕ8105375, ПА5476753, УЗ0752651, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, ЕЄ2780543, ПД15875941, ЕГ8245742, КА5600350, МБ5955878, ЕЗ4020022, ВФ2995866, ПВ7247485, та 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер МБ4823146, ЛИ4089287, ЛД1081098, ФЗ2291323, БР5441295, ЗЗ8622066, ВЖ3855447, ЗД6369491, дані грошові кошти упаковані в конверт який пронумеровано під №3.
		Також, ОСОБА_7 вийняв із своєї шкіряної сумки чорного кольору, яка знаходилась на підлокітнику між передніми сидіннями автомобіля посвідчення водія видане на його прізвище серія НОМЕР_8 від 27.01.2012.
		Крім цього, на прохання слідчого пред`явити інші грошові кошти які він має з собою ОСОБА_7 вийняв із вказаної сумки пачку грошових купюр, перерахунком яких встановлено 4800 грн. (48 купюр номіналом по 100 грн.) та 5000 грн. (25 купюр номіналом по 200 грн.), які упаковані в окремий паперовий конверт який пронумеровано під №4.
		Зі слів ОСОБА_7 дані грошові кошти в сумі 9800 грн. це їхні спільні кошти із дружиною ОСОБА_26 , остання також підтвердила що дані гроші належать їй та ОСОБА_7 .
		Далі на питання слідчого чи передавав він ОСОБА_9 які-небудь речі чи документи ОСОБА_7 відповів, що так під час зустрічі він передав ОСОБА_9 його посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу здається ОСОБА_28 .
		Згідно протоколу, вході огляду місця події було вилучено автомобіль марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , належний ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка доставила його за адресою: АДРЕСА_4 .
		У судовому засіданні досліджено флеш носій з відео файлом на якому наявне відеофіксування проведення огляду місця події в с. Холмок 09.08.2017.
		Постанова прокурора ОСОБА_29 про проведення освідування особи від 09.08.2017 року. 
		Про проведення освідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення. 
		Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , серії НОМЕР_9 від 23.02.2016, що належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія).
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017, згідно якої клопотання задоволено частково, накладено арешт на фільтрувальні аркуші паперу з правої та лівої долонь рук, які упаковані в конверти №1 та №2, предмет неправомірної вигоди 11 тис. грн.., з яких 35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913, ЕЕ9700301, ПВ2936405, ВГ7934706, ХЄ7967251, АА9267471, АЕ1719160, ЄИ1868812, ЕЕ5565022, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, КЙ5820260, КЕ8105375, ПА5476753, УЗ0752651, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, ЕЄ2780543, ПД15875941, ЕГ8245742, КА5600350, МБ5955878, ЕЗ4020022, ВФ2995866, ПВ7247485, та 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер МБ4823146, ЛИ4089287, ЛД1081098, ФЗ2291323, БР5441295, ЗЗ8622066, ВЖ3855447, ЗД6369491, дані грошові кошти упаковані в конверт який пронумеровано під №3 та автомобіль марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_5 , шляхом заборони його відчуження.
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2017 про задоволення клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешк. АДРЕСА_5 .
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10 серпня 2017 року. Про затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. 
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2017 про накладення арешту на майно вилучене під час затримання ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки Айфон 6С із сім карткою НОМЕР_6 .
		Наказ ГУНП в Закарпатській області від 07.07.2017 №139 о/с, по особовому складу. 
		Про надання чергової відпустки майорові поліції ОСОБА_7 ( НОМЕР_10 ), інспектору з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, терміном 43 календарні дні (з урахуванням 1 святкового дня), з 24 липня по 04 вересня 2017 року, з виїздом до Угорської Республіки.
		Функціональні обов`язки від 16.01.2017 року інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 .
		Службова характеристика на майора поліції ОСОБА_7 , довідка про роботу в минулому та проходження служби, послужний список ІН-0116435. 
		Наказ ГУНП в Закарпатській області від 09.12.2016 №219 о/с (витяг) по особовому складу про призначення майора поліції ОСОБА_7 інспектором з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017 про обрання відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, з визначенням розміру застави 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 240 000 (двісті сорок тисяч грн. 00 коп.) грн.
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017 про відсторонення ОСОБА_7 , від посади інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на два місяці до 09.10.2017 року.
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017 про надання дозволу на проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 .
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017 про надання дозволу на проведення обшуку в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП, яке розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Кошового, 2 зокрема у службовому кабінеті який використовує ОСОБА_4 .
		Протокол обшуку від 14.08.2017 року, згідно якого обшук, який був проведений в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП, яке розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Кошового,2, виявлено, що командиром взводу №1 роти №4 УПП ОСОБА_4 , інспектором роти №4 ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , 09.08.2017 адмінматеріали не складалися і відповідно в приміщенні УПП відсутні. Згідно роздаточної відомості нагрудні відеореєстратори 08.08.2017 видані ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , а ОСОБА_4 та ОСОБА_31 , відеореєстратори не отримували. У ході огляду встановлено, що інформація на відеореєстраторі ОСОБА_33 відсутня, а інформація (відеозапис) з відеореєстратора ОСОБА_34 через бокс-термінал скопійовано на диск DVD-R, 4.7 хв. При цьому у ході проведення обшуку виявлений DVD-R, який вилучено.
		Копія книги нарядів 4-ї роти батальйону УПП у м. Ужгороді та Мукачеві ДПП. Згідно якої 08.08.2017 в наряд заступили ОСОБА_27 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 .
		Журнали обліку матеріалів фіксації порушень правил Правил дорожнього руху №132 Роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві за 8.08.2017 (нічна зміна) та №137 Роти №8 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві за 8.08.2017 (нічна зміна) (копія).
		У яких відомості щодо порушення ПДР ОСОБА_9 відсутні.
		Роздаточна відомість відео реєстраторів виданих під звіт від 08.08.2017 (ніч) Рота №4 (взвод 2) (копія). У якій містяться відомості про отримання відеореєстратору із серійним номером 0258 - ОСОБА_38 та із серійним номером 0263 ОСОБА_35 .
		Розстановка сил та засобів затверджена т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в м.Ужгороді та Мукачеві ДПП ОСОБА_39 від 08.08.2017 від 07.00 год. до 19.00 год. рота №4, згідно якої вказується про те, що ОСОБА_4 ст.н. та ОСОБА_30 - в піший екіпаж 0012 (ст. Ужгород), а ОСОБА_31 ст.н. та ОСОБА_32 - в піший наряд Ек. 0104 (д.н.з НОМЕР_18)
		Копія журналу виїздів-заїздів службових автомобілів. Згідно якого 08.08.17 зафіксовано виїзд службового автомобілю TOYOTA державний № НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_40 .
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2017 (копія).
		Про надання дозволу на проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_6 . 
		Протокол обшуку від 14.08.2017 по місцю проживання ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_6 , було виявлено на вилучено коробку від мобільного телефону модель SM JS10HZKBSEK - 1 шт.
		Витяги із наказу НПУ ДПП від 14.02.2017 №54 о/с по особовому складу про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_42 , ( НОМЕР_12 ) інспектором взводу №1 роти №4 батальйону з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві; 
		лейтенанта поліції ОСОБА_43 (0005471) інспектором взводу №2 роти №4 батальйону з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора роти №5 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві; 
		капітана поліції ОСОБА_4 (0005425) інспектором взводу №1 роти №4 батальйону з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві; 
		молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_44 (0005360) інспектором взводу №1 роти №4 батальйону з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві; 
		Довідка про роботу в минулому та проходження служби ОСОБА_4 та службова характеристика.
		Журнал видачі зброї за серпень 2017 року, згідно якого ОСОБА_4 , ОСОБА_30 08.08.2017 року отримували таку для патрулювання. 
		Рапорт начальника СЗТ УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_45 про те, що у зв`язку з першочерговою необхідністю комплектування автомобільних патрулів службовими планшетами, забезпечення піших патрулів, а саме в період 08-09.08.2017 року у складі працівників 4 роти батальйону УПП ОСОБА_4 та ОСОБА_46 не здійснювалось. 
		Протокол огляду від 14.08.2017 року в службовому кабінеті слідчого ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , проведеного у службовому кабінеті старшого слідчого прокуратури Закарпатської області ОСОБА_47 , за адресою: м Ужгород, вул. Кацюбинського,2 а. В ході огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Айфон 5, ІМЕІ НОМЕР_13 із сім карткою НОМЕР_14 . 
		Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2017 про накладення арешту на майно тимчасово вилучене в ОСОБА_4 під час огляду в кабінеті прокуратури Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського 2 а, а саме мобільний телефон марки Айфон 5, ІМЕІ НОМЕР_13 із сім-карткою НОМЕР_14 . 
		Протокол огляду від 14.07.2017 яким проведено огляд посвідчення водія на прізвище ОСОБА_9 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ОСОБА_9 , яке йому повернув ОСОБА_7 10.08.2017.
		Оглядом посвідчення водія встановлено, що воно оформлене на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчення видане 09.12.2014 року, написи виконані як на українській так і на іноземній мові, серія посвідчення НОМЕР_2 .
