Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 627/552/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2023. Зареєстровано: 07.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2023.

Номер судового провадження: 2/627/252/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 627/552/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2023 року                                                смт Краснокутськ
		 
		Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді Бугаєнко І.В.,
		за участі секретаря Пушкар І.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у якому просить: 1) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити кошти на її банківському/картковому рахунку ( НОМЕР_1 ), у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 20.05.2023 року у сумі 74 535,19 грн., у тому числі: несанкціоновано списані кошти у сумі 71 675, 19 грн, сума комісії 2 860,0 грн., та списати нараховані відсотки на несанкціоновано списані кошти; 2) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити залишок на банківському/картковому рахунку НОМЕР_2 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 до стану 1008,80 грн. (власні кошти); 3) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» пеню за кожен день прострочення повернення коштів у розмірі 4 696,74 грн., шляхом їх зарахування на банківський/картковий рахунок НОМЕР_2 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк». 
		Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.01.2023 року в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім`я було відкрито поточний рахунок зі встановленим кредитним лімітом (НОМЕР_1). За умовами договору опис фінансової послуги - відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісія та обслуговування платіжного інструмента, споживче кредитування; тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту - споживчі цілі. У відділенні АТ КБ «ПриватБанк» під час відкрити рахунку видана платіжна картка «Універсальна» НОМЕР_4 . За умовами договору розмір кредитного ліміту для карт «Універсальна» не перевищує 200 000 грн. Погоджена сума кредитного ліміту між позивачкою (клієнтом банку) та надавачем платіжних послуг АТ КБ «ПриватБанк» була встановлена у розмірі 50 000 грн.
		Позивач зазначає, що 20.05.2023 року, о 15 год. 30 хв., на її мобільний номер НОМЕР_5 зателефонували з номеру НОМЕР_6 , оператор, представився працівником АТ КБ «ПриватБанк», запитав, чи дійсно вона намагається зайти до кабінету «Приват24», якщо, так, то необхідно було натиснути «1», якщо ні, натиснути «0». Підтвердження щодо входу до особистого кабінету «Приват24» позивач не надавала, натиснувши «0» на телефоні, розмова з оператором закінчилась. Через хвилину, о 15.31год. на її мобільний номер надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_7 ## з аналогічним змістом, дії позивач здійснила ті ж, не підтвердила вхід, натиснувши «0». Того ж дня, через деякий час, позивач зайшла у платіжний (мобільний) додаток «Приват 24» та помітила сповіщення, що АТ КБ «ПриватБанк» пропонує збільшити кредитний ліміт до 200 000 грн, але ніяких дій на підтвердження збільшення кредитного ліміту позивач не здійснювала, оскільки збільшувати кредитний ліміт наміру не мала, з проханням про збільшення кредитного ліміту до надавача фінансових послуг не зверталась, після чого вимкнула телефон, і до 22.05.2023 року в додаток «Приват24» не заходила. 
		22.05.2023 року позивач увійшла в платіжний (мобільний) додаток «ПРИВАТ24», який був встановлений на її мобільний телефон працівниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в смт Краснокутську та виявила, що має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк». Після чого, зателефонувала до відділення АТ КБ «ПриватБанк» в смт Краснокутську, який з`єднав її з оператором гарячої лінії, та пояснив, що 20.05.2023 року з її рахунку знімалися кошти в магазинах та банкоматах у м. Кривий Ріг. Проте на той час позивач не перебувала, а знаходилася за місцем проживання та місцем роботи в смт Краснокутську Богодухівського району Харківської області. Позивач повідомила оператору банку, що карткою у цей період не користувалася та коштів не знімала. Оператор зафіксував вказаний факт та заблокував картки (кредитну та для виплат (зарплатну). На картці «Для виплат» НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ) залишок коштів на час блокування складав 8,8 грн.
		Позивач вказує, що того ж дня, 22.05.2023 року, звернулася до СПД № 2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (шахрайських дій), а саме викрадення з її банківської картки грошових коштів. 23.05.2023 року вказані відомості внесені до ЄРДР за №12023221010000333, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України; ОСОБА_1 залучено в якості потерпілої. В подальшому позивачці повідомлено, що в ході досудового розслідування було встановлено, що кошти з картки були зняті в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, у зв`язку з чим, кримінальне провадження направлено до Краснокутського відділу Богодухівської окружної прокуратури для вирішення питання щодо підсудності. 
		Позивач зазначає, що у виписці АТ КБ «ПриватБанк» від 23.05.2023 по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) за період з 20.05.2023 по 20.05.2023 кредитний ліміт складав 75000 грн., при цьому повідомлень від банку щодо збільшення кредитного ліміту вона не отримувала, свого погодження на його збільшення не надавала. Крім того, 20.05.2023, менш ніж за годину (з 15.32 год. по 16.24 год.) у м. Кривій Ріг були здійснені покупки та знята готівка з карткового рахунку позивача за № НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ) на суму 71675,19 грн., сума комісії банку склала 2860,0 грн. Жодних дій з приводу збільшення кредитного ліміту позивач не здійснювала, 20.05.2023 року в місті Кривий Ріг не знаходилась та грошових коштів там не знімала, розпоряджень щодо списання з її рахунку коштів не надавала. Платіжна картка «Універсальна» НОМЕР_4 знаходиться у позивача, у користування нікому її не передавала, зазначену карту не втрачала, ПІН-коди, логіни, паролі і т.п. не розголошувала, сім-картку свого мобільного телефону не змінювала та не втрачала, будь-яких платіжних доручень не складала ні у паперовому вигляді, ні у електронному вигляді з використанням мобільного додатку, або будь-якої іншої клієнтської системи банку. Зняття коштів відбулося внаслідок шахрайських дій, таємного викрадення грошових коштів, оскільки списання коштів з рахунку відбулося поза її волею, не з її вини та за відсутності поінформованості про проведення банком операцій за її банківським рахунком.
