Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/3042/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2023. Зареєстровано: 07.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/583/263/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023200460000369

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/3042/23
		1-кп/583/263/23 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" листопада 2023 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		        головуючого-судді                                          ОСОБА_1 
		        при секретарі                                  ОСОБА_2 
		за участю прокурора                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого          ОСОБА_4 
		захисника                                                 ОСОБА_5 
		потерпілої                                          ОСОБА_6 
		представника потерпілої                                 ОСОБА_7                  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023200460000369 від 14.05.2023 року по обвинуваченню
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка Великописарівського району Сумської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за ч. 3 ст. 286-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_4 14 травня 2023 року о 16.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Береста в напрямку руху до вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області. Поблизу домоволодіння АДРЕСА_2, порушуючи Правила дорожнього руху України, а саме:
		-п. 2.9 а ПДР «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
		-п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		-п. 12.1 ПДР «Під час вибору в установлених межах швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,
		внаслідок власної протиправної недбалості обвинувачений ОСОБА_4 не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, при якій він міг би безпечно керувати транспортним засобом та постійно контролювати його рух, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, з подальшим наїздом на паркан домоволодіння НОМЕР_7 та на потерпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, тобто запобігти виїзду за межі проїзної частини з подальшим наїздом на паркан домоволодіння АДРЕСА_2 та на ОСОБА_8 шляхом виконання ним вимог пунктів 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які не відповідають вимогам пунктів 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв`язку з подією та її наслідками, що настали, тобто спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_8 . 
		В результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_8 заподіяно наступні тілесні ушкодження: рана в ділянці скроні справа, підшкірна гематома в ділянці лобного бугра справа з переходом на перенісся, крововилив в м`які тканини голови в лобній ділянці, в лівій скроневій, в правій скроневій ділянці; закритий перелом тіла 5-го шийного хребця без пошкодження спинного мозку; закрита травма тазу, закритий повний перелом лонного сполучення зі зміщенням відламків зверзу вниз; закритий уламковий (чрезвертлюговий) перелом правої стегнової кістки зі зміщенням; відкриті уламкові переломи малогомілкових кісток правої та лівої гомілки зі зміщенням; множинні синці та рани тулуба та кінцівок. Дані тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 88 від 07.06.2023 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному звязку з настанням смерті ОСОБА_8 , яка від отриманих травм померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він страждає на серцево-судинні захворювання, сахарний діабет, у нього тиск та порушений обмін речовин, всі ці захворювання призводять до втрати свідомості та втрати пам`яті. Крім того, у нього травма ноги - перелом шийки бедра. В той день він в 11 год. поїхав до себе на дачу по АДРЕСА_3 та перебував там близько чотирьох годин, косив там бур`ян, прибирав. Потім він сів у свій автомобіль та поїхав додому. Він був в одний трусах, бо було жарко. Алкогольних напоїв у цей день він не вживав. Коли він сідав за кермо свого автомобіля, то він ( ОСОБА_4 ) був тверезий. Виїжджаючи на вул.. Береста в напрямку центру міста він повернув направо, і потім раптово він втратив свідомість. Так як він втратив свідомість, то він втратив керування транспортним засобом і не міг загальмувати. Він і раніше у 2022 році вдома втрачав свідомість, крім того, він періодично втрачає пам`ять. Зазначив, що свідки не могли бачити, що він сидів в автомобілі і говорив по телефону, так як стекла його автомобіля затоновані, крім того, він не міг цього робити, бо він втратив свідомість. Крім того, свідки його не нюхали, а тому не могли чути, що від нього пахне перегаром. Він не пам`ятає, щоб говорив на відео, що він вживав алкоголь, не пам`ятає, чи здавав він сечу в лікарні. Також просить врахувати, що проїзна частина дороги по вул.. Береста м. Охтирка, по якій він рухався, дуже звужена, там відсутні обочина та тротуари і паркан домоволодіння потерпілої винесений за межі червоної лінії. Подію ДТП він не пам`ятає, бо втратив свідомість. Після ДТП він ( ОСОБА_4 ) нікуди не тікав, потерпілу витягли з-під машини і покали поодаль, через деякий час приїхала швидка допомога та поліція, а потім його ( ОСОБА_4 ) повезли в лікарню на освідування на алкоголь. Він ( ОСОБА_4 ) при русі автомобіля втратив свідомість, а тому відсутня його вина в дорожньо-транспортній пригоді, так як він не міг запобігти небезпеці.  
		Невизнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як його спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення. Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Показами потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що в той день зранку вона велосипедом поїхала до жінки, за якою доглядала, а вдома залишилася її мати - ОСОБА_8 та її син - ОСОБА_9 . Після обід їй ( ОСОБА_6 ) зателефонував син та сказав, щоб вона їхала додому, бо бабу Ніну збили машиною. Вона ( ОСОБА_6 ) на велосипеді приїхала додому та побачила, що біля її двору стояла машина швидкої допомоги, мати лежала на землі, лікарі їй щось кололи, на ногах у матері були шини. Потім матір поклали на ноші та на швидкій повезли до лікарні. Також коли вона ( ОСОБА_6 ) приїхала додому, то побачила автомобіль, що в`їхав у паркан її ( ОСОБА_6 ) домоволодіння. Коли вона відчинила двері даного автомобіля, то побачила, що за кермом даного автомобіля сидів чоловік в одних трусах, тримав в руках телефон та щось дивився в телефоні, рухаючи пальцем по екрану телефону. Вона ( ОСОБА_6 ) впізнала цього чоловіка - це колишній директор Охтирського будинку престарілих, він завжди їздив на даному автомобілі. Також біля її двору стояли сусіди: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Також ОСОБА_6 пояснила, що у неї біля двору справа від хвіртки є лавка, і ОСОБА_8 часто сиділа на цій лавці. Ця лавка після ДТП була повністю знесена.         
		Показами свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з домоволодінням потерпілої. 14 травня 2023 р. в неділю близько 16 год. вона перебувала в себе в дворі по АДРЕСА_4 та почула гуркіт, скрежет металу і звук руху автомобіля. Вона ( ОСОБА_12 ) взяла телефон і вийшла з двору на вулицю, та побачила, що поперек вулиці стоїть автомобіль, який в`їхав у паркан домоволодіння по АДРЕСА_2 . Підійшовши до місця події, вона побачила, що спереду біля автомобіля стояли сусіди: ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , збоку стояв ОСОБА_9 , а сусідка ОСОБА_8 лежала на землі на тому місці біля двору, де була лавочка, очі в неї були закриті. Дошки від лавочки не було, а стовпчики від неї були збиті в праву сторону - якщо дивитись в сторону центру міста. У автомобілі сиділа одна особа. Вона ( ОСОБА_12 ) викликала поліцію та швидку допомогу. Через деякий час вона ( ОСОБА_12 ) побачила позаду вказаного автомобіля чоловіка, який стояв в одних трусах, - це був обвинувачений. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 сказали, що це той чоловік, який збив ОСОБА_8 . Коли приїхала поліція, то обвинувачений дістав з багажника автомобіля одяг та вдівся. До приїзду працівників поліції автомобіль обвинуваченого нікуди не переміщався. Потім приїхала реанімація, і ОСОБА_8 повезли в лікарню.
		Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 14 травня 2023 р. в неділю близько 16 год. він перебував в літній кухні свого домоволодіння по АДРЕСА_5 та почув звук автомобіля, а потім грохіт битого шиферу. Коли він ( ОСОБА_10 ) вийшов з кухні у двір та підійшов до хвіртки, то побачив, що паркан його домоволодіння був розбитий. Потім він вийшов з двору на вулицю та побачив автомобіль світло-коричневого кольору, який в`їхав у паркан сусіднього домоволодіння. Автомобіль стояв впоперек вулиці, передня його частина врізалась в паркан. Під автомобілем лежала його сусідка - ОСОБА_8 , її ноги були під переднім капотом автомобіля. Він ( ОСОБА_10 ) відразу підбіг до автомобіля, та через бокове водійське скло побачив, що в автомобілі знаходився один чоловік - обвинувачений, який сидів на водійському сидінні та щось дивився в телефоні. Скло автомобіля було затоноване, але він ( ОСОБА_10 ) був близько від автомобіля і бачив в салоні автомобіля обвинуваченого. Він ( ОСОБА_10 ) взяв ОСОБА_8 під руки та витяг її з під автомобіля. ОСОБА_8 ще була жива, при свідомості. Тоді прибіг сусід ОСОБА_13 , який живе далі, та вийшов ОСОБА_9 . Швидку та поліцію викликала сусідка ОСОБА_14 . Потім зупинили швидку, що їхала по вулиці. Обвинувачений спочатку сидів у автомобілі, а потім вийшов з автомобіля, походив навколо і знову сів до автомобіля та почав комусь телефонувати. По телефону обвинувачений сказав, що він збив когось. Після цього обвинувачений завів автомобіль і почав газувати. На нього стали кричати, щоб він не їхав, і після цього він так і сидів в автомобілі до приїзду працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, обвинувачений про щось говорив з ними. Від обвинуваченого було чути запах алкоголю. Він ( ОСОБА_10 ) був на місці події близько 1 години, обвинувачений на свій стан здоров`я не скаржився, до лікарів швидкої допомоги не підходив. 
		Показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що на момент аварії він перебував в своєму будинку та почув сильний гуркіт. Вийшовши з двору на вулицю він ( ОСОБА_9 ) побачив, що автомобіль в`їхав у паркан його домоволодіння, його бабуся - ОСОБА_8 лежала під колесами. Сусіди повиходили на звуки. Прийшла сусідка ОСОБА_15 , яка викликала поліцію, а він ( ОСОБА_9 ) викликав швидку. Сусід ОСОБА_10 став витягати ОСОБА_8 з під автомобіля. Спочатку зупинили швидку, яка їхала по вулиці, і лікарі стали надавати допомогу, а потім приїхала швидка за викликом. Було видно, що у ОСОБА_8 пошкоджені обидві ноги - їй стали накладати шини. Він ( ОСОБА_9 ) глянув у вікно автомобіля і побачив там одну людину, яка сиділа на місці водія, без одягу по пояс, водій тримав у руках телефон. Коли приїхали працівники поліції, водій опір не чинив та став про щось розмовляти з ними. Весь час до приїзду криміналістів, аж поки не забрали автомобіль, він ( ОСОБА_9 ) був на місці події. Також зазначив, що коли він вийшов з двору, то побачив, що металеві стовпці, на яких трималася лавка, були зігнуті, а самої дерев`яної лавки не було. ОСОБА_8 часто виходила на вулицю та сиділа біля двору на цій лавці.
