Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/660/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2023. Зареєстровано: 10.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2023.
Дата набрання законної сили: 30.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		02.11.2023р. Справа №905/660/23 
		Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи 
		за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, м. Дніпро
		до відповідача: Публічне акціонерне товариство Шахтоуправління Донбас, м. Донецьк, Донецька область 
		про стягнення 30'176'407,65грн.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: участь не приймав 
		від відповідача: участь не приймав
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі, м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас, м.Донецьк, Донецька область, про стягнення 30176407,65грн., з яких: 4704534,00грн - 3 % річних, 25471873,65грн. - інфляція.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем судових рішень по справам №905/6518/13 від 09.12.2013, №905/5247/13 від 07.10.2013, №5006/48/12-63/2012 від 25.09.2013, №905/5165/13 від 04.10.2013, №908/151/15-г від 18.03.2015, №908/176/15-г від 22.05.2015, у зв`язку з чим просить суд захистити порушене право шляхом стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на присуджені до стягнення за вказаними рішеннями грошові кошти за період невиконання відповідного судового рішення.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/660/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 25.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.08.2023.
		Оскільки судове засідання 29.08.2023 не відбулось, ухвалою суду від 20.09.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.11.2023.
		Ухвалою від 20.10.2023 задоволено клопотання представника позивача №б/н від 03.10.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, вирішено провести призначене на 02.11.2023 судове засідання в режимі відеоконференції за участю представника АТ ДТЕК Донецькі електромережі.
		01.11.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до якої просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на корить позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000грн. Крім того, у заві з посиланням на приписи ч.8 ст.129 ГПК України товариство зазначає, що акт наданих послуг буде надано позивачем після ухвалення у справі судового рішення.
		У судовому засіданні, призначеному на 02.11.2023 в режимі відеоконференції за заявою представника позивача, не відбулось з`єднання з учасником справи через виникнення у останнього технічних проблем у системі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи (ЄСІТС), що унеможливило участь останнього у засіданні в режимі відеоконференції.
		Відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
		Таким чином, судове засідання 02.11.2023 з розгляду справи по суті проведено без застосування технічних засобів.
		Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.2023 з розгляду справи по суті участь не приймав, клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції не заявляв. 
		Станом на 02.11.2023 від відповідача заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не надходили, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлений.
		Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Щодо повідомлення Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про розгляд справи за його участю, суд відзначає наступне.
		Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).
		Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (код ЄДРПОУ 00174668) значиться за наступною адресою: 83059, Донецька область, місто Донецьк.
		Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Донецького району є територією яка з 07.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, відтак Господарський суд Донецької області не мав можливості направити кореспонденцію засобами поштового зв`язку на адресу відповідача у м. Донецьк. 
		Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
		У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
		Судом були вжиті додаткові заходи для належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи шляхом направлення телефонограм за вказаними вище номерами телефонного зв`язку, однак зв`язок не був встановлений.
		Крім того, згідно з ст.1-1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень). З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		У зв`язку з тим, що відповідач не має офіційних електронних адрес та електронного кабінету господарським судом відповідно до ч.2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено відповідача про винесені судом процесуальні документи шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи за його участю.
		Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/660/23.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
		На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
		Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
		Приймаючи до уваги, що явка представників учасників справи не була визнана судом обов`язковою, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішити спір по суті за відсутності представників сторін за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165 ГПК України, підстави для відкладення розгляду справи по суті відсутні.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд встановив:
		1) Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.03.2013 у справі №5006/48/12-63/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» пеню у сумі 1 814,49грн. та 3% річних у сумі 354,84грн. від простроченої суми за реактивну електроенергію, спожиту протягом листопада-грудня 2011р. та лютого-березня 2012р., вартість спожитої у грудні 2011р. активної електроенергії за роздрібним тарифом для споживачів електроенергії з 2 класом напруги у сумі 766 600,51грн та судовий збір у розмірі 15 375,40грн.
		За результатом апеляційного розгляду справи Донецький апеляційний господарський суд 28.05.13 прийняв постанову, якою рішення змінив, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас задовольнив частково, стягнув з Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго пеню у сумі 1814,49грн. та 3% річних у сумі 354,84грн. від простроченої суми за реактивну електроенергію, спожиту протягом листопада-грудня 2011р. та лютого-березня 2012р., 434,00грн. судового збору; відмовив у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас про стягнення заборгованості у сумі 828840,08 грн., в іншій частині рішення залишено без змін; стягнув з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго на користь Публічного акціонерного товариства Шахтоуправління Донбас судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 7666,00грн.
		Вищий Господарський Суд України постановою від 12.09.2013 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго" задовольнив частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.13 у справі №5006/48/12-63/2012 скасував, рішення господарського суду Донецької області від 11.03.13 у справі №5006/48/12-63/2012 залишив без змін; стягнув з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" 7666,00грн. судового збору за розгляд касаційної скарги у справі №5006/48/12-63/2012, доручив господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
		Відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі «ДСС») Господарським судом Донецької області на виконання постанови від 12.09.2013 Вищого Господарського Суду України був виданий наказ від 25.09.2013 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» 7666,00грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
		Відповідно до «ДСС» на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 11.03.2013р., яке набрало чинності 12.09.2013, Господарським судом Донецької області був виданий наказ від 25.09.2013 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» пені у сумі 1814,49грн. та 3% річних у сумі 354,84грн. від простроченої суми за реактивну електроенергію, спожиту протягом листопада-грудня 2011р. та лютого-березня 2012р., вартість спожитої у грудні 2011р. активної електроенергії за роздрібним тарифом для споживачів електроенергії з 2 класом напруги у сумі 766600,51грн., 15 375,40грн.  судовий збір.
		Як встановлено судами, 05.03.2010 між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (постачальник) та ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №7083, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії і здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. 
		Правовідносини між сторонами у справі №5006/48/12-63/2012 виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за вказаним договором щодо оплати спожитої відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №5006/48/12-63/2012 не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 791 811,24грн, з якої: 1814,49грн.  пеня, 354,84грн - 3% річних, 766 600,51грн  борг за спожиту активну електроенергію, 15 375,40грн.  судовий збір, 7 666,00грн  судовий збір за розгляд касаційної скарги.
		 