		25.05.2023 року позивач звернулася з письмовою вимогою до АТ КБ «ПриватБанк» щодо поновлення її прав споживача. Листом від 22.06.2023 вих. № 20.1.0.0.0/7-230525/32286 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що у задоволенні її запиту відмовлено: банк не може повернути кошти, відсотки будуть нараховуватися відповідно до умов договору, та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Жодного слова не було про результати проведеного службового розслідування, банк лише послався на те, що при знятті коштів ПІН-код картки був введений правильно.
		26.06.2023 року, о 22.06 год., із заблокованої банком картки позивача «Для виплат» (зарплатної картки, власні кошти) НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ) банком було списано 504,40 грн. в рахунок оплати обов`язкового платежу за карткою НОМЕР_4 , про що їй стало відомо з отриманого СМС-повідомленням від банку та виписками по карткам/рахункам АТ КБ «ПриватБанк» від 28.06.2023, від 30.06.20223 та від 04.07.2023. Станом на 26.06.2023 на картковому рахунку ні картці «Для виплат» баланс (до списання банком коштів у сумі 504,40 грн. в рахунок оплати і обов`язкового платежу за карткою НОМЕР_4 ) складав 1008,80 грн. 01.07.2023 АТ КБ «ПриватБанк» були нараховані відсотки на несанкціоновано списані кошти з кредитної картки позивачки у розмірі 3 597, 92 грн.
		Позивач у відкрите судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом, надала до суду заяву, у якій зазначила, що у зв`язку зі станом здоров`я просить розгляд справи, призначений на 26.10.2023 року проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
		Представник позивача - адвокат Федосієнко О.В. у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному та прохала їх задовольнити. 
		Представник відповідача у відкрите судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просить провести засідання по справі у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, відзив і пояснення підтримує. У своїх письмових поясненнях від 01.09.2023 року представник позивача зазначив наступне. Відповідно до анкети-заяви від 05.01.23 року ОСОБА_1 погодилась на укладення договору з відповідачем та з Умовами і правилами надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", які розміщені на офіційному сайті за адресою: www.privatbank.ua, а також зобов`язалась регулярно ознайомлюватись з їх змінами. Таким чином, позивач тим самим уклав з відповідачем договір, який відповідно до ст. 634 ЦК є договором приєднання. Відповідно до умов договору приєднання від 05.01.23 року, ОСОБА_1 отримала електронний платіжний засіб (карту) № НОМЕР_4 , для здійснення платіжних операцій по рахунку. У позовній заяві позивач підтверджує, а також це вбачається з виписки по рахунку, що 20.05.2023 р. з карти № НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 знято грошові кошти на загальну суму 74 535,19 грн. з урахуванням комісії Банку, а саме: в сумі 20800 грн. через банкомат банку "Райфайзенбанк" А0101401 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, б. 1-Д); в сумі 20800 грн. через банкомат CADN0105 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 48) не володільцем карти, а третьою особою; в сумі 26.2 грн. розрахунок через POS-термінал ПриватБанку S1KZ032M (супермаркет VARUS, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 25); в сумі 10400 знято готівкою через POS-термінал ПриватБанку S1KZ032M (супермаркет VARUS, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 25); в сумі 11,99 грн. розрахунок через POS-термінал S0114955 банку "Райфайзенбанк" (супермаркет SILPO, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, б. 1-К); в сумі 2080 грн. знято готівкою через POS-термінал S0114955 банку "Райфайзенбанк" (супермаркет SILPO, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, б. 1-К); в сумі 47 грн. розрахунок через POS-термінал ПриватБанку S1KZ00PM (Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.22Б); в сумі 18 720 грн. знято готівкою через POS-термінал ПриватБанку S1KZ00PM (Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.22Б); в сумі 90 грн. розрахунок через POS-термінал S1KR09ZX ПриватБанку (супермаркет Сільпо, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг вул. Лермонтова, буд. 37); в сумі 1560 грн. знято готівкою через POS-термінал ПриватБанку S1KR09ZX (супермаркет Сільпо, Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 37).
		Представник позивача зазначає, що згідно з ПК PAN-Like встановлено, що карту № НОМЕР_4 , 20.05.2023 додано до платіжної системи G-pay, про що клієнта було сповіщено, та клієнтом підтверджено за допомогою ОТР-паролю. Всі вказані операції здійснені в банкоматах та через POS-термінали виконано з використанням не фізичної карти № НОМЕР_4 , а її токену. Токен карти № НОМЕР_8 . Аналізом даних ПК "vkfm.privatbank.ua" (Дані про пристрої входу до Приват24 та географічні координати їх роботи), встановлено, що 20.05.2023 було здійснено тільки один вхід в акаунт Приват24 клієнта: пристрій: PIXEL 6 PRO| GOOGLE (imei:НОМЕР_22), IP-адреса: НОМЕР_9  зареєстрована в м. Дніпро. В ході вивчення отриманими за заявкою SIMMON (Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи) встановлено, що даний пристрій не є типовим для даного акаунту, типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: НОМЕР_10 ). Крім того, за даними SIMMON входи з пристрою PIXEL 6 PRO|GOOGLE здійснювалися також 17.05.2023 та 18.05.2023. Згідно з ПК "Адмін. панель Приват24" встановлено, що пароль входу в Приват24 клієнта не змінювався, акаунт заблоковано 22.05.2023 о 16:25:17. В ході вивчення ПК "Архів повідомлень" встановлено, що клієнту надходили повідомлення про вхід в Приват24 та зміну ліміту по карті. При вивченні даних, отриманих за заявкою OTPPAS (Вибірка SMS-повідомлень з ОТР паролями) та SMSARC (Архів вихідних SMS за номером телефону) встановлено, що інформація про отримання клієнтом повідомлень з ОТР паролями та архів вихідних SMS відсутня у зв`язку з закінченням строку зберігання. 
