Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/49656/23-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 06.11.2023. Зареєстровано: 07.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.

Номер судового провадження: 1-кс-41930/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023000000000637

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/49656/23-к 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 листопада 2023 року  слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12023000000000637 від 13.04.2023  прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12023000000000637 від 13.04.2023  прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
		Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
		Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити, розгляд клопотання просив проводити без виклику сторін.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку. 
		З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000000637, внесеному 13.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України. 
		Прокурор в обґрунтування вимог клопотання зазначає наступне.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб з числа громадян України, за попередньою змовою, організували злочинну спільноту на території України, тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також територіях російської федерації, країн СНД і Євросоюзу, та запровадили протиправний шахрайський механізм у вигляді псевдокриптоінвестиційного проекту (далі  криптопіраміда) «S-Group», який нібито працює на міжбанківському міжнародному валютному ринку «Forex» або з іншими фінансовими активами, вводячи в оману громадян під виглядом співпраці з міжнародними фінансовими інвестиційними компаніями, обіцяючи при цьому отримання надприбутків.
		Встановлено, що для поповнення особового рахунку компанії «S-Group», засновники проекту запровадили використання новоствореного токену SGCT через фінансовий агрегатор «S-Wallet». Даний токен створений на заміну токену SWCT, який припинив функціонувати у фінансовому агрегаторі «S-Wallet». Крім цього, слід зазначити, що новостворений токен SGCT, які попередні токени криптопіраміди «S-Group» (SWP та STD), є фіктивним у зв`язку з відсутністю його в списку біржових активів великих криптобірж через неможливість проходження компанією «S-Group» аудиту.
		Водночас, за наявними даними, засновники компанії запровадили функціонування псевдокриптобіржі «S-Trade», робота якої спрямована на обмін P2P (пряма купівля і продаж криптовалюти користувачами без участі третьої сторони або посередника, використовуючи банківські картки) внутрішніх токенів компанії, а саме: SGCT, SWCT, SWP, STD, з можливістю обміну на гривню, російський рубль, білоруський рубль тощо, у тому числі з підтримкою використання банківських карток країни-агресора.
		Зокрема, до протиправної діяльності причетний: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , використовує автомобільний транспорт марки та моделі Mersedes-Benz GLE 350 DE, номер та серія знака НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ). 
		ОСОБА_4 є безпосереднім помічником ОСОБА_5 , відповідає за поповнення псевдоінвесторами своїх особистих рахунків через криптовалютні обмінники.
		Також, було встановлено, що ОСОБА_4 має відношення до вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а саме ОСОБА_4 , не маючи офіційних доходів, які співрозмірні з його видатками, купує у свою приватну власність транспортні засоби, цінне нерухоме майно, та інше, таким чином своїми дії спрямовує на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння.
		Так, 24.05.2023 безпосередньо після фактів вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 придбав у власність та зареєстрував на себе транспортний засіб - автомобіль Mersedes-Benz GLE 350 DE, номер та серія знака НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2022 року випуску.
		Відомості щодо права власності на вказаний автомобіль підтверджуються реєстраційними картками транспортного засобу.
		Фактичні обставини кримінального провадження свідчать про те, що дане майно ОСОБА_4 отримав у фактичне володіння та користування за кошти, отримані в результаті вчинення кримінальних правопорушень, тобто воно набуте кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, міг використовувати його під час вчинення злочинів та відповідно даний транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
		У матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних, які свідчать про те, що ОСОБА_4 причетний до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, що мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками, спричиненою шкодою у особливо великих розмірах, санкції яких передбачають:покарання у вигляді позбавлення волі: на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України; від трьох до восьми років - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		01.11.2023 року постановою слідчого вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		Прокурор вказує, що враховуючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, відшкодування завданої злочином шкоди, запобіганню пошкодженню, приховуванню, або перереєстрації та у разі рішення суду застосувати спеціальну конфіскацію, необхідно здійснити арешт вказаного майна.
		Статтею 170 КПК України, передбачено, що Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.  
		Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
		Стаття 96-2 КК України передбачає випадки застосування спеціальної конфіскації, а саме: спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
		1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
		2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
		3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
		4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст.89КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
		Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
		Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме з метою відшкодування завданої злочином шкоди, запобіганню пошкодженню, приховуванню, або перереєстрації та у разі рішення суду застосувати спеціальну конфіскацію, а також з метою збереження речових доказів.
		Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
		Враховуючи викладене, клопотання підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання  задовольнити.
		Накласти арешт на автомобіль Mersedes-Benz GLE 350DE, номер та серія знака НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває у фактичному володінні та користуванні останнього із забороною відчуження та використання.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. 
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...