Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/969/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2023. Зареєстровано: 09.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2023.
Дата набрання законної сили: 08.11.2023
Номер судового провадження: К/990/24765/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 листопада 2023 року 
		м. Київ
		справа № 120/969/23
		адміністративне провадження № К/990/24765/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/969/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації, 
		про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
		 
		за  касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року (головуючий суддя: Чернюк А.Ю.)
		і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2023 року (головуючий суддя: Залімський І. Г., судді: Мацький Є.М., Сушко О.О.).
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, Вінницької районної державної адміністрації, у якій просила суд:
		- визнати протиправною бездіяльність заступника голови Вінницької районної державної адміністрації Володимира Коваля, яка полягає у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати Вінницьку районну державну адміністрацію надати   ОСОБА_1 право на ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи, заведеної на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
		Під час перевірки матеріалів позовної заяви суд встановив, що вона подана без дотримання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), а саме: 1) відсутні відомості про РНОКПП і коду ЄДРПОУ відповідачів, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів; 2) відсутні відомості про представника позивача, хоча позовна заява подана саме представником ОСОБА_1.; 3) додані до позовної заяви документи не відповідають зазначеному у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; 4) не долучено примірник позовної заяви з додатками для іншого відповідача і примірники доказу, долученого до позовної заяви для обох відповідачів; 5) копії доданих до позовної заяви документів, а саме: відповіді Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 21 жовтня 2022 року №980 не засвідчені позивачкою у встановленому законодавством порядку; 6) відсутні докази сплати судового збору, а наведені підстави для звільнення позивачки від його сплати визнані судом неналежними; 7) підпис позивачки на примірнику позовної заяви різниться із підписом на виданій нею довіреності, тож суд просив надати копію паспорта позивачки за для підтвердження її адміністративної правосуб`єктності.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачці п`ятиденний строк для усунення недоліків позову з дня отримання копії цієї ухвали.
		На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала заяву, у якій обґрунтувала свою незгоду із прийнятою судом ухвалою, а також позовну заяву в новій редакції.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1  повернуто позивачці з підстав неналежного усуненні нею недоліків позовної заяви.
		Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1  оскаржила їх у касаційному порядку.
		У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 4 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Відповідачі своїх відзивів на касаційну скаргу не подали. Копії ухвали про відкриття касаційного провадження заступник голови Вінницької районної державної адміністрації Володимир Коваль і Вінницька районна державна адміністрація отримали 12 вересня 2023 року.
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
		Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ОСОБА_1 про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції повернув позовну заяву скаржнику з огляду на те, що позивачка неповною мірою та неналежним чином усунула виявлені судом недоліки позовної заяви, про які суд вказав в ухвалі про залишення позову без руху.
		Так, ухвалою від 13 лютого 2023 року позовна заява залишена судом без руху і встановлено позивачці п`ятиденний строк на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду:
		1) позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для відповідачів) із зазначенням у ній: реєстраційного номеру облікової картки платника податків, ідентифікаційного коду відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомих номерів засобів зв`язку, офіційних електронних адрес або адрес електронної пошти відповідачів; відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, стосовно представника позивача Аврамича Андрія Станіславовича ; повного переліку документів та інших доказів, що додані до позовної заяви; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
		2) належним чином засвідченої копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
		3) належним чином засвідчених копій документів, що долучені до позовної заяви, в трьох примірниках (для суду та для відповідачів);
		4) оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі: 1073,60 грн, за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13 лютого 2023 року позивачка подала заяву про усунення недоліків, а також примірник позовної заяви у новій редакції.
		У поданих на усунення недоліків позовної заяви документах позивачка висловила свою незгоду із вимогами суду,  а саме: 
		1) на переконання ОСОБА_1 . КАС України не передбачає обов`язку позивача зазначати РНОКПП відповідача, а вимога включати до відомостей позовної заяви коду ЄДРПОУ відповідача стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України; 
		2) зазначає, що примірника довіреності на представництво її інтересів Аврамичем А.С. до позовної заяви не долучала взагалі;
		3) позивачка не згодна, що вона має подавати засвідчені докази до позовної заяви, адже їй не зрозуміло те, ким вони мають бути засвідчені. На її переконання саме відповідачі мають подавати і засвідчувати відповідні копії документів, про які йдеться у позовній заяві, адже вони надавали відповідь;
		4) позивачка не згодна із вимогою суду надати копію її паспорта, адже це є документ, який містить її персональні дані;
		5) позивачка не погоджується із вимогою суду сплатити судовий збір, адже на її переконання ані КАС України, ані Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку документів на підтвердження майнового стану позивачів. На її переконання, наданої довідки ДПС України про відсутність у неї доходів більш ніж достатньо, для звільнення її від сплати судового збору.