		Рапортом, зереєстрованим в інформаційно-телекомунікаційній системі Національної поліції України Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 14.05.2023 р. за №4112, відповідно до якого 14.05.2023 року о 16.34 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.05.2023 року о 16.33 за адресою: м. Охтирка, вул. Береста, 56 трапилась ДТП, збили жінку CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 .
		Протоколом огляду місця події від 14.05.2023 року зі схемою та фототаблицями, згідно якого було оглянуто територію автодороги по вул. Береста м. Охтирка біля домоволодіння НОМЕР_7. Ділянка оглядуваної автодорои має асфальтобетонне покриття, загальною шириною 4,35 м, призначена для руху в обох напрямках, число смуг для руху 2, по 1 в обох напрямках, без ліній розмітки, має незначні нерівності та вибоїни. Огляд проводився в напрямку руху до вул. Гоголя м. Охтирка. По праву та ліву сторону дороги маються трав`яні узбіччя, які примикають до парканів жилих будинків. На лівому узбіччі біля буд. НОМЕР_8 маються сліди транспортного засобу, юзу, які ведуть на траві між шиферними парканами буд. НОМЕР_7 до буд. НОМЕР_8 . З лівої сторони від стовпа металевих воріт буд. №56 мається пошкодження трьох шиферин паркану, на пошкодженому місці мається фрагмент лівого дзеркала транспортного засобу. На правому стовпі зазначеного домоволодіння та стовпі хвіртки маються сліди тертя, далі мається осип пластику, шиферу. Далі з правої сторони домоволодіння під шиферним парканом мається два металевих вкопаних стовпа лавки, які зігнуті на праву сторону. Далі від правого стовпа вказаної хвіртки мається пошкодження трьох листів шиферу. На частинах шиферу маються плями РБК. Впритул до пошкодженого паркану передньою лівою частиною стоїть автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль має деформацію передньої лівої, середньої та лівої частини (крила, дверей водія, задніх лівих дверей). Передня ліва шина автомобіля без тиску. Ліве дзеркало заднього виду на автомобілі відсутнє. На місці події проведені вимірювання, які зафіксовані в протоколі огляду місця події та в схемі до протоколу огляду місця події від 14.05.2023 р. Під час огляду було виявлено та вилучено автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 , фрагмент пластику лівого дзеркала. 
		Протоколом огляду місця події від 14.05.2023 року з фототаблицями, згідно якого було оглянуто палату реанімаційного відділення КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ». Під час огляду на медичному ліжку виявлено труп ОСОБА_8 , 1952 р.н., який направлено до Охтирського районного відділення Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.
		Лікарським свідоцтвом про смерть №90 від 15.05.2023 р., відповідно до якого ОСОБА_8 померла, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 у реанімаційному відділенні КНП ОМР «Охтирської ЦРЛ».
		Висновком судово-медичної експертизи № 88 від 07.06.2023 р., відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа поєднана травма тіла, яка супроводжувалася множинними переломами кісток скелету та кінцівок, які призвели до травматичного шоку. При експертизі трупу виявлені такі тілесні ушкодження: рана в ділянці скроні справа, підшкірна гематома в ділянці лобного бугра справа з переходом на перенісся, крововиливи в м`які тканини голови в лобній ділянці, в лівій скроневій, в правій скроневій ділянці; закритий перелом тіла 5-го шийного хребця без пошкодження спинного мозку; закрита травма тазу: закритий повний перелом лонного сполучення зі зміщенням відламків зверзу вниз; закритий уламковий (чрезвертлюговий) перелом правої стегнової кістки зі зміщенням; відкриті уламкові переломи малогомілкових кісток правої та лівої гомілки зі зміщенням; множинні синці та рани тулуба та кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Знайдені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю. При судово-медично-токсикологічному дослідженні крові трупа етиловий спирт не виявлений. Смерть наступила 14 травня 2023 року в 19.20 год.
		Протоколом огляду місця події від 14.05.2023 р. з фото таблицями, згідно якого в приймальному відділенні КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» за адресою вул. Петропавлівська, 15 м. Охтирка було вилучено одяг потерпілої ОСОБА_8 - спортивну кофту червоного кольору з слідами розрізів по всій довжині рукавів та на правій частині в області грудної клітини, з біркою «PSL 10-12», на якій маються сліди РБК, та тканину чорного кольору з білими вертикальними полосами в порізаному стані невизначеної форми, зовні схожу на спортивні штани, зі слідами РБК.
