Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/1478/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2023. Зареєстровано: 09.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2023.
Дата набрання законної сили: 12.03.2024
Результат оскарження 12.03.2024 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/155/13/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018030070000295

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                               Справа №155/1478/18
		                                                               Провадження №1-кп/155/13/23
		 
		ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09.11.2023                                                                                 місто Горохів
		Горохівський районний суд Волинської області в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030070000295 від 24 липня 2018 року, про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Кутрів Горохівського району Волинської області, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, пенсіонерки, не одруженої, інваліда першої групи, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
		за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
		потерпілої - ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_7 ,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 , 23.07.2018, приблизно о 15 годині, перебуваючи на території свого домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , в ході словесної суперечки, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи прямий умисел на заподіяння травм іншій людині, перехилившись через паркан, нанесла два удари металевим ломом по руках ОСОБА_5 , яка в цей час знаходилась на території свого домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 , чим спричинила останній тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №96 від 31.07.2018, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала, з приводу пред`явленого їй обвинувачення показала, що дійсно 23.07.2018 перебувала у себе дома спільно з чоловіком, анкетні дані якого відмовилась називати, побачила як її сусід ОСОБА_8 , з допомогою ще одного чоловіка заливали стовпчики для огорожі. Коли вийшла на вулицю то побачила, що там нікого вже не було, підійшовши до огорожі почала рукою хитати залиті стовпчики, деякі з яких впали, а деякі похилились. Під час цього з будинку вийшов ОСОБА_8 та почав кликати свою дружину ОСОБА_5 , щоб вона подивилась на те, що робить ОСОБА_3 . ОСОБА_5 вибігши з будинку взяла на подвір`ї дерев`яного «дрючка», яким почала наносити удари ОСОБА_3 , з яких перший їй був нанесений в район шиї, ще два у ліву руку та правий великий палець, від ще декількох ударів ОСОБА_3 вдалось відхилитись. Після нанесення їй ударів ОСОБА_5 побігла до дому та почала фотографувати те, що відбувається на подвір`ї. В цей час до дому приїхала донька ОСОБА_3 - ОСОБА_9 , яка забрала її в будинок і якій вона показала свої синці. Зазначила, що будь яких ударів ОСОБА_5 не наносила і не бачила, щоб їй хтось їх наносив, ломом стовпці не ламала. Щодо наявних у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень зазначила, що бачила потерпілу у той день зранку з уже перемотаною рукою, а в наступні дні працюючою на городі. Цивільний позов потерпілої заперечила.
		Не зважаючи на не визнання своєї вини, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, повністю підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами та показаннями свідків.
		Допитана судом потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що дійсно у неї з обвинуваченою ОСОБА_3 23.07.2018 року відбувся конфлікт через те, що остання ломом ламала стовпчики для огорожі, які були встановлені її чоловіком ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 . Такі дії обвинуваченої хотіла зафільмувати на свій мобільний телефон, підійшовши ближче до забору, щоб краще зафіксувати події, обвинувачена почала наносити їй удари залізним ломом по телефону, намагаючись його вибити з рук, під час цього, декілька ударів прийшлись їй по рукам, відчувши різкий біль від нанесеного обвинуваченою удару, побігла до дому. Після цього викликала поліцію. Потерпіла у неї пробачення не просила. Цивільний позов просила задоволити.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 23.07.2018 під час конфлікту, який відбувся між її мамою ОСОБА_3 та сусідкою ОСОБА_5 присутня не була, оскільки була на роботі. Про конфлікт стало відомо зі слів матері, яка їй зателефонувала та попросила приїхати. Прийшовши до дому побачила, що один зі стовпчиків, що монтувався сусідами ОСОБА_11 для майбутньої огорожі був похилений. Хто його похилив не бачила. Зі слів матері її обурило самовільне встановлення ОСОБА_12 огорожі з порушенням земельних меж, що і стало причиною конфлікту. Мати пересувається за допомогою милиць, вона нікого не била, однак у неї самої були присутні два синці на руках, які з її слів спричинила потерпіла.
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . З обвинуваченою перебуває в неприязних відносинах. Щодо події що мала місце 23.07.2018 пояснив, що того дня був свідком словесної сварки між потерпілою та обвинуваченою в ході якої ОСОБА_3 пересуваючись за допомогою однієї милиці у іншій руці тримала щось схоже на лом та наносила удари по металопрофілю майбутньої огорожі. Про конфлікт що відбувався знає зі слів дружини. Моменту нанесення тілесних ушкоджень потерпілій не бачив.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав свідчення, що 23.07.2018 він допомагав ОСОБА_8 встановлювати паркан біля його будинку. Працювали з 09 години та до обіду ними було виставлено та залито бетоном орієнтовно 10 стовпів. Під час їх роботи він бачив як ОСОБА_3 ходила по своєму подвір`ї та що вона пересувалась за допомогою однієї милиці. Під час обіду перебуваючи у квартирі ОСОБА_11 почули стукіт, виглянувши у вікно побачили як ОСОБА_3 тримаючи в руках лом наносила удари по встановлених стовпах, а також розхитувала їх руками. Коли вийшли на вулицю ОСОБА_5 тримаючи в одній руці телефон підійшла до ОСОБА_3 та намагалася припинити її дії. Ці події супроводжувались словесною перепалкою. Бачив як ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_12 удар ломом по руці. Наступного дня бачив потерпілу із гіпсом на руці.