		В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
		Так, відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
		1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
		2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
		3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
		4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
		5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
		6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
		7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
		8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
		9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
		10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
		11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		До того ж, частина друга указаної статті визначає, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Документи, які слугують підтвердження повноважень представника на здійснення процесуальних дій, зокрема, й звернення до суду з позовною заявою, визначені 59 КАС України.
		Частиною шостою статті 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
		Також, статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.
		Так, частиною першої вказаної статті визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
		Частина третя статті 161 КАС України передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачці був наданий п`ятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення її недоліків.
		Перш за все варто зауважити, що КАС України саме на позивача покладає обов`язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме: статтями 160, 161 КАС України.
		Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
		Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.
		Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
		Дійсно, у своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.
		Між тим, у кожному випадку, суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
		Повертаючись до обставин цієї справи, варто зауважити наступне.
		Стосовно незазначення у позовній заяві відомостей про РНОКПП та код ЄДРПОУ, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти, номери засобів зв`язку.
		Пункт 2 частини п`ятої статті 160 КАС України чітко визначає, що позовна заява повинна містити зокрема, відомості про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
		Як вбачається із примірника позовної заяви ОСОБА_1 , у ньому про відповідачів позивачка зазначила лише адресу їхнього місця розташування. Тобто, не виконала вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.
		Довід ОСОБА_1 про те, що це є право, а не обов`язком позивача Суд відхиляє, адже саме позивач складає та подає до суду позовну заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення.
		Зі змісту заяви на усунення недоліків та позовної заяви у новій редакції не вбачається належного виконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду в цьому аспекті недоліків, адже указаних відомостей так і не було зазначено недолік залишився неусунутим.
		Стосовно подання позовної заяви представником за умови недолучення копії документів на підтвердження його повноважень і незазначення відомостей про представника у позовній заяві.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що дійсно відомостей про представника ОСОБА_1 вона не містить.
		Між тим, як вбачається з матеріалів справи, і що не заперечується позивачкою у касаційній скарзі, позовна заява була подана не засобами поштового зв`язку, а наручно до канцелярії суду.
		Указане підтверджується також Актом Вінницького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року №120/969/23 (а.с. 6). 
		За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
		Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга статті 59 КАС України).
		Отже, сторона у справі має право на звернення до суду через представника на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
		За правилами частини шостої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
		Факт подачі цієї позовної заяви до канцелярії суду саме представником ОСОБА_1 підтверджено Актом Вінницького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року №120/969/23, тому пропозиція суду зазначити у позовній заяві відомості про представника позивачки, викладена в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, Судом визначається як правомірна, адже це узгоджується із вимогами частини шостої статті 160 КАС України.
		До того ж, до матеріалів позовної заяви була долучена копія довіреності (Суд перевірив цю обставину, витребувавши матеріали електронної справи з ЦБД), виданої ОСОБА_1 на представництво її інтересів Аврамичем А.С. , між тим відомостей про представника, як вже було зазначено, позовна заява не містила і не містить.
		Тобто, цей недолік позовної заяви так і не був усунутий, тобто ухвала суду від 13 лютого 2023 року в цьому аспекті недоліків не була виконана.
		Стосовно неподання позивачкою примірника позовної заяви з додатками для другого відповідача та незасвідчення нею копій документів, поданих до суду.
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що у переліку документів, які долучаються до неї містяться лише: копія відповіді відповідача два примірники і копія позовної заяви один примірник (а.с. 4).
		Тож, позивачка не долучила примірник позовної заяви разом із додатками для другого відповідача, а також примірник відповіді для обох відповідачів.
		В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 погодилась із ним й надала відповідні документи суду, тому цей аспект ухвали суду про залишення позовної заяви не аналізується Судом.
