Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1817/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 06.11.2023. Зареєстровано: 06.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2023.
Дата набрання законної сили: 09.04.2024
Результат оскарження 09.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 15/163/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 15/163/23
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.10.2023 Справа № 908/1817/23
		м. Запоріжжя Запорізької області 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
		за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 690005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а в інтересах держави 
		до відповідачів: 1. Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
		 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест, 69041, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 10
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенко Євген Васильович, вул. Богдана Хмельницького, смт Комишуваха Оріхівський район, Запорізька область, 70530 
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки, скасування права власності та знесення об`єкту
		 
		за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
		за участю представників сторін та учасників процесу:
		прокурор: Михальчук І.В., прокурор, посвідчення № 075789від 01.03.2023; 
		від відповідачів: 1. не з`явився; в минулих судових засіданнях Пилипенко І.В., посвідчення № 1238 від 23.06.2023; 
		2. Гриценко Ю.В. адвокат, ордер АР 1132887 від 18.07.2023; 
		від третьої особи: не з`явився;
		 
		суть спору
		01.06.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя до відповідачів Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест, м. Запоріжжя про:
		- скасування реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест на об`єкт нерухомого майна - будівлю КПП загальною площею 7 кв.м., яка розташована по пр. Маяковського, 19 Б у м. Запоріжжя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101);
		- зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест знести самочинно збудовану будівлю КПП загальною площею 7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя;
		- визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27 Про поновлення ТОВ Корт Інвест договору оренди землі по пр. Маяковського, 19Б для розташування спортивно-оздоровчого комплексу;
		- визнання недійсним додаткового договору № 201905050400273 до договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506, укладений 10.12.2019 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Корт Інвест щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101);
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Корт Інвест повернути на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради земельну ділянку площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, вартістю 36 914 550,12 грн, яка розташована по пр. Маяковського, 19Б у м. Запоріжжя.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023, справу № 908/1817/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
		Ухвалою суду від 06.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1817/23. Присвоєно справі номер провадження 15/163/23. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 10.07.2023.
		10.07.2023 від представника відповідача-1, Пилипенка І.В., до суду надійшов відзив на позовну заяву, та клопотання про оновлення строку на подачу відзиву.
		Ухвалою суду 10.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 07.08.2023.
		18.07.2023 від представника відповідача-2 до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. 
		19.07.2023 представник відповідача-2, адвокат Гриценко Ю.В. ознайомилася з матеріалами справи. 
		04.08.2023 від представника відповідача-2, адвокат Гриценко Ю.В. надійшла заява про залучення третьої особи та відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду 07.08.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2  державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича. Підготовче засідання відкладено до 22.08.2023.
		15.08.2023 від запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
		17.08.2023 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення та заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
		Ухвалою суду 21.08.2023 клопотання представника третьої особи задоволено, призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		21.08.2023 від Запорізької обласної прокуратури надійшов лист на виконання ухвали суду від 07.08.2023.
		Ухвалою суду 22.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023.
		05.09.2023 від представника відповідача-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
		06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.10.2023. В засіданні оголошувалась перерва. 
		Представник відповідача 1 у судове засідання 23.10.2023 не з`явився, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник Пилипенко Ірина Віталіївна головний спеціаліст відділу земельних відносин управління юридичного забезпечення Департаменту перебуває у відпустці. 
		Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки дату та час було погоджено з представником відповідача 1 та її відсутність не перешкоджає розгляду справи по суті. 
		У судовому засіданні 23.10.2023 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд.