		В ході вивчення даних ПК VRS встановлено, що за період з 19.05.2023 до 25.05.2023 між клієнтом та Банком відбулося два діалоги (перший додається), при ознайомленні з якими встановлено, що клієнт заявила, що напередодні шахрайства вона перейшла за посиланням, яке знайшла в мережі. За даним посиланням, начебто, можна було оформити отримання матеріальної допомоги. Клієнт вказала у відповідних WEB-формах номер свого телефону та пароль від Приват24 та ще якісь дані, які саме клієнт не пам`ятає. Саме посилання у клієнта не зберіглося. Таким чином, грошові кошти з карт клієнта було знято внаслідок розголошення клієнтом конфіденційних даних. Несанкціоновані транзакції за картою № НОМЕР_3 не виявлені. Перекази грошових коштів з картки НОМЕР_4 клієнта банку ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_11 , що мали місце 20.05.2023, були здійснені з використанням логіну та паролю до Приват24, який відомий тільки останній. Фінансовим номером ОСОБА_1 був зареєстрований номер НОМЕР_12 , згідно з логінами входу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в подальшому не змінювався. 
		Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1  оскаржує проведення операцій по картці шляхом здійснення переказу коштів з рахунків, із використанням її особистих даних для авторизації і проведення операцій в інтернет-банкінгу Приват24 (логіну, паролю, ОТП паролю, ПІН кодів, тощо) і власного фінансового номеру телефону, запевняючи, що не проводила ці операції, при цьому не наводить жодних доказів, що підтверджує використання цих даних іншими особами без її особистого сприяння або свідомої передачі їх іншим особам самою позивачкою. Вказує, що у даному випадку, банком надані докази, що операції переказу коштів не можуть вважатись неналежними. Неправомірно покладати на банк відповідальність за їх виконання, оскільки вони були здійснені саме клієнтом або іншої особою за допомогою його особистих дій (бездіяльності), які сприяли незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (неналежні перекази). В даному випадку, переказ коштів відбувася з рахунку платника за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, що в розумінні п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не є неналежним переказом, а тому й п. 6.7 Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів затвердженим Постановою НБУ від 05.11.2014 року № 705, як підстава для негайного відновлення Банком залишку коштів на рахунку користувача, в даному випадку застосовано бути не може. Таким чином, якщо зазначені операції за твердженням позивача ним не здійснювались, то дані операції стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам. Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно Позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними. У ПриватБанку існує надійна систему захисту рахунків Клієнтів Банку і без розголошення персональних даних неможливо отримати доступ до рахунку. 
		Представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. АТ КБ "ПриватБанк" не несе відповідальності перед Позивачем, та не може відповідати за перекази і зняття готівки коштів ініційованих за допомогою особистих даних клієнта. Банк лише виконує розпорядження клієнта, щодо здійснення ним платіжних операцій з власних рахунків.
		Крім того, зазначає, що до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року (надалі - Положення № 223), банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Зауважує, що позивачем не представлено судового рішення, що набрало законної сили, або висновку досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 12023221010000333 від 29.06.2023р., таким чином, позивачем не надано доказів, щодо причетності до здійснення спірних переказів невідомих осіб. Виходячи з вищенаведеного, переказ грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 відбувся внаслідок її необачної поведінки, до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її карткового рахунку. 
		Також зазначає, що позивач просить стягнути з банку суму коштів, списаних за рахунок кредитного ліміту. Але, такі позовні вимоги не відповідають обставинам справи і нормам законодавства, оскільки сума коштів кредитного ліміту у сумі 74 535,19 грн. не належить ОСОБА_1 на праві власності, а передана їй у користування на умовах встановлених кредитним договором. Вважає, що не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з банку нарахованих на суму кредитних коштів відсотків, інфляційних втрат і пені. Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про відновлення залишку коштів на карті НОМЕР_3 , оскільки несанкціоновані транзакції за цим картрахунком не виявлені. Доказів неналежних переказів з цієї карти, що мали місце 20.05.23р., позивачкою також не надано. 