		Протоколом огляду речей і документів від 20.05.2023 р., відповідно до якого в приміщенні службового кабінету Охтирського РВП ГУНП в Сумській області слідчим було оглянуто оптичний диск «16x,speed», 4/7 GB 120 min «DVD-R» 4,7 GB». В ході перегляду даного DVD-R встановлено, що на оптичному диску мається три папки з відеозаписами DVD-R диску у файлах: NVR_0000000_O00000_20230514164756_0026, NVR_0000000_O00000_20230514165715_0027, NVR_0000000_O00000_20230514170209_0028.
		На відеозаписі NVR_0000000_O00000_20230514164756_0026 зафіксовано, що 14.05.2023 р о 16.47 год. службовий атомобіль працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області зупиняється на узбіччі навпроти господарства АДРЕСА_2. По праву сторону металевих воріт даного господарства пошкоджено хвилястий шифер паркану, в отворі паркану перебуває автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 з наявиними пошкодженнями в передній лівій та передній лівій бокових частинах. З салону автомобіля виходе обвинувачений ОСОБА_4 , який одягнутий в труси. На запитання працівника поліції про те, що сталося і чи дивився його лікар, ОСОБА_4 відповів, що він «випивший», та що він їхав з усадьби, їхав прямо, а потім він тормозив, а машина пішла вліво, туди, де виявилася жінка. Потім обвинувачений дістав з багажника свого автомобіля одяг та почав вдягатися. На наступне запитання працівника поліції про те, чи багато він випив, ОСОБА_4 відповів, що не пив. Поліцейський повідомив, що ним виявлено у водія ознаки алкогольного спяніння. Крім того, на відеозаписі NVR_0000000_O00000_20230514165715_0027 зафіксовано, як на запитання цивільної жінки про те, що сталося, ОСОБА_4 відповідає, що він їхав по правій стороні, а влетів у ліву сторону, і що він не хоче оправдуватися, він «випивший».
		Відеозаписами з нагрудної камери відеоспостереження працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, що містяться на DVD-R диску у файлах: NVR_0000000_O00000_20230514164756_0026, NVR_0000000_O00000_20230514165715_0027, NVR_0000000_O00000_20230514170209_0028, оглянутими в судовому засіданні, на яких зафіксовані обставини, що відповідають зазначеним в протоколі огляду речей і документів від 20.05.2023 р. 
		Посвідченням водія серія НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_4 має право керувати транспортними засобами, категорії В1ВС1С.
		Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненим 16.05.2023 р. на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 150, складеному лікарем-наркологом КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_16 о 18.00 год. 14.05.2023 р., відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в стані алкогольного сп`яніння. 
		Актом медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 150 від 14.05.2023 р., відповідно до якого ОСОБА_4 був направлений на огляд оперуповноваженим СКП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 14.05.2023 р. в 17.30 год. та був оглянутий лікарем-наркологом КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_16 14.05.2023 р. в 18.00 год. Під час огляду поведінка обстежуваної особи роздратована, збуджена, настрій нестійкий; орієнтований правильно; мова змазана. Обстеження за допомогою спеціального технічного засобу Alkotester 5820 не проводилось, так як обстежувана особа неправильно виконує пробу (приладу недостатньо повітря). Відбір сечі для дослідження біологічного середовища відбувся 14.05.2023 р. в 18.10 год. Лабораторне дослідження з метою уточнення наявних речовин впливу проведено 15.05.2023 р. о 15.55 год. та виявлено в сечі 2,98 ‰ алкоголю. Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) - алкогольне сп`яніння.
		Результатом токсикологічного дослідження № 167 від 15.05.2023 р., відповідно до якого в сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 2,98 %.
		Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_4 був направлений на огляд до КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» 14.05.2023 року в 17.30 год. оперуповноваженим СКП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 .
		Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 1195 від 15.06.2023 р., згідно якого на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 знаходилося у працездатному стані. На момент експертного огляду робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 знаходилася у технічно несправному та у непрацездатному стані. Виявлені механічні пошкодження робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 , не носять експлуатаційний характер, і утворилися під час дорожньо-транспортної пригоди. До моменту дорожньо-транспортної пригоди рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані, а відповідно до дорожньо-транспортної пригоди не було технічних несправностей, які б могли бути технічною причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. 
		Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 1220 від 19.06.2023 р., відповідно до якого виходячи зі слідової картини, зафіксованої в ході огляду місця події від 14.05.2023 р. та наявних на транспортному засобі механічних пошкоджень, автомобіль «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 контактував своєю передньо-лівою та лівою боковою частинами з парканом, який розташований на лівому узбіччі проїзної частини, в районі домоволодіння АДРЕСА_2 .