		Оглядом свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що воно видане на автомобіль марки Mercedes-Benz SPRINT 313, загальний легковий, номер кузова НОМЕР_15 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль оформлений на ОСОБА_48 , мешканку АДРЕСА_7 , серія свідоцтва НОМЕР_3 .
		В ході огляду із свідоцтва та посвідчення водія виготовлено ксерокопії, які додано до протоколу.
		Постанова про визнання речовими доказами від 14.08.2017 року
		Про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні 42017070000000289 від 09.08.2017 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке 09.12.2014 року оформлене на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та серія свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Mercedes-Benz SPRINT 313, номер кузова НОМЕР_15 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , видане на ОСОБА_48 , мешканку АДРЕСА_7 .
		Висновок №4321 криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінального провадження 42017070000000289
		На поверхні дисків обеззоленого фільтра, за допомогою яких проводили змиви правої та лівої рук гр. ОСОБА_7 , є нашарування спеціальної хімічної речовини. 
		На поверхні 35-и банкнот номіналом по 200 грн. із серіями та номерами: СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913, ЕЕ9700301, ПВ2936405, ВГ7934706, ХЄ7967251, АА9267471, АЕ1719160, ЄИ1868812, ЕЕ5565022, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, КЙ5820260, КЕ8105375, ПА5476753, УЗ0752651, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, ЕЄ2780543, ПД15875941, ЕГ8245742, КА5600350, МБ5955878, ЕЗ4020022, ВФ2995866, ПВ7247485, та 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер МБ4823146, ЛИ4089287, ЛД1081098, ФЗ2291323, БР5441295, ЗЗ8622066, ВЖ3855447, ЗД6369491, які вилучені 09.08.2017 в ході огляду місця події, є нашарування спеціальної хімічної речовини.
		Спеціальна хімічна речовина, нашарована на поверхні дисків обеззоленого фільтру за допомогою яких проводили змиви з правої та лівої рук гр. ОСОБА_7 та на поверхні 35-и банкнот номіналом по 200 гривень із серіями та номерами: СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913, ЕЕ9700301, ПВ2936405, ВГ7934706, ХЄ7967251, АА9267471, АЕ1719160, ЄИ1868812, ЕЕ5565022, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, КЙ5820260, КЕ8105375, ПА5476753, УЗ0752651, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, ЕЄ2780543, ПД1587591, ЕГ8245742, КА5600350, МБ5955878, ЕЗ4020022, ВФ2995866, ПВ7247485, та 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер МБ4823146, ЛИ4089287, ЛД1081098, ФЗ2291323, БР5441295, ЗЗ8622066, ВЖ3855447, ЗД6369491, має спільну родову належність із наданим зразком спеціальної хімічної речовини "Світлячок", за ознаками вказаними в дослідницькій частині висновку.
		Клопотання про скасування грифу секретності від 22.08.2017 року №32-2063-17 вих. 17 та від 22.08.2017 року №32-2063-17 вих. 17 заступника прокуратури області ОСОБА_49 .
		Постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій від 22.08.2017 року прокурора ОСОБА_29 в межах кримінального провадження 42017070000000289.
		Постанова прокурора - начальника відділу прокуратури області юриста 2 класу ОСОБА_50 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді (розсекречено на підставі акту на протоколу №46 від 29.08.17) від 09.08.2017.
		Постановлено: розпочати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді інспектора з організації дорожнього руху Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області.
		Доручення старшого слідчого прокуратури Закарпатської області ОСОБА_51 на проведення НСРД у порядку ст. 246 КПК України в межах кримінального провадження 42017070000000289 заступнику начальника Управління - начальнику ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області полковнику ОСОБА_52 . 
		Постанова прокурора - начальника відділу прокуратури області юриста 2 класу ОСОБА_50 від 09.08.2017 про проведення контролю за вчиненням злочину (розсекречено на підставі акту на протоколу №46 від 29.08.17.
		Постановлено: з метою отримання доказів протиправної діяльності особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді інспектора з організації дорожнього руху Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, здійснити у кримінальному провадженні негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину.
		Проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину доручити працівникам ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області.
		Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, направленої на документування протиправної діяльності ОСОБА_7 використати заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти.
		Доручити працівникам ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області провести ідентифікацію (помічення) грошових коштів, за результатами якої скласти відповідний протокол.
		До проведення у вказаному кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій залучити заявника ОСОБА_9 .
		Ухвала слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області від 10.08.2017 (розсекречено на підставі акту апел. суду в з/о №42 від 22.09.17) про надання дозволу на проведення 09.08.2017 року аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
		Протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи від 10.08.2017 з ДВД диском відеозапису розмови, досліджені в судовому засіданні, згідно якого наявна стенограма розмови 09.08.2017 року між ОСОБА_7 (далі М) та ОСОБА_9 (далі М1), останні спілкуються стосовно того з ким говорив по телефону ОСОБА_9 , в подальшому М перепитує в М1 «скільки там, одинадцять?».М1 запевняє, що так. В подальшому спілкуються стосовно того де та з ким М1 вчора був. М1 передає кошти ОСОБА_53 , на що ОСОБА_7 каже «Добрі, якщо щось то дзвони, но..». Потім ОСОБА_9 запитує « ОСОБА_54 , що там протокол, нічого не оформили?» На що ОСОБА_7 говорить «Да, всьо нормально, добре що вказав що запитали тебе, що знаєш мене, та так.. Ще дзвонили.. бо з ними тяжко, бо то не мої хлопці та за то..». Потім особи спілкуються стосовно мийки. Вказані обставини зафіксовані на ДВД диску, доданому до такого протоколу та дослідженому в судовому засіданні. 
		Висновок про результати службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження відносно інспектора з дорожнього нагляду СП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 15.09.2017 
		Згідно якого відомості, за порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статей 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», що призвело до скоєння вчинку ОСОБА_7 який компрометує його, як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому, що проявилося в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 11000 гривень від гр. ОСОБА_9 за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , відповідно до п. 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнити зі служби в Національній поліції України.
		Витяг від 06.09.2017 з кримінального провадження №42017070000000317 відомості винесено 06.09.2017, правова кваліфікація КК України ст. 357 ч. 3, згідно фабули, 09.08.2017 приблизно о 05.00 год. працівники патрульної поліції знаходячись по вул. Анкудінова в м. Ужгороді, зловживаючи службовим становищем, погрожуючи ОСОБА_9 складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, заволоділи його посвідченням водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 року та свідоцтвом про реєстрацію автомобіль марки «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 .
		Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06 вересня 2017 року 
		Згідно якої матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень за №42017070000000289 від 09.08.2017 за ч. 3 ст. 368 КК України та №42017070000000317 від 06.09.2017 за ч. 3 ст. 357 КК України об`єднано в одне провадження та об`єднаним матеріалам вказаних кримінальних проваджень присвоїти відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017071160000289 від 09.08.2017.
		Постанова про зупинення досудового розслідування від 09 вересня 2017 року, у зв`язку із хворобою підозрюваного ОСОБА_7 .
		Висновок від 19.10.2017 службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни в зв`язку з повідомленням 06.09.2017 прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області ОСОБА_55 про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 357 КК України командиру взводу № і роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_4 .
		Згідно висновку в ході службового розслідування встановлено, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до підсистеми «Треки» БД «Цунамі» станом на 09.08.2017 у період з 03.59 год. по 04.10 год. по маршруту з вулиці Анкудінова, далі через вулицю Будителів, Тлехаса, по вулиці Гагаріна, на вулицю Паризької Комуни (місце знаходження Закарпатського наркологічного диспансеру), далі не зупиняючись знову на вул. Гагаріна, через АЗС « ОККО» і знову на вулицю Анкудінова рухався екіпаж Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві «Тиса-0104» на службовому ТЗ «Тойота Пріус» н.з. 3234 (на синьому фоні). Згідно «Розстановки сил та засобів роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП 08.08.2017 до 09.08.2017» в складі екіпажу «Тиса- 0104» несли службу інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_31 та інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_56 . Також у ході проведення службового розслідування встановлено, що 09.08.2017 о 03 год. 40 хв. інспектором взводу. № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_57 на вул. Анкудінова, 10 у м. Ужгороді було винесено постанову у- справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП серії АР №468032 на гр. ОСОБА_58 . Спілкування екіпажу Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві «Тиса-0104» в складі інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_59 та інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_34 з водієм було зафіксоване лейтенантом поліції ОСОБА_57 на нагрудний відео - реєстратор, що був встановлений на його форменному одязі, № камери DSJX 300258_000258, період часу з 03 год. 16 хв. по 03 год. 20 хв., 09.08.2017. На зазначеному відеозаписі також зафіксовано і спілкування капітана поліції ОСОБА_4 з гр. ОСОБА_58 . Зазначена інформація, під час проведення обшуку 11.08.2017 в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП на виконання Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайсуду ОСОБА_60 від 11,08.2017 (справа № 308/7722/17) була надана працівникам правоохоронних органів, за участі яких відбувався обшук.
		Також під час проведення службового розслідування встановлено, що в стосовно реагування на подію за участі гр.. ОСОБА_9 , що мала місце 09.08.2017 у м. Ужгороді близько 05:00 год. командиром взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції  ОСОБА_4  не було здійснено відео-фіксацію, через відсутність відео-реєстраторів, що розподілялись між патрульними, спричинену меншою кількістю технічних приладів, ніж кількість поліцейських, які заступили на чергування, інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_61 на камеру № 0263 не було здійснено відео-фіксацію, через не увімкнення режиму відеозапису стосовно вище вказаної ситуації.