		22.09.2023 року до суду надійшла відповідь представника позивача - адвоката Федосієнко О.В. на пояснення представника відповідача на позовну заяву про зобов`язання відновитизалишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштівпредставника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Захарова М.І. від 31.08.2023 року, в яких зазначила наступне. Представником відповідача до пояснень було надано висновок «про проведення перевірки за фактом здійснення переказів та зняття грошових коштів з карти № НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_11 ). Подія НОМЕР_13 . Службова перевірка була проведена на виконання службової записки ГО № Е.16.0.0.0/-7607547 від 17.08.2023 від Департаменту претензійно-позовної роботи ГО. Звернення клієнта ОСОБА_1 від 25.05.2023 щодо проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого збільшення кредитного ліміту до 75 000 грн. та несанкціонованого списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 банком було проігнороване, службове розслідування за зверненням клієнта не проводилося, у зв`язку з чим інформація про отримання клієнтом повідомлень з ОТР паролями та архів вихідних SMS відсутня у зв`язку із закінченням строку зберігання. 
		Зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк» за декілька днів до вчинення відносно клієнта гр.  ОСОБА_1  шахрайських дій достеменно було відомо, що вхід до Приват24 було здійснено через пристрій PIXEL 6 PRO/GOOGLE (imei:НОМЕР_22), ІР-адреса: НОМЕР_9  зареєстрована в м.Дніпро, що не є типовим для акаунту клієнта ОСОБА_1 . Типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: НОМЕР_14 ). Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» достеменно було відомо, що у скоєнні шахрайства відносно клієнта ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_11 ) підозрюється гр. ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_15 ) (фото банкомат, фото ЄКБ), який вже був фігурантом службових перевірок і підозрюється в скоєнні шахрайських дій за подібних обставин (подія ІТ № 19783, № 20609). За фактом шахрайства Банком направлені інформаційні листи до правоохоронних органів, які було приєднано до кримінального провадження 12023041230000998 від 16.05.2023, відкритого за ч. 3 ст. 190 КК України.
		Щодо наданого відповідачем до суду доказу підтвердження направлення клієнту повідомлення 20.05.2023 року про зміну кредитного ліміту у Приват24 і оплату платежу, представник позивача зазначає, що 20.05.2023 о 15 год. 30 хв. 01 сек. був проведений контакт між ОСОБА_1 та «автором події» ОСОБА_3 , технічне ПКК, яке показує, що з клієнтом була проведена комунікація по операції. Проте, залишається не зрозумілим яким чином цей доказ доводить направлення клієнту повідомлень 20.05.2023 про зміну кредитного ліміту у П24 і оплати платежу. У позовній заяві позивач зазначала, що 20.05.2023 року о 15 год. 30 хв. на її мобільний номер НОМЕР_5 зателефонували з номеру НОМЕР_6 оператор, представившись працівником АТ КБ «ПриватБанк», запитав, чи дійсно вона намагається зайти до кабінету Приват24. Вхід до кабінету Приват24 ОСОБА_1 не підтвердила, натиснувши на телефоні «0», розмова з оператором закінчилась. 
		Відкрита картка (рахунок) НОМЕР_4 була 05.01.2023, заблокована 22.05.2023, що підтверджує, що ОСОБА_1 , як тільки дізналася про вчинення щодо неї шахрайських дій невідкладно звернулася в АТ КБ «ПриватБанк». 
		Представник позивача зазначає, що наданий представником АТ БК «ПриватБанк» додаток до пояснення № 5 Логі (історія) входу до П24 підтверджує, що 17.05.2023, 18.05.2023 та 20.05.2023 вхід в Приват24 було здійснено через пристрій PIXEL 6 PRO/GOOGLE, ІР-адреса: НОМЕР_9 , що не е типовим для акаунту клієнта ОСОБА_1 і АТ КБ «ПриватБанк», нехтуючи своїми прямими обов`язками, жодним чином не відреагував на нетиповий вхід. Вважає, що цей доказ доводить, що 20.05.2023 ОСОБА_1 не входила в Приват24, вхід здійснив лише підозрюваний банком у шахрайських діях ОСОБА_2 , який вже був фігурантом службових перевірок і підозрюється в скоєнні шахрайських дій за подібних обставин, у відповідача є навіть індивідуальний податковий номер ОСОБА_2 . На що, ОСОБА_1 як тільки дізналася про скоєння відносно неї шахрайських дій (22.05.2023) невідкладно звернулася в АТ КБ «ПриватБанк», оскільки 20.05.2023 та 21.05.2023 в додаток Приват24 не входила і їй стало відомо про подію лише 22.05.2023.
		Щодо наданого відповідачем в якості доказу аудіо запису оператора call center банку з клієнтом від22.05.2023, представник позивача зазначає, що здійснення звукового запису голосу особи без її згоди порушує право на охорону інтересів особи. Голос фізичної особи належить до проявів особистого характеру, що охороняється, його звуковий запис можна здійснювати або використовувати тільки з відома фізичної особи. Відповідачем не надано суду доказів надання згоди позивача на здійснення запису розмови, як не надано і будь-яких інших доказів наявності у нього законних підстав втручання у приватне спілкування особи та здійснення звукозапису розмов. Зазначає, що законодавством не передбачено проведення без попередження про здійснення запису телефонної розмови аудіо фіксування телефонних розмов працівників банківських установ та клієнтів банку, то такий аудіо запис не можна вважати таким, що отриманий в передбаченому законом процесуальному порядку. 
