Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/7942/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 08.11.2023. Зареєстровано: 09.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2023.
Дата набрання законної сили: 18.11.2023
Номер судового провадження: 2/336/2981/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		336/7942/23
		Пр.2/336/2981/2023
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
		В С Т А Н О В И В:
		В серпні 2023 позивач в інтересах якого діє представник, - адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду з зазначеним позовом, згідно з яким просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною від 02.06.2021 року № 15854 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» грошових коштів в розмірі 14365,34 гривень, таким що не підлягає виконанню.
		В позові зазначає, що з сайту "Автоматизована система виконавчого провадження" Позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо Позивача, в зв`язку з виконанням виконавчого провадження №69527392. Після чого було встановлено, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною від 02.06.2021 року № 15854. Виконавчий напис, який оскаржується, було вчинено на підставі договору, котрий нотаріально не посвідчувався, що свідчить про незаконність такого виконавчого напису. Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства та є таким, що не підлягає виконанню. 
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2023 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович належним чином завірену копію виконавчого провадження №69527392 відкрите на підставі виконавчого напису вчиненого 02.06.2021 р., зареєстрованого за №15854 вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2023 року, заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 15854 від 02.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №4643902 від 22.02.2021 в розмірі 14365,34 грн., що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича.
		Відповідачем відзив на позов не подано. Однак подано заяву про зменшення судових витрат на правничу допомогу.
		На адресу суду приватним виконавцем надані витребувані ухвалою докази.
		Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
		Клопотань від учасників справи не надходило.
		Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
		22.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4643902, за умовами якого позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у тимчасове платне користування у розмірі 3100,00 грн. строком на 30 днів, терміном повернення 24.03.2021, зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 217,00 грн. та процентів за користування кредитом 818,40 грн.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного виконавчого напису, 02.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №15854, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №4643902 від 22.02.2021 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», якому на підставі договору відступлення прав вимоги № 69-МЛ від 27.05.2021 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги, заборгованості в сумі 13435,40 грн..
		01.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. на підставі заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було відкрито виконавче провадження (ВП № 69527392) з примусового виконання виконавчого напису № 15854.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		При цьому, відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
		Приватним нотаріусом на вимогу суду не було надано копії документів, які стали підставою для видачі виконавчого напису. 
		Будь-яких документів, розрахунків заборгованості, виписок з рахунку позичальника, з яких можливо було би дійти висновку про наявність заборгованості і її безспірність, суду надано не було.
		Також, у виконавчому написі міститься посилання на Договір про відступлення прав вимоги № 69-МЛ від 27.05.2021, але копії такого договору суду надано не було, внаслідок чого взагалі неможливо дійти висновку про набуття права вимоги у відповідача за даним кредитним договором.
		Таким чином, дослідивши зібрані докази і оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 02.06.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
		Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 02.06.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
		Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		У виконавчому написі нотаріусом не зазначено, коли настав строк платежу за кредитним договором. 
		Згідно ст.12 та ст.81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		Вирішуючи питання стягнення та розподілу судових витрат, суд керується наступним.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову. У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
		22.09.2023 представником відповідача до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтовується тим, що фактичне понесення позивачем витрат на правничу допомогу документально не підтверджене, а також розмір витрат та вид виконаної роботи є неспівмірними, не відповідає критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг. У клопотанні представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просила суд повністю відмовити позивачу у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.
		Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
		Судом встановлено, що 28.07.2023 між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги та укладено додатковий договір від 28.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 28.07.2023.
		Відповідно до рахунку № 3240 від 28.07.2023 року, акту № 3240 від 28.07.2023 року про надані послуги, ОСОБА_1 надано послуг на суму 7000 грн.. А відповідно до рахунку № 3241 від 28.07.2023 року, акту № 3241 від 28.07.2023 року гонорар адвоката складає 1436,53 грн.
		Розглянувши клопотання сторін у справі, дослідивши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
		Крім того, саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.09.2021 року, винесеній за результатами розгляду справи № 178/1522/18.
		З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також обсяг виконаних адвокатом робіт та подання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5436,53 грн.
		Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5436,53 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн..
		Керуючись ст.ст.9,10,12,18,76-81,247,263-265,272,353,354 ЦПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 15854, вчинений 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 14365 грн. 34 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1610,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5436,53 грн..
		Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адреса: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корп.28, ЄДРПОУ 35234236.
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
		 
		Суддя                                    Ю.А. Галущенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...