		За результатами проведеного службового розслідування, за недобросовісне виконання службових обов`язків, вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 6.. 8, 9 ч. 1, ч. 2 ст. 7, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-1V, п.п. 1, 2, З ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України», ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» та, згідно повідомлення про підозру від 06.09.2017 командиру взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітану поліції ОСОБА_4 , виразилося у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 357 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого КК України, тобто у викраденні, привласненні, вимаганні документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодженням, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння будь-яким способом Іншим важливим особистим документом, що проявилося у заволодінні капітаном поліції ОСОБА_4 09.08.2017 посвідченням водія гр. ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Mersedes» д.н.з. НОМЕР_16 серії НОМЕР_3 , та подальшому висуненні вимоги до гр. ОСОБА_9 сплатити йому (капітану поліції ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду в розмірі 11 тис. грн. за не складання на гр. ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та в наданій обіцянці, що після сплати грошових коштів, вказані документи (посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) будуть повернуті гр. ОСОБА_9 ; проявленій нещирості під час надання пояснень з, приводу причин повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень з явною метою приховати реальну інформацію про події, які відбувалися 09.08,2017 за його участі та участі гр. ОСОБА_9 ; систематичні порушення службової дисципліни, систематичні порушення нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» командира взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітана поліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ, інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_42 попереджено про неповну посадову відповідність.
		Наказ НПУ ДПП(витяг) 07.11.2017 №474 о/с по особовому складу про звільнення капітана поліції ОСОБА_4 ( НОМЕР_17 ), командира взводу №1 роти №4 батальйону, 07 листопада 2017 року.
		Наказ від 24.10.2017 №1580 про притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно якого за недобросовісне виконання службових обов`язків, вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 6.. 8, 9 ч. 1, ч. 2 ст. 7, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України,, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-1V, п.п. 1, 2, З ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України», ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» та, згідно повідомлення про підозру від 06.09.2017 командиру взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітану поліції ОСОБА_4 , виразилося у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 357 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого КК України, тобто у викраденні, привласненні, вимаганні документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодженням, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння будь-яким способом Іншим важливим особистим документом, що проявилося у заволодінні капітаном поліції ОСОБА_4 09.08.2017 посвідченням водія гр. ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Mersedes» д.н.з. НОМЕР_16 серії НОМЕР_3 , та подальшому висуненні вимоги до гр. ОСОБА_9 сплатити йому (капітану поліції ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду в розмірі 11 тис. грн. за не складання на гр. ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та в наданій обіцянці, що після сплати грошових коштів, вказані документи (посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) будуть повернуті гр. ОСОБА_9 ; проявленій нещирості під час надання пояснень з, приводу причин повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень з явною метою приховати реальну інформацію про події, які відбувалися 09.08.2017 за його участі та участі гр. ОСОБА_9 ; систематичні порушення службової дисципліни, систематичні порушення нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» командира взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітана поліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ, інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_42 попереджено про неповну посадову відповідність.
		Постанова про поновлення досудового розслідування від 08.02.2018 року.
		Відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 09.08.2017 на підставі ст. 282 КПК України.
		Постанова про продовження строку досудового розслідування від 23.02.2018
		Продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 09.08.2017 за підозрою ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 за ч.3 ст. 357 та ч.3 ст. 368 КК України, до трьох місяців тобто до 28.03.2018.
		Ухвала слідчого судді від 01 березня 2018 року про обрання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 357 та ч.3 ст. 368 КК України запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
		Наказ (витяг) ГУНП в Закарпатській області від 27.09.2017 №195 о/с про звільнення зі служби в поліції за п.6 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_7 (0116435), інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 27 вересня 2017 року.
		Протокол огляду від 26.03.2018, згідно якого старшим слідчим слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_24 , проведено огляд комп`ютерного диска DVD-R, який був вилучений під час обшуку 14.08.2017 в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, за адресою: м. Ужгород, вул. О.Кошового,2.
		З відеозапису встановлено, що при перегляді відеофайла 20170809072919000471 09.08.2017 7:30 відеофайл 343654 Кб за допомогою програмного забезпечення Windows Media встановлено відеозапис тривалістю 4 хв.38 сек. проведений 09.08.2017 о 03.16 год.
		На відеозаписі видно як працівник поліції ОСОБА_31 спільно із ОСОБА_57 , який фіксує процес за допомогою відеореєстратора, перевіряють у водія автомобіля (анкетні дані не встановлені), який ними зупинений, документи на право керування транспортним засобом, в цей час водій з кимось розмовляє по мобільному телефону та повідомляє співрозмовнику, що він знаходиться на вулиці Анкудінова. В процесі розмови водій передає працівнику патрульної поліції- ОСОБА_31 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та паспорт, та повідомляє, що посвідчення водія в нього вилучені і справу розглядається в суді.
		В ході розмови на питання працівника патрульної поліції ОСОБА_31 , як він повинен з ним зробити, водій відповів «понять і простіть». В цей час до вказаних осіб приєднується третя особа, як встановлено це ОСОБА_4 , який задає питання «чи має водій посвідчення водія», на що працівник патрульної поліції ОСОБА_31 відповідає, що «посвідчення водія не має», на це ОСОБА_4 говорить «тоді по повній програмі», при цьому, роз`яснює які порушення допустив водій. Далі ОСОБА_4 нахиляється до водія та повідомляє йому, що скільки «він, тобто водій, буде їздити стільки буде платити штраф». Далі видно як ОСОБА_32 прямує до службового автомобіля «Тойота пріус» сідає на переднє сидіння пасажира, виймає з бардачка якісь папери, після чого запис припиняється.
		Таким чином згідно протоколу огляду, встановлено, що ОСОБА_4 09.08.2017 о 03.16 год. знаходився по вул. Анкудінова в м. Ужгород, спільно із своїми колегами ОСОБА_31 та ОСОБА_57 , що підтверджує показання ОСОБА_9 в тій частині, що в період часу із 03 по 05 годину 09.08.2017 по вул. Анкудінова в м. Ужгород, він був зупинений працівниками патрульної поліції, один з яких відібрав від нього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію автомобіля.
		У судовому засіданні досліджено диск DVD-R, який був вилучений під час обшуку 14.08.2017 в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, за адресою: м. Ужгород, вул. О.Кошового,2 з відео файлом на якому наявне відеофіксування події 09.08.2017.
		Постанова про визнання речовими доказом від 26.03.2018 
		Визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 09.08.2017 диск DVD-R та відеозапис на ньому - відео файл 20170809072919000471 09.08.2017 7:30 відеофайл 343654 Кб який виконано на відео реєстратор працівника патрульної поліції ОСОБА_34 від 09.08.2017.
		Протокол огляду від 26.03.2023
		Згідно якого, старший слідчий слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радник юстиції ОСОБА_24 , провів огляд флешки яка була надана ТОВ «Вест-Чікен» згідно листа від 16.08.2017 №1618, на якій містяться відеозаписи від 09.08.2017 проведені на терасі кафе «Чікен-Хат» ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово-розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м. Ужгород, Закарпатської області.
		Переглядом 8 відеофайлів встановлено, що п`ятий за рахунком з верху відеофайл, який має індивідуальні ознаки IPCamera4_OZH2_OZH2_20170809083804_20170809095959_713127.mp4, який переглянуто за допомогою програмного забезпечення Windows Media, містить відеозапис тераси ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», який розташований в торгово-розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м.Ужгород, Закарпатської області.
		На відеозаписі видно, що за крайнім столиком тераси, який розташований в лівому куті будівлі ресторану, сидять три особи, візуально можна впізнати особу ОСОБА_7 , який одягнений у червону футболку, навпроти нього сидить ОСОБА_4 , який одягнутий в чорну футболку, з ними за столиком сидить третя особа, яка також одягнута в чорну футболку, яку візуально не можливо впізнати, ймовірно це ОСОБА_61 .
		Згідно даних на відеозаписі зустріч відбувається 09.08.2017 о 08.38 год.
		Переглядом 8 малюнків (фотографій) встановлено, що п`ята за рахунком зверху малюнок (фотографія) яка має індивідуальні ознаки IPCamera4_OZH2_OZH2_20170809083804_20170809095959_713127.mp4, містить фотографію тераси ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», який розташований в торгово-розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м.Ужгород, Закарпатської області.
		На малюнку (фотографії) видно, що за крайнім столиком тераси, який розташований в лівому куті будівлі ресторану, сидять три особи, візуально можна впізнати особу ОСОБА_7 , який одягнений у червону футболку, навпроти нього сидить ОСОБА_4 , який одягнутий в чорну футболку, з ними за столиком сидить третя особа, яка також одягнута в чорну футболку, яку візуально не можливо впізнати, ймовірно це ОСОБА_61 .
		Таким чином як зазначено в протоколі огляду, встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та третя особа, 09.08.2017 о 08.38 год. знаходились за столиком тераси ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», який розташований в торгово- розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м.Ужгород, Закарпатської області.