		2) Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2013 у справі №905/5165/13 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас», м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка заборгованість за активну електроенергію в сумі 6817697,62грн., пеню в сумі 108817,55грн., 3 % річних в сумі 21715,47грн., судовий збір в сумі 68820,00грн.
		Відповідно до «ДСС» на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 16.09.2013, яке набрало чинності 04.10.2013, судом був виданий наказ від 04.10.2013 про примусове виконання рішення суду.
		Вказаним рішенням, яке набрало законної сили, та станом на теперішній час є чинним, було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №7083 від 05.03.2010р. з додатком № 5 до нього щодо своєчасної оплати вартості за спожиту активну електроенергію за вересень-жовтень 2012р., лютий, березень, квітень 2013р. на загальну суму 14 837 487,49грн. та за спожиту реактивну електроенергію за спірний період листопад 2012р., січень, березень 2013р. на загальну суму 156 075,08 грн.
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №905/5165/13 не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 7 017 050,64грн, з якої: 6 817 697,62грн. - заборгованість за активну електроенергію, 108 817,55грн. - пеня, 21 715,47грн - 3 % річних, 68 820,00грн. - судовий збір.
		 
		3) Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.09.2013 у справі №905/5247/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас», м.Донецьк заборгованість за спожиту активну електроенергію - 4 882 031,74грн.; пеню - 131 007,31грн; 3 % річних у сумі 26 763,22грн.; інфляційні втрати у розмірі 3 220,09грн. та 68 820грн. судовий збір.
		Відповідно до «ДСС» на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2013, яке набрало чинності 04.10.2013, Господарським судом Донецької області був виданий наказ 07.10.2013 про примусове виконання рішення суду.
		Як встановлено судом, 08.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Державним відкритим акціонерним товариством "Шахтоуправління Донбас", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління Донбас" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №61. Додатковою угодою від 29.03.2013 до Договору сторонами погоджено з 01.04.2013 змінити номер договору про постачання електричної енергії від 08.04.2008 №61 на №3094, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
		Рішенням у справі №905/5247/13, яке набрало законної сили, та станом на теперішній час є чинним, було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №61 (3094) від 08.04.2008р. щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електроенергії у лютому, березні, квітні 2013 на загальну суму 4 882 031,74грн. 
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №905/5247/13 не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 5 111 842,36грн, з якої: 4 882 031,74грн. - заборгованість за активну електроенергію, 131 007,31грн. - пеня, 26 763,22грн - 3% річних, 3 220,09грн  інфляційні втрати, 68 820,00грн. - судовий збір.
		 
		4) Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2013 у справі №905/6518/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка задоволені частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» заборгованість за активну електроенергію за травень, червень 2013 року в сумі 3 729 423грн.79коп; 3% річних у розмірі 62 568грн. 13коп. нарахованих за період з 01.05.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті активної електричної енергії за жовтень 2012р., лютий, березень, квітень, травень, червень 2013р. та нарахованих за період з 22.05.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті реактивної електричної енергії за період квітень, травень, червень 2013р.; пеню у розмірі 290 505грн. 77коп. нараховану за період з 01.05.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті активної електричної енергії за жовтень 2012р., лютий, березень, квітень, травень, червень 2013р. та нараховану за період з 22.05.2013р. по 31.07.2013р. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті реактивної електричної енергії за період квітень, травень, червень 2013р.; інфляційні втрати у розмірі 4 766грн. 37коп. нараховані за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. за несвоєчасне виконання зобов`язання по оплаті активної електричної енергії за період жовтень 2012р., лютий, березень 2013р.; судовий збір у розмірі 68 820грн.
		Відповідно до «ДСС» на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 26.11.2013, яке набрало чинності 09.12.2013, Господарським судом Донецької області 09.12.2013 були видані накази про примусове виконання рішення суду.
		Рішенням у справі №905/6518/13, яке набрало законної сили, та станом на теперішній час є чинним, було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №7083 від 05.03.2010р. щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної та реактивної електроенергії. 
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №905/6518/13 не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 4 156 084,06грн, з якої: 3 729 423,79грн. - заборгованість за активну електроенергію, 290 505,77грн. - пеня, 62 568,13грн - 3% річних, 4 766,37грн  інфляційні втрати, 68 820,00грн. - судовий збір.
		 
		5) Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 по справі №908/176/15-г суд ухвалив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка задовольнити повністю, стягнути 10 043 055,04грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 097 395,70грн. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 933 689,40грн. суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 684 777, 02грн. - пені, 199 741,35грн. - 3% річних, 1 337 297,77грн. - інфляційні втрати та 73 080грн. судовий збір.
		Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на примусове виконання рішення від 24.03.2015 Господарського суду Запорізької області по справі №908/176/15-г, яке набрало чинності 07.04.2015, було видано наказ від 10.04.2015 та наказ з виправленням описки від 22.05.2015.
		Рішенням у справі №908/176/15-г, яке набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним, було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №61 (в подальшому змінено на №3094) про постачання електричної енергії від 08.04.2008р. щодо своєчасної оплати за активну електроенергію за період жовтень 2013р., лютий, серпень, вересень, жовтень 2014р. в сумі 10 043 055,04грн., за реактивну електроенергію за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р., липень, серпень, вересень, жовтень 2014р. в сумі 1 097 395,70грн. та за перевищення встановлених договором величин електроспоживання за період січень, липень 2014р. в сумі 933 689,40грн.
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №908/176/15-г не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 14 369 036,28грн, з якої: 10 043 055,04грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію, 1 097 395,70грн. - заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, 933 689,40грн.  сума за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 684 777,02грн. - пеня, 199 741,35грн. - 3% річних, 1 337 297,77грн. - інфляційні втрати та 73 080грн. - судовий збір.
		 
