Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3908/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 08.11.2023. Зареєстровано: 09.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2023.
Дата набрання законної сили: 07.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/466/303/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022140000000077

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/3908/22
		Провадження № 1-кп/466/303/23
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06  листопада 2023року                                                                                      м. Львів
		Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
		головуючого - судді                 ОСОБА_1 
		секретаря с/з                               ОСОБА_2 
		з участю прокурорів                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисника                                    ОСОБА_6 
		обвинуваченого                           ОСОБА_7 
		справа №461/3908/22, 1-кп/466/303/23
		розглянувши у відкритому судовому засіданні   в  залі  суду м.Львова кримінальне провадження № 42022140000000077  від  08.04.2022 року про обвинувачення  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє   вироком  Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області   від 29.11.2022 року за ч.3 ст.190, ст.71 КК України до покарання у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі, яке відбуває у ДУ «Личаківська виправна колонія №30», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-
		                                                        встановив:
		ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужими майном, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом обману, знаходячись території ДУ «Личаківська виправна колонія № 30», що у м. Львові по вул. Шевченка, 156, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за допомогою мобільного телефону марки «Nokia Asha 302», із ідентифікаційними ознаками - 1МЕІ НОМЕР_5, з сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» із номером НОМЕР_1 , який був підключений до мобільного Інтернету, зареєструвався у соціальній мережі «Facebook» під назвою облікового запису « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де розмістив публікацію, начеб-то щодо надання допомоги Збройним силам України та особам, які потребують допомоги у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі надання послуг з перевезення, вказавши номер мобільного телефону ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_1 . Реального наміру виконання умов публікації  у  ОСОБА_7 не було.
		Продовжуючи свій корисливий умисел, ОСОБА_7 14 березня 2022 року з свого облікового запису « ОСОБА_8 » написав повідомлення потерпілій ОСОБА_9 про те, що він зможе перевести її родичів з Чернігівської області та вказав номер НОМЕР_1 , не маючи наміру та можливості виконати перевезення. Під час телефонної розмови з потерпілою ОСОБА_9 , маючи на меті заволодіти грошовими коштами останньої, ввів її в оману, домовився про оплату авансу в сумі 1 900 гривень та продиктував номер рахунку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , на який відкритий та фактично користується ОСОБА_10 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 .
		Так, 14 березня 2022 року о 13 год 10 хв потерпіла ОСОБА_9 , будучи переконаною у виконанні ОСОБА_7 домовленості, не здогадуючись про його фактичні злочинні наміри, перерахувала грошові кошти в сумі 1900 гривень зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 на вказану ОСОБА_7 банківську картку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка перебувала в користуванні ОСОБА_10 , де остання, не будучи обізнана про злочинні наміри ОСОБА_7 , виконуючи прохання останнього, 14 березня 2022 року о 13 год 18 хв зі свого банківського рахунку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 поповнила номер мобільного телефону НОМЕР_4 на суму 1 404 гривень, який перебував у користуванні ОСОБА_7 .
		Враховуючи наведене, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_9 , діючи з метою особистого збагачення та корисливих мотивів, ввівши останню в оману, не здійснив перевезення осіб з Чернігівської у Львівську область, розпорядився вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим повторно заволодів грошовими коштами потерпілої на загальну суму 1 900 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, підтвердив вказані  в  обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся у скоєному, просить його суворо не карати.
		Потерпіла   ОСОБА_9   в  судове засідання не з`явились, скерували на адресу  суду заяви  про  розгляд  справи  у  її відсутності, претензій  до  обвинуваченого  не має, стосовно  міри  покарання  покладаються  на  розсуд суду.(а.с.35).
		Враховуючи правильне розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, усвідомлення ними, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а також відсутність заперечень учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України  суд  при  визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності  їх позиції,  обмежився допитом обвинуваченого.
		Оцінюючи показання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину повністю і об`єктивно доведена.
		Дії обвинуваченого слід  вірно  кваліфікувати за  ч.2 ст.190 КК України  як  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене  повторно.
		Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
		У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Призначаючи ОСОБА_7 міру покарання, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, обставинами,  які пом`якшують покарання є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриття злочину; обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ч.2  ст.190 КК  України у  виді  позбавлення волі.
		Крім цього, встановлено, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022  ОСОБА_7   визнано винним  у  вчинені  злочину, передбаченого ч.3  ст.190 КК  України  та  призначено  покарання на  підставі  ст.71 КК  України 3 роки 10  місяців  позбавлення  волі.
		На  підставі   ч.4  ст.70 КК  України, за  сукупністю  кримінальних  правопорушень, шляхом  часткового  складання  покарань  за  цим  вироком  та  вироком  Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022,  призначити ОСОБА_7 остаточне покарання  у  виді позбавлення  волі..
		Цивільного позову не подано.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Керуючись ст.ст.368- 371, 374, 395 КПК України, суд,-
		                                                              ухвалив:
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді  позбавлення  волі строком на 3 (три) роки.
		На  підставі   ч.4  ст.70 КК  України, за  сукупністю  кримінальних  правопорушень, шляхом  часткового  складання  покарань  за  цим  вироком  та  вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022,  призначити ОСОБА_7 остаточне покарання  у  виді позбавлення  волі строком на 4 (чотири) роки.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Термін  відбуття  покарання  ОСОБА_7   обчислювати  з 31.03.2020 року, як  зазначено  у  вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.11.2022 р.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		  Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...