		Судом перевірені повноваження присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відповідно до ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом  ГПК України) уповноваженим представникам сторін оголошено права та обов`язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 2 без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт побудовано будівлю КПП площею 7 кв.м. на орендованій земельній ділянці та в подальшому зареєстровано право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна. Під час будівництва КПП порушені вимоги п. п. 16.2, 25, 29, 30 договору, статті 331, 375 ЦК України та статті 26, 29, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна з порушенням процедури державної реєстрації та без підтверджуючих документів щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Враховуючи те, що відповідач 2 під час користування орендованою земельною ділянкою порушив її умови шляхом побудови на ній нерухомого майна без дозвільних документів, орендар втратив переважне право на поновлення договору оренди землі. У такому випадку набуття права користування (оренди) земельною ділянкою повинно здійснюватися на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону відповідно до положень статей 124, 127, 134 Земельного кодексу України. Також спірним рішенням Запорізька міська рада усупереч ст. 20 Земельного кодексу України змінила цільове призначення орендованої земельної ділянки, оскільки відповідний проект не розроблювався та не затверджувався. Враховуючи порушення відповідачем 2 умов договору оренди землі, останній не мав правомірних (справедливих) сподівань на поновлення договору оренди землі у порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та тим самим незаконно, на думку прокуратури, набуло право оренди на земельну ділянку поза конкурсною процедурою. За умови допущення порушень чинного законодавства щодо забудови орендованої земельної ділянки, реєстрації права власності, продовження договору оренди землі, наявні підстави для знесення самочинного збудованого об`єкту нерухомого майна та повернення земельної ділянки власнику. 
		Прокурор підтримав позов у повному обсязі. 
		Відповідач 1 щодо позову заперечив. Міська рада продовжила строк дії договору оренди земельної ділянки та прийняла відповідне спірне рішення про продовження договору оренди з урахуванням норм чинного законодавства України та без порушень на які посилається прокурор. Інформація щодо цільового призначення земельної ділянки зазначена з урахуванням даних сформованих в кадастровій справі земельної ділянки. Підставами для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі слугували: наявність та чинність зареєстрованого нерухомого майна за ТОВ «Корт Інвест», що розташоване на орендованій земельній ділянці на час розгляду заяви про поновлення договору оренди землі на черговій сесії міської ради, відсутність спору щодо законності реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, в тому числі наявність матеріалів щодо поновлення договору оренди землі, які підготовлені сертифікованою землевпорядною організацією. Просить у позові відмовити повністю. 
		Відповідач 2 щодо позову заперечив. Зазначив, що результати перевірки приводу незаконності реєстрації права власності оскаржені в судовому порядку та за результатами судового оскарження визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3678/5 від 12.10.2021 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича». Таким чином підстави для скасування реєстрації пава власності відсутні. На день звернення до Запорізької міської ради відповідач 2 мав право власності на об`єкт нерухомості на орендованій земельній ділянці, реєстрація якого була проведена 07.03.2019, яке не було оскаржено та не скасовано. Доказів незаконності здійснення будівництва об`єкту нерухомості на орендованій земельній ділянці не надано. Рішення про поновлення договору оренди землі прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України. Категорія земель орендованої земельної ділянки визначалась з урахуванням інформації Держгеокадастру. Спірний договір укладено з додержанням істотних умов договору для його укладення. Оскільки відсутні підстави для визнання договору недійсним, то і заявлені вимога щодо повернення земельної ділянки задоволенню не підлягає. Просить у позові відмовити повністю. 
		У відповіді на відзив прокурор зазначив, що відсутність будь-яких будівель та споруд на спірній земельній ділянці підтверджується матеріалами проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Корт Інвест» земельної ділянки, розробленого у 2007 році. Будь-яких доказів на підтвердження законності будівництва та знаходження спірної будівлі з 1991 року на земельній ділянці відповідачем 2 не надано. Державна реєстрація права власності на будівлю за відповідачем 2 здійснена усупереч положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Запорізька міська рада без розроблення та затвердження відповідного проекту, одночасно поновивши договір незаконно змінила категорію та цільове призначення земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, для розташування спортивно-оздоровчого комплексу на «землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», фактично позбавивши її природоохоронного та рекреаційного потенціалу. 
		Також прокурором надавались письмові пояснення від 17.10.2023 в яких зазначено про те, що представники відповідачів не змогли пояснити відсутність будівлі КПП, яка начебто знаходилась на земельній ділянці в технічній документації за 2007 рік. Твердження представника відповідача 2 про існування будівлі КПП на земельній ділянці з 1991 року про що свідчить лише технічний паспорт на будівлю, є недоведеним в силу статті 79 ГПК України. Будівля ПП не відноситься до переліку господарських (присадибних) будівель, до якої можливо було б застосувати спрощений порядок реєстрації. Довідка ФОП Атаманюк Д.Ш. від 15.12.2018 б/н від не є документом про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у розумінні вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. В даному випадку має правове значення позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. 
