Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/239/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2023. Зареєстровано: 08.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Номер судового провадження: 1788 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 913/239/22 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,
		секретар судового засідання: Голозубова О.І.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Орел С.С. - довіреність №22/09-2022 від 22.09.2022
		від відповідача: не з`явився
		розглянувши апеляційну скаргу Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Гірське Сєвєродонецького району Луганської області (вх.№1788 Л/2),
		на рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 (повний текст складено 11.08.2023) у справі №913/239/22 (суддя Іванов А.В.),
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, 
		до відповідача Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Гірське Сєвєродонецького району Луганської області, 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,
		про стягнення 579455,85грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Гірської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення 579455,85 грн, з яких: основний борг в сумі 431467,78 грн, пеня в розмірі 62060,78 грн, 3% річних в сумі 7671,94 грн та інфляційні втрати в розмірі 78255,35 грн.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 431467,78 грн, пеню в розмірі 62060,78 грн, 3% річних в сумі 7671,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 78255,35 грн та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8691,84 грн.
		Не погодившись з ухваленим рішенням, Гірська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача суму сплаченого відповідачем судового збору у розмірі 13037,76грн.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
		- зважаючи на укладання договору від 18.11.2021 із ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», відповідач мав всі підстави вважати саме цю юридичну особу постачальником природного газу;
		- місцевим господарським судом не прийнято до уваги факт порушення третьою особою Кодексу ГТС та умов договору, які мали своїм наслідком фактичне протиправне нав`язування відповідачу небажаного додаткового контрагента (позивача) та незаконне нарахування позивачем штучно створеної заборгованості;
		- уклавши договір постачання природного газу від 18.11.2021 та не зазначивши в ньому конкретних ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача по яких буде здійснюватися постачання природного газу, відповідач здійснив вольову дію, направлену на визначення одного конкретного постачальника природного газу по всім наявним точкам комерційного обліку  третю особу, та об`єктивно не мав намірів укладати договори з будь-якими іншими постачальниками;
		- дії третьої особи щодо включення до Реєстру не всіх точок комерційного обліку споживача та несвоєчасної реєстрації споживача у Реєстрі, мали своїм наслідком фактичне протиправне нав`язування відповідачу небажаного додаткового контрагента  постачальника природного газу (позивача) та незаконне нарахування штучно створеної заборгованості;
		- підстави для настання господарсько-правової відповідальності щодо нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних в відсутні, зважаючи на відсутність вчиненого відповідачем господарського правопорушення.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023: відкрито апеляційне провадження за апеляційною Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі № 913/239/22; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №913/239/22 на "25" жовтня 2023 р. о 10:30 годині; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		На адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останнє просило рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначило, що враховуючи дані в Інформаційній платформі оператора ГТС протягом листопада 2021-лютого 2022 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період в Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
		Судове засідання, призначене на 25.10.2023, відбувалось в режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
		Позивач в судовому засідання 25.10.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
		Відповідач та в судове засідання 25.10.2023 не з`явився, проте надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.
		Третя особа в судове засідання 25.10.2023 не з`явились. 
		 