		Висновком судової авто технічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р., відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 2.9 а, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість для водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 запобігти дорожньо-транспортної пригоди, тобто запобігти виїзду за межі проїзної частини та подальшим наїздом на паркан домоволодіння НОМЕР_7 та на ОСОБА_8 , визначалася шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали. Оцінка дій водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не потребує спеціальних технічних знань і може бути вирішена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
		Крім того, відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р. покази водія «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, які зазначені в протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 09.06.2023 р., під час якого підозрюваний розказав та показав на місці події, що 14.05.2023 р. рухався по вул. Береста м. Охтирка власним автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю близько 40 км/год, в салоні був сам, автомобіль був технічно справний, потім він обігнав пішоходів, які ішли по правій частині дороги попутно, та почав їхати по своїй смузі руху, потім помітив попереду автомобіля велосипедиста, який рухався попутно по правому краю проїзної частини, та почав виконуватии маневр обгону, а саме він ( ОСОБА_4 ) вивернув кермо вліво і в цей час втратив свідомість, - є технічно неспроможними, і не можуть використовуватись експертом при проведенні дослідження, оскільки розрахунки по ним можуть привести до необ`єктивних та помилкових висновків. 
		Вказані вище докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням порядку, визначеного законом та підтверджують обставини, що підлягають доказуванню.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він при русі автомобіля раптово втратив свідомість, а тому висновок судової авто технічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р., відповідно до якого в його ( ОСОБА_4 ) діях вбачаються невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, є неналежним та недопустим, так як при втраті свідомості він ( ОСОБА_4 ) не міг затормозити, - суд не бере до уваги з наступних підстав.
		Висновок судової автотехнічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р. складений на підставі аналізу експертом установлених достовірних вихідних даних, він повністю узгоджується з показаннями свідків та іншими доказами у справі, є повним, містить конкретні відповіді на поставлені на експертизу питання. 
		Вихідні дані для проведення даної судової автотехнічної  експертизи  бралися з протоколу огляду місця події та схеми ДТП від  14.05.2023 року, які були складені відразу після ДТП та були підписані  понятими,  які відповідно погодились з даними, зазначеними у них,  ці дані ніким з учасників процесу не оспорюються. 
		       Суд вважає, що при проведенні автотехнічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р. додержані всі вимоги закону при призначенні експертизи, дотримані права учасників процесу при призначенні і проведенні експертизи і висновки експерта достатньо мотивовані.
		       Показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він при русі автомобіля раптово втратив свідомість, суд вважає такими, що не відповідають дійсності і не підтверджуються жодними об`єктивними даними.
		       Такі його покази спростовуються дослідженими судом доказами. 
		       Так, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які прибули на місце ДТП безпосередньо зразу після дорожньо-транспортної пригоди, в судовому засіданні пояснили, вони бачили, що обвинувачений сидів у салоні автомобіля на водійському сидінні, він був у свідомості, тримав у руках телефон та щось у ньому дивився, водячи пальцем по екрану. Свідок ОСОБА_10 також пояснив, що через деякий час обвинувачений став телефонувати та сказав по телефону, що він когось збив. 
		Твердження обвинуваченого про те, що свідки не могли бачити, що він сидів в автомобілі і говорив по телефону, так як стекла його автомобіля затоновані, крім того, він не міг цього робити, бо він втратив свідомість, а також про те, що свідки його не нюхали, а тому не могли чути, що від нього пахне перегаром, а тому такі покази свідків є неналежними доказами, - суд не бере до уваги. 
		Покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 є послідовними й такими, що узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей, і підстав не довіряти їм у суду немає. Крім цього, обвинувачений не навів аргументів на підтвердження того, що у свідків були приводи для того, щоб оговорити обвинуваченого.
		       Відеозаписами з нагрудної камери відеоспостереження працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, що містяться на DVD-R диску у файлах: NVR_0000000_O00000_20230514164756_0026, NVR_0000000_O00000_20230514165715_0027, NVR_0000000_O00000_20230514170209_0028, які були здійсненні після прибуття працівників поліції на місце ДТП, зафіксовано, що обвинувачений ОСОБА_4 був у свідомості, назвав своє прізвище, імя та по батькові, відповідав на поставлені йому запитанні про обставини ДТП та вживання ним алкогольних напоїв. Про те, що він втрачав свідомість під час руху автомобіля, ОСОБА_4 не повідомляв, та до лікарів швидкої допомоги з приводу стану свого здоровя не звертався.
		Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним відеореєстратором, на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». В свою чергу, порядок застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018.
		       Отже, відеозапис був створений працівниками поліції, які прибули на місце ДТП, в ході виконання ними своїх службових обовязків та витребуваний слідчим в порядку ст.ст. 40, 93 КПК України. 
		Доказами, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України). Критерії недопустимості доказів визначені ч. 1 ст. 87 КПК України, відповідно до якої, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Оскільки зазначений відеозапис слідчим було отримано в порядку ст. 93 КПК України, при цьому істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, внаслідок отримання вказаного відеозапису судом не встановлено, та в сукупності з іншими доказами він підтверджує існування обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд не вбачає підстав для визнання зазначеного відеозапису недопустимим чи неналежним доказом по справі.
		       Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2023 р., підтверджується, що ОСОБА_4 в момент ДТП перебував в стані алкогольного спяніння. 