		Щодо змісту аудіо запису, представник позивача зазначає, що ведення діалогу оператора call center банку можна сміливо використовувати як посібник з психології «Теорія впливу». Як професійно оператор call center банку протягом більше 18 хвилин розмови, не зважаючи на повітряну тривогу, переконує клієнта, що саме він розголосив свої персональні дані, що саме з вини клієнта відбулися шахрайські дії третіх осіб. Клієнт намагається якось протистояти впливу - та ні, я не розголошувала, оператор непохитний - клієнт банку, і тільки клієнт банку винуватий. Як наслідок, саме нав`язлива думка оператора call center банку (а не свідчення клієнта) лягла в основу службової перевірки банку, саме коментар оператора call center, який не передає дійсний зміст розмови, став підґрунтям висновку банку, що операції переказу коштів не можуть вважатися неналежними, оскільки вони були здійснені саме клієнтом або іншою особою за допомогою його особистих дій (бездіяльності), які сприяли незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (неналежні перекази). Відтак, вважає даний аудіозапис недостовірним та недопустимим доказом по справі. 
		Вважає, що посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що ОСОБА_1 порушила Умови та Правила надання банківських послуг, своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають належного доказового підтвердження. Крім функцій розрахунково- касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		25.09.2023 року до суду через систему електронний суд надійшли аналогічні письмові пояснення представника позивача - адвоката Федосієнко О.В.
		Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, та надавши їм належну правову оцінку, доходить наступного.
		Згідно з ч. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
		Судом встановлено, що позивач є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.01.2023 року, де в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім`я було відкрито поточний рахунок зі встановленим кредитним лімітом на кредитну картку «Універсальна» /а.с.15-24/.
		Відповідно до умов анкети-заяви від 05.01.2023, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів Позивача: ОТР-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище, при цьому ідентичність укладання правочину повністю ідентична надісланому Банком ОТР-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
		22.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до СПД № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про те, що 20.05.2023 року невстановлена особа незаконно заволоділа грошовими коштами в розмірі 74500 грн. За даним фактом 23.05.2023 року були внесені відомості до ЄРДР за № 12023221010000333 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України /а.с. 12/.
		23.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до старшого слідчого відділення Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про залучення її до провадження як потерпілої /а.с.13-14/.
		З копії виписки по картці/рахунку НОМЕР_16 ( НОМЕР_17 ) і додатковим рахункам договору №SAMDNWFC00081872334 від 05.01.2023 за період 20.05.2023-20.05.2023 вбачається, наступне: кредитний ліміт:75000,00; валюта рахунку UAH; баланс на початок періоду: 32801,10; баланс на кінець періоду: -41734,09; усього витрат: -80773,96; усього надходжень: 6238,77; сума комісій 3337,54; сума знижок 0,00. Крім того, в період з 15 год. 32 хв. по 16 год. 24 хв. 20.05.2023 року зафіксовано зняття готівки та покупки у м. Кривий ріг/а.с.25/.
		Як вбачається з копії розпорядження секретаря Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області № 199-к від 12.05.2023 року про зміну режиму роботи ОСОБА_1 , у зв`язку із сімейним станом та необхідністю догляду за рідним членом сім`ї, яка потребує постійного цілодобового стороннього догляду з метою створення пільгових умов праці, змінити: режим роботи ОСОБА_1 , начальнику відділу роботи з персоналом апарату селищної ради та встановити робочими днями 13,20,27 травня 2023 року, з наданням днів відпочинку 15, 22 та 29 травня 2023 року/а.с.26/.
		25.05.2023 року позивачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою-вимогою, в якій просила призначити та провести службове розслідування за фактом несанкціонованого збільшення кредитного ліміту до 75 000 грн. та списання з карткового рахунку НОМЕР_1 відкритого на її ім`я коштів у сумі 81 012,73 грн. Просила повернути на її картковий рахунок 81012,73 грн. у тому числі несанкціоновано списані кошти у сумі 77675,19 грн. та суму комісії 3337,54 грн., та не нараховувати на несанкціоновано списані кошти проценти, пеню та інші передбачені політикою АТ КБ «ПриватБанк» інші платежі /а.с.27-28/. На що 22.06.2023 року Банк надав відповідь якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її запиту /а.с. 29-30/.
		29.06.2023 року ОСОБА_1 направила звернення до АТ КБ «ПриватБанк», в якому прохала надати їй результати службового розслідування проведеного АТ КБ «ПриватБанк» за фактом несанкціонованого збільшення кредитного ліміту до 75 000 грн. та списання з карткового рахунку НОМЕР_1 відкритого на її ім`я коштів у сумі 81 012,73 грн./а.с.32/.
		Як вбачається з копії виписки по картці/рахунку НОМЕР_16 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00081873234 від 05.01.2023 за період 20.05.2023-28.06.2023 /а.с.31/ та виписки по картці/рахунку НОМЕР_18 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00075023873 від 14.03.2022 за період 20.05.2023-30.06.2023 з карти для виплат ОСОБА_1 банком було списано кошти в рахунок оплати погашення кредитної заборгованості.
		22.08.2023 року позивач звернулась до Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області із запитом про те, на якому етапі перебуває досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12023221010000333 /а.с.110/, на що слідчим СВ Криворізького РУР ГУНП в Дніпропетровській області Кривківка А. надано відповідь № 45/8-2-2555 від 11.09.2023 про те, що на теперішній час досудове розслідування триває /а.с.111/.