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.
		Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України, товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю Операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
		В розумінні Бюджетного кодексу України Гірська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є бюджетною установою.
		У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з листопада 2021 року по лютий 2022 року автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
		На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії, позивач надав лист оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма №10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E.
		Згідно відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Гірської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу  56XS000180J2M00E. Зазначений факт також визнається відповідачем.
		З листа ТОВ Оператор газотранспортної системи України від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353 щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E вбачається, що відповідач був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України у наступні періоди: з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 04.02.2022.
		Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E, внесені в алокацію вказаного постачальника останньої надії та становлять: з 01.11.2021 по 30.11.2021  5 995,00 куб.м; з 02.12.2021 по 31.12.2021  5 165,00 куб. м.; з 01.01.2022 по 31.01.2022  861,08 куб.м; з 01.02.2022 по 04.02.2022  97 куб. м.
		Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу Постачальником "останньої надії".
		Згідно з пунктом 1.3 типового договору останній є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
		Відповідно до пункту 2.1 типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
		Як зазначено у пункті 2.3 типового договору, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
		Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 типового договору).
		Відповідно до пункту 4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
		Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2 типового договору).
		Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).
		Згідно з пунктом 4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
		У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5 типового договору).
		Як зазначено у пункті 5.2 типового договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
		Ціна природного газу з 01.10.2021, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 на період постачання з 01.10.2021 по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість.
		Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021, відповідно до умов договору, опублікована/оприлюднена на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за посилання https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи). Ціна природного газу також підтверджується довідкою від 29.09.2022, наданою позивачем.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на виконання умов типового договору поставило Гірській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області природний газ в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 в об`ємі 5 995 м куб. на суму 100 716 грн. 00 коп. згідно рахунку на оплату №31710 за листопад 2021 року, з 01.12.2021 по 31.12.2021 в об`ємі 5 165 м куб. на суму 290 539 грн. 49 коп. згідно рахунку на оплату №1513 за грудень 2021 року, з 01.01.2022 по 31.01.2022 в об`ємі 861,08 м куб. на суму 36 166 грн. 19 коп. згідно рахунку на оплату №6073 за січень 2022 року та з 01.02.2022 по 04.02.2022 в об`ємі 97 м куб. на суму 4 046 грн. 10 коп. згідно рахунку на оплату №9806 за лютий 2022 року.
		Вищевказані рахунки на оплату були направлені засобами поштового зв`язку Гірській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
		В свою чергу, Гірська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області свої зобов`язання з оплати вартості отриманого природного газу не виконала, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення 579455,85грн, з яких: основний борг в сумі 431467,78 грн, пеня в розмірі 62060,78 грн, 3% річних в сумі 7671,94 грн та інфляційні втрати в розмірі 78255,35 грн.
		Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 431467,78 грн, пеню в розмірі 62060,78 грн, 3% річних в сумі 7671,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 78255,35 грн та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8691,84грн.
		При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		 
		За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Згідно ч.ч.1-2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
		Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
		Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
		Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (як постачальником «останньої надії») на виконання умов типового договору, в листопаді 2021  лютому 2022 року здійснило постачання Гірській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області природного газу в обсязі 12 118,08 куб.м. на загальну суму 431 467,78 грн. 
		Факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області природного газу в обсязі 12 118,08 куб.м. на загальну суму 431 467,78 грн. підтверджується, зокрема листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353, рахунками позивача, відомостями щодо ціни природного газу у спірний період.
		Проте, Гірська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого газу всупереч умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконало.
		Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що у Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області залишився несплаченим борг в розмірі 431 467,78 грн., який підлягає стягненню, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.
		 
		Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.ст.216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. 
		Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Відповідно до ч.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Відповідно до пункту 4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
		Враховуючи наведене, з огляду на умови типового договору, положення діючого законодавства та факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 62060,78 грн, 3% річних в сумі 7671,94 грн та інфляційні втрати в розмірі 78255,35 грн. за період 01.01.2022  31.08.2022 року.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.
		Доводи апелянта про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" факту укладання типового договору та поставки газу з ресурсу позивача, оскільки відповідач має укладений та діючий договір на постачання природного газу з іншим постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдінг", не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.
		В матеріалах справи дійсно міститься укладений між ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдінг" (постачальник) та Гірською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області (споживач) договір постачання природного газу від 18.11.2021 № 11-1139/21-БО-Т.
		Згідно із пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
		Відповідно до п.5 розділу І Правил постачання природного газу діючий постачальник - постачальник природного газу, до реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання.
		Пунктом 1 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
		Також відповідно до умов пункту 3.2 Договору постачання природного газу №11-1139/21-БО-Т від 18.11.2021 постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
		Наведеними вище положеннями законодавства та умовами Договору чітко визначено, що постачання природного газу здійснюється виключно в разі включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді.
		Доказів включення Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдінг" в інформаційній платформі Оператора ГТС у період з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 04.02.2022, матеріали справи не містять.
		Отже, незважаючи на те, що у спірний період споживання природного газу, Гірська міська військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області і мала договірні відносини з іншим постачальником, але з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів того, що відповідач був включений до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз Трейдінг", в цьому випадку відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля позивача (як постачальника "останньої надії"), обсягів природного газу, спожитих відповідачем у спірний період.
		Як вже зазначалось вище, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії підтверджується листом оператора ГТС від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000180J2M00E.
		При цьому, колегія суддів зауважує, що договір постачання природного газу із постачальником останньої надії акцептується через факт споживання газу споживачем за відсутності іншого постачальника, не потребує двостороннього підписання та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії.
		Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів споживання природного газу Гірською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області починаючи з 01.11.2021, включення останньої до Реєстру споживачів позивача, договір постачання природного газу із Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (як з постачальником останньої надії) є укладеним та таким, що породжує відповідні права та обов`язки у його сторін.
		 