		6) Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/151/15-г від 26.02.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго": 18006184,22грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 273 876,60грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 101 300,12грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 222 244,27грн. - 3% річних, 1 331 014,15грн. - інфляційних втрат, 819 068,24грн  пеня, 73 079,47грн. - судовий збір.
		Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на примусове виконання рішення від 26.02.2015 Господарського суду Запорізької області по справі №908/151/15-г, яке набрало чинності 15.03.2015, було видано наказ 18.03.2015.
		Рішенням у справі №908/151/15-г, яке набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним, було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №7083 про постачання електричної енергії від 05.03.2010 щодо сплати 18 006 184,22грн. боргу за спожиту активну електроенергії за період жовтень 2013р., лютий 2014р., серпень 2014р. - жовтень 2014р.; суму 273 876,60грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію за період липень 2013р. - жовтень 2013р., серпень 2014р. - жовтень 2014р.; суму 101 300,12грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у лютому 2014р.
		З огляду на те, що відповідачем станом на дату подання даного позову рішення по справі №908/151/15-г не виконано, заборгованість на користь позивача не стягнута, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2020 по 01.05.2023 на заборгованість в загальній сумі 20 826 767,07грн, з якої: 18 006 184,22грн.  заборгованість за спожиту активну електроенергію, 273 876,60грн.  заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, 101 300,12грн.  заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 222 244,27грн. - 3% річних, 1331014,15грн. - інфляційні втрати, 819 068,24грн  пеня, 73 079,47грн. - судовий збір.
		 
		Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (протокол 1/2018 від 20.04.2018 року) відбулася зміна найменування на Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».
		За змістом п.2.2. Статуту Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (нова редакція), затвердженого рішенням одноосібного акціонера №1/2023 від 27.04.2023, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту та зміною найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (ідентифікаційний код 001312680) на Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», товариство є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».
		Наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що станом на 24.02.2023 за кодом ЄДРПОУ 00131268 у реєстрі значиться Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».
		Посилаючись на неналежне виконання відповідачем вказаних рішень на загальну суму присуджених до стягнення грошових коштів 52 272 591,65грн, позивач звернувся з позовом у цій справі про стягнення інфляційних втрат у розмірі 25 471 873,65грн та 3% річних в розмірі 4 704 534,00грн. 
		 
		Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
		Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем стягнутої за судовими рішеннями по справам №905/6518/13 від 09.12.2013, №905/5247/13 від 07.10.2013, №5006/48/12-63/2012 від 25.09.2013, №905/5165/13 від 04.10.2013, №908/151/15-г від 18.03.2015, №908/176/15-г від 22.05.2015 заборгованості, яка складається з основного боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами про постачання електричної енергії №7083 від 05.03.2010 та від 08.04.2008р. №61 (в подальшому змінено на №3094), сум пені, процентів річних, інфляційних втрат та судового збору.
		Відповідно до частини 1 та 4 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Зі змісту рішень Господарського суду Донецької області по справам №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, рішень Господарського суду Запорізької області у справах №908/151/15-г, №908/176/15-г вбачається, що підставою звернення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до суду за захистом свого порушеного права стало неналежне виконання ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» умов договорів про постачання електричної енергії №7083 від 05.03.2010 та №61 (в подальшому змінено на №3094) від 08.04.2008р. 
		Враховуючи вищевикладене, обставини пов`язані з укладанням означених договорів та їх виконанням, з наявністю грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, з наявністю порушення грошових зобов`язань відповідачем були предметом дослідження у вказаних судових справах, не доводяться знову під час розгляду даної справи, оскільки вже встановлені рішеннями судів в господарських справах між тими ж сторонами.
		Отже, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, впливає на обґрунтованість вимог позивача, а тому враховується при розгляді спірних позовних вимог у даній справі.
		Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
		Положення статті 11 Цивільного кодексу України передбачають, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
		В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
		Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
		Як вже встановлено судом, з підстав неналежного виконання ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» своїх грошових зобов`язань за договорами про постачання електричної енергії рішеннями господарських судів у справах №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, №908/151/15-г, №908/176/15-г стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість, пеня, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір у загальному розмірі 52 272 591,65грн.
		Відповідно до розрахунку позовних вимог нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється позивачем на всі стягнуті судовими рішеннями грошові кошти, до складу яких входять основна сума заборгованості, пеня, 3% річних, інфляційні втрати та судовий збір.
		Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Приписами статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).
		З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
		Суд відзначає, що рішення суду за своєю правовою природою є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. Отже, за встановлених обставин рішення господарських судів по справам №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, №908/151/15-г, №908/176/15-г не є підставою виникнення нового грошового зобов`язання у спірних правовідносинах, а лише підтверджує факт порушення відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ухвалення вказаних судових рішень на підставі договорів про постачання електричної енергії №7083 від 05.03.2010 та №61 (в подальшому змінено на №3094) від 08.04.2008р., що встановлено судовими рішеннями.
		Зазначені рішення у справах не трансформують та не припиняють грошове зобов`язання ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», що виникло з правовідносин постачання електричної енергії за договорами.
		За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення.
		При цьому за встановлених у цій справі обставин нарахування 3% річних та інфляційних втрат на встановлену рішеннями суду заборгованість до складу якої, окрім основного боргу, входять суми неустойки, 3% річних та інфляційні втрати, не відповідає принципу заборони подвійної цивільно-правової відповідальності та суперечить положенням статті 550 Цивільного кодексу про заборону нарахування процентів на неустойку.
		Відповідно до частини другої статті 550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються. 
		Слід відзначити, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідних сум (неустойки ) у зв`язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 Цивільного кодексу України проценти не нараховуються. 
		Визначаючи правову природу грошового зобов`язання, необхідно першочергово виходити з правил частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		В той же час правова природа неустойки зовсім інша, оскільки неустойка - це один із видів забезпечення виконання зобов`язання (статті 546, 549 Цивільного кодексу України).
		За приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Тобто, неустойка носить допоміжний (акцесорний) до основного зобов`язання характер.
		Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов`язок сплатити неустойку за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням в розумінні положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, тому що неустойка є одним із видів забезпечення виконання основного зобов`язання, в тому числі й грошового. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.02.2014 у справі №905/909/13-г, відступити від якої не знайшов підстав Верховний Суд України у постанові від 15.11.2019 року у справі №905/1753/18.
		При цьому, 3% річних та інфляційні втрати, стягнуті рішеннями господарських судів, не є простроченням виконання грошового зобов`язання за договорами про постачання електричної енергії, на яке відповідно до ст. 625 ЦК України можуть нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати. Окрім того, судовий збір також не є заборгованістю за договором постачання електричної енергії. Судовий збір відноситься до складу судових витрат та його сплата не є зобов`язанням у розумінні ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України.
		З огляду на зазначене, виникнення самостійних грошових зобов`язань з рішень господарських судів по справам №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, №908/151/15-г, №908/176/15-г не відбулося, адже це суперечать природі спірних правовідносин, що виникли з підстав невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договорами постачання електричної енергії.
		Як вже зазначалося вище, однією з підстав припинення зобов`язання, в тому числі грошового, є його виконання проведене належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
		Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. 
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №910/3855/17, 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 15.11.2019 у справі №905/1753/18.
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
		У постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.
		Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. 
		Приймаючи до уваги відсутність доказів сплати заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати основного боргу у загальному розмірі 46 651 254,74грн, присудженого до стягнення рішеннями судів у справах №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, №908/151/15-г, №908/176/15-г, позивач набув права на нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
		Таким чином враховуючи, що грошове зобов`язання ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» виникло до ухвалення судових рішень по суті спору у справах №5006/48/12-63/2012, №905/5165/13, №905/5247/13, №905/6518/13, №908/151/15-г, №908/176/15-г та не припинилося в наслідок набрання ними законної сили, нарахування 3 % річних та інфляційних, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, належить здійснювати на суму основного боргу, стягнуту цим судовим рішенням до її повної сплати боржником, без урахування стягнутих цим рішенням сум пені, 3% річних, інфляційних, та судового збору (такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у п. 62 постанови від 15.11.2019 у справі №905/1753/18).
		Аналогічна правова позиція щодо неправомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат на стягнуті судовим рішенням 3% річних та судового збору викладена Верховним Судом України у постановах від 17.04.2019 у справі №910/1973/18, від 03.07.2019 у справі №910/1972/18.
		Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на встановлену рішеннями загальну суму заборгованості включно з сумами пені, річних, інфляційних втрат та судового збору.
		Таким чином базою для нарахування 3% річних та інфляційних витрат є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями.
		Враховуючи викладені висновки, суд здійснив за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" в межах обраного позивачем періоду з 01.05.2020 по 01.05.2023 власний розрахунок 3% річних наступним чином:
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Донецької області від 11.03.2013 по справі №5006/48/12-63/2012 заборгованість у розмірі 766600,51грн. 3% річних складають 69014,88грн.;
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Донецької області від 16.09.2013 по справі №905/5165/13 заборгованість у розмірі 6817697,62грн 3% річних складають 613778,04грн.;
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Донецької області від 17.09.2013 по справі №905/5247/13 заборгованість у розмірі 4882031,74грн 3% річних складають 439515,51грн.; 
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2013 по справі №905/6518/13 заборгованість у розмірі 3729423,79грн 3% річних складають 335749,48грн.;
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №908/151/15-г від 26.02.2015 заборгованість у розмірі 18381360,94грн 3% річних складають 1654821,96грн.;
		- на стягнуту рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 по справі №908/176/15-г заборгованість у розмірі 12074140,14грн 3% річних складають 1087000,70грн. 
		Отже правомірними та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 4199880,57грн., вимоги в цій частині у розмірі 504653,43грн не підлягають задоволенню. 
		 