		На виконання ухвали Краснокутського районного суду Харківської області про витребування доказів від 19.09.2023 року, представником ПрАТ «Київстар» надано відповідь №12884/з від 05.10.2023 року, згідно з якою, визначити особу, в користуванні якої перебував телефонний номер НОМЕР_12 , зокрема з 15 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. 20.05.2023 року, немає можливості. В період часу з 15 год 00 хв. по 17 год. 00 хв. 20.05.2023 року сім-картка з телефонним номером НОМЕР_12 використовувалась у мобільному пристрої (терміналі) із серійним номером IMEI НОМЕР_19 . Відповідно до наданої інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки по номеру телефону НОМЕР_12 , з прив?язкою до базових станцій, які були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» в період часу з 15 год 00 хв. по 17 год. 00 хв. 20.05.2023 року, а саме: номер - НОМЕР_5 , тип з`єднання - вхідний дзвінок, дата та час фіксації - 20.05.2023 15:30:34, контакт - 567369129, тривалість - 19 сек, LAC57134, CID30015, адреса розташування базової станції - АДРЕСА_1 ; номер - 0679392417, тип з`єднання - вхідний дзвінок, дата та час фіксації - 20.05.2023 15:31:03, контакт - 567943844, тривалість - 23 сек, LAC57134, CID30015, адреса розташування базової станції - АДРЕСА_1 ; номер - 0679392417, тип з`єднання - вхідний дзвінок, дата та час фіксації - 20.05.2023 16:25:32, контакт - 0680875034, тривалість - 100 сек, LAC57134, CID30015, адреса розташування базової станції - АДРЕСА_1 ; номер - 0679392417, тип з`єднання - вхідний дзвінок, дата та час фіксації - 20.05.2023 16:27:33, контакт - 0672593359, тривалість - 96 сек, LAC57134, CID39787, адреса розташування базової станції - Харківська область, Богодухівській район, смт Краснокутськ, Краснокутське управління водних ресурсів.; 
		01.09.2023 року АТ БК «ПриватБанк» до пояснень на позовну заяву, у якості одного з додатків представником було додано копію висновку службової перевірки, якою встановлено наступне. 
		20.05.2023 р. з карти №НОМЕР_4  клієнта  ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_11 ) знято грошові кошти на загальну суму 74 535,19 грн. (з урахуванням комісії Банку). За фактом несанкціонованого списання грошових коштів клієнт звернулася з позовом до суду.
		Грошові кошти з карти № НОМЕР_4 знято: - в сумі 20800 грн. через банкомат банку "Райфайзенбанк" A0101401 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, б. 1-Д); - в сумі 20800 грн. через банкомат CADN0105 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 48) не володільцем карти, а третьою особою; - в сумі 26.2 грн. розрахунок через POS-термінал ПриватБанку S1KZ032M (супермаркет VARUS, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 25); - в сумі 10400 грн. знято готівкою через POS-термінал ПриватБанку S1KZ032M (супермаркет VARUS, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, б. 25); - в сумі 11,99 грн. розрахунок через POS-термінал S0114955 банку "Райфайзенбанк" (супермаркет SILPO, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, б. 1-К); - в сумі 2080 грн. знято готівкою через POS-термінал S0114955 банку "Райфайзенбанк" (супермаркет SILPO, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Визволення, б. 1-К); - в сумі 47 грн. розрахунок через POS-термінал ПриватБанку S1KZ00PM (Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.22Б); - всумі 18720 грн. знятоготівкоючерезPOS-термінал ПриватБанку S1KZ00PM (Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.22Б); - в сумі 90 грн. розрахунок через POS-термінал S1KR09ZX ПриватБанку (супермаркет Сільпо, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг вул. Лермонтова, буд. 37); - в сумі 1560 грн. знято готівкою через POS-термінал ПриватБанку S1KR09ZX (супермаркет Сільпо, Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 37).
		Згідно з ПК PAN-Like встановлено, що карту № НОМЕР_4 додано до платіжної системи G-pay 20.05.2023, про що клієнта було сповіщено, та клієнтом підтверджено за допомогою ОТР-паролю. Всі вказані операції здійснені в банкоматах та через POS-термінали виконано з використанням не фізичної карти № НОМЕР_4 , а її токену. Токен карти № НОМЕР_8 .
		Аналізом даних ПК "vkfm.privatbank.ua" (Дані про пристрої входу до Приват24 та географічні координати їх роботи), встановлено, що 20.05.2023 було здійснено тільки один вхід в акаунт Приват24 клієнта:пристрій:PIXEL 6 PRO|GOOGLE(imei:НОМЕР_22), IP-адреса: НОМЕР_9  зареєстрована в м. Дніпро. В ході вивчення отриманими за заявкою SIMMON (Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи) встановлено, що даний пристрій не є типовим для даного акаунту, типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: НОМЕР_10 ). Крім того, за даними SIMMON входи з пристрою PIXEL 6 PRO|GOOGLE здійснювалися також 17.05.2023 та 18.05.2023.
		Згідно з ПК "Адмін. панель Приват24" встановлено, що пароль входу в Приват24 клієнта не змінювався, акаунт заблоковано 22.05.2023 о 16:25:17.
		В ході вивчення ПК "Архів повідомлень" встановлено, що клієнту надходили повідомлення про вхід в Приват24 та зміну ліміту по карті.
		При вивченні даних, отриманих за заявкою OTPPAS (Вибірка SMS-повідомлень з ОТР паролями) та SMSARC (Архів вихідних SMS за номером телефону) встановлено, що інформація про отримання клієнтом повідомлень з ОТР паролями та архів вихідних SMS відсутня у зв`язку з закінченням строку зберігання.