		ОСОБА_8 , який є чоловіком потерпілої, в судовому засіданні показав, що із обвинуваченою перебуває в неприязних відносинах. Маючи приватизовану земельну ділянку, попередньо отримавши дозвіл міської ради разом із ОСОБА_10 почали робити паркан, а саме заливали бетоном опорні стовпи. Протягом дня бачили як ОСОБА_3 ходила по подвір`ю, але не звертали на неї ували. Близько 15 год., коли відпочивали побачили як обвинувачена вийшла із власного гаражу з ломом в руках і агресивно почала ним ламати встановлені стовпці. Внаслідок таких дій було пошкоджено три стовпці. До ОСОБА_3 підійшла його дружина ОСОБА_12 яка намагалась завадити вчиняти такі дії, тримаючи у лівій руці телефон, хотіла фільмувати те що відбувається, проте від хаотичних розмахів ломом обвинуваченою отримала удар по руці внаслідок чого телефон випав із рук. Зазначив, що бачив, як ОСОБА_3 три-чотири рази махнула ломом в сторону ОСОБА_5 два з яких прийшлись їй по руці. В лікарню ОСОБА_5 поїхала на наступний день, оскільки у день конфлікту, хоча і викликали швидку, однак вона до них не доїхала. Повідомив, що внаслідок таких дій ОСОБА_3 його дружина отримала перелом руки, і орієнтовно один місяць не могла виконувати хатню роботу.
		Відповідно до поданої заяви ОСОБА_5 від 24 липня 2018 року, остання повідомила начальника Горохівського ВП ГУНП у Волинській області про конфлікт, який у неї виник з сусідкою ОСОБА_3 близько 15 години 23.07.2023 року, в ході якого отримала два удари металевим ломом в область правої та лівої кисті під час відеозйомки, яку здійснювала з метою фіксації пошкодження ОСОБА_3 огорожі (а.к.п.164 т.1).
		З акту судово-медичного обстеження №93, розпочатого 24 липня 2018 року і закінченого 30 липня 2018 року та висновку експерта №96 від 30 липня 2018 року, проведених на основі результатів судово-медичного обстеження ОСОБА_5 слідує, що у останньої виявлено синці рук, закритий краєвий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, підтверджений ренгелогічно. Дані ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів з обмеженою як по площі так і по ширині контактуючою поверхнею і зважаючи на ступінь їх організації, виникли приблизно за 1 добу до обстеження. По ступені тяжкості синці, виявлені у ОСОБА_5 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а перелом нижньої третини лівої променевої кістки, по ступеню тяжкості, відноситься до категорії тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я, оскільки для стійкого зрощення відломків необхідно термін більше 21 доби. Смуговий синець дає підставу вважати, що він виник внаслідок дії видовженого предмета, з обмеженою по ширині, поверхнею, цілком вірогідно від удару ломом, або ж подібним йому предметом. Допускається виникнення ушкоджень, виходячи з їх кількості, внаслідок не менше 3 травмуючих дій. Виникнення в такій кількості та з такою локалізацією виявлених ушкоджень, внаслідок падіння на тверду поверхню з висоти власного росту, маловірогідне (а.к.п.166-169 т.1).
		Протоколом огляду місця події з фототаблицею - домоволодіння належного ОСОБА_8 земельна ділянка якого межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 і відгороджена від ділянки останньої огорожею, яка складається з металевих стовпчиків та сіткою висотою 1,3 метра. На земельній ділянці ОСОБА_8 також знаходяться чотири вивалені стовпчики з бетонної основою (а.к.п.170-173 т.1).
		Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_5 від 31.07.2018 року, зафіксованому на оптичний диск, на якому потерпіла в присутності понятих, відтворила обставини події (конфлікту), яка відбулась 23 липня 2018 року між нею та ОСОБА_3 . Відповідно до оглянутого відеозапису потерпіла ОСОБА_5 на статистці показала, з якого місця і як ОСОБА_3 ломом ламала стовпці для огорожі, як вона намагалась зафіксувати дані дії на свій мобільний телефон, механізм нанесення ударів по її телефону та по рукам (а.к.п.174-176 т.1).
		Протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_14 від 31.07.2018 року, зафіксованому на оптичний диск, на якому свідок в присутності понятих, відтворила обставини події (конфлікту), яка відбулась 23 липня 2018 року між її сусідками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Відповідно до оглянутого відеозапису свідок ОСОБА_14 повідомила звідки та як бачила факт нанесення ОСОБА_3 ломом тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та відтворила дану подію за допомогою статиста, показавши місце де під час конфлікту перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та як остання наносила удари залізним ломом потерпілій (а.к.п.177-179 т.1).
		Протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_10 від 31.07.2018, зафіксованому на оптичний диск, на якому свідок в присутності понятих, відтворив обставини події (конфлікту), яка відбулась 23 липня 2018 року між її сусідками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Відповідно до оглянутого відеозапису свідок ОСОБА_10 відтворив дану подію за допомогою статиста, показав розміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на вулиці під час даного конфлікту, як потерпіла ОСОБА_5 тримала телефон, яким здійснювала зйомку, а ОСОБА_3 наносила їй тілесні ушкодження (а.к.п.180-182 т.1).
		Протоколом огляду предмету від 27 серпня 2018 року з фототаблицею, а саме, копією витягу з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 в якій серед іншого знаходяться ренгелогічний знімок на ренгелогічній спеціалізованій плівці, на якому в верхній частині здійснено напис «30.07.18 р. ОСОБА_5 , 1959 р. м. Берестечко та нерозбірлива фраза» та ще один ренгелогічний знімок на ренгелогічній спеціалізованій плівці, на якому в верхній частині здійснено напис «27.07.18 р. ОСОБА_5 , 1959 р. м. Берестечко та нерозбірлива фраза» (а.к.п.186-191 т.1).
		Протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_3 від 31.08.2018 року, зафіксованому на оптичний диск в присутності захисника ОСОБА_15 , на якому підозрювана в присутності понятих, відтворила обставини події (конфлікту), яка відбулась 23 липня 2018 року між нею та сусідкою ОСОБА_5 . За допомогою статиста, показала їх розміщення на вулиці під час даного конфлікту, як потерпіла вона «ломиком» намагалась пошкодити встановлені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 стовпчики, які знаходились за забором зі сторони Садовських, як реагуючи на такі її дії ОСОБА_5 палкою наносила їй удари, а вона відбивалась від неї «ломиком» (а.к.п.200-202 т.1).
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченої та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, дані докази зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину не визнала, вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, має постійне місце проживання де характеризується задовільно, є інвалідом І групи, вперше притягується до кримінальної відповідальності. 
		До обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 було вчинено 23 липня 2018 року, відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України встановлено строк - п`ять років з моменту вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, коли особа може бути звільнена від відповідальності із закінченням строків давності, проте обвинувачена ОСОБА_3 не заявляла клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності в порядку ст.49 КК України з цієї нереабілітуючої підстави, а після роз`яснення їй судом такої можливості, згоди на таке звільнення не дала.
		Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання, на підставах, передбачених ст.49 КК України. Оскільки визначений Законом строк давності закінчився 23 липня 2023 року, тому обвинувачена ОСОБА_3 , як це визначено ч.5 ст.74 КК України, підлягає звільненню від відбування покарання, тобто від будь-якого можливого покарання (як зазначено Верховним Судом у постанові від 10.06.2020р. у справі №161/7253/18 таке звільнення від покарання є звільненням від призначення покарання і особа підлягає звільненню від покарання без призначення конкретного покращання).
		В ході судового розгляду потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов.
		Відповідно до позовних вимог потерпіла просить стягнути із ОСОБА_3 завдану їй моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, як страждання у в`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості з боку обвинуваченої. 
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Оскільки судом ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яким завдана моральна шкода потерпілій ОСОБА_5 , яка зазнала душевного болю внаслідок побиття, тривалий час не могла жити нормальним життям внаслідок стресу, що їй довелось пережити, змушена була проходити численні медичні обстеження та консультації лікарів, затрачаючи на це значну кількість часу, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості, виходить із тих моральних страждань, які потерпіла перенесла у зв`язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень, протиправною поведінкою обвинуваченої.
		Процесуальних витрат по справі не має. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає. Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Керуючись статтями 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.122 КК України і на підставі ч.5 ст.74 КК України, ст.49 КК України від покарання звільнити у зв`язку із закінченням стоків давності.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 , моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		Речовий доказ: витяг з медичної карти амбулаторного хворого на 5 аркушах, оригінали ренгелогічних знімків ОСОБА_5 від 23.07.2018 та 30.07.2018 року, які знаходяться в матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Горохівського районного суду 
		Волинської області                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...