		Третя особа надала письмові пояснення та просила розглянути справу без участі представника. З приводу наявного спору представник третьої особи, зазначила, що державну реєстрацію нерухомого майна було проведено з урахуванням законодавства яке діяло на час реєстрації об`єкту нерухомого майна та наданих документів. Підстави для прийняття рішення про відмову в проведенні державної реєстрації були відсутні. 
		В судому засіданні 23.10.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено  06.11.2023.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представників сторін, суд установив.
		24.08.2008 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 62/1 про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» земельної ділянки площею 4,0653 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, прибережна зона р. Дніпро в районі каскаду «Райдуга».
		05.05.2010 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» (орендар) укладено договір оренди землі (договір) строком на 10 років.
		Договір оренди зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2010 за № 041026101506.
		Між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.
		Відповідно до умов вищезазначеного договору земельна ділянка надана в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу (п. 1). 
		Відповідно до п. п. 3 4 договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: вільна від забудови, інші об`єкти інфраструктури відсутні. 
		Земельна ділянка передається в оренду разом з: вільна від забудови. 
		Цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення.
		27.03.2019 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 45/27 про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» строком на 19 років договору оренди землі (кадастровий номер 2310100000:05:019:0090) пр. Маяковського, 19 Б площею 4,0653 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.
		10.12.2019 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» укладено додатковий договір № 201905050400273 до договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506 (додатковий договір). 
		З урахуванням умов додаткового договору ТОВ «Корт Інвест» отримало земельну ділянку для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19 Б. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Строк дії договору: до 27.03.2038.
		13.01.2020 здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Корт Інвест» на вищезазначену земельну ділянку.
		Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.07.2019 № 2206/207-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 складає 36 914 550,12 грн.
		Відповідно до умов додаткового договору на земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна - будівля КПП, яка належить орендарю (п. п. 4, 5).
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 07.03.2019 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» право власності на будівлю КПП літ. «А» загальною площею 7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського 19Б.
		11.10.2021 проведено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича, про що складено акт перевірки. 
		В акті перевірки зазначено про те, що при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» про державну реєстрацію права власності від 07.03.2019 № 33034815, державний реєстратор Христенко Є.В. зобов`язаний був зупинити розгляд заяви з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 23 Закону, оскільки заявником не подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій порушено вимоги абзацу першого пункту 12, пункту 41 Порядку № 1127, та частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 
		12.10.2021 Міністерством юстиції України видано наказ № 3678/5 про анулювання державному реєстратору виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенку Євгену Васильовичу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		04.04.2023 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/602/23 позовні вимоги державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича до Міністерства юстиції України, м. Київ, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест», м. Запоріжжя, Товариство з обмеженою відповідальністю «Зед Концепт», м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3678/5 від 12 жовтня 2021 року «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича».
		22.09.2023 постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 280/602/23 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року залишено без змін.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/602/23 від 04.04.2023 позов задоволено з тих підстав, що «Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи підставою для проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича вказані стаття 37-1 Закону, Порядку № 990 та листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 25.08.2021 № 7734/6-2021. 
		Слідчий з метою проведення перевірки дій державного реєстратора мав право звернутися до Міністерства юстиції України виключно на підставі певного процесуального рішення у формі постанови, а не листа, або ж на підставі вірно оформленого процесуального документа, слідчий мав право звернутись до відповідача з витребуванням наявних вже висновків ревізій чи актів перевірки, однак не з вимогою про проведення такої перевірки. 
		Таким чином, з огляду на порушення процедури проведення камеральної перевірки є підстави для визнання протиправним та скасування наказу № 3678/5 від 12 жовтня 2021 року «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича», яким на підставі акту від 11.10.2021 р. за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича наказано анулювати державному реєстратору виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		Окрім цього, суд зазначив, що позбавлення заінтересованої особи (позивача) можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним порушенням процедури проведення камеральної перевірки, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість обставин, які зокрема відображені у акті за результатами проведення камеральної перевірки від 11.10.2021 р., що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу, а тому ці обставини не підлягають перевірці по суті з приводу прийняття державним реєстратором Христенком Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.08.2018 № 42638064, від 13.03.2019 № 45909255. (Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16)».
