Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/23822/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 06.11.2023. Зареєстровано: 07.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2024.
Дата набрання законної сили: 30.10.2023
Номер судового провадження: 1-кс/760/9883/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100090002561

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №760/23822/23
		1-кс/760/9883/23
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 жовтня 2023 року Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 02.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090002561 від 05.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090002561 відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
		В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 20 липня 2023 року, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з корисливих спонукань, маючі на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із психотропними речовинами у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел на вчинення ряду тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі особливо небезпечної психотропної речовини PVP.
		Так, реалізуючи свій злочинний задум направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі особливо небезпечної психотропної речовини PVP, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 20 липня 2023 року, ОСОБА_5 використовуючи багатоплатформовий месенджер «Telegram», що надає опціональні наскрізні зашифровані чати, зв`язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовує никнем «@neon989898» та являється оператором Інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який здійснює незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Києва та Київській області.
		Під час спілкування з невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_5 вступив з даною особою у злочинну змову, після чого вона довела йому розроблений план скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі особливо небезпечної психотропної речовини  PVP.
		Відповідно до відведеної ОСОБА_5 ролі у даній злочинній групі, останній отримуючи попередньо підготовлені до незаконного збуту наркотичні засоби та психотропні речовини, у тому числі особливо небезпечну психотропну речовину  PVP, здійснював їх безпосередній незаконний збут шляхом попереднього їх розміщення у схованках («закладках») на території на території міста Києва та Київській області з різним фасуванням (від 0,125 г, 0,250 г, 0,50 г, 1 г і більше) речовини, у залежності від обсягу замовлення.
		Так, приблизно о 20 годині 00 хвилин 01.09.2023 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи відповідно до відведеної йому ролі у злочинній групі, останній з метою отримання для незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини  PVP прибув на ділянку місцевості з координатами 50.5291320, 30,4737460, яка знаходиться під мостом автомобільної магістралі Велика Кільцева.
		Перебуваючи на вищевказаній ділянці місцевості, діючи відповідно до отриманих вказівок та координат, у схованці під кущем, ОСОБА_5 знайшов та підібрав з землі пакунок з порошкоподібною речовиною світлого кольору масою не менше 17,153 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину  PVP масою не менше 12,37 г, яка була попередньо розфасована не менш як у 19 пластикових ємностей типу пробірки «епіндорф».
		Незаконно придбавши за вищевказаних обставин порошкоподібну речовину світлого кольору масою не менше 17,153 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину  PVP масою не менше 12,37 г, ОСОБА_5 розпочав її незаконно зберігати з метою збуту при собі.
		В подальшому, незаконно зберігаючи при собі з метою збуту вищевказану психотропну речовину, ОСОБА_5 на невстановленому досудовим розслідуванням транспортному засобі незаконно перевіз її до місця свого мешкання де продовжив незаконно зберігати з метою збуту в приміщенні кв. АДРЕСА_1 до 05.09.2023.
		Приблизно о 08 годині 00 хвилин 05.09.2023, з метою незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини  PVP на території Солом`янського району міста Києва, ОСОБА_5 незаконно зберігаючи при собі з метою збуту не менше 19 пластикових ємностей типу пробірки «епіндорф», які містили в собі порошкоподібну речовину світлого кольору масою не менше 17,153 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину  PVP масою не менше 12,37 г пересуваючись пішки прибув на залізничний вокзал «Дарниця», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3.
		Цього ж дня, приблизно о 08 годині 37 хвилин, перебуваючи на залізничному вокзалі «Дарниця» та незаконно зберігаючи при собі з метою збуту порошкоподібну речовину світлого кольору масою не менше 17,153 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину  PVP масою не менше 12,37 г, ОСОБА_5 скориставшись Київської міською електричкою №7310/7311 незаконно перевіз вищевказану психотропну речовину від станції залізничного транспорту «Дарниця» до станції залізничного транспорту «Караваєві дачі», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана , 48-А.
		У подальшому, приблизно о 09 годині 10 хвилин, незаконно зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину  PVP масою не менше 12,37 г, ОСОБА_5 прибув на станцію залізничного транспорту «Караваєві дачі», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана,48-А тим самим здійснив незаконне перевезення даної особливо небезпечної психотропної речовини.