		Стосовно ж незасвідчення позивачкою доказів, наданих до суду разом із позовною заявою варто зауважити, що частина друга статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
		Частини четверта і п`ята вказаної норми передбачають, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
		Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
		Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
		З копії відповіді Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 21 жовтня 2022 року №980, яку позивачка долучила до позовної заяви у якості доказу, вбачається, що вона не засвідчена ані позивачкою, ані її представником у встановленому КАС України порядку.
		Так, з наведених норм висновується, що належним засвідченням копій документів Кодекс визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.
		Оскільки ОСОБА_1 долучила до позовної заяви зазначений доказ (відповідь Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 21 жовтня 2022 року №980) вона, в силу вимог статті 94 КАС України мала засвідчити копію поданого до суду документа, а також зазначити про наявність або відсутність у неї оригіналу цього доказу. Покликання позивачки на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб`єкта такого засвідчення) Суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб`єкт, так і процедура засвідчення копій документів вцілому.
		Стосовно ж вимоги Суду надати копію паспорта позивачки за для підтвердження або спростування факту підписання нею позовної заяви Суд із міркуваннями судів попередніх інстанцій не погоджується. Вважає таку вимогу передчасною, адже в ході розгляду справи, у разі виникнення сумнівів у адміністративній процесуальній дієздатності позивачки, міг з`ясувати ці обставини, шляхом витребування доказів із власної ініціативи.
		Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що адміністративний процес, маючи свої особливості, передбачає активну роль суду в розгляді справи, зокрема, в аспекті збирання доказів з власної ініціативи. Зауважував, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з`ясувати, чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами. В свою чергу, позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, які потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
		До того ж, відповідно до частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Тобто, це питання могло бути вирішено і після відкриття провадження у справі. Надання ж копії паспорта позивача не входить до переліку документів, визначених статтею 161 КАС України, як такий, що додається до позовної заяви.
		Отже, перекладання обов`язку, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо надання доказів на позивача є необґрунтованим.
		Насамкінець стосовно відмови у звільненні позивачки від сплати судового збору, Суд зазначає таке.
		Як вбачається зі змісту позовної заяви і долучених до неї документів (згідно відомостей про адміністративну справу №120/969/23, витребуваних Судом із ЦБД), позивачка при первинному зверненні до суду ставила перед судом питання про звільнення її від його сплати, адже зверталась до суду із відповідною заявою.
		На підтвердження свого скрутного матеріального становища позивачка покликалась на Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суму виплачених доходів на утримання податків від 3 січня 2023 року №0222-23-00018.
		З цих відомостей вбачається, що ОСОБА_1 з 1 кварталу 2021 року до 3 кварталу 2022 року доходу не отримувала.
		Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до статей 1 та 2 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
		Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
		1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
		2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)   особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
		3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
		Одночасно, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
		Колегія суддів зауважує, що в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі №9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
		Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року  №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
		Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
		Тож, з наведеного слідує, що саме суду надана прерогатива, на основі поданих стороною доказів, вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. 
		Одночасно, у разі виникнення у суду сумнівів щодо дійсності обставини скрутного матеріального становища позивачки, в силу своїх процесуальних повноважень, він міг би зменшити розмір судового збору, який належить до сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, проте в цьому аспекті це питання не розглядав і не вирішував.
		До того ж, у цьому конкретному випадку суд міг би також врахувати, строк формування податкової звітності за минулий рік у співвідношенні до дати подання до суду цього позову, але і це залишилось поза увагою суду.
		Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що сукупність допущених ОСОБА_1 недоліків у позовній заяві та додатках до неї, а також їхнє неусунення на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, слугували достатньою підставою для повернення позовної заяви, а тому правових підстав вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановлено.
		Колегія суддів констатує, що хоча частина доводів касаційної скарги ОСОБА_1 і знайшли своє підтвердження в ході касаційного перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій, проте це не впливає на правильність висновків окружного і апеляційного судів про необхідність повернення позовної заяви у зв`язку із неусуненням ОСОБА_1 частини встановлених судом недоліків позовної заяви.
		Варто зауважити, що в силу частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваним судових рішень відсутні.
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2023 року у справі №120/969/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		Н.М. Мартинюк
		А.Г. Загороднюк
		В.М. Соколов,
		Судді          Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...