		У судовому засіданні досліджено флеш носій наданий ТОВ «Вест-Чікен», на якій містяться відеозаписи від 09.08.2017 проведені на терасі кафе «Чікен-Хат» ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово-розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м. Ужгород, Закарпатської області.
		Постанова про визнання речовим доказом від 26.03.2018
		Визнано у кримінальному провадженні №42017070000000289 від 9.08.2017 в якості речових доказів флешку надану ТОВ «Вест-Чікен», відеозапис на ній - який має індивідуальні ознаки і PCamera4_OZH2_OZH2_20170809083 804_ 20170809095959_713127.тр4, та малюнок (фотографію) на ній - яка має індивідуальні ознаки IPCamera4_OZH2_OZH2_20170809083804_20170809095959_713127.mp4.
		В судовому засіданні досліджено речові докази, зокрема мобільний телефон Айфон 6С.
		Стороною захисту надано на обґрунтування своїх позицій копію постанови Львівського апеляційного адміністративного від 30 травня 2018 в адміністративній справі № 807/1548/17. Згідно якої апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року в адміністративній справі № 807/1548/17 за позовом ОСОБА_4 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1459 від 25 вересня 2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», і прийняти в цій частині нову постанову.
		Відмовлено в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу №1459 від 25 вересня 2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення на капітана поліції ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність.
		У решті частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року - залишено без змін.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_62 , інспектор поліції, повідомив, що в той період перебував на зміні. В той день нікого із обвинувачених не бачив. Знає обох обвинувачених. Про обставини справи дізнався від колег. Особисто йому не відомо нічого про ОСОБА_4 .. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_63 ,працівник УСБ України пояснив, що йому відомий ОСОБА_64 .. Пояснив, що відбувалось затримання ОСОБА_7 .. Біля «Круїза» фіксувалося вилучення коштів, проводився огляд місця події. Він приїхав на місце коли особи вже перебували там. Зазначив, що на місці події був присутній прокурор ОСОБА_51 , його співробітник ОСОБА_65 , начальник сектору ще був, та була присутня дружина ОСОБА_7 .. Поруч був автомобіль ОСОБА_66 . Свідок зазначив, що факт вилучення коштів не пам`ятає, ОСОБА_19 поводив себе покійно. Вже пізніше, він відвіз в ІТТ ОСОБА_7.. Зазначив що можливо ОСОБА_67 матеріали справи вів. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_68 повідомив що у 2017 році документувалась протиправна діяльність ОСОБА_69 та ОСОБА_7 .. Свідок зазначив, що брав участь у огляді місця події, слідчій дії в с. Сюрте, як спеціаліст. Зазначив, що оглядали ОСОБА_66 ( ОСОБА_7 ). Був присутній при цьому прокурор, мінімум двоє співробітників СБУ ( ОСОБА_70 може був), знімали відео, здається грошові кошти вилучились, було це тільки в машині. В салоні автомобіля вилучили кошти, але де саме свідок не пам`ятає. Він підписував протокол. Свідок зазначив, що заявник йому не відомий. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_71 повідомила, що нічого не знає про обставини справи. Знає тільки ОСОБА_15 , який був її командиром.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_72 , повідомила, що їй нічого не відомо, чула що колись була подія з ОСОБА_17 , який був її командиром.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_73 , показав, що нічого йому не відомо про обставини справи. Працював в патрульній поліції (старший інспектор відділу моніторингу аналітичного забезпечення). Свідок не може пригадати чи був на зміні в той день. Але не був присутній при дачі хабаря. Не відомо йому про те, чи просив гроші ОСОБА_74 взагалі.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_75 , повідомив, що не пам`ятає нічого про обставини справи, знає ОСОБА_15 , колись працював в поліції у 2018. В одному екіпажі з ОСОБА_17 не був. Чув про подію на нараді. ОСОБА_7 взагалі не знає.
		Під час судового провадження стороною обвинувачення не було забезпечено явку в судове засідання свідків  ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_41 , ОСОБА_23 , ОСОБА_79 .
		Суд за клопотанням сторін кримінального провадження неодноразово відкладав судові засідання для виклику вказаних свідків з направленням на їх адресу судових повісток, роз`яснюючи прокурору про те, що забезпечення явки вказаних свідків у судове засідання покладено на сторону обвинувачення. Однак, у судові засідання свідки не з`являлися. Задовольняв суд і клопотання про здійснення примусового приводу вказаних свідків, доручивши виконання приводу співробітникам поліції. При постановленні ухвали при примусовий привід свідків суд покладав контроль за виконанням цієї ухвали на прокурора, який підтримує обвинувачення у кримінальному провадженні. 
		Відносно свідка ОСОБА_80 надійшла відповідь про неможливість виконання приводу, оскільки будинку за вказаною адресою не існує, а сусідам такий невідомий. Свідок ОСОБА_30 декілька років не проживає за адресою вказаною в обвинувальному акті. Місце перебування свідка ОСОБА_81 не відоме. Згідно відповіді заступника начальника Управління СБ України в Закарпатській області надійшов лист від 17.08.2022 року про те, що не мають змогу прибути у судові засідання співробітники СБУ ОСОБА_23 та ОСОБА_82 , оскільки проходять службу в інших Управліннях. 
		Жодної відповіді про причини невиконання приводу свідка ОСОБА_31 до суду не надходило, прокурором в судових засіданнях також не надано.
		Отже, суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення свідків та забезпечення їх явки до суду, однак через їх неодноразові неявки, був позбавлений можливості провести їх допит та визнав явку вказаних свідків неможливою.
		При цьому суд не має вживати активних дій для забезпечення явки свідків обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності та неупередженості суду, відображеної, зокрема, у ч. 6 ст. 22 КПК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 11.08.2020 у справі № 288/113/15-к.
		Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Щодо пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Так, жоден з свідків обвинувачення допитаних в судовому засіданні не показали про будь-які обставини, які б свідчили на користь обвинувачення.
		Свідки ОСОБА_62 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_75 , надали загальні покази щодо обов`язків інспектора, їх професійних стосунків і жодних пояснень стосовно подій серпня 2017 року. 
		Таким чином, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували твердження обвинуваченого про його невинуватість в інкримінованому йому злочині.
		Також, жоден з свідків не підтвердив викрадення, привласнення, вимагання ОСОБА_4 особистих документів ОСОБА_9 , або печаток, штампів, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, які йому інкримінуються органом досудового розслідування.
		Що стосується письмових доказів, наведених вище і досліджених під час судового розгляду, суд, проаналізувавши зміст вказаних документів, дійшов висновку, що усі ці докази не містять у собі достатніх відомостей щодо наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і в своїй сукупності також не дають достатньої підстави бути прийнятими судом як докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Також, суду не було надано жодного письмового доказу на підтвердження заволодіння капітаном поліції ОСОБА_4 09.08.2017 посвідченням водія гр. ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «Mersedes» д.н.з. НОМЕР_16 серії НОМЕР_3 , або в подальшому висуненні вимоги до гр. ОСОБА_9 сплатити йому (капітану поліції ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду в розмірі 11 тис. грн. за не складання на гр. ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
		Також, під час судового розгляду не було доведено стороною обвинувачення та обставина, що ОСОБА_4 09.08.2017 в період часу із 03.30 год. по 05.00 год., знаходячись в м. Ужгороді по вул. Анкудінова, безпідставно, не склавши будь-якого підтверджуючого документу про вилучення від ОСОБА_9 його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 забрав їх від нього, та після цього, 09.08.2017 о 08.38 год. ОСОБА_4 знаходячись на терасі ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово - розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького, 19а, в м. Ужгород, Закарпатської області, під час зустрічі з ОСОБА_7 , про яку вони заздалегідь домовились між собою, передав останньому вищевказані особисті документи ОСОБА_9 , оскільки ані показами свідків, ані письмовими доказами цей факт не був підтверджений. 
		Дослідивши в судовому засіданні відеозаписи від 09.08.2017, як зазначено проведений на терасі кафе «Чікен-Хат» ресторану швидкого харчування « Чікен Хат », розташованого в торгово-розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького,19а, в м. Ужгород, Закарпатської області встановлено, що на ньому зафіксовано дії трьох осіб, ймовірно, чоловічої статі, обличчя яких не ідентифіковані. Обвинувачені заперечували те, що на цьому відеозаписі є їх зображення.
		Встановити будь-які ідентифікуючі риси осіб, які були на відео неможливо, а відповідної експертизи в рамках досудового розслідування не призначено і не проведено, в межах судового розгляду сторонами не заявлено клопотань про проведення портретної експертизи для достовірного встановлення того факту, чи є особи на відеозаписі обвинувачені, однак учасники провадження в межах змагальності сторін своїми правами скористалися на власний розсуд і не виявили бажання заявляти відповідне клопотання. Крім цього жодних дій які вказували на передачу якихось документів від одної до іншої особи на такому відеозаписі не відображено. 