		       Покази ОСОБА_4 про те, що під час руху автомобіля він втратив свіломість, спростовуються також тією обставиною, що безпосередньо після ДТП ОСОБА_4 на свій стан здоровя не скаржився, до лікарів швидкої допомоги, які прибули на місце події, за медичною допомогою не звертався, а про те, що він втратив свідомість, ОСОБА_4 заявив лише 09.06.2023 р. під час слідчого експерименту, який проводився за його участю. Таку позицію обвинуваченого суд розцінює як його спробу уникнути відповідальності за скоєне. 
		        Враховуючи викладене, суд не може ставити під сумнів достовірність та об`єктивність висновку судової автотехнічної експертизи, який узгоджується з іншими доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, та в сукупності з ними підтверджує обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення. Тому суд вважає за необхідне покласти даний доказ в основу вироку на підтвердження доведеності вини обвинуваченого.
		       Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що алкогольних напоїв він не вживав і під час ДТП був тверезим, суд не бере до уваги з наступних підстав.
		       Перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК Укоаїни, підтверджується дослідженими судом додказами: даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2023 р., результатом токсикологічного дослідження № 167 від 15.05.2023 р., відповідно до якого в сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 2,98 %, актом медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 150 від 14.05.2023 р.
		       Згідно з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 7 листопада 2015року № 1395, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб. У випадках коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог КПК. Водії транспортних засобів учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження, підлягають обов`язковому огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		       Пунктом 8 розділу І та п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що у разі скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин із моменту виявлення підстав для його проведення.
		       Так, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю обвинуваченого та потерпілої відбулась 14 травня 2023 року о 16.30 год. Безпосередньо після скоєння ДТП, а саме 14.05.2023 року в 17.30 год. ОСОБА_4 був направлений на огляд до КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» оперуповноваженим СКП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 та був оглянутий лікарем-наркологом КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_16 14.05.2023 р. в 18.00 год. Під час огляду поведінка обстежуваної особи роздратована, збуджена, настрій нестійкий; орієнтований правильно; мова змазана. Обстеження за допомогою спеціального технічного засобу Alkotester 5820 не проводилось, так як обстежувана особа неправильно виконує пробу (приладу недостатньо повітря). Відбір сечі для дослідження біологічного середовища відбувся 14.05.2023 р. в 18.10 год. Лабораторне дослідження з метою уточнення наявних речовин впливу проведено 15.05.2023 р. о 15.55 год. та виявлено в сечі 2,98 ‰ алкоголю. Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) - алкогольне сп`яніння.
		       Доводи обвинуваченого та його захисника про те, що біологічні зразки сечі для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння у обвинуваченого на момент вчинення злочину відбулося без додержання порядку, встановленого КПК України, а саме, за відсутності відповідної постанови прокурора, з порушенням вимог ст. 241 КПК України, та що у обвинуваченого не відбиралися зразки крові, що свідчить про недопустимість як доказів матеріалів освідування на стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого ОСОБА_4 лікарем ОСОБА_16 (копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2023 р., результату токсикологічного дослідження № 167 від 15.05.2023 р., відповідно до якого в сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 2,98 %, акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 150 від 14.05.2023 р.), - суд вважає необґрунтованими.
		       Так, відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частиною другою даної статті визначено перелік діянь, які суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини й основоположних свобод, на підставі чого можливо зробити висновок про недопустимість доказів.
		       Біологічні зразки сечі обвинуваченого ОСОБА_4 отримано в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858. Зазначеною Інструкцією не передбачено необхідність попереднього винесення постанови прокурора про проведення освідування задля проведення огляду особи на наявність ознак алкогольного сп`яніння.
		       Згідно із вимогами цього нормативного акту огляд водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди є обов`язковим і ця процедура не є слідчою дією у розумінні вимог статей 214, 223 КПК, а тому відсутні передбачені законом підстави для визнання цих результатів медичного дослідження недопустимими і такими, що отримані з порушенням порядку, передбаченого законом.
		       На переконання суду, захисник ототожнив поняття медичного огляду та проведення експертизи.
		       Такі висновки повністю узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 24.02.2020 року у справі № 473/2872/18, від 10.12.2020 року у справі № 715/1912/19, від 11.02.2020 року у справі № 691/219/18 .
		       Відібрання та дослідження біологічних зразків крові обвинуваченого у закладі охорони здоровя не проводилось, оскільки відповідно до п. 14 вищевказаної Інструкції дослідження крові на вміст алкоголю проводиться обов`язково у разі перебування водія учасника дорожнього руху внаслідок ДТП у несвідомому стані або з тяжкими травмами, а ОСОБА_4 на момент огляду перебував у свідомому стані та тілесні ушкодження у нього були відсутні.
		       Верховний Суд неодноразово зазначав про дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів. 
		       Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду від 20.09.2022 у справі № 711/2189/21, із системного аналізу пунктів 3,8,15,16 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, вбачається, що огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоровя. Після цього проводиться лабораторне дослідження (за допомогою приладів), метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду, у якому, серед іншого, зазначаються ознаки сп`яніння особи, що безпосередньо виявлені та встановлені лікарем. Тобто огляд особи щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а не приладом. Прилад лише фіксує показники щодо ступеню стану сп`яніння, а лікар під час огляду виявляє та фіксує ознаки сп`яніння. Тому показники приладу не слід ототожнювати із поняттям «медичний огляд». 