		Розглянувши заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 25471873,65грн, суд зазначає наступне.
		У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
		Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
		Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена вказаною вище нормою, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
		Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові від 07.08.2019 року у справі №905/1302/18.
		Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
		Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
		При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
		Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
		Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
		- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
		- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
		Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
		Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем із застосуванням індексів інфляції з травня 2020 по квітень 2023 включно, враховуючи вищевикладене, період нарахування є правомірним.
		Враховуючи викладений висновок суду щодо можливого нарахування інфляції лише на суму основного боргу, яка не обтяжена додатковими нарахуваннями, суд за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" здійснив власний розрахунок інфляційних та встановив, що підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 22732656,42грн.
		Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2739217,23грн. 
		 
		Щодо розподілу судових витрат.
		Позивачем у позовній заяві повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести товариство, складає 50000грн. 00коп. 
		01.11.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до змісту якої з посиланням на приписи ч.8 ст.129 ГПК України зазначає, що акт наданих послуг адвокатом буде надано після ухвалення у справі судового рішення.
		За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. 
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		З огляду на викладене, при прийнятті рішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується.
		Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		В И Р I Ш И В:
		 
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (83059, Донецька область, місто Донецьк; код ЄДРПОУ 00174668) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (49107, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22; код ЄДРПОУ 00131268) 3 % річних у розмірі 4199880,57грн, інфляційні втрати у розмірі 22732656,42грн. та судовий збір у розмірі 403988,05грн.
		В частині стягнення 3% річних у розмірі 504653,43грн та інфляційних втрат у розмірі 2739217,23грн - відмовити.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У судовому засіданні 02.11.2023 підписано вступну та резолютивну частину рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2023.
		 
		Суддя Ю.В. Макарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...