		Таким чином, досліджений судом відеозапис в сукупності з протоколами огляду та перегляду відеозапису, доводять лише ймовірність того, що 09.08.2017 о 08.38 год. ОСОБА_4 знаходячись на терасі ресторану швидкого харчування «Чікен Хат», розташованого в торгово - розважальному центрі «Токіо» по вул. Легоцького, 19а, в м. Ужгород, Закарпатської області, під час зустрічі з ОСОБА_7 , про яку вони заздалегідь домовились між собою, передав останньому вищевказані особисті документи ОСОБА_9 (посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 ) та повідомив йому про обставини при яких він ними заволодів від ОСОБА_9 зокрема те, що останній керував вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і не доводять зазначену обставину поза розумним сумнівом.
		Крім того, згідно роздаточної відомості відео-реєстраторів виданих під звіт від 08.08.2017 (ніч) Рота №4 (взвод 2), містяться відомості про отримання відеореєстратору із серійним номером 0258 - ОСОБА_38 та із серійним номером 0263 ОСОБА_35 . Як вбачається з досліджених доказів інформація на відеореєстраторі ОСОБА_33 відсутня, а інформація (відеозапис) з відеореєстратора ОСОБА_34 через бокс-термінал скопійовано на диск DVD-R
		Досліджений в судовому засіданні відеозаписи комп`ютерного диска DVD-R, який був вилучений під час обшуку 14.08.2017 в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, за адресою: м. Ужгород, вул. О.Кошового,2 працівник поліції ОСОБА_31 спільно із ОСОБА_57 , який фіксує процес за допомогою відеореєстратора, перевіряють у водія автомобіля Волксваген Пассат, який ними зупинений, документи на право керування транспортним засобом, в цей час водій з кимось розмовляє по мобільному телефону та повідомляє співрозмовнику, що він знаходиться на вулиці Анкудінова. Поряд з цим, вказана зафіксована подія не стосується потерпілого ОСОБА_9 . На якому відсутні відомості про ОСОБА_4 , тому суд розцінює такий доказ як неналежний. 
		При цьому згідно дослідженого документа про розстановку сил та засобів від 08.08.2017 від 07.00 год. до 19.00 год. рота №4 вказується що екіпаж ОСОБА_4 та ОСОБА_30 це піший екіпаж 0012 (ст. Ужгород). А згідно журналу виїздів-заїздів службових автомобілів, 08.08.17 зафіксовано виїзд службового автомобілю TOYOTA державний № НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_83 тобто в іншому екіпажі. 
		Окрім того, в ході судового розгляду були досліджені документи, на які прокурор послався як на докази у справі.
		Так, витяг від 09.08.2023 з кримінального провадження №42017070000000289 відомості винесено 09.08.2017 про те, що працівник правоохоронного органу вимагає неправомірну вигоду від гр. ОСОБА_20 , правова кваліфікація КК України ст. 14 ч.1, ст. 368 ч. 3, витяг від 11.08.2017 з кримінального провадження №42017070000000289 від 09.08.2023, відомості винесено 09.08.2017, правова кваліфікація КК України ст. 368 ч. 3, особа, яку повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06 вересня 2017 року, Постанова про зупинення досудового розслідування від 09 вересня 2017 року, у зв`язку із хворобою підозрюваного ОСОБА_7 , постанова про поновлення досудового розслідування від 08.02.2018 року, постанова про продовження строку досудового розслідування від 23.02.2018.
		Однак суд не знаходить підстав для визнання даних документів доказами з точки зору вимог ст. 84 КПК України, оскільки вони не містять відомостей щодо наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, а здебільшого є процесуальними документами та копіями документів, що не мають відношення до пред`явленого обвинувачення.
		У відповідності до положень ст.124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
		Як вказують положення ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи. 
		До закінчення судового слідства, клопотань від учасників процесу про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло. В судових дебатах прокурор просив визнати винним ОСОБА_4 в пред`явленому обвинуваченні, обвинувачений просив його виправдати.
		Отже, суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять вчинення обвинуваченим  ОСОБА_4 злочину за ч. 3 ст. 357 КК України, а саме те, що він нехтуючи вимогами закону, працюючи в територіальному органі поліції - Управлінні патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, у спеціальному званні капітан поліції, будучи згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу та службовою особою, 09.08.2017 період часу із 03.30 год. по 05.00 год. знаходячись в м. Ужгороді по вул. Анкудінова, зловживаючи службовим становищем, погрожуючи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який керував мікроавтобусом марки «Mercedes- Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, безпідставно, не склавши будь-якого підтверджуючого документу про вилучення від останнього його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 забрав їх від нього, тобто заволодів особистими документами ОСОБА_9 і обвинувачення побудоване виключно на припущеннях і не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
		Крім того, відповідно до зазначеного обвинувального акту вказані фактичні обставини кримінального правопорушення та у обвинувальному акті зазначена правова кваліфікація, що умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України, тобто викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом. 
		Разом з тим, вказуючи в обвинувальному акті про умисні дії ОСОБА_4 ,  стороною обвинувачення не враховано, що  ч. 1 ст. 357 КК України передбачено кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах та ч.3 ст. 357 КК України передбачено кримінальну відповідальність за  незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом. 
		За конструкцією та змістом склади цього злочину, в тому числі й кваліфіковані, є так званими складами з кількома альтернативними діяннями, що мають різний «предметний» зміст. Тобто диспозиція цієї норми закону про кримінальну відповідальність перелічує кілька альтернативних діянь, кожне з яких як самостійно, так і в їх сукупності, причому у будь-якій кількості й поєднанні, становлять єдиний (одиничний) злочин.
		Тобто, наявна неконкретність пред`явленого обвинувачення, оскільки зміст обвинувачення в ньому викладений суперечливо.
		При цьому суд приймає до уваги, що кримінальне провадження  перебувало на розгляді в суді досить тривалий час і прокурор мав можливість надати відповідні докази на підтвердження пред`явленого обвинувачення або ж відмовитись від нього, проте цього не зробив. Крім цього суд звертає увагу, що відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення , і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Право зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення покладено виключно на прокурора. При цьому під час судового розгляду справи прокурор своїм правом не скористався, тому суд розглянув дане кримінальне провадження за обвинуваченням, яке було висунуто ОСОБА_4 за обвинувальним актом.
		Крім того, органом досудового розслідування дії  ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.357 КК України як заволодіння офіційним документом, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, поряд з цим не пред`явлено обвинувачення в частині мотивів таких дій.
		Так зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння офіційним документом означає, що особа порушує свої повноваження, через що відбувається умисне протиправне використання можливостей службового становища. Обставини, які сприяють вчиненню кримінального правопорушення, створюють умови для його вчинення (перебування в певному місці в певний час, відсутність свідків тощо), не можна ототожнювати з умисним використанням службового становища як способом вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу, є обов`язковою складовою диспозиції ч.1 ст.357 КК України.
		Водночас стороною обвинувачення у ході судового розгляду не надано доказів того, що обвинувачений будь-яким чином користувався своїми правами і можливостями інспектора патрульної поліції, передбаченими відповідними Законом України «Про Національну поліцію», посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції, затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року за № 4/1, чи іншими нормативними актами, з метою заволодіння особистими документами потерпілого та заволодів такими документами.
		Суд бере до уваги положення ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», за яким у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Заволодіння обвинуваченим офіційним документом шляхом зловживання особою своїм службовим становищем ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення, на яку беззаперечно покладено обов`язок доказування винуватості, що унеможливлює ухвалення обвинувального вироку в цій частині та має своїм наслідком виправдання за ч.3 ст.357 КК України, як це передбачено п.1 ч.1 ст.373 КПК України.
		Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року , рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України») Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Отже, виходячи з конституційного принципу презумпції невинуватості, закріпленого також і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 17 КПК України, згідно яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд констатує, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та що вчинено кримінальне правопорушення, що згідно ст. 373 КПК України є підставою для виправдання останнього за пред`явленим йому обвинуваченням.
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази сторонами, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог процесуального закону, приходить до висновку про необхідність виправдання  ОСОБА_4 ,  на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України за ч.3 ст. 357 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується  ОСОБА_4 .
		Щодо пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України суд зазначає наступне.
		Як встановлено в судовому засіданні й вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 , на час інкримінованого йому діяння працював на посаді  інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції, у спеціальному званні майор поліції , що підтверджується дослідженими доказами. Водночас, суб`єкт злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, - загальний і ним може бути будь-яка особа.
		При оцінці доказів суд виходить із визначення предмета доказування у кримінальному провадженні - це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які необхідно встановити у кожному кримінальному провадженні і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.
		Зокрема, у відповідності до пунктів 1 і 2 ч.1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);  2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		У конкретному кримінальному провадженні безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України («Зловживання впливом»), є суспільні відносини, що забезпечують додержання встановленого порядку службової діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Предметом цього злочину є неправомірна вигода. З об`єктивної сторони зловживання впливом полягає у такому:
		- діях відносно особи, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за неправомірну вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме у: а) пропозиції неправомірної вигоди; б) обіцянці такої вигоди; в) надання останньої (частина перша);
		- діях особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави: а) прийнятті нею пропозиції неправомірної вигоди; б) прийнятті обіцянки такої вигоди; в) одержанні останньої для себе чи третьої особи; г) пропозиції здійснити вплив за надання зазначеної вигоди; ґ) обіцянці здійснити такий вплив (частина друга).
