Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/8377/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2023. Зареєстровано: 07.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2023.
Дата набрання законної сили: 30.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/523/1264/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/8377/23
		Провадження №1-кп/523/1264/23
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		 
		 
		30.10.2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора - ОСОБА_4 , 
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022230000000035 від 06.03.2022р. щодо:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропоткіне Краснодарського краю РФ, громадянина росії, зареєстрованогозаадресою: АДРЕСА_1 , командира тактичної групи 378 окремого батальйону оперативного призначення військ національної гвардії рф (у складі об`єднаного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військова частина № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , військове звання майор), раніше не судимого, 
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України,- 
		 
		                ВСТАНОВИВ:
		 
		В ході триваючого збройного конфлікту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином російської федерації та військовослужбовцем - командиром НОМЕР_2 окремого батальйону оперативного призначення південного округу військ національної гвардії рф, озброєним, являючись службовою особою, яка за своїми повноваженнями відповідно до директивів генерального штабу рф та дисциплінарного уставу збройних сіл рф може віддавати накази, визначати порядок дій підпорядкованих йому підрозділів, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення цивільних осіб, погодився на виконання обов`язків щодо керівництва діями підлеглих та в порушення норм міжнародного гуманітарного права, віддав наказ невстановленим підлеглим йому військовослужбовцям рф з числа військових національної гвардії рф (матеріаливідносно якихорганами досудовогорозслідування виділенів окремекримінальне провадження№ 12023230000000675від 01.05.2023р.) на жорстоке поводження з цивільним населенням, а саме на розгін мирної акції протесту, із застосуванням зброї та завданням тілесних ушкоджень мирним демонстрантам, яка проходила у м. Нова Каховка Херсонської області на підтримку територіальної цілісності України.
		26.02.2022р., приблизно о 11год. 00хв., Ануфрієв та ввірені йому збройні формування рф зайняли адміністративну будівлю Новокаховської міської ради, розташованої по просп. Дніпровському,23 в м.НоваКаховка Херсонської області. Після цього, ОСОБА_7 через віддання наказів підпорядкованим йому військовослужбовців НОМЕР_2 окремого батальйону оперативного призначення південного округу військ національної гвардії рф, розпочав керувати містом Нова Каховка з метою створення та становлення окупаційних органів влади для управління вказаною територію внаслідок її окупації, забезпечував підкорення та схиляння до співпраці місцевого населення з окупаційним органам влади, та відповідно внаслідок встановлення окупаційної влади, систематично вчинялись незаконні затримання, нелегальні ув`язнення та вбивства цивільних осіб на території міста Нова Каховка Херсонської області.
		В подальшому, 06.03.2022р., приблизно о 10год. 00хв., мешканці міста з метою реалізації свого права громадян збиратися мирно і проводити збори, яке закріплене в ст.39 Конституції України та п.20 Загальної декларації прав людини, зібрались в м. Нова Каховка, по вул. Першотравнева,25, біля кінотеатру Юність, на проведення мирної акції протесту з приводу засудження агресії рф проти України, встановлення окупаційної влади у їхньому місті та на підтримку територіальної цілісності і недоторканності України, з використанням української символіки, після чого, публічно та виключно мирно виражаючи громадянськупозицію, демонстранти вирушили ходою до місця розташування окупаційних органів влади та представників збройних сил рф по проспекту Дніпровському,23. В той же час, ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні Новокаховської міської ради, в порушення норм міжнародного гуманітарного права, вимог ст.ст.13, 27, 31, 32, 33, 47, 146 Конвенції, ст.75 Додаткового протоколу І від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до учасників акцій протесту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді надмірного та невибіркового застосування сили та засобів, передбачаючи, що смерть або поранення цивільних осіб можуть статися за звичайного перебігу подій під час виконання його наказу, оскільки учасники мирної акції протесту весь час поводились мирно, не було жодних обґрунтованих міркувань безпеки, які б могли виправдити застосування фізичної сили з метою примусити учасників до припинення мирної акції протесту, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді можливої загибелі та поранення цивільних осіб та бажаючи їх настання, віддав наказ невстановленим підлеглим йому військовослужбовцям рф про силовий розгін мирних мешканців, які не є комбатантами у збройному конфлікті, із застосуванням вогнепальної зброї, гумових кийків, світло-шумових гранат та димових гранат, використовуючи сльозогінний газ попри те, що учасники акції протесту не чинили опору у та не здійснювали дії, які могли б створити загрозу для військовослужбовців рф.