		Позиція суду з приводу наявного спору. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - далі Закон, в редакції, що діяла на момент проведення реєстрації (19.03.2019) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Частина 4 цієї статті визначає, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
		Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено виключний перелік умов, за яких державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав: у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є; державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав на своє ім`я, на ім`я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), суб`єкта господарювання, засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором.
		При проведенні державної реєстрації прав відповідно до частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
		Державний реєстратор - це посадова особа, яка наділена певними владними повноваженнями з метою реалізації функцій держави. Він діє від імені держави та в межах і спосіб, визначених виключно законодавством України.
		Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав» керуючись при цьому загальним і спеціальним законодавством. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (стаття 11 Закону).
		31.01.2019 згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради внесено відомості щодо реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 площею 4,0653 га із зазначенням орендаря вказаної земельної ділянки - ТОВ «Корт Інвест» ідентифікаційний код юридичної особи 332110784. 
		Відповідно до положень п. 41, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р, №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) - далі Порядок, для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна достатньо технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси або надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки.
		Підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна стали наступні документи: акт від 15.12.2018, акт від 15.12.2018, технічний паспорт від 15.12.2018, які виготовлені ФОП Атаманюк Д.Ш., договір оренди землі від 05.05.2010. За даними технічного паспорта від 15.12.2018 на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (пр. Маяковського 19Б, м. Запоріжжя) знаходиться будівля КПП літ. «А» загальною площею 7 кв.м., яка збудована у 1991 році. З опису основних конструктивних елементів об`єкту вбачається наступна інформація: рік побудови 1991р.; фундамент будівлі бетонний; стіни шлакоблок, оштукатурений з утеплювачем, покрівля будівлі металевий профіль, перекриття підшито фанерою, підлога дошки. 
		Прокуратурою до матеріалів справи надано Технічний звіт фізичної особи  підприємця Гаврилюк Вадим Миколайович, який виконував кадастрову зйомку та геодезичні обстеження земельної ділянки ТОВ «КОРТ Інвест» кадастровий номер 2310100000:05:019:0090. До Технічного звіту додано фотографію капітальної кам`яної нежитлової будівлі, фактично незавершене будівництво (відсутній дах, вікна та вхідні двері) розміром 2,57х2,60 м (площа 0,0007га). Встановити чи дійсно об`єкт, який зареєстровано за відповідачем 2 на праві власності мав такий вигляд під час складання технічного паспорту станом на 15.12.2018 інженером з інвентаризації нерухомого майна Атаманюк Д.Ш. не представляється можливим, оскільки фотозйомка об`єкту під час технічного опису не велась. Документального підтвердження внесення недостовірних або неточних даних до Технічного паспорту інвентарної справи № 538-Д сторонами не надано. Доказів того, що спірний об`єкт нерухомого майна, який прокуратура вважає самочинно збудованим, побудовано саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест», не надано. 
		Департаментом Архітектури та містобудування Запорізької міської ради надано відповідь від 26.08.2022 № 04.01-08/1853 про те, що в містобудівному кадастрі відсутня інформація про реєстрацію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:019:0090. Адреса об`єкту будівництва/нерухомості Маяковського 19-Б, Департаментом не присвоювалась, розпорядчий документ щодо присвоєння такої адреси в Департаменті відсутній. Департаментом не проводилась перевірка з приводу самочинного будівництва на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:05:019:0090.
		Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДАБІ) надано відповідь прокуратурі від 04.01.2022 про те, що в Реєстрі будівельної діяльності за критерієм пошуку «кадастровий номер: 2310100000:05:019:0090», «адреса об`єкта будівництва  вул. Маяковського 19-Б м. Запоріжжя», відомості щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру та іншої інформації не виявлено. 
		Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. 
		У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
		Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
		За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
		У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
		У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
		В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
		Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).