		Так, ст. 369-2 ч. 2 КК України (в редакції частини статті чинній станом на час інкримінуємої події) встановлено наступний склад злочину - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Невід`ємними елементами складу вказаного злочину, що підлягають доказуванню в ході судового розгляду з поміж іншого, є: неправомірність вигоди; вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України, у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		З диспозиції ст. 369-2 КК вбачається, що отримання неправомірної вигоди відбувається виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого може бути прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави.
		Згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_7 09.08.2017, в першій половині дня, точний час не встановлено, при зустрічі з ОСОБА_9 , про яку вони попередньо домовились між собою, вирішив використати ситуацію з вилученням у останнього особистих документів при вчиненні адміністративного правопорушення у корисливих цілях, з метою особистого протиправного збагачення.
		При цьому, в ході вказаної зустрічі, яка відбувалась по місцю роботи ОСОБА_7 на першому поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , останній пообіцяв ОСОБА_9 , що за неправомірну вигоду в розмірі 11 000 грн. він з використанням свого службового становища та зв`язків вплине на прийняття своїм колегою - працівником патрульної поліції, маючи на увазі ОСОБА_4 , прізвище та ім`я якого ОСОБА_9 не називав, який будучи працівником Національної поліції України уповноважений на виконання функцій держави, рішення про не складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення йому документів - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , на що ОСОБА_9 погодився.
		У подальшому, 09.08.2017 в період з 21.08 год. по 21.10 год. ОСОБА_7 , знаходячись в с. Холмок Ужгородського району, Закарпатської області, доводячи до кінця свій злочинний намір, який полягав у його особистому протиправному збагаченні, повернувши ОСОБА_9 його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , умисно одержав від останнього обумовлену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 11 000 грн., які попередньо були вручені ОСОБА_9 працівниками УСБУ в Закарпатській області згідно протоколу від 09.08.2017, за обіцянку вплинути на прийняття працівником патрульної поліції ОСОБА_4 рішення про не складання на ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та повернення йому документів - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого був викритий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.
		Вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - це будь-яка дія, що полягає у здатності однієї особи (завдяки авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, тощо) вносити певні або суттєві корективи та зміни у процедуру чи порядок ухвалення рішення, що належить до компетенції особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або у поведінку цієї особи.
		Так, в обвинувальному акті не зазначено коло осіб, які мають відповідати критеріям в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", на яких обвинувачений ОСОБА_7 міг нібито здійснити вплив за прийняття рішення. Також, не зазначено, чи мають особи, прізвище яких не називав ОСОБА_7 , повноваження як особи, які уповноважені на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
		Посилання на прізвище ОСОБА_4 в обвинувальному акті ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки як вказано в самому обвинувальному акті ОСОБА_7 «маючи на увазі ОСОБА_4 , прізвище та ім`я якого ОСОБА_9 не називав».
		Досліджені судом докази жодним чином не підтверджують намір ОСОБА_7 вчинити протиправний вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що є невід`ємним елементом інкримінованого злочину.
		Тобто, у вказаному обвинуваченні не зазначені і фактично не описані об`єкт та об`єктивна сторона складу злочину за ст. 369-2 ч. 2 КК України.
		Крім того, стороною обвинувачення не підтверджена та не доведена вина ОСОБА_7 у формі прямого умислу у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України, що є обов`язковим елементом при такій кваліфікації, тобто відсутня і суб`єктивна сторона складу злочину.
		Досліджені судом докази лише підтверджують те, що заявником була подана заява про злочин, а також те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зустрічалися декілька разів у невстановлений день та час, оскільки до цього були знайомі, ОСОБА_9 передавав грошові кошти ОСОБА_7 , який передав особисті документи ОСОБА_9 , проте досліджені докази (зокрема протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи від 10.08.2017 з ДВД диском відеозапису розмови, досліджені в судовому засіданні, згідно якого наявна стенограма розмови 09.08.2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ) не містять даних про мету передання грошових коштів, або наявність можливості у ОСОБА_7 вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, їх дані, або обіцянки здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		Стверджувати поза розумним сумнівом, що зі змісту зафіксованих розмов, що відбувалися 09.08.2017 року мова йде про одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави не можливо, дії ОСОБА_7 не є ініціативними.
		Суд враховує, що в обвинувальному акті зазначається виключно припущення, про те, що ОСОБА_7 з використанням свого службового становища та зв`язків вплине на прийняття своїм колегою - працівником патрульної поліції, як вказано в обвинувальному акті «маючи на увазі ОСОБА_4 , прізвище та ім`я якого ОСОБА_9 не називав» певного рішення.
		Обгрунтовуючи доведеність пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, прокурор послався на досліджені в судовому засіданні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), письмові документи, показання допитаних свідків.
		Разом з тим, слушним є доводи сторони захисту стосовно визнання доказів сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні недопустимими, оскільки проведено спеціальний слідчий експеримент без відповідного процесуального рішення, при тому що постановою прокурора від 09.08.2017 було прийнято рішення про проведення іншої НСРД - імітування обстановки злочину.
		Згідно положень статті 271 КПК контроль за вчиненням злочину може проводитися, з-поміж іншого, у формах спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок їх проведення відповідно до частини 5 даної статті визначається законодавством.
		Пунктом 1.12 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (затв. наказом  Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1678/5) встановлено, що імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи, яка планувала чи замовляла його вчинення.
		Таким чином, контроль за вчиненням злочину у формі імітування його обстановки застосовується з метою переконання невизначеного кола осіб у тому, що начебто відбувається злочинне діяння. Тобто дії уповноважених осіб спрямовані на інсценування зовнішніх, не прихованих, а демонстративних, очевидних для оточуючих ознак вчинення нібито фактичного злочину. Дана негласна слідча дія націлена на запобігання реальному злочину.
		Згідно з цим же пунктом Інструкції спеціальним слідчим експериментом є створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		Спеціальний слідчий експеримент спрямований на штучне моделювання обстановки, яка б дала можливість отримати фактичні дані про злочинні наміри певної особи.
		Таким чином, вказані форми контролю за вчиненням злочину не є тотожними за своїм змістом та умовами реалізації, що вимагає отримання на проведення кожного з них конкретно визначеного рішення уповноваженої особи.  
		Згідно з частиною 4 статті 246 КПК України до виключної компетенції прокурора віднесені повноваження щодо прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину.
		Прокурор ОСОБА_29 09.08.2017 прийняв рішення та уповноважив співробітників ВБКОЗ УСБ України на проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів). Згідно з цим рішенням уповноважена особа повинна би змоделювати ситуацію, у якій в оточенні ОСОБА_7 утворилося б враження, що реально вчинений злочин, тобто результати імітування мали носити відкритий характер, очевидний для сторонніх осіб.
		У той же час врученням ОСОБА_7 на підставі постанови прокурора від 09.08.2017 грошових коштів на переконання суду, фактично  проведена інша негласна слідча (розшукова) дія, а саме: спеціальний слідчий експеримент, оскільки вказаними діями створені відповідні умови в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки реальних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки злочину, спостереження  за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
		Наведене додатково свідчить, що докази, результати яких зафіксовані протоколом огляду та вручення грошових коштів є наслідком негласної слідчої дії, про проведення якої прокурор рішення не приймав.
		Крім цього, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов`язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		Стороною обвинувачення надана суду Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину 09.08.2017 прийнята прокурором - ОСОБА_84 ..
		Згідно даної постанови з метою отримання доказів протиправної діяльності особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді інспектора з організації дорожнього руху Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, постановлено здійснити у кримінальному провадженні негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. Проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину доручити працівникам ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області. Під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, направленої на документування протиправної діяльності ОСОБА_7 використати заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти. Доручено працівникам ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області провести ідентифікацію (помічення) грошових коштів, за результатами якої скласти відповідний протокол. До проведення у вказаному кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій залучити заявника ОСОБА_9 .
		Відповідно до ч.1 ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		Частина 1 ст. 252 КПК України відсилає до глави 5 КПК України. Відповідно до ч.1 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються в протоколі. Отже, відповідно до ч.1 ст. 252 та ч.1 ст. 104 КПК України, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обов`язково складається протокол про хід та результати даної процесуальної дії.
		Старшим оперативним уповноваженим було складено протокол про результати аудіо-, відео- контролю особи від 10.08.2017 з ДВД диском відеозапису розмови, досліджених в судовому засіданні, згідно якого вказується про вручення ОСОБА_9 спеціальних технічних пристроїв для фіксації, але не зафіксовано в протоколі НСРД ходу даної процесуальної дії, системно не відображено весь перебіг даної процесуальної дії, відображено лише отримані під час негласної слідчої (розшукової) дії результатів.
		Так, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії- контроль за вчиненням злочину, не вказано:
		дату та час, коли особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва прибула в приміщення відповідного оперативного підрозділу для участі в НСРД - контроль за вчиненням злочину;
		яке конкретно обладнання для аудіо-відеоспостереження було встановлено на дану особу (не зазначають назву та номери даного обладнання);
		час, коли ця особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться НСРД - контроль за вчиненням злочину;
		не зазначено маршрут повернення даної особи після проведення НСРД контроль за вчиненням злочину до оперативного підрозділу;
		не вказано співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відеоспостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва;
		не вказано присутніх при цих діях осіб.