		В ході вивчення даних ПК VRS встановлено, що за період з 19.05.2023 до 25.05.2023 між клієнтом та Банком відбулося два діалоги, при ознайомленні з якими встановлено, що клієнт заявила, що напередодні шахрайства вона перейшла за посиланням, яке знайшла в мережі. За даним посиланням, начебто, можна було оформити отримання матеріальної допомоги. Клієнт вказала у відповідних WEB-формах номер свого телефону та пароль від Приват24 та ще якісь дані, які саме клієнт не пам`ятає. Саме посилання у клієнта не зберіглося.
		Таким чином, грошові кошти з карт клієнта було знято внаслідок розголошення клієнтом конфіденційних даних. Несанкціоновані транзакції за картою № НОМЕР_3 не виявлені.
		Доступ до коштів клієнта було отримано через Приват24, скориставшись яким невстановлені особи отримали можливість внаслідок розголошення клієнтом логіну та паролю в Приват24.
		Грошові кошти за допомогою G-pay було знято через банкомати та здійснено розрахунок через POS- термінали та знято через POS-термінали;
		Згідно з ПК "Адмін. панель Приват24" встановлено, що пароль входу в Приват24 клієнта не змінювався. 20.05.2023 було здійснено тільки один вхід в акаунт Приват24 клієнта: пристрій: PIXEL 6 PRO|GOOGLE (imei:НОМЕР_22), IP-адреса: НОМЕР_9 зареєстрована в м. Дніпро. В ході вивчення отриманими за заявкою SIMMON (Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи) встановлено, що даний пристрій не є типовим для даного акаунту, типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: НОМЕР_10 ). Крім того, за даними SIMMON входи з пристрою PIXEL 6 PRO|GOOGLE здійснювалися також 17.05.2023 та 18.05.2023. 
		Фінансовий номер клієнта не змінювався. Всі карти клієнта було заблоковано 22.05.2023 р. о період часу з 16:22 до 16:25 на підставі звернення клієнта від 22.05.2023 р. на "3700", час з`єднання 16:06:51.
		22.05.2023 р. зафіксовано заявки клієнта на повернення коштів, які були використані для оплати товару - на суму 2000 грн. id-заявок НОМЕР_20 та НОМЕР_21 . Заявки закриті з коментарем: "Транзакція проходила з присутністю карти/телефону по безконтакту. Оскаржити шахрайство не є можливим в рамках правил платіжної системи".
		У скоєнні шахрайства відносно клієнта ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_11 ) підозрюється гр. ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_15 ) (фото банкомат, фото ЄКБ), який вже був фігурантом службових перевірок і підозрюється в скоєнні шахрайських дій за подібних обставин (подія ІТ №19783, №20609). За фактами шахрайства Банком направлені інформаційні листи до правоохоронних органів які було приєднано до кримінального провадження 12023041230000998 від 16.05.2023, відкритого за ч.3 ст.190 КК України. Про шахрайство щодо ОСОБА_1 проіформовано правоохоронні органи відповідним інформаційним листом, даний епізод приєднано до ЄРДР №12023041230000998.
		Підсумовуючи вище викладене, автор ОСОБА_5 зазначив, що, доступ до коштів клієнта було отримано через Приват24, скористатися яким невстановлені особи отримали можливість внаслідок розголошення клієнтом логіну та паролю входу в Приват24. Грошові кошти з карти "Універсальна" № НОМЕР_4 клієнта було знято через банкомати та здійснено розрахунок через POS-термінали та знято через POS-термінали за допомогою G-paу.
		  Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).
		Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно із частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		З наведеного вбачається, що оспорювані в частині особистого ініціювання операції з коштами на рахунках позивача здійснювались 20 травня 2023 року з 15:32 по 16:24. При цьому, представник відповідача зазначає, що 20.05.2023 було здійснено тільки один вхід в акаунт Приват24 клієнта: пристрій: PIXEL 6 PRO| GOOGLE (imei:НОМЕР_22), IP-адреса: НОМЕР_9 зареєстрована в м. Дніпро, який є нетиповим пристроєм для акаунту ОСОБА_1 , типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: НОМЕР_10 ). Крім того, як у поясненнях віповідача на позовну заяву, так і в копії службової перевірки зазначено, що в скоєнні шахрайства відносно клієнта ОСОБА_1 підозрюється гр. ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_15 ) (фото банкомат, фото ЄКБ), який вже був фігурантом службових перевірок і підозрюється в скоєнні шахрайських дій за подібних обставин. 
		Крім того, з відповіді ПрАТ «Київстар», вбачається, що в період часу з 15:00 по 17:00 20.05.2023 року номер телефону НОМЕР_12 (який є фінансовим номером ОСОБА_1 та прив`язаний до Приват24) знаходився в межах розташування базової станції, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
		Згідно з п.1.1.1.130 Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» Фінансовий номер Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу співробітника (у відділенні Банку), в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІП-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват 24.
		У частині першій ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги» наведені в Законі терміни вживаються в такому значенні: платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг; держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту; доступ до рахунку - можливість отримання стороннім надавачем платіжних послуг визначеного користувачем обсягу інформації щодо рахунку та користувача такого рахунку, якою на вимогу та за згодою такого користувача має забезпечити надавач послуг з обслуговування рахунку з метою надання таким стороннім надавачем платіжних послуг такому користувачу послуг з ініціювання платіжної операції та/або з надання відомостей з рахунків. Така можливість забезпечується шляхом взаємодії інформаційних систем зазначених надавачів платіжних послуг; емісія платіжних інструментів - платіжна послуга, що надається надавачем платіжних послуг на договірних засадах із платником, яка полягає у випуску (наданні) платнику платіжного інструменту для ініціювання та оброблення платіжних операцій; емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до цього Закону; неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст. 86 ЗУ «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.