		Отже, стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення, підтверджується дослідженими доказами по справі, зокрема, даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2023 р., результатом токсикологічного дослідження № 167 від 15.05.2023 р., відповідно до якого в сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 2,98 %, актом медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 150 від 14.05.2023 р.
		Крім того, ці докази узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , який був присутній на місці події, про те, що він відчував запах алкоголю від ОСОБА_4 .
		Достовірність даних, що містяться у вказаних письмових доказах, підтвердив свідок - лікар-нарколог ОСОБА_16 в ході судового розгляду, який показав, що 14.05.2023 року о 18.00 год. ним здійснювався медичний огляд ОСОБА_4 . Огляд проводився відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України. Під час огляду ним ( ОСОБА_16 ) були виявлени у ОСОБА_4 всі клінічні ознаки алкогольного спяніння: гіперемія обличчя, неадекватна поведінка: він був розратований, збуджений, емоційно нестабільний, запах алкоголю з рота, його зіниці не реагували на світло. На запитання: чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_4 спочатку сказав, що сьогодні «випивав», а потім, зрозумівши, що це буде записано в акті, подумав, і сказав, що пив лимонад. Через те, що ОСОБА_4 неправильно дув у спеціальний прилад для визначення ступеня спяніння (то в себе вдихав, то недостатньо довго дув), прилад не спрацював, тому ОСОБА_4 було запропоновано здати сечу, на що останній погодився. Відповідно до результатів лабораторного дослідження у ОСОБА_4 виявлено в сечі 2,98 ‰ алкоголю, що відповідає важкому ступеню алкогольного спяніння. 16.05.2023 року ним ( ОСОБА_16 ) було складено висновок, в якому зазначено, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив достовірність отриманих результатів лабораторного дослідження сечі та їх належність ОСОБА_4 . Крім того, свідок ОСОБА_16 зазначив, що виявлені ним під час огляду ОСОБА_4 клінічні ознаки алкогольного спяніння, навіть без результатів лабораторного аналіза біосередовища, свідчать про те, що ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного спяніння. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 підтвердила результат токсикологічного дослідження № 167 від 15.05.2023 р. сечі ОСОБА_4 , та пояснила, що вона проводила лабораторне токсикологічне дослідження сечі ОСОБА_4 , біологічний матеріал (сеча) надійшов до клініко-діагностичної лабораторії КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» 15.05.2023 р. о 09.30 год., біомателіал був запакований відповідно до передбачених законодавством вимог, цілісність пакування не була порушена, дослідження було виконане 15.05.2023 р. о 15.55 год. , дослідження було проведено методом фотометрії, в результаті токсикологічного дослідження в сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 2,98 %, що є тяжким ступенем сп`яніння. 
		       Таким чином, досліджені судом докази свідчать про наявність у діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		       Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
		       У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		       На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 поза розумним сумнівом доведено.
		       З огляду на що, суд приходить до висновку, що  ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 2.9.а, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого виникла дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої потерпіла ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		       Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваеного та допустимості доказів у кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
		       Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року №13-31кс19 зазначила:
		       Диспозиція статті 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
		       При цьому належить ураховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 статті 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.
		       Таким чином, об`єктивна сторона цього складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; суспільно небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - частина 1; смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - частина 2; загибель кількох осіб - частина 3); причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		       Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
		       Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
		       Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені статтею 286 КК.
		       Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у  вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених статтею 286 КК, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
		       Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх  настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 286 КК.
		       Велика Палата звернула увагу на те, що склад злочину, передбачений статтею 286 КК, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
		       За висновком судової авто технічної експертизи № 1269 від 23.06.2023 р., який було досліджено судом, в діях водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, при якій він міг би безпечно керувати транспортним засобом та постійно контролювати його рух, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, з подальшим наїздом на паркан домоволодіння НОМЕР_7 та на потеррпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 12.1         Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали
		Недотримання вказаних вище правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_4 стали безпосередньою причиною (головною умовою) заподіяних наслідків - смерті потерпілої ОСОБА_8 . 
		Таким чином, судом встановлено, що причиною ДТП і заподіяних наслідків є дії обвинуваченого ОСОБА_4 , який, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, при якій він міг би безпечно керувати транспортним засобом та постійно контролювати його рух, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, з подальшим наїздом на паркан домоволодіння НОМЕР_7 та на потеррпілу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , що і призвело до заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8 . Досліджені судом докази поза розумним сумнівом свідчать про те, що в цьому провадженні йдеться про такий причинний зв`язок, який відображує закономірності розвитку події, де заподіяна обвинуваченим ОСОБА_4 шкода є  наслідком не випадкового перетинання причинно-наслідкових ланцюгів, а  закономірним результатом його діяння, відображає такий розвиток подій, за якого обвинувачений здатний їх передбачити.
		       Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286-1 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.