		Здійснивши незаконне перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини  PVP, ОСОБА_5 продовжуючи її незаконно зберігати при собі з метою збуту пересуваючись пішки направився до паркової зони, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Любомира Гузара, 1/3.
		Приблизно о 10 годині 00 хвилин 05.09.2023, пересуваючись пішки прибувши за вказаною адресою та перебуваючи у парковій зоні, на ділянці місцевості з координатами 50.438204, 30.423127, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_5 відповідно до злочинного плану, незаконно зберігаючи особливо небезпечну психотропну речовину  PVP, з метою незаконного збуту, заздалегідь розфасовану порошкоподібну речовину масою 0,938 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 0,657 г, розмістив у схованці під бетонними блоками, а решту особливо небезпечної психотропної речовини  PVP масою не менше 11,713 г залишив зберігати при собі з метою повторного незаконного збуту.
		Тим самим, ОСОБА_5 вчинив всі необхідні дії, відведені останньому невстановленою досудовим розслідуванням особою, які необхідні були для незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини  PVP масою 0,657 г.
		Цього ж дня, під час проведення огляду місця події, за участю ОСОБА_5 , останній вказав на схованку, яка знаходилась під бетонними блоками на ділянці місцевості з координатами 50.438204, 30.423127, у парковій зоні по вул. Любомира Гузара, 1/3 в м. Києві, в якій останній розмістив з метою незаконного збуту заздалегідь розфасовану у пластикову ємність типу пробірки «епіндорф» порошкоподібну речовину світлого кольору масою 0,938 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 0,657 г.
		Згідно висновку експерта КНДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-23/48160-НЗПРАП від 18.09.2023, надана на дослідження речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,657 г.
		PVP, згідно з Списком №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиця I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
		Загальна маса вилученої особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено  PVP становить 0,657 грам, що відповідно до таблиці 2 наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є невеликим розміром.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропної речовини, предметом яких була особливо небезпечна психотропна речовина у великих розмірах, а також незаконному збуті психотропної речовини, предметом якого була особливо небезпечна психотропна речовина, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
		В судовому засіданні слідча підтримала подане клопотання, просила задовольнити у зв`язку із вище викладеними обставинами.
		Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання.
		Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, вбачається наступне.
		Встановлено, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090002561 відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
		Відповідно до ст. ст. 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, якийзастосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна яквиду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
		У випадку, передбаченомуп. 1ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		За вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
		Однак, клопотання слідчого вказаним вимогам не відповідає.
		Однак, визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні очевидно є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення та доведення, що вказане майно є таким, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину та підлягає обтяженню.
		Постанова про визнання речовими доказами від також не містить належного обґрунтування щодо підстав визнання вилученого майна речовими доказами та його значення для кримінального провадження.
		Таким чином, слідчий суддя вбачає, що в клопотанні прокурором не вказано ґрунтовних та достатніх правових підстав необхідності накладення арешту на житлове приміщення підозрюваного ОСОБА_5 , не вказаний зв`язок із кримінальним правопорушенням, не доведено, яке доказове значення воно має для даного кримінального провадження. Поруч з цим ОСОБА_5 має лише право на житлового будинку. 
		Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати як визначені ст. 170 КПК України правові підставі для арешту майна, так і вимоги ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, яка визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» звернув увагу, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 КПК України до засад кримінального провадження відноситься, зокрема, недоторканність права власності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Конституція України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41).
		Таким чином, враховуючи викладене, безпідставними і надмірними є будь-які обмеження, застосовані до права власності осіб, які не є фігурантами кримінального провадження.
		За ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Таким чином, за змістом ч. 2 цієї статті для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя має встановити та врахувати перелічені обставини за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження та, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести вказані підстави у рішенні.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		При цьому, згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
		З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 93, 94, 98, 131-132, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		Відмовитив задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090002561 від 05.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
		Повний текст ухвали виготовлено 27 жовтня 2023 року о 10 год. 00 хв.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...