		Власник земельної ділянки - Запорізька міська рада не заперечувала проти визнання права власності на нерухоме майно, та не заперечує існування у відповідача 2 такого права, жодного спору між Запорізькою міською радою та ТОВ «КорТ-Інвест» з приводу будь-якої забудови наданої в оренду земельної ділянки не має. Перевірка з приводу неналежного використання відповідачем 2 у т.ч. з приводу самочинного будівництва на земельній ділянці Запорізькою міською радою та її компетентними органами не проводилася. Навіть за умови виявлення орендодавцем обставин здійснення орендарем самовільного будівництва на орендованій земельній ділянці ще не означає, що цей об`єкт нерухомого майна підлягає обов`язковому знесенню. Сторони можуть прийняти й інші рішення щодо подальших правових наслідків дій відповідача 2. Доказів того, що реєстрація права власності за відповідачем 2 на будівлю КПП порушує права інших осіб прокуратурою не надано. 
		Результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 280/602/23, визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3678/5 від 12 жовтня 2021 року «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Христенка Євгена Васильовича. Рішення судом апеляційної інстанції залишено без змін. 
		Крім того, суд зазначає, що така вимога як скасування реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» не об`єкт нерухомого майна  будівлю КПП загальною площею 7 кв.м., яка розташована по пр. Маяковського 19-Бу м. Запоріжжя (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783760023101) не є ефективним (належним) способом захисту. Оскільки у силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
		Ефективним способом захисту в даному випадку, за умови встановлення порушення прав Запорізької міської ради, як власника земельної ділянки, на якій як стверджує Прокурор здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Однак, Запорізька міська рада щодо об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці не заперечує та не вважає, що діями відповідача 2 порушено її права. 
		За наведених вище обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання знести самочинно збудовану будівлю КПП.
		Згідно зі ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатст вом, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відпові дно до закону.
		Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сіль ськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природо-охоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Частиною 3 статті 792 Цивільного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділян ки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних гро мад для всіх потреб.
		Згідно із ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ді лянок приватної та державної власності.
		Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, тобто має статус комунальної власності.
		Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
		Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.
		Нормами ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		З вищенаведеного слідує, що обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору оренди землі та вимог законодавства повинен виконуватись ним безперервно, упродовж усього строку дії договору оренди землі.
		Стаття 33 Закон України «Про оренду землі» має назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Аналогічні норма щодо переважного права наймача визначена у ст. 777 ЦК України.
		Ураховуючи викладене, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 777 ЦК України, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
		Договір оренди землі було поновлено у порядку п. п. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
		Пунктом 16.2 договору визначено, що орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору та виконувати вимоги, викладені у пункті 30 даного договору.
		Відповідно до п. 29 договору орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження шляхом прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.
		Пунктом 30 Договору визначено, що орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.
		У складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безпосередньо на кадастровому плані земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору оренди землі, були встановлені наступні типи обмежень та обтяжень щодо земельної ділянки (згідно з УКПОКЧЗД): правові обмеження: 1.1 (зміна цільового використання); 1.4 (заборона будівництва об`єктів); спеціальні обмеження: 4.3.1 (будь-яке будівництво будинків і споруд); 4.3.4 (виконання земляних робіт на глибині більше 0,3 м та планування ґрунту); 4.3.5 (застосування ударних механізмів та скидання важких предметів вагою більше 5 тонн); 4.3.8 (влаштування звалищ); обтяження: 2 (використання земельної ділянки для прокладання і ремонту лінійних інженерних споруд); 8 (Інші права, визначені судом або взаємною угодою).
		У проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки (2007 рік), та в умовах договору (п. п. 3, 4), акті прийому-передачі земельної ділянки, кадастровому плані та плані земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090, інформація щодо забудови та будь-яких об`єктів нерухомості відсутня. 
		Згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, 31.01.2019 державним реєстрато ром Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради внесено відомості щодо реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької місь кої ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090площею 4,0653 га із за значенням орендаря вказаної земельної ділянки - ТОВ «Корт Інвест» код ЄДРПОУ:332110784.
		Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на зе мельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
		Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. 
		На час прийняття спірного рішення від 27.09.2019 № 45/27 «Про поновлення ТОВ «Корт Інвест» договору оренди землі по пр. Маяковського 19 Б для розташування спортивно-оздоровчого комплексу» у Запорізької міської ради були відсутні підстави для відмови в поновленні договору оренди, за умови реєстрації за ТОВ «Корт Інвест» права власності на об`єкт нерухомого майна, який перебував на орендованій земельній ділянці, та відсутності будь-якого оскарження такого права власності. 
