Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/284/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2023. Зареєстровано: 09.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: 2/650/102/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Великоолександрівський районний суд Херсонської області 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 650/284/23
		Провадження № 2/650/102/23
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 жовтня 2023 року                         смт. Велика Олександрівка
		 
		Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді  Хомик І.І.
		за участю секретаря судового засідання  Ткаченко І.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, цивільну справу за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
		В обґрунтування позову зазначає, що позивачка у 2008 році мала намір придбати житловий будинок АДРЕСА_1 ) у ОСОБА_2 , яка запевнила її, що є власником будинку і має право вчиняти договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна. ОСОБА_1 зі свого боку, виконала всі права та обов`язки покупця, а саме, сплатила грошові кошти за будинок, переїхала до житлового будинку разом зі своїми речами та поселилася в ньому. В подальшому дізналася, що ОСОБА_2 не є власником будинку, і зв`язок з нею перервався. 
		Таким чином, ОСОБА_1 з 22.08.2008 року по теперішній час фактично проживає, володіє та користується житловим будинком  АДРЕСА_1 ), на протязі 15 років сплачує комунальні платежі, податок на землю, неодноразово здійснювала поточні ремонти житлового будинку, встановила новий паркан та фронтон на будинку, здійснила добудову до житла, обробляє город, доглядає за прибудинковою територією, тобто здійснює всі необхідні дії щодо збереження та поліпшення житлового будинку.
		 
		У результаті збройної агресії російської федерації житловий будинокна теперішнійчас пошкоджений. Для подання заяви на е-відновлення пошкодженого позивача житлового будинку та отримання компенсації потрібно надати правовстановлюючий документ на пошкоджене майно, в зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
		Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
		     Представник Великоолександрівськоїселищної військовоїадміністрації Бериславськогорайону Херсонськоїобласті у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
		Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
		Судом встановлено, що власником будинку, розташованому за адресою  АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
		Згідно з актом обстеження факту проживання на території Білокриницької селищної ради від 11.09.2018 року складеного депутатом Білокриницької селищної ради за участі трьох свідків за вказаною адресою проживає ОСОБА_1 з 22 серпня 2008 року разом з дітьми ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6  ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви та досліджених судом, ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку, добросовісно володіє ним, відкрито та безперервно користується більше десяти років. З вимогами про те, що вона незаконно володіє будинком та користується ним до неї, до територіальної громади, ніхто не звертався.
		Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. 
		Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.
		Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
		Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
		Виходячи зі змісту статті 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести саме позивач є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
		За нормами статті 344 ЦК України володіння майном, як підстава для визнання на нього права власності за набувальною давністю, має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
		Для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України необхідні такі умови: річ, що опинилась у володінні особи, є об`єктивно чужою; володілець суб`єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним набувачем; володіння здійснювалось протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалось безперервно; строк такого володіння нерухомим майном складає 10 років, рухомим - 5 років.
		Також, пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
		Право власності належить до числа таких суб`єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного складу.
		Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
		При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
		Отже, суду при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
		Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
		За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено (постанова Верховного суду від 09.08.2021 у справі № 628/4220/15-ц (провадження № 61-3022св20).
		Як встановленосудом,  ОСОБА_1 у 2008 році домовилась про продаж житлового будинку АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_2 . При цьому остання не є власником будинку і не має право вчиняти договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, про що ОСОБА_1 не знала. Разом із дітьми, переїхала до житлового будинку разом зі своїми речами. 
		Таким чином, позивач ОСОБА_1 з 22.08.2008 року по теперішній час фактично проживає, володіє та користується житловим будинком  АДРЕСА_1 ), що підтверджується Довідкою Відділу Центру надання адміністративних послуг Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області № 961 від 02.06.2023 р. Крім того, на протязі 15 років лише позивач сплачує комунальні платежі, податок на землю, неодноразово здійснювала поточні ремонти житлового будинку, встановила новий паркан та фронтон на будинку, здійснила добудову до житла, обробляє город, доглядає за прибудинковою територією, тобто здійснює всі необхідні дії щодо збереження та поліпшення житлового будинку.
		Факт володіння нерухомим майном ОСОБА_1 не приховувала, тобто на протязі більш ніж 10 років добросовісно, безперервно та відкрито володіє даним нерухомим майном, таким чином вважає є правові підстави для визнання за нею право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
		Позивач несе усі витрати з утримання житлового будинку, сплачує комунальні послуги, капітальні та текучі ремонти.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		Згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У постанові від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
		Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.
		При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном, а також про те, що він не став його власником. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього (постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 457/742/17 (провадження № 61-880св21).
		Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
		Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
		Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
		Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
		Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
		Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
		Обмежень щодо об`єкта володіння, який має бути законним, матеріали справи не містять. Зазначене у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 дотримано умови набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю згідно зі статтею 344 ЦК України: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, на підтвердження чого позивачем надані належні та допустимі докази, прийняті судом.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 321, 344 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		 
		Позовну заяву позивача ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя                                ІринаХОМИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...