		Доводи апелянта, що дії третьої особи щодо включення до Реєстру не всіх точок комерційного обліку споживача та несвоєчасної реєстрації споживача у Реєстрі мали своїм наслідком фактичне протиправне нав`язування відповідачу небажаного додаткового контрагента  постачальника природного газу (позивача) та незаконне нарахування штучно створеної заборгованості, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, зважаючи на наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції з відомостей Інформаційної платформи Оператора ГТС вбачається, що за ЕІС-кодом відповідача 56XS000180J2M00E обліковуються 4 точки обліку (вузла обліку): 56ZS21A180J2M01Y, 56ZS21A180J2M02W, 56ZS21A180J2M03U, 56ZS21A180J2M04S.
		ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг 21.12.2021 отримала інформацію від відповідача про перелік об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного між ними Договору (вузли обліку 56ZS21A180J2M01Y, 56ZS21A180J2M02W та 56ZS21A180J2M03U).
		22.12.2021 ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити було підтверджено 22.12.2021 та зареєстровано відповідача в реєстрі споживачів третьої особи з датою початку постачання з 25.12.2021.
		Крім того, 31.01.2022 року відповідач надав інформацію стосовно додаткового об`єкту (вузол обліку 56ZS21A180J2M04S), по якому буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного Договору. 
		Відповідний запит було подано на інформаційній платформі Оператора ГТС 01.02.2022 та підтверджено 01.02.2022, після чого зареєстровано додатковий об`єкт відповідача в реєстрі споживачів третьої особи з датою початку постачання з 05.02.2022
		Положеннями пункту 7 розділу IV Правил постачання природного газу встановлено, що зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України Про ринок природного газу щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника.
		Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що точки обліку 56ZS21A180J2M01Y, 56ZS21A180J2M02W, 56ZS21A180J2M03U зареєстровані в портфелі позивача з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021. В свою чергу, постачання за цими точками третьою особою здійснюється з 25.12.2021.
		Окрім того, точка обліку 56ZS21A180J2M04S зареєстрована в портфелі позивача з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 30.01.2022 та з 01.02.2022 по 04.02.2022, а постачання за цією точкою обліку третьою особою здійснюється з 05.02.2022.
		Тобто, за точками обліку з ЕІС-кодами 56ZS21A180J2M01Y, 56ZS21A180J2M02W, 56ZS21A180J2M03U з 01.11.2021 по 24.12.2021 включно постачальником був позивач, а з 25.12.2021 вже третя особа. Відповідно за точкою обліку з ЕІС-кодом 56ZS21A180J2M04S з 01.11.2021 по 04.02.2022 включно постачальником був позивач, а з 05.02.2022 - третя особа.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, в разі якщо Гірська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області вважає, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" порушило вимоги діючого законодавства, що призвело до нарахування штучно створеної заборгованості, апелянт не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням третьою особою зобов`язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі за постачальником природного газу, з яким у відповідача був укладений договір у спірний період.
		При цьому, як вже зазначалось вище, наявні в матеріалах справи документи свідчать про включення Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Реєстру споживачів позивача, факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природного газу відповідачу у спірний період, що є достатньою правовою підставою для виникнення у останнього обов`язку зі сплати вартості отриманого природного газу.
		Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22 підлягає залишенню без змін.
		 
		Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Гірської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22  залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Луганської області від 03.08.2023 у справі №913/239/22  залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		 
		Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
		 
		 
		СуддяЛ.М. Здоровко 
		 
		 
		СуддяО.В. Плахов
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 06.11.2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...