		При цьому, залучення під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій до конфіденційного співробітництва особи не слідчим, або оперативним працівником, як це передбачено ч.1 ст. 275 КПК України, є підставою для визнання всіх отриманих за участі такої особи доказів недопустимими доказами в кримінальному провадженні, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому КПК України.
		Згідно досліджених доказів, наданих суду не вбачається, що приймалося рішення про залучення до співпраці з органами досудового розслідування на конфіденційній основі ОСОБА_9 , а саме до проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових засобів будь-яких осіб, в т.ч. про залучення   ОСОБА_9 та вручення йому технічних засобів для збирання і фіксації розмов між ним та ОСОБА_7 ..
		Таким чином, суд приходить висновку про визнання отриманих за участі ОСОБА_9 доказів недопустимими доказами в кримінальному провадженні, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому КПК України.
		Надані суду вказані вище докази у вигляді показань свідків, документів і речових доказів жодним чином не доводять складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України в діях ОСОБА_7 , тобто наданні ОСОБА_9 . ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 11000 грн. як неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави; пропозиції ОСОБА_7 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, одержанні від ОСОБА_9 неправомірної вигоди; виду та розміру останньої.
		Із цих доказів встановлено, що  ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , спілкувались між собою, та в подальшому ОСОБА_9 , передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 11000 грн. повернувши ОСОБА_9 його посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 .
		Сторона обвинувачення не довела того, що мали місце пропозиція, передача і одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Таким чином, навіть за наявності підстав вважати, що ОСОБА_7 міг як службова особа, використовувати таке своє становище, будь-яким чином вплинути на прийняття рішення щодо повернення посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 09.12.2014 та свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprint 313» д.н.з. НОМЕР_1 за неприйняття працівником патрульної поліції рішення про не складання на ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, то стороною обвинувачення доказів на ствердження таких обставин не надано.
		Твердження сторони обвинувачення зводяться до непрямих доказів, які на думку сторони обвинувачення у своїй сукупності доповнюють один одного та доводять обставини, які вказані в обвинуваченні, однак на переконання суду є безпідставним припущенням, яке фактично не відповідає обставинам справи, та дослідженим доказам, враховуючи об`єктивну та суб`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України.
		Тобто, покази свідків, які були допитані в ході судового розгляду, не містять жодних доказів про те, що ОСОБА_7 вчиняв дії, які становлять склад злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України, а усі інші докази, у тому числі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, не містять прямих відомостей про те, що ОСОБА_9 , спілкуючись з ОСОБА_7 висловлював пропозицію про одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття відповідного рішення, на що ОСОБА_7 погодився або обіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди. Будь-які інші докази у кримінальному провадженні, які можуть бути використані як безсумнівні та достовірні, які безпосередньо досліджені судом, не містять таких відомостей.
		При цьому, суд зважає не те, що свобода від самовикриття (право не свідчити проти себе), яке у науковій літературі зустрічається як «правило Міранди», закріплено статтею 63 Конституції України, а також є загальною засадою кримінального провадження (ст. 18 КПК України).
		Окрім того, у рішенні у справі «Сітневський та Чайковський проти України» (заяви № 48016/06 та № 7817/07) від 10 листопада 2016 року, п.п. 110-113, Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 та підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв`язку з тим, що основним елементом обвинувальних доказів були показання, надані іншими підсудними під час досудового розслідування, від яких вони відмовилися. Зокрема, суд першої інстанції посилався на показання свідків, які не з`явилися у судове засідання, відхиляючи відмову інших підсудних від показань, наданих ними під час досудового розслідування, і в той же час використав показання останніх для підтвердження неперевірених показань свідків. Таким чином, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що наявність та вагомість інших доказів обвинувачення з огляду на їхній «загальний» характер не були достатнім урівноважуючим фактором, здатним компенсувати перешкоди, з якими зіткнулася сторона захисту.
		При дослідженні протоколу огляду місця події від 09.08.2017 та відеозапису проведення такої слідчої дії, зафіксовано спілкування слідчого з ОСОБА_7 , однак цей відеозапис не містить будь-яких роз`яснень права не свідчити проти себе або, що при проведенні такої слідчої дії де особі, яку в подальшому було затримано, та яка надає пояснення, принаймні було залучено захисника, адвоката. Про вказані заперечення зазначено також самим ОСОБА_7 у вказаному протоколі огляду місця події. А захисника ОСОБА_7 допущено вже після оформлення протоколу та стосовно участі в перегляді такого протоколу.
		З огляду на вищевикладене, повертаючись до обставин даного кримінального провадження, суд констатує, що визнавальні, зі слів прокурора, покази ОСОБА_7 відносно себе, що були надані ним в ході досудового розслідування, зокрема під час проведення огляду місця події від 09.08.2017 ділянки дороги навпроти будинку АДРЕСА_1 , де знаходився ОСОБА_7 , автомобіль марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , належний дружині останнього ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 враховуючи той факт, що в судовому засіданні  ОСОБА_7  вказував про те, що  «оперативники вигадали якусь оперативну комбінацію та попросили його допомогти, однак оперативна комбінація в подальшому виявилась неправдою», враховуючи той факт, що ці пояснення не є допитом особи, не можуть слугувати джерелом доказів задля доведення винуватості ОСОБА_7 , а, тим паче, бути єдиними та вирішальними доказами.
		У протилежному випадку, на переконання суду, будуть відсутні достатні урівноважуючі фактори для захисту прав обвинуваченого на справедливий суд, що підірве загальну справедливість цього судового розгляду.
		Крім того, право не свідчити проти себе, як і право мати захисника охоплюється судовою практикою ЄСПЛ щодо тлумачення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, право не свідчити проти себе, як і право мати захисника є окремими правами, а, отже, фактична відмова від одного з них не спричиняє відмову від іншого. Водночас, ці права залишаються взаємодоповнюючими, оскільки затримана особа повинна a fortiori мати право на допомогу захисника, якщо представники влади заздалегідь не повідомили їй про право зберігати мовчання (рішення «Бруско проти Франції» (Brusco v. France), § 54; «Навоне і інші проти Монако» (Navone and Others v. Monaco), § 74). Важливість повідомлення про право зберігати мовчання є такою, що навіть якщо припустити, що особа після того, як їй повідомили, що її слова можуть бути використані проти неї, добровільно погоджується зробити поліції заяву, не може вважатись повністю поінформованою, оскільки їй однозначно не повідомили про право зберігати мовчання і вона прийняла рішення без допомоги захисника (так само «Стойковіч проти Бельгії і Франції» (Stojkovic v. France and Belgium), § 54).
		Положення статей 86, 87 КПК України визначають, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		При цьому, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		На думку суду, не роз`яснення права не свідчити проти себе, права на захист, є істотним порушенням прав людини гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		З наведених підстав суд, діючи на вимогу пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 87 КПК України зобов`язаний визнати наданий суду відеозапис долучений до протоколу проведення огляду місця події та протокол про огляд місця події від 09.08.2017 року, у частині наданих пояснень (перших показань) ОСОБА_7 працівникам органу досудового розслідування, недопустимим доказом. Оскільки в даному випадку наведене порушення - порушення права особи на захист, та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, суттєво вплинуло на справедливість провадження в цілому.
		Одночасно, суд звертає увагу на те, що є суперечливим і сам зміст заяви ОСОБА_9 від 09.08.2017 року, оскільки в ній він повідомляв, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 вимагає від нього грошові кошти в сумі 11 000 грн. за непритягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане ніби-то з керуванням автомобіля в стані алкогольного сп`яніння, він вирішив звернутися до правоохоронних органів. 
		Разом з тим, в судовому засіданні досліджувались відеозаписи, оскільки учасники кримінального провадження не заперечили проти дослідження таких, наявні на флеш накопичувачах, які надходили на адресу суду від потерпілого в яких вказується що ОСОБА_19 йому постійно відмовляв, на п`ятий раз він погодився, після його вмовлянь. Але вказує що він боргував ОСОБА_14 15000 гривень, то він не зрозумів, чи він йому сказав повернути борг, чи то хабар, оскільки вони це не обговорювали. 
		На думку суду вказаний відеозапис не можна визнати допустимим, оскільки діючим законодавством не передбачено використання в якості джерела доказів відеозапис пояснень потерпілого, принаймні відібраних не у порядку передбаченому ст. 225 КПК України, та  в силу вимог норм КПК суд визнає доказами лише ті свідчення, які отримує безпосередньо під час судового розгляду.
		Однак, самі по собі пояснення ОСОБА_9 - ні окремо, ні у своїй сукупності також не доводять та не можуть доводити вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено факту того, що ОСОБА_7 здійснював вплив на посадову особу з приводу повернення документів, або не притягнення до адміністративної відповідальності, або вчиняв протиправний вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що є невід`ємним елементом інкримінованого злочину, а також в ході судового розгляду не встановлено можливу особу, уповноважену на виконання функцій держави, на яку ОСОБА_7 , будучи службовою особою, міг здійснити вплив.
		Однак, оскільки у судові засідання потерпілий не з`явився, а судом вживались всі можливі заходи для повідомлення такого, суд приходить до переконання, що вказаний доказ не є точним та безсумнівним та таким, що може бути покладений в основу обвинувального вироку суду.
		Небезпідставними є твердження сторони захисту про провокацію правоохоронних органів щодо вчинення цих злочинів, стороною обвинувачення це не спростовано. 
		Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував факт отримання ним від ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 11 000 гривень, однак зазначив, що вказані грошові кошти ОСОБА_9 повертав йому як борг. Вказував про провокацію злочину. 
		З моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.
		Відповідно до положень ч.3 ст.271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати особу на вчинення цього злочину з метою подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному проваджені.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу («Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року).
		При визначенні того, чи мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку із провокацією злочину, ЄСПЛ оцінює ситуацію на предмет:
		1) наявності ознак підбурювання особи до вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів (матеріальний аспект);
		2) дотримання позитивних зобов`язань держави розглянути належним чином заяву особи про схиляння її до вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів (процесуальний аспект).
		На думку ЄСПЛ, провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності для того підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особа до вчинення злочину. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: а) наявність підстав для проведення відповідних заходів - тобто конкретних і достатніх фактичних даних, що вказують на можливе вчинення особою злочину та б) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину - тут ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи "приєдналися" вони до злочину, який особа вже почала вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку (див. рішення у справах "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 9 червня 1998 року, "Барк Хун проти Туреччини" від 15 грудня 2009 року, "Худобін проти Росії" від 26 жовтня 2006 року).
		При вирішенні, чи було розслідування "по суті пасивним", ЄСПЛ розглядає причини проведення операції під прикриттям і поведінку органів влади, які проводять її. Зокрема, ЄСПЛ визначає, чи була об`єктивною підозра, що заявник брав участь у злочинній діяльності або був схильний до вчинення кримінального правопорушення.
		Інший фактор, який необхідно брати до уваги, стосується того, чи змусили заявника вчинити розслідуваний злочин. Прояв ініціативи у встановленні контактів із особою за відсутності будь-яких об`єктивних підозр, що заявник брав участь у злочинній діяльності або виявляв схильність до вчинення кримінального правопорушення, повторення пропозиції, незважаючи на початкову відмову заявника, наполегливе підбурювання, підвищення ціни вище середньої і звернення до співчуття заявника було визнано ЄСПЛ, як поведінка, яку можна вважати примусом особи до вчинення даного злочину, незалежно від того, чи був відповідний агент співробітником органів правопорядку або приватною особою, яка діяла за вказівкою таких органів (див. рішення у справах "Баннікова проти Росії" від 4 листопада 2010 року, "Барк Хун проти Туреччини" від 15 грудня 2009 року, "Раманаускас проти Литви" від 5 лютого 2008 року, "Ваньян проти Росії" від 15 грудня 2005 року)
		Європейський суд з прав людини також зазначає, що негласні операції мають проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника.
		Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих дій. Тобто якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує «злочинця» до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації суд зобов`язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого - виправдати. А в тому випадку, коли представники правоохоронних органів обмежились пасивним спостереженням за злочинною поведінкою особи і в ході проведення негласних слідчих дій мав місце судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи, зібрані докази будуть відповідати усім критеріям належності, допустимості та достовірності.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 727/6661/15-к від 16 травня 2018 року, вказано, що відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв.
		Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність  у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання. Тобто, будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що здатна бути перевіреною, а державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції.
		Так, положенням ч.4 ст.246 КПК закріплено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		Стаття 251 КПК України встановлює, що постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити: у тому числі: 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
		Згідно ч.7 ст.271 КПК прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст.251 цього Кодексу, зобов`язаний: 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
		Коли таємний інформатор бере на себе ініціативу, звертається до влади з повідомленням про передбачувану схильність об`єкта до скоєння злочину, необхідна ретельна перевірка відсутності у інформатора прихованих мотивів (пункти 37-41 рішення Європейського Суду від 24 червня 2008 року у справі «Мілінієне проти Литви», № 74355/01).
		Проте в порушення вимог ч.7 ст.271 КПК прокурор в своїй постанові не обґрунтував і не зазначив обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування обвинуваченого ОСОБА_7 на вчинення злочину.
		ОСОБА_7 раніше злочинів не вчиняв, а доказів того, що ОСОБА_7 до внесення відомостей в ЄРДР здійснював протизаконні дії суду не надано.
		Безпосередньо у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 не був допитаний щодо обставин кримінального провадження, поряд з цим надіслані на адресу суду листи з флеш накопичувачами, на яких наявні відеозаписи з поясненнями відмінними від заяви про вчинення кримінального правопорушення, тому доводи ОСОБА_7 щодо провокації злочину не можуть бути належним чином перевірені.
		При цьому будь-які об`єктивні дані, які б спростовували такі показання обвинуваченого ОСОБА_7 та поза усяким розумним сумнівом свідчили про те, що він вчинив злочини, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
		Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		Сумнівний характер вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов свій вияв як в положеннях ст. 17 ч. ч. 3, 4 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), згідно якого докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
		Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Оскільки на даний час вичерпані всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів, виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, оцінюючи досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд надходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України, оскільки стороною обвинувачення надано недостатньо доказів для доведення того, що в діянні ОСОБА_7 є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті.
		Будь-яких інших доказів, окрім тих, що були досліджені в ході судового розгляду, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було, а відтак суд надходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не було доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушень поза розумним сумнівом, тому усі сумніви щодо доведеності його вини тлумачаться судом на користь ОСОБА_7 ..
		Отже, в ході судового розгляду було встановлено факт отримання ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_9 в розмірі 11 000 гривень, однак не у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України, а у інший спосіб, однак підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_7 зі ст. 369-2 ч. 2 КК України на злочин проти власності, у суду немає, оскільки в такому випадку суд зобов`язаний буде формулювати нове обвинувачення, яке не було предметом досудового розслідування, що є порушенням принципу диспозитивності, встановленого ст. 26 КПК України, згідно якого суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		Більше того, при перекваліфікації кримінального правопорушення у сфері службової діяльності на кримінальне правопорушення проти власності, суд фактично буде виконувати функцію сторони обвинувачення, тобто вийде за межі своїх повноважень.
		Згідно з положеннями ч. 3ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі не підтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.
		Вказана позиція суду ґрунтується на правових висновках Верховного Суду викладених у постанові від 13.01.2021 року (справа № 243/1573/17).
		За таких обставин, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто, діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, суд вирішив у вказаному кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, дійшов висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв`язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність у діяннях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України.
		На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 3714 гривень вартість проведеної судової хімічної експертизи №4321 від 05.09.2017 року, слід віднести на рахунок держави.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме - арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді, слід скасувати після вступу вироку в законну силу на підставі ст. 174 ч. 4 КПК України.
		Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у зв`язку із недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення. 
		Запобіжний захід відносно   ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання, скасувати.
		Запобіжний захід відносно   ОСОБА_7 у виді особистого зобов`язання, скасувати.
		Роз`яснити виправданому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 право на поновлення в їх правах, обмежених під час кримінального провадження.
		Процесуальні витрати за  проведення експертизи в даному кримінальному провадженні в сумі 3714 гривень судової хімічної експертизи №4321 від 05.09.2017 року віднести на рахунок держави.
		Арешт накладений ухвалами слідчого судді  Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2017, від 10.08.2017, від 21.08.2017 - скасувати.
		Речові докази:
		документи, що є речовими доказами, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		диск DVD-R, який був вилучений під час обшуку 14.08.2017 в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві, за адресою: м. Ужгород, вул. О.Кошового,2 та відеозаписи на ньому; флеш накопичувач, яки був наданий ТОВ «Вест-Чікен» , змиви з долонь, які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;
		грошові кошти на загальну суму 11000 (одинадцять тисяч) гривень, вісім купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень та тридцять п`ять купюр номіналом по 200 (двісті) гривень: 8 купюр номіналом по 500 грн. серія та номер ЛД1081098, ФЗ2291323, ЛИ4089287, МБ4823146, ЗД6369491, ВЖ3855447, БР5441295, ЗЗ8622066, 35 грошових купюр номіналом по 200 грн. серія та номер ПВ7247485, ВФ2995866, ЕЗ4020022, МБ5955878, ЕЄ2780543, ПД1587591, ЕГ8245742, КА5600350, МА7223705, ЄД6441417, ВХ4777944, ЗГ7316266, УС0642579, КН0161879, ПД1754674, КЛ6147015, КЕ8105375, КЙ5820260, ПА5476753, УЗ0752651, ПЄ5781869, МБ0792977, ЕИ9762610, ЕА2082745, АА9267471, ЄИ1868812, АЕ1719160, ЕЕ5565022, ПВ2936405, ЕЕ9700301, ХЄ7967251, ВГ7934706, СИ5884441, СЛ0598891, КИ4404913; посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке 09.12.2014 року оформлене на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернути ОСОБА_9 
		свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Mercedes-Benz SPRINT 313, номер кузова НОМЕР_15 , 2003 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , видане на ОСОБА_48 , мешканку АДРЕСА_7 - повернути власнику або уповноваженій особі;
		автомобіль марки «NISSAN JUKE» номерні знаки НОМЕР_7 , належний ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати повернутим власнику; 
		мобільний телефон марки Айфон 6С із сім карткою НОМЕР_6 повернути ОСОБА_7 
		мобільний телефон марки Айфон 5 із сім карткою НОМЕР_14 повернути ОСОБА_4 .
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду                                                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...