Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26272/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2023. Зареєстровано: 10.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2023.

Номер судового провадження: 2/761/8772/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/26272/23
		Провадження № 2/761/8772/2023
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       09 листопада 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
		               головуючого судді Романишеної І.П.
		               за участю секретаря Решти Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лисичанська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання права власності в порядку спадкування,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лисичанська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання права власності в порядку спадкування.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка мешкала в м. Лисичанськ, Сєвєродонецького району Луганської області. Позивач був єдиним сином та спадкоємцем померлої ОСОБА_2 . Факт родинних відносин підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.04.1972 р. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рухомого майна - автомобіля «Honda CR-V», 2010 р.в., державний номер НОМЕР_2 , а також квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом - квартира); машиномісця № НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі за текстом - «машиномісце НОМЕР_3») та машиномісця № НОМЕР_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (далі за текстом - «машиномісце НОМЕР_4»). Всі вищезазначені об`єкти нерухомості на момент смерті належали ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_2 , позивач був зареєстрований та проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто спадщину, після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняв в повному обсязі. Одразу після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до Лисичанської державної нотаріальної контори та отримав консультацію в усній формі про те, що, відповідно до ст. 1268 ЦК України, позивач вважається таким, що прийняв спадщину та може в будь-який момент оформити спадкові права на спадщину. 
		Так, 02.07.2020 р. позивач звернувся до Лисичанської державної нотаріальної контори, якою було заведено спадкову справу № 98/2020 від 02.07.2020 р. (Номер у спадковому реєстрі 66050185). 02.07.2020 р., позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль «Honda CR-V», 2010 р.в., державний номер НОМЕР_2 , який в подальшому було переоформлено та продано. 08.07.2020 р. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №73242861 від 18.07.2023 р. та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №339903123 від 20.07.2023 р. Разом з тим, через брак коштів, а також розуміючи, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 нотаріусом заведена, при цьому позивач є єдиним спадкоємцем, позивач вирішив не оформлювати спадкові права на квартиру, машиномісце НОМЕР_3 та машиномісце НОМЕР_4, розуміючи, що здійснити це він зможе в будь який зручний момент. У зв`язку з повномасштабним наступом рф на територію України, рятуючи своє життя та життя членів своєї родини, позивач був змушений виїхати, спочатку до м. Дніпро, а потім до м. Києва, де і мешкає зараз. Під щільними артобстрілами із собою позивач взяв мінімум речей та самі необхідні документи. 
		В подальшому, Державним нотаріусом позивачу було повідомлено в телефонному режимі, що Лисичанська державна нотаріальна контора припинила свою діяльність з перших днів вторгнення, нікуди не перемістилася та архіви не вивезла. Всі наявні справи та документи залишились в м. Лисичанськ та за їх відсутності свідоцтво про право на спадщину не може бути видано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 31.07.2023 року вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
		Після виконання вимог ухвали суду від 31.07.2023р., ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2023р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 04 жовтня 2023 року.
		15.09.2023р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд розглядати справу за відсутності сторони відповідача.
		28.09.2023р. до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких міститься клопотання про розгляд справи без участі уповноваженої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		Ухвалою суду від 04.10.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду на 01.11.2023р.
		Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача у відзиві на позов просив розглядати справу за його відсутності та вирішувати справу за наявними матеріалами згідно вимог чинного законодавства.
		Представник третьої особи - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в наданих поясненнях просив прийняти законне та обґрунтоване рішення та здійснювати її розгляд без участі уповноваженої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 09.11.2023р., що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022р. справа № 1519/2-5034/11.
		Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лисичанськ Луганської області померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Лисичанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, відповідний актовий запис за №818 від 06.07.2018р.
		Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
		Також, судом встановлено, що померлій на момент смерті належало майно, а саме: житлового будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 автомобіль «Honda CR-V», 2010 р.в., державний номер НОМЕР_2 .
		Також, померлій матері позивача - ОСОБА_2 належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , машиномісце № НОМЕР_3 , розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , гараж НОМЕР_3 та машиномісце № НОМЕР_4 , розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копіями договорів купівлі - продажу машиномісця.
		Згідно відповіді № 301305 від 01.11.2023р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 747826580000 належить ОСОБА_2 (дата реєстрацій права власності 06.11.2015 року).
		Так, 02.07.2020р. позивач звернувся до Лисичанської державної нотаріальної контори, якою було заведено спадкову справу № 98/2020 від 02.07.2020р. (Номер у спадковому реєстрі 66050185).
		02.07.2020р. Лисичанською державною нотаріальною конторою, позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль «Honda CR-V», 2010 р.в., державний номер НОМЕР_2 , який в подальшому було переоформлено та продано.
		08.07.2020р. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		На спадкове майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та машиномісця № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 позивач не оформлював спадкові права.
		Як вбачається із позовної заяви та пояснень представника позивача, отримати свідоцтво про право на спадкове майно позивач не встиг у зв`язку з браком грошових коштів, а в подальшому був позбавлений можливості оформити спадкові права, у зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії рф на території України, зокрема, у м. Лисичанськ. Враховуючи, що м. Лисичанськ є тимчасово окупованим та нотаріальна контора припинила свою діяльність, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом. 
		Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
		Положеннями частини 1 статті 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
		Відповідно до ст.ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
		Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
		Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		В силу ч. 1 ст.1268, ч. 1,5 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
		Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		Згідно зі ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. 
		У відповідності до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
		Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
		Законом України від 21 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, згідно із п.7 ст.1(1) Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		У зв`язку із проведенням бойових дій на території м. Лисичанск, припиненням діяльності Лисичанської державної нотаріальної контори, яка діяльність зупинила, не перемістилась та не вивезла архіви, інший нотаріус не має можливості встановити коло спадкоємців, час подання заяв, претензій кредиторів, інше лише за даними зі спадкового реєстру.
		Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем вірно обрано спосіб захисту свого права.
		Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
		За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
		Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
		Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Виходячи з передбаченого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Стаття 15 ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 цього ж кодексу право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права.
		Статтею 392 ЦК України також передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності.
		Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
		Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
		Враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Лисичанськ Луганської області, за законом, але у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Лисичанськ та ймовірним знищенням матеріалів спадкової справи № 98/2020, номер у спадковому реєстрі 66050185, він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі.
		Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з того, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що його право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
		Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
		Згідно ч.1, 3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Лисичанська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 77,7 м2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 747826580000.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на машиномісце № НОМЕР_3 , розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , гараж НОМЕР_3 , загальною площею 14 м2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 829828880000.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на машиномісце № НОМЕР_4 , розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 13,9 м2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 830164380000.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників справи:
		ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання, відповідно до довідки ВПО: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
		Київська міська рада, адреса 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, ЄДРПОУ 22883141;
		Лисичанська державна нотаріальна контора, адреса 93100, Луганська обл., Сєвєродонецький р-н, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І.Менделєєва, буд. 49;
		Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, 40003, м. Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 28, ЄДРПОУ 43316700.
		Повний текст судового рішення складено: 09.11.2023р.
		 
		СУДДЯ                                          І.П. РОМАНИШЕНА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...