		Як наслідок, діючи згідно з незаконним наказом ОСОБА_7 , невстановлені військовослужбовці рф, будучи у формі, захищені індивідуальними засобами захисту, у балаклавах та/або шоломах, в кількості близько 50 осіб, застосовували надмірну та невибіркову силу до мирних учасників акції протесту, і тим самим заподіяли різні тілесні ушкодження, фізичний біль та моральні страждання учасникам мирної акції, чим порушили ст.ст.27, 31, 32 Конвенції.
		Так, перебуваючи на задньому дворі будівлі Новокаховської міської ради, невстановлені військовослужбовці рф почали стріляти з вогнепальної зброї та кидати світло-шумові гранати у натовп людей, чим спричинили до страждання осіб під захистом у вигляді завдання вогнепальних поранень потерпілим, а саме: 
		- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді рубця лівого стегна, який являється наслідком загоєння рани, та яке відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасних розладів здоров`я;
		- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сліпе скалкове поранення лівого передпліччя, яке ускладнилось нагноєнням, та яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше трьох тижнів. Крім цього, потерпіла отримала сліпе скалкове поранення лівої переднє-бокової поверхні грудної клітини, яке відповідно до висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; 
		- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тілесні ушкодження у вигляді поранення лівої нижньої кінцівки з групою ран в області нижньої треті лівого стегна та лівого колінного суглобу, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як викликали тривалий розлад здоров`я. 
		Крім того, невстановлені військовослужбовці рф проявляючи свою зверхність та брутальне поводження над незахищеними цивільними особами, застосовували гумові кийки, сльозогінний газ, світло-шумові та димові гранати до мирних учасників акції протесту, які не проявляли жодних випадків провокацій, чим спричинили сильні страждання, тобто такі, що при об`єктивній оцінці є навмисними і невипадковими та спричиняють серйозні психічні або фізичні страждання, травми чи становлять серйозне посягання на людську гідність.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_7 , який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Так, відповідно до ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Згідно із ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		Повістки про виклик ОСОБА_7 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_7 на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-яких клопотань від обвинуваченого на адресу суду не надходило.
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях адвоката ОСОБА_11 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст.46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу відповідно ОСОБА_7 .
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.04.2023р. надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.
		Отже орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику ОСОБА_7 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Після постановлення вищевказаної ухвали слідчого судді від 26.04.2023р., якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 , відповідно до вимог ч.4 ст.46, ст.42, п.8 ч.2 ст.51 та ч.2 ст.297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		Крім цього, згідно з ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.09.2023р. щодо ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне судове провадження.
		В судовому засіданні приймав участь захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , яка обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим, на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті районного суду.
		Захисник обвинуваченого не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, він здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів; виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення на підставі наявних доказів.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя.
		Всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати та час розгляду кримінального провадження, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 в ході судового розгляду підтримав висунуте обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувачення у повному обсязі.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, посилаючись на відсутність можливості узгодити позицію захисту зі своїм підзахисним, просила суд вирішити справу на підставі зібраних доказів, надати їм належну правову оцінку і ухвалити справедливе, законне та обґрунтоване рішення.
		Суд, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків. 