		Відповідно до п. 138 розділу VII Постанови Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі - Постанова) емітент зобов`язаний забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача; зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту.
		Згідно з п. 139 розділу VII Постанови № 164 емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем.
		Пунктом 140 розділу VII Постанови №164 визначено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		За приписами п. 143,144 розділу VII Постанови №164 надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. 
		Відповідно до пункту 1.1.10.6.1 Умов та правил надання банківських послуг (у редакції, чинній станом на 17.05.2023-20.05.2023) Банк на підставі моніторингу спроб шахрайських операцій та/або потенційно скомпрометованих Платіжних карток має право здійснити їх блокування та/ або зміну ПІН-коду.
		Пунктом 1.1.10.6.2. у випадку підозри на скімінг Банк автоматично змінює ПІН-код Платіжної картки.
		 
		Зі змісту пункту 1.1.5.12 Умов та правил надання банківських послуг, відповідальність Банку перед клієнтом обмежується документально підтвердженим реальним збитком, що виник у Клієнта внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Банку, який діє навмисно або з грубою необережністю.
		Отже, Банк не встановив обставин, які безспірно доводять, що позивач ОСОБА_1 , своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, беручи до уваги невідкладне повідомлення позивачем про безпідставне списання коштів, та наявність кримінального провадження по цій справі, суд дійшов висновку про відсутність вини позивача, як підстави цивільно-правової відповідальності.
		Крім того, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року (справа № 766/19614/18) зазначено, що сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я фізичної особи, не є підставою для відмови у задоволенні позову. У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року (справа № 308/6023/15-ц) зроблено висновок про те, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх.
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
		Щодо наданого стороною відповідача в якості доказу аудіо запису оператора call center банку з клієнтом - позивачем по справі ОСОБА_1  від22.05.2023 року, суд зазначає наступне.
		Стаття 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.  Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ч. 1 ст. 270 ЦК України).
		За приписами ч. 1 ст. 271 ЦПК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
		Отже, відомості та дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою, зафіксовані на будь-якому носії інформації чи в електронному вигляді, є інформацією про особисте та сімейне життя особи.
		Водночас, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ч. 1 ст. 302 ЦК України).
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати  шкоди довкіллю або культурній спадщині.
		Виходячи з положень ч. 2 ст. 13 ЦК України в їх системному зв`язку з положеннями ч. 1 ст. 271, ч. 1 ст. 302 ЦК України, можна дійти висновку, що чинне законодавство гарантує фізичній особі можливість вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя, але при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, і не вчиняти дії з наміром завдати шкоди іншій особі.
		З огляду на вищенаведене здійснення звукового запису голосу особи без її згоди порушує право на охорону інтересів особи. Голос фізичної особи належить до прояву особистого характеру, що охороняється, його звуковий запис можна здійснювати або використовувати тільки з відома фізичної особи.
		Проте, позивачем не надано суду доказів надання згоди відповідача на здійснення запису розмови, як не надано і будь-яких інших доказів наявності у нього законних підстав втручання у приватне спілкування особи та здійснення звукозапису розмов.
		Отже, наданий представником відповідача звукозапис розмови оператора call center АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_1 , є недопустимим доказом, та таким, що отриманий з порушенням прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України.
		Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції. 
		Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені за кожен день прострочення повернення коштів, суд зазначає наступне.
		Частиною 12 статті 86 ЗУ «Про платіжні послуги» передбачено, що надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Сума пені на день звернення позивача з даним позовом до суду, становить 4696,74 грн. та підтверджується розрахунком сторони позивача, відтак, підлягає стягненню з відповідача.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 08 лютого 2018 року у справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61/1396св18), 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (провадження № 61 -3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (провадження №61 -16504св 18), від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18)), від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22 ( провадження № 61-8249св23) зазначену правову позицію підтримав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням, отже, відсутні підстави для відповідальності останньої за такі операції. Виявивши безпідставне збільшення кредитного ліміту, яке вона не ініціювавала особисто та несанкціоноване списання коштів, зняття коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів, тобто, зі свого боку виконала всі необхідні, як вона вважала, дії задля подальшого безпідставного списання коштів та виявлення причетних до цього осіб, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі. 
		Отже, відповідно до вимог ст. 1073 ЦК України, банк повинен зарахувати на рахунок позивачки відповідну суму (відновити залишок коштів на особистих карткових рахунках позивача на рахунках позивача до стану, у якому вони перебували перед виконанням несанкціонованих операцій).
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 112, 13, 19, 76, 77, 79, 80, 81, 141, 209, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
		у х в а л и в:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів - задовольнити.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити кошти на банківському/картковому рахунку НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 20.05.2023 року у сумі 74 535,19 грн., у тому числі: несанкціоновано списані кошти у сумі 71 675, 19 грн, сума комісії 2 860,0 грн., та списати нараховані відсотки на несанкціоновано списані кошти.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити залишок на банківському/картковому рахунку НОМЕР_2 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , до стану 1008,80 грн. (власні кошти).
		Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» пеню за кожен день прострочення повернення коштів у розмірі 4 696,74 грн., шляхом їх зарахування на банківський/картковий рахунок НОМЕР_2 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Позивач:  ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .
		Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                        Бугаєнко І.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...