		Запорізька міська рада скориставшись своїм правом, як власник земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:019:0090, з урахуванням наявних повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відсутності заперечень як самого власника земельної ділянки з приводу розміщення об`єкту нерухомого майна так і належного виконання відповідачем 2 в іншій частині умов договору оренди землі, прийняла спірне рішення про поновлення договору оренди землі. 
		Таким чином, були відсутні підстави для поновлення договору оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) у формі електронного аукціону передачі земельної ділянки з урахуванням ч. 2 ст. 124, ст. ст. 127, 134 Земельного кодексу України. 
		Підстави для визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 27.03.2019 № 45/27 «Про поновлення ТОВ «Корт Інвест» договору оренди землі по пр. Маяковського, 19-Б для розташування спортивно-оздоровчого комплексу», відсутні.
		З приводу зміни цільового призначення земельної ділянки. 
		Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про зем лі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх вико ристанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (стаття 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цьо го Закону (стаття 5 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Відповідно до Закону України «Про державний земельний ка дастр» від 07.07.2011 № 3613-VІ державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність чи користування із земель державної та комунальної власності, до 01.01.2013 здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки здійснював Укрдержреєстр, а зго дом - органи державної реєстрації прав (державні реєстратори Міністерства юстиції України та тери торіальних громад).
		Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допо могою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання, зокрема, органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ді лянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою.
		Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним орга ном виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель (стаття 30 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
		Частиною першою статті 6 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним орга ном виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Відповідно до пункту 8 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картогра фії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 рjre № 15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 164), Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за твердженим наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, ведення Державного земельного кадастру на території Запорізької області здійснює Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій обла сті.
		Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (із змінами), Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань забезпечує створення, формування і ведення Держа вного фонду документації із землеустрою та з метою організації своєї діяльності організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил.
		При розгляді питання поновлення договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506 використані дані Витягу ДЗК від 18.12.2018 № НВ 2304927532018 про земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:019:0090) та матеріали щодо поновлення договору оренди землі виконані згідно із сертифікованою землевпорядною організацією. Згідно із даними документів кате горія земель зазначалась - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної діля нки-03.15.
		Посилання прокурора на те, що саме спірним рішенням Запорізької міської ради всупереч статті 20 Земельного кодексу України змінено цільове призначення земельної ділянки, суд вважає безпідставним та недоведеним. 
		Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. 
		За змістом ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Разом з тим, відповідно до п. 29 договору, орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження шляхом прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 
		Пунктом 30 Договору визначено, що орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.
		Статтею 24 Закону України «Про оренду землі», зокрема, установлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		За приписами статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
		Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону України «Про оренду землі». Так, згідно з частиною першою цієї норми на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).
		За наведених вище вимог законодавства, за наявності істотних порушень умов договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом, спірний договір оренди може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.
		Підстав для визнання недійсним додаткового договору № 201905050400273 до договору оренди землі від 21.05.2010 № 041026101506, укладений 10.12.2019 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корт Інвест» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1758679523101), суд не вбачає. 
		Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.
		За пунктом «б» частини третьої етапі 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій. що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		Враховуючи те, що суд не вбачає порушень законодавства в поновленні договору оренди, підстави для задоволення позову в частині повернення земельної ділянки, які є похідними в даному випадку, відсутні. 
		З урахуванням обставин справи, вимог законодавства та позицій сторін, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
		За частиною п`ятою статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України). 
		Відповідно до частини першої статті 55 ГПК України, органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).
		Частиною другою статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
		Частини перша та друга статті 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.
		Схожі положення містять відповідно частина перша статті 57, частина друга статті 49, частина перша статті 43 ЦПК України.
		За змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
		З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача. 
		Таким чином, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру. 
		Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		вирішив
		У позові відмовити повністю.
		Витрати зі сплати судового збору покласти на прокуратуру. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 06.11.2023.
		 
		Суддя І. С. Горохов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...