		Так, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає належними та допустимими:
		- показами потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду, що перебуваючи на мітингу, якій відбувався 06.03.2002р., знаходячись на задньому подвір`ї райадміністрації отримав тілесне ушкодження ноги, яке утворилось від пострілу з вогнепальної зброї. При цьому, потерпілий додав, що вказаний постріл здійснили військовослужбовці рф; 
		- показами свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що 06.03.2022р. коли в м. Нова Каховка Херсонської області проходив мітинг на підтримку незалежності України, йому як посадовій особі ОСОБА_13 адміністрації зателефонував ОСОБА_14 (керівник окупаційної влади) та викликав його та ОСОБА_15 до виконкому, де їх повели до кабінету на 2-поверху та куди зайшов ОСОБА_6 , який сказав їм, що вони є організаторами мітингу, тому їх будуть утримувати в цьому кабінеті. Окрім того, ОСОБА_7 повідомив їм, що якщо будуть провокації з боку учасників мітингу та постраждають російські військові, вони особисто будуть за це відповідати, при цьому, він додав, що особисто віддасть наказ на їх знищення. Окрім того, свідок повідомив, що в подальшому, до кабінету зайшов військовий та сказав ОСОБА_7 , що учасників мітингу становить більше та ситуація становиться неконтрольованою, на що ОСОБА_7 віддав наказ будь-якими засобами розігнати мітинг; 
		- показами свідка ОСОБА_15 , який надав суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_12 .
		Показання потерпілого та свідків щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються між собою, доповнюють один одне, не містять протиріч, а тому визнаються належними доказами, які в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні.
		Також винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, за обставин визнаних судом доведеними, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
		- протоколом огляду від 11.01.2023р., відповідно до якого, об`єктом огляду є відеозапис від 06.03.2022р,. який міститься на інтернет-сайті «You tube» та який відповідно відображає події, які відбулись в цей день біля адміністрації Нової Каховки за участю мешканців міста та осіб, одягнутих у військову форму рф із характерними пов`язками білого кольору та автоматичної зброєю у руках          (на 15арк.);
		- висновком експерта №21-Е від 11.01.2023р., відповідно до якого, у ОСОБА_10 виявлені ушкодження у вигляді поранення лівої нижньої кінцівки з групою ран в області нижньої треті лівого стегна та лівого колінного суглобу, які відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я                                         (на 2арк.);
		- висновком експерта №2 від 31.01.2023р., відповідно до якого, ОСОБА_9 спричинені два вогнепальних сліпих скалкових поранень лівого передпліччя та лівої переднє-бокової поверхні грудної клітини. Сліпе скалкове поранення лівої переднє-бокової поверхні грудної клітини відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; сліпе скалкове поранення лівого передпліччя відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше трьох тижнів                                         (на 1арк.); 
		- висновком експерта №41 від 16.01.2023р., відповідно до якого, у ОСОБА_8 наявне тілесне ушкодження у вигляді рубця лівого стегна, дане ушкодження могло утворитися від пострілу із будь-якої вогнепальної зброї; дане ушкодження по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних, що призвели до короткочасних розладів здоров`я                         (на 2арк.);
		-протоколами пред`явлення особи для впізнання від 30.11.2022р., відповідно до яких, ОСОБА_12 та відповідно ОСОБА_15 впізнали серед наданих фотознимків ОСОБА_7 як коменданта м. Нова Коховка, за наказом якого їх утримували в приміщені виконкому та за наказом якого, військовослужбовці рф здійснили розгін цивільного населення міста під час мітингу 06.03.2022р.                 (на 6арк.);
		- протоколами проведення слідчого експерименту від 13.01.2023р., відповідно до яких, ОСОБА_12 та відповідно ОСОБА_15 пояснили та показали за яких обставин утримувались в кабінеті та за яких обставин був здійснений розгін мітингу населення міста (на 8арк.);
		- постановою органів прокуратури про надання тимчасового доступу до речей і документів від 09.01.2023р. та відповідним протоколом тимчасового доступу до речей і документів, згідно яких ПрАТ «ВФ Україна» надано інформацію місця телефонних з`єднань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_12 із зазначенням дати, часу, локації мобільних терміналів із номерами вказаних осіб, що підтверджує показі свідків в частині подій, які відбувались 06.03.2022р. (на 47арк.) 
		Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист.
		Прокурором також долучено у судовому засіданні документи, що підтверджують вжиті заходи щодо виклику обвинуваченого ОСОБА_7 та повідомлення останнього про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист.
		Інші досліджені судом та долучені до матеріалів справи документи з матеріалів кримінального провадження (лист Каховської окружної прокуратури Херсонської області та відповідь комунальної установи, постанова про залучення експерта та призначення експертизи, постанови про призначення експертиз, доручення правоохоронним органам та відповідні відповіді щодо виконання доручення, клопотання органів прокуратури та ухвалі слідчих суддів, протоколи тимчасового доступу до речей і документів та відповідний опис цих документів, постанова про залучення перекладача, сообщение о подозрении (мовою оригіналу), постанова про оголошення міжнародного розшуку, ухвала слідчого судді про застосування/обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та інші), підтверджують дотримання кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.
		Усі перераховані джерела інформації, суд оцінює за правилами документа (ст.99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Статус особи у збройному конфлікті є відправною точкою для наділення її відповідними правами та обов`язками. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 є військовослужбовцем РФ і безпосередньо приймав участь у військових діях.
		В свою чергу потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не належали ані до особового складу збройних сил, ані до будь яких інших ополчень, загонів тощо, які озброюються під час наближення ворога.
		Враховуючи вищевикладене, потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 беззаперечно перебували під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949.
		Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення його права на захист захисником, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.
		Сукупність показань потерпілого, свідків у співставленні з наявними в справі письмовими доказами, які узгоджуються між собою, є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події. Підстав для піддання сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні осіб судом не встановлено.
		Будь-яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими не виявлено.
		Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинуваченого, суд виходить з того, що ст.27 Конвенції визначено право цивільних осіб, за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. Відповідно до ст.ст.31-32 Конвенції, забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. 
		З проведеного аналізу доказів наданих суду, в поєднанні з положеннями ст.147 Конвенції та ст.85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), які визначають серйозні порушення згаданої Конвенції, суд вважає доведеним порушення військовослужбовцем збройних сил рф Ануфрієвим законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а відтак приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії кваліфікує за ч.1 ст.438 КК України - жорстоке поводження з цивільним населенням.
		При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо),особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Судом враховується особа ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, є громадянином рф та військовослужбовцем збройних сил рф. 
		Обставин, які пом`якшують ОСОБА_7 , передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставинами,які обтяжуютьпокарання обвинуваченому,передбачені ст.67КК України,суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_7 , який є особою раніше не судимою, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, є громадянином рф, та військовослужбовцем збройних сил рф, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому та наявність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, окрім того, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_8 , який просив призначити найбільш суворе покарання обвинуваченому, приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке являється злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, порушення законів і звичаїв ведення війни і становить значну суспільну небезпеку з огляду на дику та варварську поведінку обвинуваченого у сучасному світі, що не може мати місця у 21 сторіччі та нівелює, зводить нанівець всі досягнення сучасної цивілізації в області миру та гуманності людства та окрім того, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який хоча і не притягувався до кримінальної відповідальності, але його протиправні дії характеризують його як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів, співчуття, совісті й свідчать про ігнорування ним норм не тільки міжнародного права, а й норм людського співжиття, повне знецінення в його свідомості життя інших людей, презирливе ставлення до їх страждань як фізичних, так і моральних, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.438 КК України, що в даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
		На думку суду,таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, щозаконодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
		Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004у справі №1-33/2004.
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
		Оскільки ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.04.2023р. Ануфрієвуобрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили, слід залишити незмінним. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття його під варту.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Арешт на майно не накладався. 
		Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-
		 
		                     УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. 
		Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_6 залишити колишній -тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з часу, коли він буде фактично затриманим.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 451,68гривень, за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_6 в повному обсязі, на користь Держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
		Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
		Згідно з ч.3 ст.400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...