		       Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК, суд  призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та  обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.  Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це  покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх  небезпечності та даним про особу винуватого.
		       При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характерізується, також суд бере до уваги похилий вік обвинуваченого, який є пенсіонером, та стан його здоровя, він має ряд захворювань: цукровий діабет 2 типу середнього ступеню важкості, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, ревматоїдний артрит, закритий перелом шийки правого стегна.
		       Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		       Статті 3 та 27 Конституції України визначають, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, при цьому з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин кримінального провадження, непоправних наслідків скоєного у вигляді смерті потерпілої, вчинення обвинуваченим злочину у стані тяжкого алкогольного сп`яніння (2,98 проміле) за відсутності інших обставин, які могли б істотно вплинути на висновок суду щодо можливості призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті, суд не вбачає підстав для застосування статті 69 КК України.
		       З огляду на зазначені обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі  та додаткове покарання в вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, та з огляду на вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп`яніння, його тяжкі наслідки - без звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Жодна із наведених обвинуваченим та його захисником обставин, як вік, наявність захворювань, не можуть нівелювати стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого, який будучи обізнаним про відповідні заборони, все ж сів за кермо транспортного засобу та керував ним, чим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров`ю для його учасників, і його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини. 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили слід залишити попередній - тримання під вартою.
		03.07.2023 р. потерпілою ОСОБА_6 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 25520,00 грн. витрат на поховання, та моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн., заподіяну смертю її матері. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_6 не визнав.
		Суд вважає, що цивільний позов потерпілої підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
		Згідно ч.5 ст.128 КПК України - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
		Відповідно ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов`язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. 
		Встановлено, що потерпілою ОСОБА_6 понесено витрати на поховання матері ОСОБА_8 в розмірі 25520,00 грн., що підтверджується товарним чеком ФОП ОСОБА_19 від 15.05.2023 р. на суму 1000,00 грн. та фіскальним чеком ФОП ОСОБА_20 «Бюро ритуальних послуг» від 16.05.2023 р. на суму 24520,00 грн. (а.с. 43).
		       Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
		       Згідно матеріалів кримінального провадження, на момент вчинення кримінального правопорушення цивільну відповідальність ОСОБА_4 не  було застраховано на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Враховуючи викладене, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 25520,00 грн.
		У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		       Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно ч. 1 ст..1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ч. 2 ст..1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо, зокрема, шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 18.06.1965 р., копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 01.06.1985р.
		Відповідно до роз`яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд погоджується з доводами потерпілої ОСОБА_6 про перенесені нею душевні страждання у зв`язку зі смертю її матері.
		Враховуючи глибину та тривалість завданих потерпілій моральних страждань, ступінь тяжкості заподіяної їй душевної травми, в результаті злочину вона втратила рідну їй людину, перенесені нею душевний біль, пригніченість, порушення звичного життя, враховуючи характер діяння обвинуваченого та форму його вини, а також враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров`ю для його учасників, а його протиправні дії призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, з урахуванням вимог справедливості та розумності, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 1167, ч.2 ст.1168 ЦК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої моральну шкоду в сумі 200000,00 грн., в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
		Згідно ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 21986,16 грн.  
		Арешт на майно, а саме автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 оранжевого кольору 2005 р.в., який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 ; фрагмент лівого дзеркала т/з, який запаковано до спец, пакету №1653266, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023 року, слід скасувати. 
		Арешт на майно, а саме спортивну кофту червоного кольору з слідами розрізів по всій довжині рукавів та на правій частині в області грудної клітини, з біркою «PSL 10-12», на якій маються сліди РБК та тканину чорного кольору з білими вертикальними полосами в порізаному стані невизначеної форми, ззовні схоже на спортивні штани зі слідами РБК, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023 року, слід скасувати. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.        
		       Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 14.05.2023 року. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 21986,16 грн.    
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь потерпілої ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 25520,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 200 000,00 грн., всього 225520,00 грн.
		Арешт на майно, а саме автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 оранжевого кольору 2005 р.в., який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 ; фрагмент лівого дзеркала т/з, який запаковано до спец, пакету №1653266, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2022 року, скасувати. 
		Арешт на майно, а саме спортивну кофту червоного кольору з слідами розрізів по всій довжині рукавів та на правій частині в області грудної клітини, з біркою «PSL 10-12», на якій маються сліди РБК та тканину чорного кольору з білими вертикальними полосами в порізаному стані невизначеної форми, ззовні схоже на спортивні штани зі слідами РБК, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.05.2023 року, скасувати. 
		Речові докази: автомобіль CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 оранжевого кольору 2005 р.в., який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , який зберігається на автостоянці Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, - повернути законному володільцю ОСОБА_4 .
		Речові докази: спортивну кофту червоного кольору та тканину чорного кольору з білими вертикальними полосами, які перебувають в камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області (квитанція № 001809), фрагмент лівого дзеркала т/з, який перебуває в камері зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області (квитанція № 001810)- знищити, як такі, що не становлять ніякої цінності.
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
		 
		Суддя Охтирського
		міськрайонного суду:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...